Рішення

від 04.01.2012 по справі 22ц/0591/4/2012(м)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22 ц - 4/2012 р. Головуючий у 1-ій інстанції Гноєвий С.С.

Категорія 25 Доповідач Ткаченко Т.Б.

Р і ш е н н я

Іменем України

4 січня 2012 року.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

Головуючого - Песоцької Л.І.

Суддів - Ткаченко Т.Б., Попової С.А.

При секретарі - Велигоненко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Парасоль», ОСОБА_3, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк» про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди спричиненої внаслідок пожежі за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та його представника - ОСОБА_4 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 29 березня 2011 року, -

В с т а н о в и л а:

У серпні 2009 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до Закритого акціонерного товариства «Акціонерна міжрегіональна страхова компанія ( далі ЗАТ «АМСК»), до ОСОБА_3, в подальшому неодноразово уточнив свої вимоги, просив стягнути з ЗАТ «АМСК» на користь відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк» (далі ВАТ «Кредитпромбанк») в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору № 27.3/000018/07-НВД від 05.03.2007року, страхове відшкодування у сумі 48859,05 грн., на його користь - пеню за затримку страхової виплати у сумі 4885,90 грн.; стягнути з ОСОБА_3 на його користь майнову шкоду (франшизу) у розмірі 7626,95 грн. і у відшкодування моральної шкоди 20000 грн. Понесені судові витрати просив стягнути з відповідачів.

Посилався на те, що йому на праві власності належить квартира АДРЕСА_1, яка є предметом іпотеки, і відповідно до умов цього договору, 5 березня 2007 року, він уклав із ЗАТ «АМСК» договір № 63 про добровільне страхування майна, а саме зазначеної квартири. 15 квітня 2007 року внаслідок пожежі в сусідній квартирі НОМЕР_1 що належить ОСОБА_3, із-за погрози життю людей, пожежниками, в належній йому квартирі були відкриті двері та вікна, які використовувались в якості димовідводу. Після пожежі в квартирі проживати стало неможливим в результаті закопчення поверхонь приміщення та стійкого запаху гарі.

Після пожежі він одразу повідомив страхову компанію про настання страхового випадку та подав заяву про виплату страхового відшкодування, однак отримав відповідь про відмову, оскільки сума спричиненої пожежею шкоди, менш безумовної франшизи за договором страхування.

Страхове відшкодування, враховуючи висновок проведеної в ході розгляду справи будівельно-технічної експертизи, відповідно до якої вартість ремонтно - відновлювальних робіт в належній йому квартирі пов'язаних з пожежею, становить 50738 грн., вартість робіт по поновленню електропроводки - 5748 грн., а за відрахуванням безумовної франшизи, страхове відшкодування становить 48859,05 грн. Оскільки страхова компанія своєчасно не виплатила страхове відшкодування, остання повинна, відповідно до умов договору про добровільне страхування, виплатити йому пеню, яка становить 10% від суми виплати - 4885,90 грн. Зазначена сума страхового відшкодування, відповідно до умов цього договору, підлягає сплаті на користь вигодонабувача - ВАТ «Кредитпромбанк».

Вважає, що йому діями відповідачки ОСОБА_3 заподіяна моральна шкода.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя від 29 березня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Парасоль» (далі «СК «Парасоль») на користь Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» (далі ПАТ «Кредитпромбанк») в рахунок погашення наявної заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № 27.3/000018/07-НВД від 05.03.2007 року страхове відшкодування за договором добровільного страхування предмету іпотеки № 63 СЗИ від 5 березня 2007 року у сумі 16853 гривні.

В задоволенні решти позовних вимог позивача до «СК «Парасоль» в частині стягнення пені за затримку страхового відшкодування відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 1000 грн.

В задоволенні решти позовних вимог позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 в частині стягнення франшизи та решти суми моральної шкоди відмовлено.

Додатковим рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя від 8 квітня 2011 року стягнуто з відповідачів в дохід держави суми судового збору несплачені позивачем при звернення до суду: з ОСОБА_3 щодо пред'явлених до неї вимог немайнового характеру 8,50 грн., з «СК «Парасоль» щодо заявлених вимог майнового характеру в сумі 168,53 грн.

