Рішення

від 18.06.2012 по справі 5011-70/4312-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-70/4312-2012 18.06.12 За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Імперія Зображень", м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Самс Технолоджіс", м.Київ

про стягнення 39 907,80 грн.

Суддя Капцова Т.П.

Представники:

від позивача ОСОБА_1 - пред. по довір.

від відповідача не з'явився

Обставини справи:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 39 907,80 грн. за Договором № 9587/U від 19.06.2009 р., з яких 35 265,00 грн. -сума основного боргу, 3 192,46 грн. -інфляційні втрати, 1 450,34 грн. -3 % річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем порушено строки виконання зобов'язання по оплаті за Договором № 9587/U від 19.06.2009 р., в результаті чого утворилась заборгованість у розмірі 35 265,00 грн.

Ухвалою суду від 05.04.12 р. порушено провадження по справі № 5011-70/4312-2012 та призначено розгляд справи на 26.04.12.

У судове засідання 26.04.12 р. з'явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання 26.04.12 р. не з'явився, про причини неявки повноважного представника суд не повідомлено, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 05.04.12 р. не виконано.

Представник позивача на вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 05.04.12 надав суду оригінали документів для огляду у судовому засіданні та копії документів для залучення до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.04.2012 р. розгляд справи відкладено на 28.05.2012 р.

У судове засідання 28.05.12 р. представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився, про поважні причини своєї неявки суд не повідомив, вимоги попередніх ухвал суду від 05.04.12 р. та від 26.04.12 р. не виконав.

Представник позивача у судовому засіданні 28.05.12 р. заявив клопотання про продовження строку розгляду справи відповідно до ст. 69 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.05.2012 р. строк розгляду спору по справі продовжено на 15 календарних днів та відкладено розгляд справи на 18.06.2012 р.

У судове засідання 18.06.2012 р. представник позивача з'явився та надав пояснення по справі. Представник відповідача у судове засідання 18.06.2012 р. не з'явився, про поважні причини своєї неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

В матеріалах справи містяться рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу, отримані останнім 11.04.2012 р., 05.06.2012 р.

З огляду на те, що ухвала суду про порушення провадження у справі від 05.04.12 р., ухвала суду від 26.04.2012 р. та ухвала від 28.05.2012 р. були надіслані судом за адресою відповідача зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи (ст.64 ГПК України).

Оскільки відповідач не з'явився у судове засідання, не зважаючи на належне повідомлення про час та місце судового засідання, не надав суду відзиву та документів, витребуваних судом, суд на підставі ст. 75 ГПК України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами та доказами.

У судовому засіданні 18.06.2012 року представник позивача позов підтримав у повному обсязі.

18.06.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Дослідивши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення справи по суті Господарський суд м. Києва,-

ВСТАНОВИВ:

19.06.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Імперія Зображень" (Компанія) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Самс Технолоджіс" (Клієнт) укладено Договір № 9587/U від 19.06.2009 р. (далі -Договір).

Відповідно до п. 2.1. Договору, Компанія надає Клієнту на умовах даного договору послуги з правового та технічного супроводу надання права використання матеріалів та надає право використання матеріалів.

Згідно п. 2.3. Договору, право використання матеріалів вважається наданим Клієнту, а послуги Компанії вважаються отриманими з моменту оформлення Акту здачі-приймання наданих послуг.

Відповідно до п. 4.2. Договору, Клієнт зобов'язаний оплатити право використання матеріалів, послуги Компанії та/або додаткові послуги в порядку, встановленому розділом 6 даного договору.

Згідно п. 6.1. Договору, Клієнт зобов'язується протягом 3 банківських днів з моменту виставлення рахунку перерахувати на поточний рахунок Компанії грошові кошти для оплати права використання матеріалів та грошові кошти для оплати послуг компанії та/або додаткових послуг. Сторони домовилися, що підставою платежу може бути копія рахунку відправлена засобом електронної пошти або факсимільного зв'язку за умови подальшого направлення клієнту оригіналу рахунку поштою на адресу зазначену у розділі 11 Договору.

Судом встановлено, що позивач виконав роботи, передбачені умовами Договору на суму 41 265,00 грн., що підтверджується Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1729 від 30.11.2010 р.

