Рішення

від 19.06.2012 по справі 5020-467/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2012 року справа № 5020-467/2012

За позовом прокурора Гагарінського району міста Севастополя (99014, м. Севастополь, вул. Корчагіна, 16) в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Юг"

(99011, м. Севастополь, вул. Одеська, 6, оф. 1; 99040, м. Севастополь, вул. М. Геловані, 14, кв. 75)

про стягнення заборгованості у розмірі 87 048,73 грн

Суддя Плієва Н.Г.

за участю:

прокурора - Алісова О.В., посвідчення № 25 від 04.04.2012

представника позивача -ОСОБА_1, довіреність б/н від 06.01.2012

представник відповідача -не з'явився

Суть спору:

Прокурор Гагарінського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Юг" про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна № 44-11 від 24.05.2011 у розмірі 93 918,93 грн, з яких: 9807,29 грн - сума основного боргу, 586,47 грн - пеня, 1089,49 грн - 30% річних, 82435,68 грн - штраф.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням з боку відповідача умов договору оренди нерухомого майна № 44-11 від 24.05.2011 в частині належного та своєчасного внесення орендної плати.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 28.04.2012 позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі та справу призначено до судового розгляду на 22.05.2012.

Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено на 19.06.2012.

Представник позивача в судовому засіданні надав заяву з проханням прийняти зменшення позовних вимог у зв'язку з тим, що відповідачем частина суми заборгованості з орендної плати була сплачена до подачі позову до суду, а тому просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати у розмірі 2927,09 грн. Клопотання б/н від 22.05.2012 надане у минулому судовому засіданні просить залишити без розгляду.

Прокурор підтримав заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та місце судового розгляду повідомлявся у встановленому законом порядку. Правом наданим статтею 59 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до положень частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Суд вважає за можливе прийняти заяву представника позивача про зменшення розміру позовних вимог та залишити клопотання позивача щодо припинення провадження у справі в частині позовних вимог без розгляду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши надані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадян і держави в судах у випадках, передбачених законом.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або з державою.

Частина перша статті 2 Господарського процесуального кодексу України, в якій визначено підстави порушення справ у господарському суді, відносить до таких підстав позовні заяви прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до положень частини третьої цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, у позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року N 3-рп/99 визначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю або частково з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.

24.05.2011 між територіальною громадою м. Севастополя в особі Севастопольської міської Ради від імені якої діє Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Центр Юг" (Орендар) було укладено уклали договір оренди № 44-11 (далі -Договір) відповідно до якого з метою ефективного використання комунального майна та досягнення найвищих результатів господарської діяльності, орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно - вбудовані нежитлові приміщення ( з № І-1 по І-3, з № І-5 по № І-7), загальною площею 71,3 кв.м, з приямком, що розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Одеська, 6, які знаходяться на балансі КП РЕП-17 (далі - Об'єкт оренди).

Відповідно до п. 1.1 Договору вартість об'єкту оренди складає, згідно незалежної оцінки, станом на 30.09.2010 - 140 200,00 грн (без урахування ПДВ). Загальна вартість нерухомого майна складає 14 843,00 грн, що підтверджується Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно, який виданий КП "БТІ в ДРОНМ" СМР за № 30001136 від 18.05.2011.

Строк дії договору встановлений з моменту його підписання, нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору строком до 13.04.2012 (пункт 7.1).

Договір оренди № 44-11 від 24.05.2011 посвідчений приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрований в реєстрі за № 1056.

При підписанні даного договору сторони погодили всі суттєві умови, передбачені законом, відбулась передача майна, що підтверджує актом прийому - передачі орендованого майна від 24.05.2011, що відповідає положенням пункту 2.5 цього Договору, а саме: „ Вступ орендаря у користування майном настає одночасно з підписанням акту прийому - передачі об'єкта оренди (Додаток № 2).

