Рішення

від 13.06.2012 по справі 5020-473/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2012 року справа № 5020-473/2012

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Єфременко О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сведбанк"

(01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 30)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Паниол"

(99029, м. Севастополь, вул. М. Музики, 58, кв. 74)

Товариства з обмеженою відповідальністю "Максимум"

(99007, м. Севастополь, вул. М. Музики, 58, кв. 74)

про стягнення 997479,83 доларів США (еквівалентно 7 969 664,35 грн.)

за участю представників:

позивача -ОСОБА_1, довіреність №107 від 26.04.2012;

відповідача (ТОВ "Паниол") -не з'явився;

відповідача (ТОВ "Максимум") -не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерного товариства «Сведбанк»звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Паниол», Товариства з обмеженою відповідальністю «Максимум»про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором №Т08062007К15/08-15 від 21.03.2008 у розмірі 1049253,26 доларів США (еквівалентно 8 378 287,28 грн).

Позовні вимоги, з посиланням на норми статей 525, 536, 541, 543, 546, 549, 553, 554, 1046, 1050, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України обґрунтовані невиконанням відповідачами прийнятих на себе зобов'язань за кредитним договором № Т08062007К15/08-15 від 21.03.2008 та договором поруки №1 від 21.03.2008.

Ухвалою від 03.05.2012 суд прийняв позовну заяву до розгляду та порушив провадження у справі.

30.05.2012 Публічне акціонерного товариства «Сведбанк»в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України звернулося до суду із заявою про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути солідарно з відповідачів на його користь заборгованість за кредитним договором № Т08062007К15/08-15 від 21.03.2008 у сумі 997479,83 доларів США (еквівалентно 7969664,35 грн), з яких: 748570,00 доларів США (еквівалентно 5 980 924,59 грн) -заборгованість по кредиту, 210947,45 доларів США (еквівалентно 1685427,94 грн) -заборгованість по відсоткам, 37962,38 доларів США (еквівалентно 303311,82 грн) -пеня (арк.с. 86-87).

Пунктом 3.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»№ 18 від 26.12.2011 визначено, що Господарським процесуальним кодексом України, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення»або «уточнення»позовних вимог, або заявлення «додаткових»позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Відповідно до положень частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

З огляду на зазначене, суд розцінює заяву позивача про уточнення позовних вимог від 25.05.2012, як заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Оскільки зменшення розміру позовних вимог, відповідно до положень статті 22 Господарського процесуального кодексу України, є правом позивача, суд вважає за можливим заявлене клопотання представника позивача про зменшення розміру позовних вимог задовольнити.

В судовому засіданні, яке відбулося 13.06.2012, представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав, просить суд позов задовольнити.

Відповідачі в судове засідання явку уповноважених представників жодного разу не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвал суду від 03.05.2012, 17.05.2012, 30.05.2012 не виконали, про дату та місце судового розгляду повідомлені своєчасно та належним чином.

В матеріалах справи містяться поштові повідомлення про отримання уповноваженими представниками відповідачів копії ухвали суду від 03.05.2012 (арк.с. 72-73), та поштові повернення ухвал суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання», які були надіслані відповідачам за адресою: 99029, м.Севастополь, вул. М. Музики, 58, кв. 74 (Товариство з обмеженою відповідальністю «Паниол») та 99007, м.Севастополь, вул. М. Музики, 58, кв. 74 (Товариство з обмеженою відповідальністю «Максимум») та відповідають витягам з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (арк. с. 67-70).

Копії ухвал суду були надіслані відповідачам за вищевказаними адресою. Таким чином про час та місце розгляду справи вони були повідомлені належним чином та своєчасно.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідачі не скористалися правом, наданим їм статтею 59 Господарського кодексу України: не надали суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

У зв'язку з викладеним, суд розглядає справу відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Представнику позивача в судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ :

21.03.2008 між Відкритим акціонерним товариством "Сведбанк" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Сведбанк") (далі -Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Паниол" (далі -Позичальник) був укладений кредитний договір №Т08062007К15/08-15 (надалі -Кредитний договір), відповідно до умов якого Банк має право надати Позичальнику грошові кошти у вигляді кредитної лінії, що не поновлюється, у розмірі, на строк та на умовах, передбачених у цьому договорі, а Позичальник зобов'язується повернути кошти, одержані в рахунок кредитної лінії, сплатити проценти за користування кредитною лінією та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у строки, передбачені цим договором (арк. с. 14-21).