Стягнуто на користь позивача з відповідачів у відшкодування витрат по оплаті інформаційно - технічного забезпечення розгляду справи по 126 грн. з кожного, та з «СК «Парасоль» у відшкодування витрат на правову допомогу 4000 грн. та за проведення будівельно - технічної експертизи 1472,88 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду і посилаючись в апеляційній скарзі на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясувань обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, позивач просить апеляційний суд скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, стягнути з «СК «Парасоль» на користь ПАТ «Кредитпромбанк» страхове відшкодування 82224,85 грн.85 коп., та на його користь - пеню 8222,48 грн. і моральну шкоду 5000 грн., з ОСОБА_3 стягнути на його користь майнову шкоду ( франшизу) 7626,95 грн. та моральну шкоду 5000 грн.

Зокрема, вказує, що судом безпідставно не прийнято до уваги положення укладеного між ним та ЗАТ «АМСК» Договору добровільного страхування майна відносно права позивача на отримання страхового відшкодування в межах страхової суми 152539 грн., сума якого підтверджується висновком будівельно - технічної експертизи і становить 50738 грн.

Залишено поза увагою ті обставини, що експертизою вартість робіт по відновленню електропроводки, систем водопостачання, газопостачання та опалення не визначалась та безпідставно не прийнято до уваги такий доказ, як локальний кошторис № ЧЛ-01 на ремонт електроосвітлення на суму 5748 грн.

Посилаючись в рішенні на положення норм ст. 979,988,985 ЦК України, суд необґрунтовано при визначення розміру страхового відшкодування не застосував Закон України «Про страхування» .

Суд безпідставно врахував надану позивачу Маріупольською міською радою матеріальну допомогу , оскільки вона не має ніякого відношення до обов'язків відповідача по виконанню договору страхування.

Необґрунтовано застосовані до спірних правовідносин положення Правил добровільного страхування від вогневих ризиків стихійних явищ, затверджених страховиком та зареєстрованих Державною комісією по регулюванню ринків фінансових послуг України від 12.12.2006 року, оскільки в укладеному між сторонами договорі визначені інші Правила добровільного страхування майна, яке є предметом застави. А відповідно до діючого законодавства та укладеного між сторонами договору, відповідач має право відмовити у здійсненні страхової виплати у разі одержання повного відшкодування збитків від особи , яка їх завдала .

Необґрунтовано судом відмовлено і у стягненні пені та не прийнято до уваги довідку заступника начальника СДПЧ -24 щодо виникнення пожежі внаслідок необережного поводження з вогнем відповідачки ОСОБА_3, та необґрунтовано звільнив її відшкодування завданої шкоди в частині стягнення франшизи в сумі 7626,95 грн.

Зазначає також, що йому діями та бездіяльністю відповідачів заподіяна моральна шкода у сумі 10000 грн.

Не погодилась з рішенням суду і посилаючись в апеляційній скарзі на порушення судом норм матеріального і процесуального права, представник позивача - ОСОБА_4, просить апеляційний скасувати рішення в частині відмови у відшкодування майнової шкоди в сумі 7626,95 грн., яку необхідно стягнути з ОСОБА_3, пені у сумі 4885,09 грн., яку необхідно стягнути з «СК «Парасоль», часткової відмови про стягнення з ПАТ «СК «Парасоль» на користь ПАТ «Кредитпромбанк» суми страхового відшкодування 48850,90 грн., та просить ухвалити нове рішення, аналогічне вимогам, викладеним в апеляційній скарзі позивачем.

Зокрема зазначає, що суд не встановив чи є даний випадок страховим і на якій правовій основі, на чию користь повинна здійснюватись страхова виплата. Судом не встановлено причини пожежі, винну особу, та особу, яка повинна нести відповідальність за наслідки пожежі. Безпідставно занижена сума страхової виплати на розмір матеріальної допомоги отриманої позивачем від Маріупольської міської ради. Необґрунтовано застосовані до спірних правовідносин положення Правил добровільного страхування від вогневих ризиків стихійних явищ, затверджених страховиком та зареєстрованих Державною комісією по регулюванню ринків фінансових послуг України від 12.12.2006 року, оскільки в укладеному між сторонами договорі визначені інші Правила добровільного страхування майна, яке є предметом застави. Необґрунтовано не застосовані положення укладеного між сторонами договору добровільного страхування, положення Закону України «Про страхування» та норми ЦК України, які регулюють спірні правовідносини та якими врегульовані підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування.

