Рішення

від 19.06.2012 по справі 5026/647/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2012 року Справа № 09/5026/647/2012

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М., при секретарі судового засідання - Лавріненко С.І., за участю прокурора - Ситник Т.А. (посвідчення №1908), представника позивача - ОСОБА_1 за довіреністю, представників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3 за довіреностями, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Прокурора міста Черкаси в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України та Публічного акціонерного товариства "Укргазбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркоп", м.Черкаси про стягнення 1084513,67 грн. та звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

Подано позовну заяву, у якій прокурор просить:

- стягнути з ТОВ "Аркоп" на користь ПАТ "Укргазбанк" - 1084513,67 грн. заборгованості по кредитному договору №СПМ - 03/07 від 02 жовтня 2007 року, у тому числі: 541666,80 грн. - простроченого боргу по кредиту; 108333,20 грн. - строкового боргу по кредиту; 296309,87 грн. - простроченого боргу по процентах; 3433,02 грн. - поточного боргу по процентах; 66600,92 грн. - пені за несвоєчасну сплату кредиту; 37063,27 грн. - пені за несвоєчасну сплату процентів; 31106,59 грн. - інфляційних втрат.

- у рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки: нежитлові будівлі - майстерню літ. Б - 1, б, б', загальною площею 216,1 кв. м, склад літ. В-1, загальною площею 191,9 кв. м, павільйон літ. Ж, навіси літ. И,Н, огорожу 4, що знаходяться за адресою: м.Черкаси, пров. Котовського,141/3 і належать на праві приватної власності ТОВ "Аркоп", шляхом проведення публічних торгів, встановити початкову ціну продажу вказаного предмета іпотеки в розмірі 931400, 00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав зобов'язання за Кредитним договором №СМП-03/07, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість з повернення кредитних коштів та процентів, тому банк має право дострокового погашення кредиту та стягнення заборгованості з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також стягнення договірної пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за один рік прострочення; відповідно до ч.2 ст.590 ЦК України , ч.2 ст.1, ч.1 ст.33 Закону України "Про іпотеку", умов кредитного договору і договору іпотеки в редакції від 01.02.2008 року, банк також має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, тому просить у рахунок погашення вказаної заборгованості по кредитному договору звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення публічних торгів, встановивши початкову ціну продажу предмета іпотеки у розмірі 931400, 00 грн.

Відповідач у письмовому відзиві на позовну заяву визнав наявність заборгованості по кредитному договору №СМП-03/07, однак вважає, що позовні вимоги не можуть бути задоволенні у повному обсязі. Одночасне задоволення заявлених вимог (стягнення грошових коштів та звернення стягнення на предмет іпотеки) не може бути задоволено судом, оскільки призведе до стягнення у подвійному розмірі, тому визнав позовні вимоги в частині стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, просив відмовити у позові в частині стягнення 1084513,67 грн. Також заявив клопотання про зменшення на підставі ст.233 Господарського кодексу України розміру, заявленої до стягнення, пені в загальній сумі 103663,19 грн., посилаючись на те, що відповідач є виробником сільськогосподарської продукції, його доходи мають сезонний характер, у період з 2009 по 2011 року у зв'язку із скрутним матеріальним становищем відповідач з об'єктивних підстав не мав можливості вчасно виконувати умови кредитного договору, однак старався виконувати його, по можливості, сплачував проценти за користування кредитом; договір був укладений строком на 60 місяців (до 02.10.2012 року), позивач достроково стягує всю суму кредиту, отже йому не завдано збитків. Тому просить зменшити розмір пені за несвоєчасну сплату кредиту до 6600,00 грн. та пені за несвоєчасну сплату процентів до 3700,00 грн. На підтвердження скрутного матеріального становища надає фінансові звіти.

До початку судового засідання прокурором подана заява про зменшення позовних вимог, у якій він просить зменшити позовні вимоги в частині звернення стягнення на предмет іпотеки, стягнути з відповідача 1084513,67 грн., у тому числі: 108333,20 грн. заборгованість по кредиту строкова, 541666,80 грн. заборгованість по кредиту прострочена, 3433,02 грн. заборгованість по процентах поточна, 296309,87 грн. заборгованість по процентах прострочена, 66600,92 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту, 37063,27 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів та 31106,59 грн. інфляційні втрати по загальній сумі заборгованості по кредиту.

