Рішення

від 22.05.2012 по справі 2/0417/165/2012

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

4

Справа № 0417/2-165/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2012 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючої судді: Слюсар Л.П.,

при секретарі: Тимошевській В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розділ майна подружжя,-

ВСТАНОВИВ:

В березні 2011 року позивачка звернулася до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розділ майна подружжя. Під час судового розгляду позивачем позовні вимоги були уточнені. В обґрунтування позовних вимог позивачка в позовній заяві посилалася на те, що 21 серпня 1998 року між нею та відповідачем ОСОБА_2 було укладено шлюб, від якого вони мають двох доньок: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2. Після реєстрації шлюбу вони проживали разом за адресою АДРЕСА_1. Через деякий час після укладення шлюбу між ними постійно стали виникати сварки, внаслідок того, що кожний із них має різні погляди на сімейне життя та ведення спільного господарства. У зв'язку з чим приблизно з червня 2010 року вони припинили шлюбні стосунки та перестали вести спільне господарство. З того часу вони проживають окремо - вона за адресою АДРЕСА_2; відповідач за вищезазначеною адресою. Відповідач на сьогоднішній день проживає та веде спільне господарство з іншою жінкою.

Під час спільного проживання нею (позивачкою) з відповідачем було придбано наступне майно:

1. металопластикові конструкції в кількості 2 шт. - вартість 2300 грн.;

2. РК телевізор 26' SONY KDL-26S2020K LCD в кількості 1 шт. - вартість 4799 грн.;

3. холодильник NORD 245-6-020 ДХ в кількості 1 шт. - вартість 1809 грн.;

4. пилосос ROWENTA RO 1221 R2 в кількості 1 шт. - вартість 528 грн.;

5. телефон PANASONIC KX-TG1108T кількості 1 шт. - вартість 329 грн.

Також нею було відкрито (на її ім'я) в ПАТ КБ «Приват-Банк» картковий рахунок, яким вони спільно користувались на потреби сім'ї. За час від відкриття карткового рахунку (31.01.2007 року) до моменту коли сторони перестали вести спільне господарства (червень 2010 року) на потреби сім'ї було використано 20 043 грн. 98 коп.

Крім того в січні 2008 року ними було придбано комп'ютер (системний блок), який комплектувався на замовлення, вартість його на момент покупки складала 6300 грн., документи на який залишились у відповідача. Комп'ютер було придбано в ПП «Новий сервіс» (код ОКПО: 33564552), за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Замполіта Бєляєва, 4/93.

Вона неодноразово зверталась до відповідача з проханням про примирення, але він не бажає навіть спілкуватись з доньками. Після того, як вона довідалась про те, що відповідач проживає з іншою жінкою, намагалась мирним шляхом отримати свою частку спільно набутого майна, але кожен раз отримувала категоричні відмови та погрози - мотивуючи тим, що в нього інша сім'я. Через зазначені обставини, сторони не можуть досягнути добровільної згоди щодо поділу майна. Позивачка просила суд розділити майно, що було набуто в період шлюбу між нею та ОСОБА_2, виділивши їй: РК телевізор 26' SONY KDL-26S2020K LCD в кількості 1 шт. - вартість 4799 грн., ? частину від суми кредиту в розмірі - 10 021 грн., комп'ютер (системний блок) вартістю 6300 грн.; стягнути з відповідача на її користь судові витрати та понесені нею витрати по оплаті юридичної допомоги в сумі 1500 гривень.

У судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити.

Відповідач під час судового розгляду позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що зазначені позивачкою пилосос ROWENTA RO 1221 R2 та телефон PANASONIC KX-TG1108T перебувають у користуванні позивачки; металопластикові конструкції (вікна), були поставлені в квартирі його матері за її рахунок, телевізор РК телевізор 26' SONY KDL-26S2020K LCD у нього відсутній й де він може бути йому не відомо, вказав, що в період його відрядження його забрала позивачка, яка мала вільний доступ у квартиру. Системного блоку в квартирі також не має, оскільки його і не було. Просив у задоволенні позову відмовити.

Свідок ОСОБА_3, подруга позивачки, розповіла що ОСОБА_1 та її чоловіка ОСОБА_2 вона знає з 2000 року. ОСОБА_1 за свої кошти придбала комп'ютер в кредит. Коли вона була в квартирі то бачила комп'ютер. Як йшла ОСОБА_1 із квартири вона не бачила.

Свідок ОСОБА_4, колега позивачки, вказала, що була в квартирі, де проживала позивачка один раз в 2008 чи в 2009 році. Вона працювала разом з позивачкою за комп'ютером. Системний блок був підключений до телевізора. Системний блок замовлявся через фірму, яка обслуговує Індустріальний виконком.

Свідок ОСОБА_5, батько відповідача, розповів про те, що кошти на встановлення вікон в своїй квартирі надав він з дружиною, а невістка лише замовляла вікна, холодильник в квартиру також було придбано за його з дружиною кошти. Комп'ютера, телевізора, пилососа і телефону в їх квартирі не має. Він не пам'ятає, коли цих речей не стало. У невістки були ключі і вона забрала речі з квартири.

Суд, вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судом встановлено наступні факти та обставини.