Не враховано судом те, що відповідачем «СК «Парасоль» безпідставно відмовлено в виплаті страхового відшкодування, а внаслідок цього суд необґрунтовано відмовив у стягненні на користь позивача пені.

Не погоджуючись з висновком експертизи, вважає що була занижена вартість робіт по демонтажу і поновленню майна, тому вважає можливим повернутися до первісних вимог позивача.

Відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України апеляційний суд розглядає справу у відсутності позивача ОСОБА_2 та представника третьої особи ПАТ «Кредитпромбанк», які належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду справи, направили клопотання про розгляд справи без їх участі.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників позивача - ОСОБА_6, ОСОБА_4, які просили апеляційні скарги задовольнити, рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити первісні вимоги позивача в повному обсязі, заперечення представника відповідача ПАТ «СК «Парасоль» - ОСОБА_7, яка просила апеляційну відхилити, рішення суду залишити без зміни, дослідивши в межах апеляційного оскарження матеріали справи і доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги позивача та його представника - ОСОБА_4, підлягають частковому задоволенню, а рішення суду в частині стягнення страхового відшкодування підлягає зміні з таких підстав.

Відповідно до ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або його зміни є: неповне з*ясування судом обставин, що мають значення для справи.; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Судом першої інстанції встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 8 жовтня 2004 року посвідченого державним нотаріусом Четвертої маріупольської державної нотаріальної контори за № 1-4618, зареєстрованому в Маріупольському бюро технічної інвентаризації 28 жовтня 2004 року ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1

5 березня 2007 року між позивачем ОСОБА_8 та Закритим акціонерним товариством «Акціонерна міжрегіональна страхова компанія» було укладено договір добровільного страхування майна, яке є предметом іпотеки № 63СЗИ, а саме квартири АДРЕСА_1 Розмір страхової суми визначено в сумі 152539 грн., розмір безумовної франшизи визначено 5% вартості об'єкту страхування. Вигодонабувачем у цьому договорі було визначено ПАТ «Кредит промбанк».

Відповідно до статуту ПАТ «СК «Парасоль», остання є правонаступником ЗАТ «АМСК».

15 квітня 2007 року, в період дії договору страхування, сталася пожежа в квартирі АДРЕСА_1 , внаслідок якої постраждала застрахована квартира позивача НОМЕР_2 цього будинку, що підтверджується довідками 24-ої самостійної державної пожежної частини управління МНС в м.Маріуполі та ЖКП «Азовжитлокомплекс».

16 квітня 2007 року позивач ОСОБА_2 звернувся до ЗАТ «АМСК» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування внаслідок пошкодження майна. Відповідно до акту №1 та листа ЗАТ «АМСК» позивачу було відмовлено у здійсненні страхового відшкодування, оскільки відповідно до висновку спеціаліста № 25/04-1 ТОВ «Фемикс» вартість спричиненої пожежею шкоди квартири АДРЕСА_1 становить 3336 грн., тобто сума спричиненої шкоди є меншою безумовної франшизи за договором страхування, яка становить 7626,95 грн.

Згідно висновку будівельно-технічної експертизи Донецького НДІСЕ № 3788/23 від 20 грудня 2010 року вартість ремонтно-відновлювальних робіт в квартирі АДРЕСА_1 пов'язаних з пошкодженнями при пожежі становить 50738 грн.

Враховуючи, що відповідно до рішень сесій міської ради «Про надання матеріальної допомоги мешканцям чотирьох квартир в АДРЕСА_1, постраждалих внаслідок пожежі № 5/21-3663 від 20.05.2008 року та № 5/24-4301 від 30.09.2008 року позивачу ОСОБА_2 надавалась матеріальна допомога на загальну суму 33885 грн., а п. 13.14 Правил добровільного страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ, затверджених страховиком та зареєстрованих Державною комісією по регулюванню ринків фінансових послуг України 12.12.2006 року за № 1062518 страхове відшкодування зменшується на суми, які отримані страхувальником по страховому випадку від третіх осіб, як юридичних так і фізичних (включаючи винних у настанні страхового випадку), суд дійшов висновку щодо часткового задоволення вимог позивача в частині стягнення страхового відшкодування, тобто за відрахуванням виплаченої позивачу матеріальної допомоги, а саме на суму 16853 грн., яка підлягає стягненню з ПАТ «СК «Парасоль» на користь ПАТ «Кредитпромбанк».

