Рішення

від 19.06.2012 по справі 5023/2215/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2012 р. Справа № 5023/2215/12

вх. № 2215/12

Суддя господарського суду Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Трофименко С.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. б/н від 01.01.12 р.;

1-го відповідача - не з'явився

2-го відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Торгівельний Дім "Ресурс", м. Харків

до 1.ТОВ "Фріч-ТОТ", м. Харків; 2. ФОП ОСОБА_2, с. Троїцьке

про стягнення 4 296,78 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить суд стягнути солідарно з першого відповідача (ТОВ "Фріч-ТОТ") та другого відповідача (Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2) 3% річних у розмірі 82,11 грн., стягнути з другого відповідача суму боргу в розмірі 3 374,25 грн., пеню в розмірі 421,59 грн., штраф в розмірі 395,21 грн., збитки від інфляції в розмірі 23,62 грн., та покласти на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог витрати зі сплати судового збору.

Представник першого відповідача у призначене судове засідання не з'явився, однак через канцелярію суду надав заяву, в якій позовні вимоги визнає в повному обсязі, просить розглянути справу без участі його представника.

Представник другого відповідача у судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, з відміткою отримання ухвали про порушення провадження у справі відповідачем, яке міститься в матеріалах справи.

Враховуючи те, що судом вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, проте відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст. 22 ГПК України, оскільки в судові засідання не з`являвся, витребувані судом докази не подавав, не повідомив суд про причини своєї неявки, тому суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представників відповідачів за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

24.06.11 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Ресурс" (позивач у справі) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (другий відповідач у справі) було укладено договір поставки товару № 14811Д (далі за текстом - основний договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити та передати у власність другого відповідача товар відповідно до накладних, які є невід'ємною частиною договору, а другий відповідач прийняти цей товар та оплатити його на умовах і в порядку, визначених договором.

Відповідно до п.5.2 основного договору другий відповідач здійснює розрахунок з позивачем за поставлений товар на умовах відстрочення платежу на 14 календарних днів з дати отримання відповідної партії товару від позивача, якщо інше не передбачено додатковою угодою. При цьому сторони погодили, що у разі, якщо останній день сплати припадає на небанківський день, другий відповідач зобов'язаний сплатити за товар у попередній банківський день.

Позивач свої зобов'язання за основним договором виконав належним чином та поставив, відповідно до заявок другого відповідача товар на загальну суму 3 952,06грн., що підтверджується видатковими накладними № 5211Д від 02.07.11 р. на суму 862,83 грн., № 5418Д від 09.07.11 р. на суму 1 616,20 грн., № 5639Д від 16.07.11 р. на суму 812,66 грн., № 5842Д від 23.07.11 р. на суму 660,37 грн.

Другий відповідач за отриманий товар розрахувався частково в розмірі 577,81 грн., що підтверджується копією банківської виписки від 01.08.11 р., у зв'язку з чим у нього перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 3 374,25 грн., яка до теперішнього часу не сплачена.

Позивач 07.05.12 р. на адресу другого відповідача направив лист-вимогу № 07-05/12-юр про оплату заборгованості за поставлений товар в сумі 3 374,25 грн., яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем у сумі 3 374,25 грн., суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Так, відповідно до п.7.2.1 договору, сторони погодили, що за несвоєчасну оплату отриманого товару другий відповідач сплачує позивачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що позивач надав обґрунтований розрахунок пені в сумі 421,59 грн., який відповідає вимогам договору та Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Окрім того, відповідно до п.7.2.1 основного договору, другий відповідач взяв на себе зобов'язання у разі несвоєчасної оплати отриманого товару, сплатити позивачу штраф у розмірі 10% вартості відповідної партії товару за кожен випадок прострочки оплати однієї накладної. На підставі зазначеного позивач нарахував другому відповідачу штраф в розмірі 10% за кожною неоплаченою в строк накладною, який становить 395,21 грн.

Наданий позивачем розрахунок штрафних санкцій є обґрунтованим та відповідає умовам договору.

За таких обставин, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення пені та штрафу.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На підставі зазначеної статті позивач нарахував другому відповідачеві збитки від інфляції в сумі 23,62 грн.

Дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, воно відповідає наданому розрахунку, тому позовна вимога в цій частині є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що 20.11.11 р. між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фріч-ТОТ" (перший відповідач у справі) було укладено договір поруки № 20-11/11 (далі за текстом договір поруки), відповідно до умов якого перший відповідач поручився перед позивачем за виконання обов'язку другим відповідачем за основним договором, в об'ємі та на умовах, встановлених цим договором.

Відповідно до ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до п. 1.2 договору поруки перший відповідач відповідає перед позивачем за невиконання другим відповідачем свого основного зобов'язання в обсязі, що дорівнює сплаті трьох процентів річних від простроченої суми за основним договором.

На підставі зазначеного, позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів 3% річних в розмірі 82,11 грн.

Перший відповідач позовні вимоги в частині стягнення 3% річних визнає в повному обсязі.

Правомірність нарахування 3% річних перевірено судом, дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України та умовам договору, на підставі чого позовна вимога в цій частині є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.49 ГПК України. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судові витрати покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Окрім того, відповідно до ч.2 ст.4 Закону України про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ч.1 п.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до ч.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/1625/2011 від 21.11.11 р. "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" згідно з частиною першою статті 7 Закону сплачена сума судового збору повертається у передбачених в цій частині випадках за ухвалою суду. Зазначене питання має вирішуватися господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення сплаченої суми судового збору. Зміст пов'язаної з цим ухвали може бути наведено в резолютивній частині судового рішення, прийнятого по суті справи.

Як вбачається судом, позивач платіжним дорученням № 1919 від 10.05.12 р. за подання позову до суду сплатив судовий збір в розмірі 1641,00 грн., що перевищує 1,5 мінімальної заробітної плати на 31,50 грн.

Враховуючи викладене, сплачена сума судового збору, у розмірі 31,50 грн., підлягає поверненню з державного бюджету України на користь позивача.

За таких обставин та керуючись статтями 526, 553, 554, 610, 611, 612, 625, 712 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фріч-ТОТ", код ЄДРПОУ 33901924 (61010, м.Харків, вул.Основ'янська,55, відомості про рахунки відсутні) та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідент.номер НОМЕР_1 (АДРЕСА_1, відомості про рахунки відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Ресурс", код ЄДРПОУ 33206799 (61004 м.Харків, бул.Нетіченський,19, відомості про рахунки відсутні) - 82,11 грн. 3% річних, 30,74 грн. судового збору.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідент.номер НОМЕР_1 (АДРЕСА_1, відомості про рахунки відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Ресурс", код ЄДРПОУ 33206799 (61004 м.Харків, бул.Нетіченський,19, відомості про рахунки відсутні) - 3 374,25 грн. основного боргу, 421,59 грн. пені, 395,21 грн. штрафу, 23,62 грн. збитків від інфляції, 1578,76 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Зайво сплачену платіжним дорученням № 1919 від 10.05.12 р. суму судового збору у розмірі 31,50 грн., повернути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Ресурс", код ЄДРПОУ 33206799 (61004 м.Харків, бул.Нетіченський,19, відомості про рахунки відсутні).

Повне рішення складено 20.06.12 р.

Суддя Лавренюк Т.А.