Заява прокурора оцінена судом як заява про відмову від позову в частині стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, що відповідає праву прокурора, встановленому ст.ст.22, 29 ГПК України, тому прийнята судом до розгляду.

У судовому засіданні:

- прокурор підтримав зменшені позовні вимоги, заперечив проти зменшення суми пені, подав письмові пояснення по відзиву відповідача, пояснив, що у тексті позовної заяви допущена описка щодо номеру договору, правильно слід читати номер кредитного договору СМП - 03/07;

- представник позивача підтримав зменшені позовні вимоги, просив їх задовольнити, стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором СМП - 03/07, також заперечив проти зменшення суми пені, посилаючись на те, що відповідач є платоспроможним, мав прибутки, але не направляв їх на погашення кредиту;

- представники відповідача вважали, що позов підлягає частковому задоволенню, шляхом звернення стягнення на заставне майно, настоювали на зменшенні пені з підстав, викладених у відзиві на позов, спростовуючи доводи представника позивача, послались на те, що прибутки підприємство мало невеликі, вони розподілялись в першу чергу на забезпечення господарської діяльності з метою одержання доходів, які б забезпечили виконання зобов'язань по кредитному договору.

Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення учасників процесу, судом встановлено наступне.

02 жовтня 2007 року між ВАТ АБ "Укргазбанк" (правопопередник позивача, банк) та ТОВ "Аркоп" (відповідач, позичальник) укладений Кредитний договір №СМП-03/07 (далі вживається - Кредитний договір), відповідно до умов якого банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію з загальним лімітом 400 000,00 грн. Відновлювальна відклична кредитна лінія - кредитна лінія, за якою кредитні кошти надаються в розмірах, які не перевищують заздалегідь обумовленого ліміту (максимальна заборгованість за кредитною лінією), якщо при видачі кожного траншу в межах ліміту кредитної лінії відсутні такі умови, як неплатоспроможність позичальника та/або відсутність вільних кредитних ресурсів у банку, та в межах якого він може без обмежень отримувати та погашати кредитні кошти протягом всього строку дії кредитного договору (п.1.1 Кредитного договору).

Пунктом 1.3 Кредитного договору сторони встановили, що кредитна лінія відкривається з 02 жовтня 2007 р. строком на 60 місяців. Позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в термін, не пізніше 01 жовтня 2012 р., якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін до цього Договору або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу IV цього Договору.

Згідно пункту 1.4 Кредитного договору за використання кредитних коштів у межах встановленого терміну кредитування процентна ставка встановлюється в розмірі 18,5% річних. При цьому, за користування кредитними коштами понад термін, визначений в п.1.3 цього Договору, процентна ставка встановлюється в розмірі 19,5% річних. Строк сплати процентів - один раз на місяць, не пізніше останнього банківського дня місяця, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п.1.3 цього Договору, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього Договору.

Пунктом 1.7. Кредитного договору встановлено, що надання банком кредитних коштів здійснюється за умови отримання банком у термін, не менше як за один банківський день до дати видачі коштів у межах ліміту кредитної лінії попередньої письмової заяви позичальника та підтвердження банком намірів про видачу кредитних коштів в рахунок кредитної лінії згідно зазначеної заяви позичальника та при відсутності умов, передбачених п. 6.2. даного Договору.

Відповідно до п.2.1 Кредитного договору згідно з Договором застави (іпотеки) №СМПДІ-03/07 від 02 жовтня 2007 р. в забезпечення зобов'язань за дійсним Договором банком прийнято комерційну нерухомість виробничо-складського призначення - комплекс будівель, загальною площею 408,0 кв.м, яка знаходиться за адресою: м.Черкаси, провул.Котовського, 141/3.

