Рішення

від 21.06.2012 по справі 1607-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Іменем України

РІШЕННЯ

21.06.2012Справа №5002-15/1607-2012

За позовом Публічного акціонерного товариства «Крименерго» (ідентифікаційний код 00131400)

До відповідача Кримського природного заповідника (ідентифікаційний код 00993679)

Про стягнення 286 740,21 грн.

Суддя Іщенко І.А.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача - ОСОБА_2, представник, довіреність №019-Д від 03.01.2012

Від відповідача - ОСОБА_3, представник, довіреність від 20.06.2012

Обставини справи: Публічне акціонерне товариство «Крименерго» звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Кримського природного заповідника про стягнення 286 740,21 грн. заборгованості, а саме: 93 025,78 грн. заборгованості за активну електричну енергію, 4 901,98 грн. заборгованості за перевитрати ліміту споживання та 188 812,45 грн. заборгованості за реактивну електричну енергію.

20.06.2012 від позивача до суду надійшли письмові пояснення по справі та заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої, позивач просить суд стягнути з відповідача 337 657,51 грн. заборгованості, а саме: 108 926,78 грн. заборгованості за активну електричну енергію, 927,43 грн. 3% річних, 4 649,92 грн. пені та 207 625,85 грн. заборгованості за реактивну електричну енергію, 1 439,44 грн. 3% річних, 7 222,66 грн. пені.

З даної заяви вбачається, що відповідач не лише збільшив суму позовних вимог, а й заявив нові вимоги які не були заявлені у позовній заяві.

Згідно абзацу 2 підпункту 3.7 роз'яснень Вищого арбітражного суду України №02-5/289 від 18.09.1997 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві.

Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві. Якщо такі додаткові позовні вимоги зв'язані з раніше заявленими позовними вимогами підставою виникнення або поданими доказами (наприклад, коли позов подано на суму основного боргу і позивач до прийняття рішення просить додатково стягнути пеню за прострочку платежу), то їх може бути пред'явлено з дотриманням, зокрема, приписів статті 58 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 7 інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/1175/2011 від 25.08.2011, відповідно до абзацу другого частини другої статті 6 Закону України «Про судовий збір», у разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред'явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою.

На підставі вищевикладеного, суд залишає клопотання позивача про збільшення позовних вимог без задоволення.

Відповідач у судовому засіданні представив суду заяву, відповідно до якої, позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в межах строку встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

04.10.2006 між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» (Постачальник) та Кримським природним заповідником (Споживач) укладено|ув'язнений| договір про поставку електричної енергії №225 (далі - Договір, а.с.14-17).

Також, між сторонами були укладені додаткові угоди до Договору від 04.10.2006, 05.06.2007, 04.05.2011, 07.02.2012, 27.03.2012 (а.с.18-22).

Згідно пункту 1 Договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною вартістю 92,55 кВт., а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно умов даного договору і додатків до нього.

При виконанні умов даного договору сторони зобов'язались керуватись нормами діючого законодавства та Правилами користування електричної енергії (далі - ПКЕЕ, пункт 2 Договору).

Споживач зобов'язується сплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування, відповідно умов додатків №4.1 та 4.2 «Порядок розрахунків» (пункт 2.2.3 Договору).

Згідно пункту 1 додатку № 4.2 до Договору, розрахунки за споживчу електроенергію здійснюється згідно з пунктом 6.6 ПКЕЕ. Повна поточна оплата вартості електроенергії здійснюється одним платежем по фактичним показанням приборів обліку до 5-го числа кожного місяця.

Відповідно до пункту 6.6 ПКЕЕ, оплата електричної енергії, яка відпускається споживачу, здійснюється споживачем, як правило, у формі попередньої оплати у розмірі вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий або плановий період. Споживачі за взаємною згодою сторін (постачальника електричної енергії та споживача) можуть здійснювати оплату вартості обсягу електричної енергії плановими платежами з наступним перерахунком або оплатою, що провадиться за фактично відпущену електричну енергію. Підприємства житлово-комунального господарства та підприємства, які надають послуги щодо забезпечення комунально-побутових потреб населення, в межах наданих населенню послуг, установи та організації, які фінансуються з державного та/або місцевого бюджету, здійснюють повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим, відповідно до договору про постачання або купівлю-продаж електричної енергії. За наявності фінансової можливості та за погодженням з постачальником електричної енергії зазначені підприємства, установи та організації можуть здійснювати попередню оплату вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії. Споживачі, які користуються об'єктами (електроустановками) на підставі договорів оренди, здійснюють повну попередню оплату прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на розрахунковий період. Початок та тривалість розрахункового та/або планового періоду для розрахунку плати за спожиту електричну енергію, форма та порядок оплати, терміни здійснення планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між постачальником електричної енергії та споживачем.