Пунктом 3.2 Договору встановлено, що з травня місяця 2011 року орендна плата складає 2 046, 26 грн за місяць оренди і перераховується орендарем орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця. Крім того, раніше нарахована з 21.04.2012 орендна плата складає 2 020,00 грн (без ПДВ) за місяць оренди і перераховується орендарем орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця. Орендна плата сплачується орендарем щомісячно.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 цього договору із змінами, внесеними протоколом від 11.11.2011 визначено, що розмір орендної плати визначений на підставі рішення Севастопольської міської Ради № 1617 від 13.03.2007 та складає 25 236,00 грн на рік. Орендна плата визначена, виходячи з орендної ставки - 18% від вартості об'єкту оренди, визначеної незалежною оцінкою майна станом на 30.09.2010. Амортизаційні відрахування та вартість послуг орендодавця не зараховуються до орендної плати. Орендна плата з 20.09.2011 складає 2 289,88 грн (без ПДВ) (з урахуванням індексів інфляції станом на вересень 2011 року) та перераховуються орендарем орендодавцю в строки визначені договором оренди. Орендна плата сплачується орендарем щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця.

Згідно із п. 4.4.3 орендар зобов'язаний вчасно вносити орендодавцю плату, а також здійснювати інші платежі пов'язані з використанням об'єкту оренди, у тому числі сплату комунальних послуг.

Відповідач у встановлених Договором розмірі та строк орендну плату за період з квітня 2011 року по травень 2012 року здійснював не своєчасно та не у повному обсязі внаслідок чого у нього утворилась заборгованість по орендній платі у розмірі 2 927,09 грн. Зазначена заборгованість стала підставою звернення прокурора до суду з позовом в інтересах Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради. Також за порушення договірних зобов'язань позивачем заявлені до стягнення з відповідача 30 % річних у розмірі 1089,49 грн, пеня у розмірі 586,47 грн і штраф у розмірі 82 435,68 грн.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Нормами статті 509 Цивільного кодексу України визначено поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

З наведеною нормою узгоджується стаття 283 Господарського кодексу України, згідно з якою за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Частиною шостою статті 283 Господарського кодексу України встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України, одна особа (наймодавець) передає або зобов'язується передати іншій особі (наймачеві) майно у користування за плату на певний строк за договором найму (оренди).

Статтями 10, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статтями 284, 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата -це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, та є однією з істотних умов договору оренди.

Обов'язок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлений також частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною п'ятою статті 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Договором оренди № 44-11 від 24.05.2012 встановлено, що орендна плата сплачується орендарем щомісячно.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, судом встановлено, що відповідач припустився порушення умов Договору стосовно своєчасного внесення орендної плати. Станом на дату звернення прокурора до суду заборгованість орендаря перед орендодавцем за орендною платою за період з 21.04.2011 по 31.03 2012 склала 2927,09 грн.

Станом на дату винесення судового рішення відповідачем не надано доказів, підтверджуючих сплату заборгованості у зазначеному розмірі. Суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 2927,09 грн, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Враховуючи порушення умов договору стосовно своєчасного внесення орендної плати позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 30% річних у розмірі 1089,49 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналогічне положення щодо сплати процентів міститься і в частині третій статті 692 Цивільного кодексу України.

Згідно з пунктом 8.6 Договору, у випадку, якщо прострочення внесення орендної плати буде продовжуватися більш ніж 30 календарних днів, орендодавець вправі вимагати, а орендар зобов'язаний сплатити на користь орендодавця поверх збитків 30% річних від простроченої суми за весь час прострочення (стаття 625 Цивільного кодексу України).

Суд перевірив розрахунок 30% річних (а.с. 19), зроблений позивачем, вважає його вірним та таким, що відповідає вимогам діючого законодавства, а тому позовні вимоги в частині стягнення 30% річних в сумі 1089,49 грн підлягають задоволенню.

Прокурором також заявлені вимоги про стягнення з відповідача суми пені за прострочення зобов'язання у розмірі 586,47 грн.