Відповідно до свідоцтва про одруження НОМЕР_1, виданого відділом РАГС виконкому Індустріальної районної ради м. Дніпропетровська, 21 серпня 1998 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було зареєстровано шлюб, та після реєстрації шлюбу ОСОБА_1 присвоєне прізвище «ОСОБА_1» (а.с. 7). Від шлюбу сторони мають двох доньок: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с.25,26).

З червня 2010 року шлюбні відносини між сторонами припинено, й вони проживають окремо один від одного.

Як встановлено в судовому засіданні і про що не заперечували сторони в період шлюбу сім'я до червня 2010 року проживала за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_1 та малолітні діти проживали без реєстрації.

Відповідно до довідки КЖЕП №21 від 06.12.2010 року № 2207 ОСОБА_1 о,ю, разом з малолітніми дітьми зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ( а.с.9).

Також не заперечувався відповідачем і факт придбання пилососа та телефону, які на даний час знаходяться у позивачки, що також підтверджується накладними та квитанціями ( а.с.17-20) та використання на потреби сім'ї кредитних коштів з карткового рахунку за період з 31.01.2007 року до моменту, коли сторони перестали вести спільне господарства червень 2010 року в розмірі 20 043 грн. 98 коп.

Відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі не підлягають доказуванню.

Суд не вбачає законних підстав для задоволення позовних вимог позивачки в частині виділення їй ? частини суми кредитних коштів в розмірі 10021 грн., оскільки такі вимоги не ґрунтуються на законі, згідно карткового рахунку заборгованість по кредитному рахунку становить 4962 грн.14 коп. ( а.с.22-24) .

Відповідно до пояснень позивачки під час спільного проживання нею з відповідачем було придбано наступне майно:

1. металопластикові конструкції в кількості 2 шт. - вартість 2300 грн.;

2. РК телевізор 26' SONY KDL-26S2020K LCD в кількості 1 шт. - вартість 4799 грн.;

3. холодильник NORD 245-6-020 ДХ в кількості 1 шт. - вартість 1809 грн.;

4. пилосос ROWENTA RO 1221 R2 в кількості 1 шт. - вартість 528 грн.;

5. телефон PANASONIC KX-TG1108T кількості 1 шт. - вартість 329 грн.;

6. комп'ютер (системний блок) вартість на момент покупки 6300 грн.

Між сторонами не було досягнуто добровільної згоди щодо поділу майна.

Згідно до Договору №100Д/187 від 08 червня 2006 року між ОСОБА_1 та ТОВ СТК «Єврофасад» замовлено металопластикові конструкції 2 шт. на суму 2300 грн. (а.с.10-12). Як пояснили в судовому засіданні сторони, металопластикові вікна були встановлені в квартирі матері відповідача. Свідок ОСОБА_5 вказав на те, що кошти були надані ним з дружиною на встановлення вікон в належній їм квартирі.

Згідно до накладної kn 543.10.04.2008/506/а від 10.04.2008 року ОСОБА_1 купила холодильник NORD 245-6-020 ДХ в кількості 1 шт. - вартість 1809 грн.( а.с. 15-16).

Відповідно до накладної № DP6-01837 від 30 грудня 2007 року ОСОБА_1 купила телевізор РК телевізор 26' SONY KDL-26S2020K LCD в кількості 1 шт. - вартість 4799 грн. ( а.с.13-14).

В судовому засіданні відповідач вказав на те, що спірний телевізор позивачка забрала при виїзді із квартири, позивачкою заперечувався факт того, що спірний телевізор знаходиться в неї. Свідок ОСОБА_5 вказав на те, що на даний час телевізора в квартирі не має, і його місце знаходження не відомо.

Щодо придбання системного блоку то позивачкою не надано жодного доказу, яким підтверджено його придбання. Суд критично відноситься до показань свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, оскільки вони є суперечливими, та не підтверджені жодними доказами.

Позивачкою заявлені вимоги щодо виділення їй телевізору РК телевізор 26' SONY KDL-26S2020K LCD в кількості 1 шт. - вартість 4799 грн. та системного блоку в розмірі 6300 грн.

Так за ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу є об'єктом права спільної сумісної власності. Відповідно до ст.70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітній син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Відповідно до ч.2 ст.69 СК України дружина та чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою .

Згідно до ч.1 ст.71 СК України, якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішено судом.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за №11 « Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановити обсяг спільного нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясувати джерело і час його придбання.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього Кодексу. Позовні вимоги відповідачем визнано не було, однак й позивачкою не було доведено жодної обставини на які вона посилається, крім того відсутнє майно, яке просить виділити їй позивачка, місце знаходження його не встановлено, та не надано суду доказів щодо придбання системного блоку.

Відповідно до ст. 11 ЦПК суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Таким чином, оцінюючи всі докази, які були досліджені судом при розгляді справи, у їх сукупності, суд приходить до висновку про те що позовні вимоги позивачки не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та не підлягають задоволенню.

Керуючись: Постановою Пленуму Верховного Суду України « Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року за №11, ст.ст. 60, 61, 69, 70, 71 СК України, ст.ст. 3, 7, 10, 11, 15, 27, 30, 60, 61, 88, 212-215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Л.П.Слюсар