Оскільки позивачем ОСОБА_2 не були надані докази вартості проведених робіт по відновлюванню електропроводки, а локальний кошторис спеціалізованого будівельного підприємства «СП Укренергочормет» на суму 5748 грн. не може вважатись належним доказом в сенсі ст.57 ЦПК України, суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні позову про стягнення страхового відшкодування на зазначену суму.

Виходячи з того, що висновок спеціаліста №25/04 - 1 ТОВ «Фемикс» щодо вартості спричиненої пожежею шкоди квартири позивача було складено 25 квітня 2007 року, страховий акт №1, відповідно до якого позивачу було відмовлено у здійсненні страхової виплати 4 травня 2007 року, тобто страховою компанією прийнято рішення протягом 10 робочих днів після отримання всіх необхідних документів, крім того відмова страховика здійснити страхову виплату передбачена нормами ЦК України, і сама по собі не може бути підставою для нарахування пені за затримку виплати страхового відшкодування, а обов'язок страхової компанії здійснити страхове відшкодування було встановлено лише судом під час розгляду зазначеної справи після проведення будівельно-технічної експертизи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в частині стягнення пені за затримку виплати страхового відшкодування , яка становить 10% від суми виплати.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення з відповідачки ОСОБА_3 на користь позивача безумовної франшизи в розмірі 7626,95 грн. суд дійшов такого висновку виходячи з того, що франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування, тобто вона відноситься до реальних збитків, оскільки входить до загальної вартості застрахованого майна. А ЗАТ «АМСК» було відмовлено позивачу у виплаті страхового відшкодування і зазначена виплата не була здійснена.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 в частині відшкодування моральної шкоди, суд виходив з того, що було пошкоджено його майно, і він не міг протягом певного часу використовувати власне житло, а тому відчував душевні страждання.

Проте повністю з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися виходячи з наступного.

За положеннями ст. ст. 979, 988 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі , грошову суму (страхову виплату). Страховик зобов'язаний ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування; у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Згідно із ст. 990 цього Кодексу страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором , і страхового акта (аварійного сертифіката).

Згідно ст.20 ч.1 п.3 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Відповідно до Договору № 63СЗИ добровільного страхування майна, яке є предметом іпотеки від 5 березня 2007 року, укладеного між ЗАТ «АМСК», правонаступником якого є «СК «Парасоль»» та ОСОБА_2 ( далі Договір страхування) предметом договору є страхування страховиком, відповідно Правил добровільного страхування майна, яке є предметом залогу, затверджених 28.11.2003 року, і зареєстрованих Держкомісією по регулюванню ринків фінансових послуг 12.12.2006 року за № 1162514 (далі Правила страхування), майна страхувальника, а саме трикімнатної квартири АДРЕСА_1. З умовами і Правилами страхування, відповідно до пункту 12.5 пункту 12 договору страховик повинен був ознайомити ОСОБА_2 (а.с.14-15).

Згідно підпункту 13.4 розділу 13 цього договору розмір страхового відшкодування визначається страховиком на підставі документів, що підтверджують настання страхового випадку і розмір ущербу, відповідно з положеннями розділу 13 Правил страхування.

Пунктом 12.4 розділу 12 Договору страхування передбачені підстави для відмови у здійсненні страхової виплати, у тому числі і в разі отримання відшкодування від особи, винної в заподіянні збитків у повному обсязі та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 991 ЦК України визначено перелік підстав для відмови у здійсненні страхової виплати та встановлено обов'язок страховика повідомити рішення про відмову здійснити страхову виплату у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.

Указана стаття та Правила страхування, відповідно до яких сторони уклали Договір страхування, не передбачають такої підстави для відмови або зменшення страхової виплати як виплата будь-яких сум за страховим випадком третіми особами.

Не передбачає такої підстави для відмови у страховій виплаті і ст. 26 Закону України «Про страхування».

Тому колегія суддів не може погодитись з висновком суду в частині відрахування від належної до виплати суми страхового відшкодування виплаченої позивачу Маріупольською міською радою матеріальної допомоги в розмірі 33888 грн.(а.с.197,198).

