Рішення

від 18.06.2012 по справі 3/5007/9/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "18" червня 2012 р. Справа № 3/5007/9/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Машевської О.П.

при секретарі судового засідання Кобилінському К.П.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - предст. за дов. від 02.11.10 р.

від відповідача: не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинно-тракторна станція "Агропромтехніка" (м.Хмельницький)

до Селянського фермерського господарства "Шателюк" (с. Волосів Андрушівського району)

про стягнення 147650,99 грн.

Позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Машинно-тракторна станція "Агропромтехніка" (м. Хмельницький) пред'явлено позов до Селянського фермерського господарства "Шателюк" (с. Волосів Андрушівського району) про стягнення 147650,99 грн. боргу згідно Договору купівлі-продажу сільськогосподарської та тракторної техніки №262/СГТ від 14.02.2011 р., з яких: 118 522,73 грн. - сума основного боргу, 9 165, 80 грн. - сума пені, 19 962,46 грн. - сума 28% річних.

15.06.2012р. на адресу суду надійшла заява позивача про збільшення розміру позовних вимог №3МТС від 08.06.2012р. в частині стягнення пені в розмірі 9283, 96 грн. та в частині стягнення 28% річних в розмірі 20187, 36 грн. разом із доказами сплати судового збору на суму 6,86 грн. та доказами надіслання копії заяви з додатками на адресу відповідача завчасно - 08.06.12р., про що свідчить опис вкладень та фіскальний чек (а.с. 89-92).

В судовому засіданні уповноваженим представником позивача надано заяву №5/МТС від 18.06.2012р. про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу до розміру 43522, 73 грн. у зв'язку із добровільною сплатою відповідачем основного боргу в сумі 75000, 00 грн. В решті розмір та склад позовних вимог підтримує.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог або зменшити розмір позовних вимог.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення ( п. 3.10 Постанови Вищого господарського суду від 26.12.2011 № 18).

Про збільшення або зменшення розміру позовних вимог, якщо відповідну заяву прийнято господарським судом, зазначається в описовій частині рішення, і подальший виклад рішення, в тому числі його резолютивної частини, здійснюється з урахуванням такої заяви. При цьому у господарського суду відсутні підстави для припинення провадження у справі в частині, на яку зменшився розмір позовних вимог.

Господарський суд приймає заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог №3/МТС від 08.06.12р. до відповідача на суму 9283, 96 грн. пені та 20187, 36 грн. - 28% річних, оскільки останню подано з дотриманням вимог ст. 6 Закону України "Про судовий збір" та ст. ст. 22, 54- 57 ГПК України.

Господарський суд приймає заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог №5/МТС від 18.06.12р. до відповідача на суму основного боргу 43 522, 73 грн. у зв'язку із частковою сплатою відповідачем суми основного боргу в розмірі 75 000,00 грн.

З огляду на вище викладене, на дату винесення рішення у справі спір вирішується з нової ціни позову в розмірі 72994,05 грн., що складається із наступних позовних вимог: 43 522,73 грн. - сума основного боргу, 9 283,96 грн. - сума пені, 20 187 ,36 грн. - сума 28% річних.

Як наголошується у п.7 Постанови ВГСУ від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" у зв'язку із збільшенням позивачем розміру позовних вимог відповідач вправі вимагати відкладення розгляду справи (у межах строків вирішення спору, передбачених статтею 69 ГПК) для подання відповідних доказів, але лише в тому випадку, коли таке збільшення обґрунтовується обставинами, про які не було зазначено в позовній заяві, та/або доказами, відсутніми у матеріалах справи.

Так, в процесі розгляду справи відповідач відзиву на позов не подав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи на 28.05.12 р. та на 18.06.12 року був повідомлений належним чином (а.с. 80 -82 , 87).

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзиву на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.11 року наголошується, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представника однієї із сторін справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Наведене свідчить про те, що відповідач СФГ "Шателюк" належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, однак не скористався правом на участь в судовому процесі, поданні відзиву на позов та доказів на спростування доводів позивача.

З врахуванням вище викладеного, господарський суд перейшов 18.06.12р. до розгляду спору по суті за відсутності підстав для відкладення розгляду справи та винесення рішення по суті спору.

У судовому засіданні представнику позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду про задоволення позову.