Пунктом 1.2 Кредитного договору визначений розмір кредитної лінії -1600000,00 доларів США, який змінюється відповідно графіку, наведеного у додатку № 1, що є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 1.3 Кредитного договору встановлений строк користування кредитною лінією: з 21.03.2008 по 20.03.2013 включно з урахуванням Графіку.

Відповідно до пунктів 1.4-1.4.2 Кредитного договору плата за користування кредитною лінією у вигляді процентів становить:

13% річних за умови, якщо обсяг щомісячних грошових надходжень на рахунки (кредитовий оборот по рахунках) Позичальника, відкриті у Відкритому акціонерному товаристві "Сведбанк", за попередній місяць, починаючи з другого місяця кредитування, становить не менше, ніж 70% від загального обсягу грошових надходжень на рахунки Позичальника, в тому числі відкриті в інших уповноважених банках України, за той самий місяць;

15% річних, починаючи з другого місяця кредитування у разі порушення умов підпункту 1.4.1. цього договору.

Змістом пункту 1.4.3 Кредитного договору визначено, що умова зміни процентної ставки, відповідно до пунктів 1.4.1, 1.4.2 цього договору, вступає в дію, починаючи з 01 числа місяця наступного за місяцем, в якому виникли підстави для зміни процентної ставки.

У відповідності з пунктом 3.1 Кредитного договору проценти за користування кредитною лінією нараховуються виходячи з розміру процентної ставки, встановленої згідно пункту 1.4. кредитного договору, з дня перерахування коштів з позичкового рахунку Позичальника до моменту фактичного повернення кредитної лінії (в тому числі і за період прострочення погашення кредитної лінії).

Згідно з пунктом 4.1 Кредитного договору погашення заборгованості за кредитною лінією здійснюється по 20.03.2013 включно, у відповідності із змінами розміру кредитної лінії, встановленими у Графіку.

17.04.2009 сторонами укладений Договір № 1 про внесення змін до Кредитного договору №Т08062007К15/08-15 від 21.03.2008, пунктом 1 якого сторони домовилися викласти пункт 1.2 Кредитного договору №Т08062007К15/08-15 від 31.03.2008 в наступній редакції: «1.2 Розмір кредитної лінії: 1600000,00 доларів США, який змінюється відповідно до графіку, наведеного у додатку №2, що є невід'ємною частиною цього договору.

З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання за Кредитним договором, відкрив для Товариства з обмеженою відповідальністю «Паниол» кредитну лінію у розмірі 1600000,00 доларів США.

Положеннями пунктів 8.2, 8.3 Кредитного договору передбачено право банку вимагати дострокового повернення коштів, наданих в рахунок кредитної лінії, а Позичальник зобов'язаний виконати зазначені зобов'язання в порядку, передбаченому цим пунктом Кредитного договору. У випадку невиконання Позичальником умов пункту 8.1 та/або 8.2 Банк має право звернути стягнення на заставне майно/майнові права, чи скористатися іншими видами забезпечення виконання зобов'язань за цим Договором та/або пред'явити позов у відношенні Позичальника. При настанні обставин, передбачених пунктом 8.1 та пунктом 8.2 цього Договору, які визначені сторонами як такі, що свідчать про те, що кредитна лінія не буде своєчасно повернута, Банк має право відмовитись від надання Позичальнику всієї або частини кредитної лінії.

30.01.2012 Банк звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Паниол" з вимогою погасити заборгованість по Кредитному договору в розмірі 2 266 313,22 доларів США (арк. с. 31-32).

Дана вимога залишена відповідачами без виконання.

21.03.2008 між Відкритим акціонерним товариством "Сведбанк" (правонаступником якого є - Публічне акціонерне товариство "Сведбанк") (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Максимум" (Поручитель), Товариством з обмеженою відповідальністю "Паниол" (Позичальник) був укладений договір поруки №1 (далі -договір поруки), за умовами якого Поручитель зобов'язується перед Банком відповідати за виконання Позичальником зобов'язань щодо повернення коштів, наданих Банком Позичальнику в межах кредитної лінії згідно кредитного договору №Т08062007К15/08-15 від 21.03.2008 у сумі 1600000,00 доларів США строком по 20.03.2013 включно. Згаданий кредитний договір №Т08062007К15/08-15 від 21.03.2008, а також додаткові угоди до нього, які будуть укладені між сторонами у подальшому та будуть невід'ємною частиною кредитного договору №Т08062007К15/08-15 від 21.03.2008 надалі у тексті даного договору іменуються «Основне зобов'язання (арк. с. 29-30).