Враховуючи вартість ремонтно-відновлювальних робіт в квартирі позивача, пов'язаних з пошкодженням при пожежі, визначених висновком будівельно-технічної експертизи № 3788/23 від 20 грудня 2010 року, що становить 50738 грн., у зв'язку з настанням страхового випадку, з «СК «Парасоль» підлягає стягненню страхове відшкодування у розмірі 43111 грн.05 коп. ( 50738 грн. - 7626,95 грн.), а саме за відрахуванням суми безумовної франшизи, що становить 5% від вартості об'єкту страхування 7626,95 грн.( 152539 грн. х 5%).

Оскільки підпунктом 12.5.4 пункту 12.5 розділу 12 Договору страхування передбачено виплату страхового відшкодування вигодонабувачу в рахунок погашення наявної заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № 27.3/000018/07-НДВ від 5 березня 2007 року, що відповідає вимогам ст. 985 ЦК України, зазначена сума підлягає стягненню на користь ПАТ «»Кредитпромбанк».

Враховуючи ті обставини, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо обов'язку ПАТ «СК «Парасоль» здійснити страхову виплату, але неправильно визначив суму страхового відшкодування, рішення суду в частині суми стягнення страхового відшкодування підлягає зміні.

Із запереченнями представника відповідача ПАТ «СК «Парасоль» та з висновком суду першої інстанції, в тій частині, що п.13.14 Правил добровільного страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ, затверджених страховиком та зареєстрованих Державною комісією по регулюванню ринків фінансових послуг України 12.12.2006 року за № 1062518 страхове відшкодування зменшується на суми, які отримані страхувальником по страховому випадку від третіх осіб, як юридичних так і фізичних, колегія суддів погодитись не може, оскільки Договір страхування укладався між страховою компанією та позивачем, відповідно до умов інших Правил страхування, а доводи представника відповідача ПАТ «СК «Парасоль», що в Договорі страхування від 5 березня 2007 року помилково зазначені інші Правила страхування, є непереконливими.

Статтею 10 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Згідно вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог та заперечень.

Як вбачається з висновку будівельно-технічної експертизи від 20 грудня 2010 року, вартість ремонтно-відновлювальних робіт в квартирі АДРЕСА_1 визначена без врахування робіт по відновлюванню електропроводки. На підтвердження вартості цих робіт позивач надав до матеріалів справи локальний кошторис спеціалізованого будівельного підприємства «СП «Укренергочормет» на суму 5748 грн.( а.с.261-269).

Оскільки представник відповідача заперечував проти наданого позивачем вказаного доказу, і він не є належним і допустимим доказом, в сенсі ст.57 ЦПК України, а інших доказів на підтвердження вартості робіт по відновлюванню електропроводки позивач та його представники, як суду першої інстанції, так і в ході розгляду справи апеляційним судом не надали, клопотань про призначення експертизи для вирішення цього питання не заявляли, доводи апеляційної скарги що судом безпідставно не врахована вартість зазначених робіт при визначенні суми страхового відшкодування, є необґрунтованими.

Колегія суддів не може не погодитись і з рішенням суду в частині відмови в задоволенні позову про стягнення на користь позивача пені за затримку страхової виплати у розмірі 4885 грн.90 коп.

Відповідно до підпункту 12.5.3 пункту 12.5 та пункту 12.9 розділу 12 Договору страхування страховик зобов'язаний був протягом 10 робочих днів, після отримання всіх необхідних документів, які підтверджують факт настання страхового випадку, прийняти рішення про здійснення чи відмову у здійсненні страхового відшкодування. В разі затримки страхового відшкодування з вини страховика, страхувальникові виплачується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який нараховується пеня, але не більше 10% від суми виплати.

Як вбачається з матеріалів справи позивачу відмовлено у здійсненні страхової виплати протягом 10 днів з дня отримання страховиком висновку спеціаліста № 25/04-1 ТОВ «Фемикс» , страховий акт № 1, відповідно до якого вартість спричиненої пожежею шкоди в квартирі позивача була визначена в сумі 3336 грн., що становить менш розміру безумовної франшизи по Договору страхування, яка відповідно до положень цього договору та ст.9 Закону України «Про страхування» не підлягає відшкодуванню страховиком. Ніяких сум страхового відшкодування страховою компанією не нараховувались і строки виплати ними не були порушені ( а.с.78-117).