Господарський суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши уповноваженого представника позивача, повно і всебічно з'ясувавши фактичні обставини спору, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору по суті, -

ВСТАНОВИВ:

14 лютого 2011р. між позивачем (продавцем) та відповідачем (покупцем) був укладений Договір №262-СГТ купівлі-продажу сільськогосподарської та тракторної техніки, згідно якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача сільськогосподарську та/або тракторну техніку, а відповідач зобов'язався прийняти товар і оплатити його вартість (далі за текстом - Договір №262-СГТ)

Найменування товару, його кількість, вартість (ціна), термін передачі товару відповідачу та базис поставки, а також інші умови, визначені в додатках, які є невід'ємною частиною договору (п. 1.2 Договору №262-СГТ).

Додатком №1 до Договору №262-СГТ від 14.02.11р. визначено найменування товару, який було передано відповідачу, а саме:

- трактор Т8040, 2007р.в., 300 к.с., напрацювання 5700 м/год., на одинарних колесах в кількості 1 шт., вартістю товару з ПДВ - 471900, 00 грн., вартістю товару в грошовому еквіваленті євро - 44000, 00 грн.;

- дискову борону Rubin 9/600. 6м., 2007 р. в. в кількості 1 шт., вартістю товару з ПДВ 289575, 00 грн., вартістю товару в грошовому еквіваленті євро - 27000, 00 грн.;

- сівалку зернову Solitair 9/600 KADS, 6 м., 2007 р. в. вартістю товару з ПДВ 278850, 00 грн., вартістю товару в грошовому еквіваленті євро 26000, 00 грн.

Строк поставки вищезазначеного товару - після сплати суми першого платежу, але не раніше 15 березня 2011р. (а. с. 15).

Пунктом 2.1 Договору №262-СГТ).передбачено, що сторони встановлюють ціну товару в гривнях, а також встановлюють грошовий еквівалент в іноземній валюті - євро. Ціну договору ставить загальна ціна товару, що фактично придбається за цим договором згідно додатків до нього.

Таким чином, загальна вартість товару за Договором на день його укладення в національній грошовій одиниці становила - 1040325, 00 грн. (один мільйон сорок тисяч триста двадцять п'ять грн. 00 коп.) та була еквівалентна - 97 000, 00 євро.

Порядок оплати товару сторонами передбачено наступний:

- перший платіж становить 520 162, 50 грн. (грошовий еквівалент 48500, 00 євро за курсом АКБ СР "Укрсоцбанк" 10, 725 грн. за 1 євро на 14.02.11р.) термін до 25 лютого 2011р.;

- другий платіж становить 52 016, 25 грн. (грошовий еквівалент - 4850, 00 грн. євро за курсом АКБ СР "Укрсоцбанк" 10, 725 грн. за 1 євро на 14.02.2011р.) в термін до 15 червня 2011 року;

- третій платіж становить 52016, 25 грн. (грошовий еквівалент - 4850, 00 євро за курсом АКБ СР "Укрсоцбанк" 10, 725 грн. за 1 євро на 14.02.11р.) в термін до 15 липня 2011 року;

- четвертий платіж становить 52016, 25 грн. (грошовий еквівалент - 4850, 00 євро за курсом АКБ СР "Укрсоцбанк" 110, 725 грн. за 1 євро на 14.02.11р.) в термін до 15 серпня 2011р.;

- п'ятий платіж становить 312 097, 50 грн. (грошовий еквівалент - 29100, 00 євро по курсу АКБ СР "Укрсоцбанк" 10, 725 грн. за 1 євро на 14.02.11р.) в строк до 15 вересня 2011р.;

- шостий платіж становить 52016, 25 грн. (грошовий еквівалент - 4850, 00 євро за курсом АКБ СР "Укрсоцбанк" 10, 725 грн. за 1 євро на 14.02.11р.) в термін до 14. жовтня 2011р.

01.04.2011р. за Актом приймання-передачі та видаткової накладної №00М00547 від 01.04.2011р. позивач передав у власність відповідача товар, а відповідач прийняв товар згідно Договору купівлі-продажу сільськогосподарської та/або тракторної техніки №262-СГТ від 14.02.11р., а саме: Трактор Т8040, 2007р.в; дискову борону Rubin 9/600 KUA, 2007р.в.; сівалку зернову Солітер 9/600 КА -DC (а.с. 17-19).

Як встановлено судом, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо сплати коштів за придбаний товар виконав частково, а саме на суму 930 000,00 грн. ( або 85696,13 грн. євро), що підтверджується виписками із банківського реєстру (а.с. 20-58).