Підпунктом 3.2.6 Кредитного договору встановлено, що у разі виникнення простроченої заборгованості по кредиту, прострочення сплати процентів по ньому, виявлення фактів нецільового використання кредиту (його частки), порушення умов 3.3.4 - 3.3.7 цього Договору, банк має право стягувати неустойку, пеню та інші штрафні санкції, що передбачені розділом V цього договору.

Також, згідно пп.3.2.7 Кредитного договору, банк має право відмовитись від надання позичальникові передбаченого Договором кредиту частково або в повному обсязі, а також достроково вимагати погашення заборгованості позичальника за кредитом, включаючи нараховані проценти за користування кредитом, комісії та штрафні санкції, у випадках невиконання позичальником умов цього Договору, значного погіршення фінансового стану позичальника, за наявності інших обставин, які явно свідчать про те, що наданий позичальникові кредит своєчасно не буде повернений, тощо.

Згідно пп.3.2.10 Кредитного договору на залишок простроченої заборгованості за простроченим кредитом проценти нараховуються, виходячи із процентної ставки, визначеної п.1.4.2 цього Договору, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості.

Підпунктом 3.3.1. Кредитного договору передбачено, що позичальник зобов'язаний використати кредит на зазначені в цьому договорі цілі і повернути кредит, нараховані проценти у порядку та терміни, встановлені цим договором.

Згідно пп.3.3.3 Кредитного договору позичальник зобов'язався у разі виникнення простроченої заборгованості за кредитом, сплачувати проценти за користування простроченим кредитом, виходячи з процентної ставки, встановленої п.1.4.2 цього Договору, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості.

Відповідно до п.3.3.11 Кредитного договору позичальник зобов'язаний незалежно від підстав розірвання цього Договору повернути банку кредит у повному обсязі, сплатити комісії та проценти за користування кредитом, а також усі штрафні санкції та видатки банку у разі їх виникнення згідно умов цього договору та чинного законодавства.

Пунктом 5.3 Кредитного договору встановлено, що за порушення строків (визначених в цьому Договорі) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити банку неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період існування заборгованості, обчисленої від суми простроченого платежу за кожен день прострочення виконання зобов'язань від дня виникнення такого прострочення до повного погашення заборгованості. У відповідності до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України сторони домовляються, що нарахування пені за прострочення виконання зобов'язань (щодо строків (визначених в цьому Договорі) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом) припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до п. 6.2 Кредитного договору зобов'язання банку щодо надання позичальнику кредиту або його частини не є безвідкличними і не виконуються банком у разі неплатоспроможності позичальника та відсутності вільних кредитних ресурсів у банку.

Для належного виконання зобов'язань позичальником за Кредитним договором, відповідно до Договору іпотеки №СМПДІ-03/07 (далі - Договір іпотеки), посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_4 02.10.2007 року за реєстраційним № 5696, зі змінами до нього від 01 лютого 2008 року, позичальник надав в іпотеку банку об'єкти нерухомості - майстерню (літ. Б-1, б, б') загальною площею 216,1 кв. м., склад (літ. В-1) загальною площею 191,9 кв. м, павільйон (літ. Ж), навіси (літ. И, Н), огорожа 4, яка знаходиться за адресою: м. Черкаси, пров. Котовського, 141/3, які належать ТОВ "Аркоп" на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності від 13.10.2006 року, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 10.10.2006 року за реєстраційним № 1334 та зареєстрованого в КП "Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" за № 2361 в книзі 28, реєстраційний номер -16376128.

Обтяження нерухомості іпотекою зареєстроване в Державному реєстрі іпотек, що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі іпотек № 14717271 від 03.10.2007 року та витягом про реєстрацію змін в Державному реєстрі іпотек № 16770339 від 01.02.2008 року (збільшення розміру основного зобов'язання). На нерухомість накладена заборона відчуження, що підтверджується витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 14698130 від 02.10.2007 року.

01 лютого 2008 року сторони уклали Угоду про внесення змін та доповнень до Кредитного договору №СМП-03/07 від 02 жовтня 2007 року, якою збільшили розмір ліміту відновлювальної відкличної кредитної лінії до 650 000,00 грн.