Пунктом 2 договору поруки передбачено, що Поручитель несе солідарну відповідальність з Позичальником перед Банком за виконання Позичальником умов Основного зобов'язання усім належним йому майном та грошовими коштами.

Згідно з пунктом 3 Договору поруки, відповідальність Поручителя за цим договором обмежується сумою коштів, фактично наданих в рахунок кредитної лінії, згідно Основного зобов'язання, нарахованими процентами, пенями, комісіями та іншими платежами, передбаченими Основним зобов'язанням.

Пунктом 12 Договору поруки передбачено, що даний договір набуває чинності з моменту його підписання. Сторони встановили, що строком припинення поруки є повне виконання Позичальником або Поручителем своїх обов'язків, передбачених Основним зобов'язанням.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 11.05.2011 по справі №5020-353/2011 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" задоволені повністю, з Товариства з обмеженою відповідальністю "Паниол" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Максимум" солідарно стягнуто заборгованість за Кредитним договором у розмірі 1 216 877,96 доларів США, що еквівалентно 9 658 360,37 грн, з яких: 767220,00 доларів США (еквівалентно 6089425,14 грн) -заборгованість по кредиту, 449658,11 доларів США (еквівалентно 3568936,42 грн) -заборгованість по процентам, а також пеню за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 198183,32 грн, пеню за несвоєчасне повернення процентів в розмірі 133193,10 грн, витрати по сплаті державного мита у розмірі 3214,62 доларів США та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн (арк. с.37-43).

Зазначене рішення сторонами не оскаржено та набрало законної сили.

Відповідачі свої зобов'язання за Кредитним договором та договором поруки не виконують.

З урахуванням рішення господарського суду міста Севастополя від 11.05.2011 по справі №5020-353/2011, сума боргу відповідача перед позивачем за період з 08.03.2011 по 31.12.2011 складає 959 517,45 доларів США, з яких: 748 570,00 доларів США (еквівалентно 5 980 924,59 грн) - заборгованість по кредиту, 210947,45 доларів США (еквівалентно 1685,427,94 грн) -заборгованість по відсоткам, залишається непогашеною, що і стало підставою для звернення позивача із даним позовом.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд, провівши оцінку доказів по справі, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

За приписами частини першої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини третьої статті 346 Господарського кодексу України кредити надаються банком під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Із наведеною нормою узгоджується частина перша статті 1054 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до статей 553, 554 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до статті 541 Цивільного кодексу України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Частиною першою статті 543 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Перевіривши розрахунки заборгованості за кредитом та по процентам, надані позивачем (а.с. 89-93), суд дійшов висновку, що він відповідає умовам Кредитного договору, вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а тому позовні вимоги в цій частині також є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення солідарно з відповідачів заборгованості по кредиту в розмірі 748 570,00 доларів США, що еквівалентно 5 980924,59 грн, та заборгованості по процентам в розмірі 210 947,45 доларів США, що еквівалентно 1 685 427,94 грн, такими, що підлягають задоволенню повністю.

Поряд з цим, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 198 Господарського кодексу України грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.

Згідно із частиною другою статті 192 Цивільного кодексу України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Частиною третьою статті 533 Цивільного кодексу України передбачено, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Отже обіг іноземної валюти в Україні регламентований нормами спеціального законодавства.

Статтею 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»встановлено, що кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Статті 47 та 49 цього Закону визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу.

Відповідно до статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»від 19.02.1993 №15-93 операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі генеральної ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2 статті 5 цього ж Декрету.

Пунктом 2.3 Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвердженого постановою Правління НБУ №275 від 17.07.2001 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 21.08.2001 за №730/5921), за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку України банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями, зокрема, залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України, а також інші операції з валютними цінностями на валютному ринку України.

