Постанова

від 20.06.2012 по справі 5023/6781/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2012 р. Справа № 5023/6781/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пелипенко Н.М. , суддя Россолов В.В. , суддя Тихий П.В.

при секретарі Вороні В.С.

за участю представників:

прокурора -Василець Ю.О. (посвідчення № 26 від 23.02.2012 р.);

Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області - ОСОБА_1 (довіреність № 12 від 15.12.2011 р.);

позивача - керівник Федоришин Р.І. (особисто); ОСОБА_3 (довіреність б/н від 14.07.2011 р.);

відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області (вх. № 1091Х/1-28) на рішення Господарського суду Харківської області від 08.09.2011 року у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Сігма-Трейд",

м. Харків,

до Харківської міської ради, м. Харків,

про визнання права власності, -

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2011 року ТОВ фірма "Сігма-Трейд" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Харківської міської ради про визнання за ним права власності на самочинно переобладнані нежитлові приміщення, придбані у ЗАТ «Буддеталь-сервіс»за договором купівлі-продажу нежитлової будівлі від 03.10.2000 р., посилаючись на те, що здійснюючи самочинне переобладнання позивач реалізував своє право на розпорядження майном як власника за власним розсудом, не порушуючи прав інших осіб, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 08.09.2011 р. у справі № 5023/6781/11 (суддя Мамалуй О.О.) позовні вимоги задоволено, визнано за ТОВ фірмою "Сігма-Трейд" право власності на самочинно переобладнану нежитлову будівлю літ. «А-1»по вул. Заводу Комсомолець, № 20-В в м. Харкові загальною площею 390,7 кв.м., в якій розташований цех холодних закусок, що складається з: тамбурів прим. 1, 24, 25 площею 1,8 кв.м., 6,2 кв.м., 2,9 кв.м. відповідно; топочної прим. 2 площею 10,1 кв.м.; роздягальні прим. 3 площею 17,4 кв.м.; битової прим. 4, 5 площею 10,0кв.м. і 7,3 кв.м. відповідно; душової прим. 6 площею 1,2 кв.м.; вбиральні прим. 7 площею 1,1 кв.м.; коридори прим. 8, 16, 18 площею 10,8 кв.м.,19,2 кв.м., 7,8 кв.м. відповідно; щитової прим. 9 площею 4,2 кв.м.; комори прим. 10 площею 2,9 кв.м.; кабінети прим. 11, 13 площею 7,3 кв.м. і 13,3 кв.м. відповідно; приймальної прим. 12 площею 9,8 кв.м.; підсобного прим.14 площею 20,7 кв.м.; кухні прим. 15 площею 24,5 кв.м., складу прим. 17 площею 23,5 кв.м.; цехів прим. 19, 20, 21, 23 площею 34,5 кв.м., 28,7 кв.м., 46,4 кв.м., 79,1 кв.м. відповідно.

Заступник прокурора Харківської області з вказаним рішенням не погодився та в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Зазначає, що визнавши право власності позивача на об'єкт самочинного будівництва, суд визнав тим самим належність права володіння, користування та розпорядження, відповідно до змісту права власності за позивачем, прийнявши таким чином рішення про права і обов'язки Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, яка не була залучена до участі у справі з питань експлуатації об'єкту, що є порушенням встановленого порядку державного управління у сфері містобудування та архітектури, а також встановленого порядку та основних засад регулювання відносин права власності та забезпечення сторонніх осіб у процесі використання нерухомого майна за цільовим призначенням.

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області відзиву на апеляційну скаргу не надала, її представник в судовому засіданні 12.06.2012 р. повідомила, що підтримує вимоги апеляційної скарги, просить задовольнити її у повному обсязі, а рішення суду першої інстанції скасувати, зазначила, що згідно вимог чинного законодавства обов'язковою передумовою набуття права власності позивачем на спірні будівлі є прийняття цих приміщень в експлуатацію, але позивач не звертався до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю щодо прийняття самочинно переобладнаного спірного нежитлового приміщення в експлуатацію, а отже позовні вимоги про визнання права власності позивача на вказане приміщення задоволенню не підлягають.

Позивач у відзиві на апеляцій скаргу (вх. № 4176 від 18.05.2012 р.) не погодився з викладеними у ній аргументами, зазначив, що зроблені ним конструктивні зміни є незначними і не можуть визнаватись самочинним будівництвом, а є лише переплануванням існуючих нежитлових приміщень, що підтверджується наявним у матеріалах справи технічним висновком спеціалізованої будівельно-експертної установи, та пояснив, що його право власності на переобладнану нежитлову будівлю пройшло передбачену законодавством процедуру реєстрації в КП «Харківське міське БТІ».

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не надав, його представник в судове засідання 12.06.2012 р. не прибув, про причину неявки суд не повідомив, хоча про місце і час розгляду справи був належним чином повідомлені, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовим повідомленням № 007989/1 від 31.05.2012 р.

Ухвалами Харківського апеляційного господарського суду від 17.04.2012 р. та від 22.05.2012 р. розгляд апеляційної скарги було відкладено, у зв'язку з ненаданням сторонами у справі відзивів на апеляційну скаргу та неявкою в судове засідання представників позивача, відповідача та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області.