Відповідач (позичальник) за період з 02.10.2007 року по 13.05.2008 року зняв зі свого рахунку №20630047315.980 кредитні кошти, загальна сума яких склала 650 000,00 грн. Ці кошти були перераховані банком на розрахунковий рахунок з позичкового рахунку позичальника, що підтверджується випискою по позичковому рахунку позичальника №20630047315.980 за період з 02.10.2007 року по 20.03.2012 року, а також письмовими заявами позичальника на видачу окремих траншів кредиту в межах відкритої кредитної лінії згідно Кредитного договору.

Отже, банк належним чином виконав свої зобов'язання за Кредитним договором.

Відповідно до графіку погашення кредиту, що є додатком № 1 до Кредитного договору, ліміт кредитної лінії щомісячно зменшується на 18055,56 грн., починаючи з 31.10.2009 року.

В порушення умов Кредитного договору відповідач не виконував свій обов'язок щодо своєчасного погашення заборгованості по кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами.

22 жовтня 2011 року позивач направив відповідачу претензію про повернення заборгованості по кредиту. Претензія повернута поштою з довідкою "По закінченню терміну зберігання".

27 жовтня 2011 року директор відповідача подав позивачу заяву, у якій вказав, що він ознайомлений з програмою реструктуризації проблемної заборгованості, умови програми його повністю влаштовують, підприємство планує погасити 50% від загальної заборгованості, за умови пролонгації діючого кредитного договору до жовтня 2014 року, скасування штрафних санкцій та встановлення процентної ставки по реструктуризованому кредиту на рівні 1% річних.

Листом від 31.12.2011 року позивач повідомив про прийняття позитивного рішення щодо зміни умов Кредитного договору, за умови сплати не менше 50% від загальної кредитної заборгованості на дату укладення додаткової угоди щодо реструктуризації, тощо, також вказано, що повідомлення буде дійсним по 27 січня 2012 року.

У листі від 26 січня 2012 року відповідач просив продовжити дію рішення про реструктуризацію проблемної заборгованості на один місяць, оскільки в даний час не має змоги виконати умови рішення кредитного комітету в повному обсязі в зв'язку з тим, що отримання виручки від реалізації сільгосппродукції планується на лютий місяць.

Згідно обґрунтованого розрахунку заборгованості за Кредитним договором заборгованість ТОВ "Аркоп" станом на 11.04.2012 року становить 1084513,67 грн., у тому числі: 108333,20 грн. заборгованість по кредиту строкова, 541666,80 грн. заборгованість по кредиту прострочена, 3433,02 грн. заборгованість по процентах поточна, 296309,87 грн. заборгованість по процентах прострочена, 66600,92 грн. пеня за період з 11.04.2011 року по 10.04.2012 року (один рік) за несвоєчасну сплату кредиту, 37063,27 грн. пеня за той же період за несвоєчасну сплату процентів та 31106,59 грн. інфляційні втрати по загальній сумі заборгованості по кредиту.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Предметом спору у справі є стягнення грошей з позичальника за кредитним договором.

Сторонами спірних правовідносин є комерційний Банк, 87% статутного капіталу якого належить державі, та суб'єкт господарювання, юридична особа, господарське товариство, створене у формі товариства з обмеженою відповідальністю.

Кредитний договір №СМП-03/07, на який посилається прокурор, як на правову підставу виникнення зобов'язань та права на стягнення заявленої суми, за своєю правовою природою є господарським договором у сфері кредитування суб'єктів господарювання.

У відповідності до ч. 2 ст. 4 Господарського кодексу України (далі - ГК України) особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом.

Правове регулювання фінансової та банківської діяльності визначено параграфом 1 глави 35 ГК України.

Відповідно до ч.2 ст.345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Частинами 2, 3 ст.346 ГК України визначено, що для зниження ступеня ризику банк надає кредит позичальникові за наявності гарантії платоспроможного суб'єкта господарювання чи поручительства іншого банку, під заставу належного позичальникові майна, під інші гарантії, прийняті у банківській практиці. З цією метою банк має право попередньо вивчити стан господарської діяльності позичальника, його платоспроможність та спрогнозувати ризик непогашення кредиту. Кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені главою 22 ГК України. Статтею 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

У Цивільному кодексі України (далі - ЦК України) порядок виконання кредитних договорів врегульований параграфом 2 глави 71.