На день подання позову (04.05.2012р.) заборгованість відповідача у національній грошовій одиниці становила 118 522, 73 грн., що еквівалентно 11 303,87 євро ( по курсу НБУ на 04.05.2012р. 1 Євро = 10,485146 грн.).

До винесення рішення у справі, відповідач частково сплатив суму основного боргу в розмірі 75 000, 00 грн., залишок становить 43 522, 73 грн. Як зазначалось судом в описовій частині рішення, позивач скористався правом на зменшення розміру зазначеної позовної вимоги.

Окрім матеріально-правової вимоги про стягнення суми основного боргу, позивач заявив позовні вимоги про стягненні пені та 28% річних за прострочку в оплаті товару.

Позивачем розраховано пеню щодо прострочки в оплаті п'ятого платежу за період з 16.09.2011р. по 15.03.2012р. включно, та щодо шостого платежу за період з 15.10.2011р. по 14.04.2012р. При зверненні з позовом до суду розмір зазначеної позовної вимоги становив 9 165,80 грн. Згідно заяви про збільшення розміру цієї позовної вимоги - сума пені становить 9283, 96 грн.

Розрахунок 28% річних позивачем також розраховано за прострочку в оплаті по п'ятому платежу за період з 16.09.2011р. по 04.05.12р. та по шостому платежу - з 15.10.2011р. по 04.05.12р. При зверненні з позовом до суду розмір зазначеної позовної вимоги становив 19 962,46 грн. Згідно заяви про збільшення розміру цієї позовної вимоги - сума річних становить 20 187, 36 грн.

На підставі встановлених судом обставин, господарський суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, з огляду на таке.

На Договір № 262-СГТ купівлі - продажу сільськогосподарської та тракторної техніки поширюються загальні положення ст. 655 ЦК України про договір купівлі-продажу, відповідно до якого одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Строки оплати товару відповідачем встановлено у Додатку № 1 до Договору.

Відповідно до ст. 532 ЦК України місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі. Якщо місце виконання зобов'язання не встановлено у договорі, виконання провадиться: за грошовим зобов'язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов'язання.

У зв'язку з цим, господарський суд враховує, що при безготівкових розрахунках обов'язок перераховувати грошові кошти за боржника покладено на банк, що несе перед ним відповідне зобов'язання, тому місцем виконання грошового зобов'язання є банк боржника, а момент його виконання є дата списання відповідної суми з кореспондуючого рахунку банку, що обслуговує боржника (ст. 198, 341 ГК і ст. 528, 623, 1088 ЦК України, Закон України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні").

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 533 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

В абзаці 4 п. 2.2 Договору №262-СГТ передбачено, що покупець (відповідач) сплачує ціну товару шляхом перерахування суми коштів, вирахуваної на день здійснення відповідного платежу, у відповідності до умов, що викладені в цьому пункті, на розрахунковий рахунок продавця (позивача). Платіжні реквізити продавця вказані в кінці тексту договору.

Відповідачем не подано доказів на підтвердження виконання грошового зобов'язання перед позивачем у належному розмірі, місці та в належний строк.

З врахуванням вище викладеного, вимога про стягнення суми основного боргу в розмірі 43 522,73 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно частини першої статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідальність відповідача як покупця за Договором у вигляді сплати пені та її розмір (подвійна облікова ставка НБУ за кожен день прострочки) визначена у п. 7.2 Договору.

Слід відмітити, що визначений у Договорі розмір пені за один день прострочки відповідає приписам ст. 230, 232 Господарського кодексу України, ст. 549, 551 Цивільного кодексу України та Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 № 543/96ВР, яким встановлено обмеження розміру пені, що підлягає стягненню у судовому порядку подвійною обліковою ставкою НБУ.

Господарський суд погоджується з позивачем в частині застосованого ним періоду нарахування пені за прострочення сплати щомісячних платежів з врахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, оскільки в договорі не передбачено інше.

Так, за приписами зазначеної норми, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У ст. 253 ЦК України зазначено, що перебіг строку починається з наступного дня після календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

У ч. 5 ст. 254 ЦК України зазначено, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Відповідно до ст. 255 ЦК України, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.

Окрім того, згідно ч.1 статті 255 ЦК України у разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.

У ч. 5 статті 261 Цивільного кодексу України зазначено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Отже, визначення останнього дня строку виконання грошового зобов'язання є необхідною умовою для визначення початку прострочки у його виконанні, періоду для нарахування пені та перебігу строку позовної давності для її стягнення в судовому порядку.