Враховуючи те, що розгляд справи неодноразово відкладався, явка представників обов'язковою не визнавалась, усі сторони у справі були належним чином повідомлені про місце і час розгляду даної справи, а також враховуючи те, що в матеріалах справи достатньо документів, щоб розглянути апеляційну скаргу по суті без участі представника відповідача, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні прокурора та представників Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області та позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.10.2000 р. між ЗАТ «Буддеталь-сервіс»(продавець) та ТОВ фірмою "Сігма-Трейд" (покупець) укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупця нежитлове приміщення, літера А-1, загальною площею 398,4 кв.м., що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Заводу «Комсомолець», № 20-В, а покупець зобов'язався прийняти будівлю та сплатити за нього вартість згідно умов, визначених даним договором (т. 1 а.с. 107).

Факт передання вказаної будівлі підтверджується актом приймання-передачі від 09.10.2000 р. № (т. 1 а.с.106).

Право власності ТОВ фірмою "Сігма-Трейд" на вказану будівлю зареєстроване у КП «Харківське міське БТІ», що підтверджується реєстраційним посвідченням «3671 від 18.10.2000 р. (т. 1 а.с. 102).

Рішенням IX сесії XXIV скликання Харківської міської ради Харківської області від 25.12.2002 р. «Про надання згоди на розробку проектів відведення земельних ділянок юридичним та фізичним особам»ТОВ фірмі "Сігма-Трейд" надано згоду на розробку проектів відведення земельної ділянки площею 0,1733 га по вул. Завод «Комсомолець», 20-в, для реконструкції нежитлового приміщення під адміністративно-побутові, складські приміщення та пекарню (т. 1 а.с. 55-56).

В ході здійснення своєї господарської діяльності позивач в 2011 р. провів самочинне переобладнання вказаних нежитлових приміщень під цех холодних закусок (без отримання відповідного дозволу та проекту).

З Технічного висновку про виконане перепланування з розміщенням цеху холодних закусок в зазначеному вище нежитловому приміщенні, складеного ТОВ "Харківреконструкція" в липні 2011 р. на замовлення позивача, вбачається, що за час експлуатації позивачем у будівлі з метою модернізації технологічного процесу були виконані роботи з перепланування. Після реконструкції в ангарі виконані перегородки, що утворюють приміщення побутового, господарського, складського та адміністративного призначення, що забезпечують виробничий процес; загальна площа приміщень після реконструкції зменшилась за рахунок перегородок і складає 390,7 кв.м., що уточнено при складанні нового технічного паспорту БТІ м. Харкова.

Судом першої інстанції були задоволені позовні вимоги про визнання за позивачем права власності на самочинно переобладнану нежитлову будівлю на підставі ст. 331 Цивільного кодексу України, з посиланням на те, що позовні вимоги законні та обґрунтовані.

Проте, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 331 Цивільного кодексу України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

В частині 2 зазначеної статті вказано, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Задовольняючи позовні вимоги та визнаючи за позивачем право власності на самочинно переобладнану нежитлову будівлю, судом першої інстанції не було встановлено наявність факту щодо прийняття спірного нерухомого майна в експлуатацію, що є передумовою для набуття, а отже і для визнання права власності на новостворене та реконструйоване нерухоме майно.

Згідно з Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011 р., прийняття в експлуатацію полягає у підтвердженні готовності об'єкту нового будівництва та реконструкції до експлуатації.

На даний час такий обов'язок покладено на Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, які встановлюють факт готовності об'єкту до експлуатації шляхом з видачею акту відповідності збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил. Суд не може брати на себе повноваження Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, яка є єдиним органом державної влади, уповноваженим на встановлення факту готовності об'єкту до експлуатації.

В матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю щодо прийняття закінчених будівництвом об'єктів в експлуатацію, що є обов'язковою передумовою набуття права власності позивачем на спірні будівлі. Більш того, з матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції взагалі не досліджено матеріали справи з цього приводу, що є порушенням вимог частини 1 статті 332 Цивільного кодексу України.

Крім того, як встановлено з матеріалів справи, предметом даного позову є визнання за позивачем права власності на самочинно переобладнані нежитлові приміщення, тобто спірні правовідносини виникли з факту здійснення позивачем самочинного будівництва.

Правовий режим самочинного будівництва, його поняття, правові підстави та умови визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно визначені в статті 376 Цивільного кодексу України.

Частиною 2 статті 376 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

До того ж, відповідно до положень ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З матеріалів справи не вбачається, що які-небудь дії відповідача порушували права або інтереси позивача, що могло зумовити права позивача на звернення до господарського суду згідно ст. 1 ГПК України.

Таким чином, визнання місцевим господарським судом за позивачем права власності на самочинно переобладнані нежитлові приміщення є безпідставним, та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України, а тому рішення Господарського суду Харківської області від 08.09.2011 року у справі № 5023/6781/11 було прийняте при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню, а апеляційна скарга підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суд, одностайно, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області задовольнити.

Рішення Господарського суду Харківської області від 08.09.2011 року у справі № 5023/6781/11 скасувати.

Прийняти нове рішення. В задоволенні позовних вимог відмовити.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Россолов В.В.

Суддя Тихий П.В.

Повний текст постанови підписаний 18.06.2012 р.