Так, відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

З огляду на викладені норми законодавства, умови Кредитного договору та вищенаведені докази у справі, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 541666,80 грн. - простроченого боргу по кредиту, 108333,20 грн. - строкового боргу по кредиту, 296309,87 грн. - простроченого боргу по процентах, 3433,02 грн. - поточного боргу по процентах. Суми простроченого боргу по кредиту, строкового боргу по кредиту, простроченого боргу по процентах, поточного боргу по процентах не заперечуються відповідачем і вони відповідають фактичним обставинам справи.

Стосовно застосування до відповідача відповідальності за порушення виконання грошових зобов'язань, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач прострочив виконання грошових зобов'язань з повернення кредитних коштів та процентів за користування ними.

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно ч. 4 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано .

У Кредитному договорі сторони встановили, що за порушення строків (визначених в цьому Договорі) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити банку неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період існування заборгованості, обчисленої від суми простроченого платежу за кожен день прострочення виконання зобов'язань від дня виникнення такого прострочення до повного погашення заборгованості. У відповідності до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України сторони домовляються, що нарахування пені за прострочення виконання зобов'язань (щодо строків (визначених в цьому Договорі) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом) припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З огляду на наведені норми законодавства, умови Кредитного договору, вищенаведені докази у справі, суд вважає, що позивачем обґрунтовано нарахована пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 11 квітня 2011 року по 10 квітня 2012 року (один рік) за несвоєчасне повернення чергових платежів кредиту, яка становить в сумі 66600,92 грн. та за цей же період, в тому ж розмірі 37063,27 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів. Розрахунок пені перевірено судом, він зроблений вірно, у відповідності до умов Кредитного договору, вимог чинного законодавства, фактичних обставин справи.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені, суд виходить з наступного.

У мотивованому та підтвердженому відповідними доказами (фінансовими звітами) клопотанні відповідач просить суд зменшити розмір пені за несвоєчасну сплату кредиту до 6600,00 грн. та пені за несвоєчасну сплату процентів до 3700,00 грн.

Відповідно до п.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно п.3 ч.1 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи фактичні обставини справи, вжиті відповідачем заходи, направлені на виконання зобов'язань, ступінь виконання відповідачем своїх зобов'язань, суд вважає обставини, на які він посилається як на підставу зменшення розміру пені, такими, що мають істотне значення. Однак, клопотання відповідача про зменшення розміру пені суд, враховуючи інтереси обох сторін, вважає таким, що підлягає частковому задоволенню, і зменшує розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача, до 50%, від суми пені, розрахованої позивачем.

Таким чином, за прострочення виконання грошових зобов'язань з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 33300,46 грн. - пені за несвоєчасне повернення кредиту та 18531,64 грн. - пені за несвоєчасну сплату процентів. При цьому суд враховує доводи позивача, який не довів наявність збитків від прострочення виконання відповідачем грошових зобов'язань. Також суд враховує, що позивачем заявлені і підлягають відшкодуванню втрати від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення пені за прострочення виконання грошового зобов'язання підлягають частковому задоволенню. При розгляді клопотання про зменшення розміру пені, суд врахував правові позиції Вищого господарського суду України з питань зменшення розміру пені, зокрема, які викладені у постанові від 21 квітня 2008 року у справі №06-10/4294.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з положень зазначеної норми, враховуючи правові позиції Верховного Суду України стосовно застосування ст.625 ЦК України (постанова ВСУ від 15.11.2010 №4/720 та інші), наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та три проценти річних застосовуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені).

Розрахунок інфляційних нарахувань позивачем зроблений вірно, з врахуванням періодів сплати чергових платежів, проведених відповідачем платежів. Збільшення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за період прострочення листопад 2009 року - березень 2012 року становить 31106,59 грн.