Щодо п'ятого платежу, останнім днем оплати товару є 15 вересня 2011 року ( четверг, робочий день), щодо шостого платежу, останнім оплати товару є 14 жовтня 2011 року ( п'ятниця, робочий день).

У зв'язку з цим, слід зазначити, що перебіг позовної давності за вимогою про стягнення грошової суми в зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання починається з дня закінчення погодженого сторонами строку платежу. Перебіг позовної давності за вимогою про стягнення пені починається у кожен день, за який нараховується пеня ( так, якщо вважати 15 вересня 2011 року останнім днем строку виконання зобов'язання зі сплати п'ятого платежу в сумі 312 097,50 грн. ( грошовий еквівалент -29100,00 євро по курсу 10, 725 грн. на 14.02.11р.), то датою перебігу прострочки слід вважати - 16.09.2011року, період нарахування пені по 15.03.2012 року включно складає 182дні, строк позовної давності для стягнення пені за перший день прострочки 16.09.2011 року збігає 16.09.2012 року ( Роз'яснення ВАСУ від 16.04.1993 № 01-6/438 "Про деякі питання застосування позовної давності при вирішенні господарських спорів") .

Окрім того, оскільки ч. 3 статті 549 ЦК України пеня розраховується за кожен день прострочення виконання, то, з врахуванням змісту ст. 533 цього Кодексу, її розмір повинен визначатися у національній грошовій одиниці у відсотковому відношенні до суми основного боргу на кожен день її нарахування, визначеного також в національній грошовій одиниці еквівалентній в цей день сумі основного боргу у євро.

За таким порядком розраховується пеня згідно Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Як встановлено судом, збільшення позивачем розміру позовної вимоги про стягненні пені з суми 9 165,80 грн. до 9 283,96 грн. зумовлено саме здійсненням ним нового розрахунку пені за вище означеними критеріями. Оскільки розрахунок пені є обгрунтованим, її сума 9 283,96 грн. підлягає задоволенню та стягненню в судовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На відміну від норми ч. 2 ст. 625 ЦІК України, сторонами передбачено інший розмір процентів річних з простроченої суми - 28 % річних.

Розрахунок 28% річних по п'ятому платежу позивачем взято за період з 16.09.2011р. по 04.05.12р. ( 232 дні), по шостому платежу - з 15.10.2011р. по 04.05.12р. ( 203). Оскільки розрахунок річних здійснюється також за кожен день прострочення, то з врахуванням змісту ст.ст. 533 та 625 ЦК України позивачем здійснено новий розрахунок зазначеної позовної вимоги, відповідно до якої її розмір становить 20 187, 36 грн., проти заявленого вперше - 19962,48 грн. Оскільки розрахунок 28% річних є обгрунтованим, їх сума 20 187,36 грн. підлягає задоволенню та стягненню в судовому порядку.

Згідно статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у повному обсязі та належним чином довів обгрунтованість позовних вимог як за складом, так і за розміром. Натомість, відповідач зазначеного - не спростував.

Стосовно судового збору. За цим позовом позивачем сплачено судовий збір у загальному розмірі 2959, 88 грн. У статі 7 Закону України "Про судовий збір" зазначено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог в розмірі переплаченої суми. Однак розмір позовної вимоги про стягнення основного боргу зменшено позивачем із суми 118 522,73 грн. до суми 43 522,73 грн. не з підстав неправильного її розрахунку позивачем при зверненні з позовом до суду , а з підстав часткової сплати відповідачем основного боргу на суму 75 000,00 грн. після порушення провадження у справі.

У частині 2 ст. 49 ГПК України зазначено наступне: якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, які зумовили необхідність звернення позивача з позовом до суду, судовий збір покладається на на відповідача в повному обсязі.

На підставі ст.ст. 525, 526 , 532, ч. 2 ст. 533, ч. 3 статті 549 ч.2 ст. 551 ст. 253- 255, 261,610, 611 , 612, 625, 655, 692 Цивільного кодексу України та ст. 193, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-3, 22, 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Шателюк" (Житомирська обл., Андрушівський р-н, с. Волосів, ідентифікаційний код 30873123) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинно-тракторна станція "Агропромтехніка" (м. Хмельницький, вул. Толбухіна, 4, ідентифікаційний код 23832335):

- 43 522, 73 грн. основного боргу;

- 9283, 96 грн. пені;

- 20187, 36 грн. - 28% річних з простроченої суми.

- 2959, 88 грн. - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 25 червня 2012 року

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати:

1- у справу

2- позивачу (на вимогу нарочним)

3-відповідачу (рек. з повідомл)