Рішення

від 26.06.2012 по справі 16/5007/36/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "26" червня 2012 р. Справа № 16/5007/36/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гансецького В.П.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, дов. № 1 від 10.01.12р.

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Житомироблпаливо" (м.Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Андрушівський Агробуд" (м.Андрушівка Житомирської області)

про стягнення 61964,28 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 61964,28 грн., з яких 56916,19 грн. боргу за договорами: № 67 поставки вугілля кам'яного (торфобрикетів) від 01.10.11р., № 80 поставки кам'яного та бурого вугілля, торфобрикетів від 01.11.11р., 3277,03 грн. пені, 634,27 грн. 3% річних, 1136,79 грн. інфляційних нарахувань.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач відзиву на позов не подав, свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядалась за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, між Відкритим акціонерним товариством "Житомироблпаливо" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальність "Андрушівський Агробуд" (відповідач) були укладені договори: № 67 поставки вугілля кам'яного (торфобрикетів) від 01.10.11р., № 80 поставки кам'яного та бурого вугілля, торфобрикетів від 01.11.11р. та специфікації до даних договорів (а.с.8-11), за умовами яких постачальник (позивач) зобов'язався передати у власність покупця товар в асортименті, кількості та за цінами, що встановлюються в специфікації, яка додається до договорів і є їх невід'ємною частиною, а покупець (відповідач) зобов'язався прийняти цей товар та оплатити його обумовлену вартість (пп.1.1 договорів).

Згідно пп.2.3 договорів, право власності на товар виникає у покупця з моменту його передання покупцю та вважається переданим (доставленим) з моменту підписання сторонами товарної (видаткової) накладної.

На виконання умов вищевказаних договорів згідно товаро - транспортних накладних: № 091770 від 21.10.11р., № 091773 від 27.10.11р., № 50526 від 01.11.11р. (а.с.14,15,18) та довіреностей: № 2 від 01.10.11р., № 3 від 01.11.11р. (а.с.12,13,16,17) відповідачем було отримано від позивача товар (вугілля кам'яне) на загальну суму 58576,11 грн.

Відповідно до пп.5.2 договорів сторони погодили, що покупець здійснює розрахунки за поставлений товар на умовах відстрочки платежу до 30 календарних днів.

Згідно даних позивача, відповідач свої договірні зобов'язання по оплаті отриманого товару виконав неналежним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 56916,19 грн., що підтверджується довідкою позивача № 698 від 26.06.12р. (а.с.44), підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків станом на 28.05.12р. (а.с.39) та іншими матеріалами справи.

Претензію позивача № 199 від 20.02.12р. про сплату заборгованості в сумі 56916,19 грн., відповідач залишив без відповіді та задоволення (а.с.19).

Згідно з ч.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч.1 ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки (штраф, пеня).

Згідно з ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно з ст.230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст.231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Згідно пп.7.2 та пп.7.5 обох договорів поставки, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань сторони несуть відповідальність згідно з цим договором та чинним законодавством. За несвоєчасну оплату товару покупець сплачує постачальнику від несвоєчасно сплаченої суми пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент нарахування пені за кожен день такого прострочення.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунків позивача, розміри пені, 3% річних та інфляційних нарахувань становлять, відповідно, 3277,03 грн., 634,27 грн. та 1136,79 грн. (а.с.7).

Нараховані суми пені, 3% річних та інфляційних нарахувань обгрунтовані та відповідають чинному законодавству.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач позов не оспорив, своїм правом на участь в судовому розгляді справи не скористався, доказів сплати боргу не подав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладених договорів та такими, що підлягають задоволенню - з відповідача стягується на користь позивача 56916,19 грн. боргу за договорами № 67 поставки вугілля кам'яного (торфобрикетів) від 01.10.11р., № 80 поставки кам'яного та бурого вугілля, торфобрикетів від 01.11.11р., 3277,03 грн. пені, 634,27 грн. 3% річних, 1136,79 грн. інфляційних нарахувань.

Сплата судового збору покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Андрушівський Агробуд", 13401, м.Андрушівка Житомирської області, вул.Корольова 10, ідентифікаційний код 03583841:

- на користь Публічного акціонерного товариства "Житомироблпаливо", 10001, м.Житомир, вул.Ваттіна 63-а, ідентифікаційний код 01881706 - 56916,19 грн. боргу за договорами № 67 поставки вугілля кам'яного (торфобрикетів) від 01.10.11р., № 80 поставки кам'яного та бурого вугілля, торфобрикетів від 01.11.11р., 3277,03 грн. пені, 634,27 грн. 3% річних, 1136,79 грн. інфляційних нарахувань та 1609,50 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 26.06.12

Суддя Гансецький В.П.

Друк: 2 прим.:

1 - у справу,

2 - відповідачу (рек. з повід. про вруч.).