Відповідно до ст.2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У позовній заяві прокурор зазначив, що на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 10.06.2009 р. №567 державою була здійснена капіталізація ПАТ "Укргазбанк" в зв'язку із чим на сьогодні 87% статутного капіталу Банку належить державі в особі Міністерства фінансів України. Неотримання прибутку Банку від виконання банківських операцій може призвести до погіршення фінансового стану установи, що негативно вплине на повернення грошових коштів вкладникам, зменшить надходження коштів до бюджету, тощо, що порушує державні інтереси.

Суд погоджується з доводами прокурора, та вважає, що прокурор правомірно звернувся з позовом до суду з метою представництва інтересів держави в особі Міністерства фінансів України та Публічного акціонерного товариства "Укргазбанк".

З огляду на викладені норми законодавства та докази, наявні у матеріалах справи, суд вважає доведеним право прокурора та позивача на стягнення з відповідача 1 032 681,58 грн. заборгованості по кредитному договору №СПМ - 03/07 від 02 жовтня 2007 року, у тому числі: 541666,80 грн. - простроченого боргу по кредиту; 108333,20 грн. - строкового боргу по кредиту; 296309,87 грн. - простроченого боргу по процентах; 3433,02 грн. - поточного боргу по процентах; 33300,46 грн. - пені за несвоєчасну сплату кредиту; 18531,64 грн. - пені за несвоєчасну сплату процентів; 31106,59 грн. - інфляційних втрат. Отже позовні вимоги задовольняються частково.

Щодо позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки, то з цих вимог провадження у справі підлягає припиненню на підставі ч.1 п.4 ст.80 ГПК України, у зв'язку з прийняттям господарським судом відмови від позову. Відмова від позову в частині вимог про стягнення заборгованості по кредитному договору шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, не порушує права і охоронювані законом інтереси сторін та інших осіб і не позбавляє позивача цього права на майбутнє.

Вимоги відповідача про стягнення заборгованості по кредитному договору шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки з відмовою у позові про стягнення грошей, суд вважає такими, що не підлягають задоволенню, оскільки обрання способу захисту порушеного права належить позивачу, який із заявлених ним вимог, залишив вимоги про стягнення грошових коштів.

Відповідно до ст.49 ГПК України з відповідача в доход державного бюджету підлягає стягненню 21690,27 грн. судового збору, з розрахунку: 1084513,67 грн. (заявлена до стягнення сума грошей) х 2% (встановлена Законом України "Про судовий збір" ставка судового збору) :100%. Зважаючи на те, що часткове задоволення позову виникло внаслідок часткового задоволення клопотання відповідача про зменшення пені, суд прийшов до висновку, що часткове задоволення позову не впливає на суму стягуваного судового збору.

Керуючись ст.49, ч.1 п.4 ст.80, ст.ст.82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Аркоп", ідентифікаційний код 33978720 (18002, м.Черкаси, пров. Котовського,141/3) на користь публічного акціонерного товариства "Укргазбанк", ідентифікаційний код 23697280 (03087, м.Київ, вул.Єреванська,1) - 1 032 681,58грн. заборгованості по кредитному договору №СПМ - 03/07 від 02 жовтня 2007 року із змінами, у тому числі:

- 541666,80 грн. - простроченого боргу по кредиту;

- 108333,20 грн. - строкового боргу по кредиту;

- 296309,87 грн. - простроченого боргу по процентах;

- 3433,02 грн. - поточного боргу по процентах;

- 33300,46 грн. - пені за несвоєчасну сплату кредиту;

- 18531,64 грн. - пені за несвоєчасну сплату процентів;

- 31106,59 грн. - інфляційних втрат.

Відмовити в решті позовних вимог про стягнення пені.

Прийняти відмову від позову з вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки та припинити провадження у справі з цих позовних вимог.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Аркоп", ідентифікаційний код 33978720 (18002, м.Черкаси, пров. Котовського,141/3) в доход державного бюджету через Державну податкову інспекцію у місті Черкаси (м.Черкаси, вул.Хрещатик, 235) із зарахуванням на рахунок №31213206783002, отримувач - УДКСУ м. Черкаси, код - 38031150, банк - ГУДКСУ у Черкаській області, МФО - 854018, код бюджетної класифікації - 22030001 - 21690,27 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 25 червня 2012 року.

СУДДЯ Н.М. Курченко