Відповідно до умов договору, позивачем були виставлені відповідачу рахунки-накладні:

· №225/65/0312А1 від 05.03.2012 за спожиту активну електроенергію за період з 06.02.2012 по 05.03.2012 на суму 131 844,31 грн.

· №225/65/0312Р1 від 05.03.2012 за перетоки реактивної електроенергії за період з 06.02.2012 по 05.03.2012 на суму 154 895,90 грн.

· №225/65/0412А2 від 05.04.2012 за спожиту активну електроенергію за період з 06.03.2012 по 05.04.2012 на суму 37 320,17 грн.

· №225/65/0412Р2 від 05.04.2012 за перетоки реактивної електроенергії за період з 06.03.2012 по 05.04.2012 на суму 20 439,79 грн.

· №225/65/0412Л5 від 05.04.2012 за перевищення договірної величини споживання електроенергії на суму 4 262,71 грн.

· №225/65/0512А4 від 05.05.2012 за спожиту активну електроенергію за період з 06.04.2012 по 05.05.2012 на суму 19 909,80 грн.

· №225/65/0512Р3 від 05.05.2012 за перетоки реактивної електроенергії за період з 06.04.2012 по 05.05.2012 на суму 13 476,76 грн.

· №225/65/0512Л3 від 05.05.2012 за перевищення договірної величини споживання електроенергії на суму 639,27 грн.

· №225/65/0612А1 від 05.06.2012 за спожиту активну електроенергію за період з 06.05.2012 по 05.06.2012 на суму 17 712,50 грн.

· №225/65/0612Р1 від 05.06.2012 за перетоки реактивної електроенергії за період з 06.05.2012 по 05.06.2012 на суму 18 813,40 грн.

· №225/65/0612Л2 від 05.06.2012 за перевищення договірної величини споживання електроенергії на суму 1 963,45 грн.

Відповідач не виконав свої обов'язки за договором щодо оплати спожитої активної електроенергії, в результаті чого за ним склалася заборгованість, що й стало підставою для звернення позивача з позовом до суду про стягнення 286 740,21 грн. заборгованості з березня по травень 2012 року в примусовому порядку, а саме: 93 025,78 грн. заборгованості за активну електричну енергію, 4 901,98 грн. заборгованості за перевитрати ліміту споживання та 188 812,45 грн. заборгованості за реактивну електричну енергію.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами Договору.

Відповідно до статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем грошових зобов'язань за договором щодо оплати вартості спожитої електроенергії на суму 286 740,21 грн. з 01.03.2012 по 08.05.2012, а саме: 93 025,78 грн. заборгованості за активну електричну енергію, 4 901,98 грн. заборгованості за перевитрати ліміту споживання та 188 812,45 грн. заборгованості за реактивну електричну енергію, отже, дана сума заборгованості повинна бути стягнута з відповідача.

Доказів, що підтверджують зворотне, ніж встановлено судом, сторонами не надано, в той час, відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень способом, встановленим для доведення такого роду фактів.

Судовий збір покладається на відповідача згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Судові витрати покладаються на відповідача згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повне рішення складено 25.06.2012.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В|розв'язав|:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Кримського природного заповідника (98500, АР Крим, м. Алушта, вул. Партизанська, 42; 98515, АР Крим, м. Алушта, вул. Жовтнева, 37; ідентифікаційний код 00993679) на користь Публічного акціонерного товариства «Крименерго» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6; ідентифікаційний код 00131400) заборгованості за активну електричну енергію у розмірі 93025,78 грн. за період з 01.03.2012 - 08.05.2012, заборгованості за перевитрати ліміту споживання у розмірі 4901,98 грн. за період з 01.03.2012 - 08.05.2012, заборгованості за реактивну електричну енергію у розмірі 188812,45 грн. за період з 01.03.2012 - 08.05.2012 та 5734,81 грн. судового збору.

3. Наказ видати після|потім| набрання судовим рішенням|розв'язання,вирішення,розв'язування| законної сили.

Суддя І.А. Іщенко