Відповідно до частини другої статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Із наведеною нормою кореспондує стаття 611 Цивільного кодексу України, згідно з якою, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 549 Цивільного кодексу України, статті 230 Господарського кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник (учасник господарських відносин) повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом пункту 8.5 Договору, у випадку порушення строку внесення орендної плати, визначеного пунктом 3.2 Договору орендар сплачує орендодавцю поверх збитків пеню в розмірі 200% від облікової ставки НБУ, що діє в період, за який буде нараховуватись пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Зважаючи на те, що судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем обов'язку щодо внесення орендної плати, суд вважає правомірним нарахування позивачем суми пені від суми несвоєчасно невиконаного грошового зобов'язання.

Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіряючи наданий позивачем розрахунок пені (а.с. 11), суд знаходить його вірним, а вимоги позивача щодо сплати відповідачем суми пені у розмірі 586,47 грн такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму штрафу у розмірі 82 435,68 грн, враховуючи положення пункту 8.7 Договору, згідно з яким у випадку, якщо прострочення внесення орендної плати буде продовжуватись більш ніж 60 календарних днів орендар сплачує на користь орендодавця поверх збитків штраф в сумі трикратного розміру річної орендної плати за договором.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Стаття 217 Господарського кодексу України визначає види правових засобів відповідальності у сфері господарювання (господарські санкції) як заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки; такими засобами є: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.

Відповідно до частини другої статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 549 Цивільного кодексу України, статті 230 Господарського кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник (учасник господарських відносин) повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного зобов'язання або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини друга та третя статті 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), і, у разі його порушення настають правові наслідки встановлені договором або законом.

У разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штраф - господарську санкцію у вигляді грошової суми (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України).

Згідно з частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Для визначення розміру штрафу позивачем за основу взятий розмір орендної плати 2289,88 грн., таким чином загальний розмір штрафу за розрахунком позивача становить 67 82435,68 грн. (2289,88 грн. *12 місяців * 3) (зворотній бік арк. с.18).

В той же час, стаття 232 Господарського кодексу України передбачає, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Пунктом 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України також встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Отже, питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстави (підстав) для вчинення зазначеної дії.

Суд звертає увагу на пункт 3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" за змістом якого, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що заявлений до сплати штраф є надмірно великим порівняно із заборгованістю по орендній платі.

У зв'язку з цим, суд вважає можливим зменшити розмір заявленого до стягнення штрафу, встановивши його в розмірі місячної орендної плати (починаючи з лютого 2012 року) - 2308,26 грн.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у сумі 6911,31 грн, з яких: 2927,09 грн - заборгованість за договором, 586,47 грн - пеня, 1089,49 грн - 30 % річних, 2308,26 - штраф.

Відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача у доход державного бюджету підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1609,50 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Юг" (99011, м. Севастополь, вул. Одеська, 6, оф. 1, ідентифікаційний код 37054334, відомості про рахунки відсутні ) на користь Фонду на користь комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, ідентифікаційний код 25750044, місцевий бюджет міста Севастополя, р/р 33213870700001 в ГУ ДКСУ у місті Севастополі, МФО 824509, код ЄДРПОУ 23895637, код платежу 22080400) заборгованість у розмірі 6911,31 грн (шість тисяч дев'ятсот одинадцять грн 31 коп) , з яких: 2927,09 грн - заборгованість за договором, 586,47 грн - пеня, 1089,49 грн - 30 % річних, 2308,26 - штраф.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Юг" (99011, м. Севастополь, вул. Одеська, 6, оф. 1, ідентифікаційний код 37054334, відомості про рахунки відсутні у доход державного бюджету (одержувач - державний бюджет м. Севастополя, ЄДРПОУ 38022717, Банк одержувача: ГУ ДКСУ у місті Севастополі, МФО 824509, р/р 31215206783001, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір у розмірі 1609,50 грн (одна тисяча шістсот дев'ять грн 50 коп).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.06.2012.

Суддя підпис Н.Г. Плієва