З вищенаведеного вбачається, що уповноважені банки на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.

Щодо вимог підпункту "г" пункту 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93, який передбачає наявність індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1.5 Положення про порядок видачі НБУ індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління НБУ від 14.10.2004 №483, використання іноземної валюти як засобу платежу без індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку на здійснення яких Національний банк видав банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями).

Частиною п'ятою статті 5 Декрету КМУ від 19.02.1993 №15-93 встановлено, що одержання індивідуальної ліцензії однією із сторін валютної операції означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою, яка має відношення до цієї операції, якщо інше не передбачено умовами індивідуальної ліцензії.

Таким чином, правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті згідно з вимогами статті 5 Декрету КМУ від 19.02.1993 №15-93 є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку.

Тому у випадку наявності у банку відповідної генеральної ліцензії та письмового дозволу Національного банку України, здійснення кредитних операцій у валюті не суперечить вимогам чинного законодавства України.

З огляду на вищезазначене, стягнення заборгованості за кредитним договором в іноземній валюті, якщо ці кошти надавались за договором і позивач просить стягнути їх суму у валюті, не суперечить чинному законодавству України.

Позивач просить також стягнути з відповідачів пеню за несвоєчасне повернення кредиту за період з 08.03.2011 по 31.12.2011 в розмірі 23126,16 доларів США, що еквівалентно 184 773,39 грн та пеню за несвоєчасне повернення процентів в розмірі 14 836,22 доларів США, що еквівалентно 118 538,43 грн.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності з пунктом 6.1 Кредитного договору у випадку ненадходження на рахунок Банку суми заборгованості за кредитною лінією та процентів в строки, визначені у договорі, Позичальник, незалежно від наявності його вини у невиконанні чи неналежному виконанні зобов'язань за договором, сплачує Банку пеню в розмірі подвійної процентної ставки за кредитною лінією, зазначеної у пункті 1.4, що діє на момент прострочення відповідного платежу від суми відповідного непогашеного платежу за кожний день прострочення, при цьому кількість днів року приймається рівною 360 дням. Пеня сплачується у національній валюті України по курсу НБУ на день сплати.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до частини першої статті 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

З огляду на наведене та домовленість сторін у пункті 6.1 Кредитного договору, пеня за несвоєчасне повернення кредитної лінії та несвоєчасну оплату процентів по кредитній лінії повинна стягуватися у розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. При цьому, пеня повинна стягуватись у національній валюті України.

Наданий позивачем розрахунок пені перевірений судом та визнаний вірним, а вимоги позивача щодо стягнення з відповідачів пені за несвоєчасне повернення кредиту за період з 08.03.2011 по 31.12.2011 в розмірі 184 773,39 грн та пені за несвоєчасне повернення процентів в розмірі 118 538,43 грн такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню солідарно 997 479,83 доларів США, що еквівалентно 7 969 664,35 грн, з яких: 748 570,00 доларів США (еквівалентно 5 980 924,59 грн) -заборгованість по кредиту, 210947,45 доларів США (еквівалентно 1 685,427,94 грн) -заборгованість по відсоткам, 303 311,82 грн -пеня за несвоєчасне повернення кредиту та несвоєчасну сплату процентів.

Витрати по сплаті судового збору покладаються судом на відповідачів відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 -85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Паниол" (99029, м. Севастополь, вул. М. Музики, 58, кв. 74; код ЄДРПОУ 33459949, відомості про розрахункові рахунки відсутні) , Товариства з обмеженою відповідальністю "Максимум" (99007,

м. Севастополь, вул. М. Музики, 58, кв. 74; код ЄДРПОУ 31005009, відомості про розрахункові рахунки відсутні) на користь Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" (01032,

м. Київ, вул. С. Петлюри, 30; код ЄДРПОУ 19356840, к/р 32002170101 в ОПЕРУ НБУ по Києву і Київській області, МФО 300164) 997 479,83 доларів США, що еквівалентно 7 969 664,35 грн , з яких: 748 570,00 доларів США (еквівалентно 5 980 924,59 грн) -заборгованість по кредиту, 210947,45 доларів США (еквівалентно 1685427,94 грн) - заборгованість по відсоткам, 303 311,82 грн - пеня, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 64 380,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.06.2012.

Суддя О.О. Єфременко