Свої вимоги, щодо виплати страхового відшкодування позивач обґрунтовує тим, що розмір суми страхового відшкодування підтверджується калькуляцією відновлювального ремонту на суму 82224 грн.85 коп. (а.с.17- 28). Після проведення будівельно-технічної експертизи, позивач визначив його розмір в сумі 48 859 грн.05 коп. А сам розмір страхового відшкодування, який зобов'язаний виплатити страховик, визначений судом ході розгляду зазначеної справи.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відмови у задоволені позову про стягнення пені за затримку страхового відшкодування, а доводи апеляційних скарг про невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права в цій частині рішення колегія суддів вважає безпідставними.

Не можна погодитись і з доводами апеляційних скарг позивача та його представника в тій частині, що розмір страхового відшкодування, який необхідно стягнути з «СК «Парасоль» повинен становити 82224 грн.85 коп., а також щодо стягнення з останнього на його користь у відшкодування моральної шкоди 5000 грн., виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно ч.2 ст.31 ЦПК України, позивач має право протягом сього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову повністю або частково.

Як вбачається з матеріалів справи ( а.с.258-260) позивач ОСОБА_2 надав суду позовну заяву від 12 березня 2011 року, в якій уточнив свої вимоги і просив стягнути зі страхової компанії страхове відшкодування на користь вигодонабувача в рахунок наявної заборгованості по кредитному договору 48859,05 коп., на його користь пеню в сумі 4885,90 коп., та з ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі безумовної франшизи 7626 грн.95 коп. та у відшкодування моральної шкоди 20000 грн.

Таким чином, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України, в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів підстав для стягнення суми страхового відшкодування, в більшому розмірі, ніж було заявлено позивачем в позовній заяві, не вбачає. Крім того, колегія суддів погоджується з визначенням розміру ремонтно - відновлювальних робіт, визначених у висновку будівельно-технічної експертизи від 20 грудня 2010 року. Надана позивачем до матеріалів справи калькуляція не є належним і допустимим доказом в сенсі ст.57 ЦПК України, і тому не може бути прийнята до уваги при розгляді справи.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачка ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 Відомостей щодо кола спадкоємців та прийняття ними спадщини після її смерті не мається ( а.с.345-346,354-358).

Оскільки відповідачка ОСОБА_3 померла після винесення рішення судом першої інстанції, і спірні правовідносини допускають правонаступництво, колегія суддів вважає можливим погодитися з висновком суду в частині відмови у стягненні з неї грошових сум та задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди, оскільки після вирішення питання про наявність спадкоємців і спадкового майна, заінтересовані особи не будуть позбавлені права звернутися до суду з вимогами про відшкодування матеріальної і моральної шкоди до спадкоємців ОСОБА_3, в межах розміру прийнятої ними спадщини.

Таким чином, колегія суддів, переглядаючи справу в межах апеляційного оскарження та заявлених позовних вимог, підстав для скасування або зміни рішення суду першої інстанції в іншій частині не вбачає.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача ПАТ «СК «Парасоль» на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 262 грн.58 коп.

Керуючись ст.303,307,309,313,314 ЦПК України, колегія суддів,-

В и р і ш и л а:

Апеляційні скарги позивача ОСОБА_2 та його представника - ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 29 березня 2011 року в частині стягнення страхового відшкодування змінити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Парасоль», юридична адреса м.Київ вулиця Хорива, 55б ( код ЄДРПОУ 32717175) на користь публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» в рахунок погашення наявної заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № 27.3/000018/07-НВД від 05.03.2007 року страхове відшкодування за договором добровільного страхування предмету іпотеки № 63 СЗИ від 5 березня 2007 року в сумі 43111 ( сорок три тисячі сто одинадцять) гривень 05копійок.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Парасоль» на користь держави, розрахунковий рахунок - 31214206700004, отримувач державний бюджет м.Донецька Ворошиловський район ( по коду бюджетної класифікації - 22030001, , ЄДРПОУ 34686537, МФО - 834016, банк ГУ ДКУ у Донецькій області, код бюджетної класифікації доходів: 22030001 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України)» судовий збір у сумі 262 гривні 58 копійок.

В решті частини рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий

Судді