Вказаний акт підписаний уповноваженими представниками сторін без зауваження та скріплений печатками останніх, у зв'язку з чим приймається судом як належний доказ, що підтверджує виконання позивачем договірних зобов'язань.

Дослідивши Договір укладений сторонами суд прийшов до висновку про те, що за своєю правовою природою Договір № 9587/U від 19.06.2009 р. є договором про надання послуг.

Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлене договором.

Згідно ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що на виконання п. 6.1. Договору, позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру № R10/1055 від 26.11.2010 р. до Договору № 9587/U від 19.06.2009 р. на суму 41 265,00 грн., який був отриманий відповідачем, що підтверджується Гарантійним листом № РТ/SM -95 від 26.11.2010 р., в якому відповідач посилається на зазначений рахунок.

Матеріали справи свідчать про те, що на виконання умов Договору відповідачем було частково сплачено заборгованість за виконані позивачем роботи, що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку позивача, а саме:

- 28.02.2011 р. відповідачем сплачено 2 000,00 грн., що підтверджується випискою з рахунку позивача від 01.03.2011 р.;

- 03.06.2011 р. відповідачем сплачено 4 000,00 грн., що підтверджується випискою з рахунку позивача від 04.06.2011 р.;

Загалом на виконання умов договору відповідачем було сплачено 6 000,00 грн.

Отже, несплаченою за Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1729 від 30.11.2010 р. залишилась сума 35 265,00 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів того, що на виконання умов Договору ним були повністю проведені розрахунки з позивачем.

Отже, враховуючи те, що позивачем були виконані роботи згідно умов Договору в сумі 41 265,00 грн., сплачено відповідачем було 6 000,00 грн. на час розгляду спору сума боргу відповідача склала 35 265,00 грн.

Наявність заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 35 265,00 грн. підтверджується вищезазначеним Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1729 від 30.11.2010 р., банківськими виписками з особового рахунку позивача, Довідкою ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»від 23.04.2012 р., актом звірки взаєморозрахунків станом на 12.04.2012 р., Довідкою позивача про облікову дебіторську заборгованість № 392 від 25.04.2012 р.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України та ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Відповідно ст. 526 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Судом встановлено, що зобов'язання по оплаті наданих позивачем послуг у термін встановлений п. 6.1. Договору, а саме протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунку перерахувати на поточний рахунок компанії грошові кошти для оплати права використання матеріалів та грошові кошти для оплати послуг компанії та/або додаткових послуг відповідачем у повному обсязі не виконано.

Враховуючи те, що наявність заборгованості відповідача перед позивачем за виконані роботи підтверджується вищезазначеними Актом здачі-приймання робіт (надання послуг), банківськими виписками з особового рахунку позивача, Довідкою ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»від 23.04.2012 р., актом звірки взаєморозрахунків станом на 12.04.2012 р., Довідкою позивача про облікову дебіторську заборгованість та приймаючи до уваги те, що відповідачем в порядку ст. 4-3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу не було спростовано наявність заборгованості та не доведено припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за виконані роботи у розмірі 35 265,00 грн.

У зв'язку з невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за Договором позивач в позовній заяві, крім стягнення суми основного боргу, просить стягнути з відповідача 3 192,46 грн. -інфляційних втрат, 1 450,34 грн. -3 % річних.

Згідно частини 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частинами 1 та 2 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

В силу частини 1 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 1 статті 229 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, позивач має право вимагати сплату боргу з урахування індексу інфляції та трьох процентів річних, що є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Позивач здійснив розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних за періоди:

- з 01.12.2010 р. по 28.02.2011 р. з суми боргу 41 265,00 грн.

- з 01.03.2011 р. по 03.06.2011 р. з суми боргу 39 265,00 грн.

Також позивач, здійснив розрахунок 3 % річних за період з 04.06.2011 р. по 29.02.2012 р. з суми боргу 35 265,00 грн., а інфляційних втрат за період з 04.06.2011 р. по 01.04.2012 р. з суми боргу 35 265,00 грн.

Суд перевірив надані Позивачем розрахунки інфляційних втрат та трьох процентів річних з огляду на наступне.

Згідно п. 6.1. Договору, клієнт зобов'язується протягом 3 банківських днів з моменту виставлення рахунку перерахувати на поточний рахунок компанії грошові кошти для оплати права використання матеріалів та грошові кошти для оплати послуг компанії та/або додаткових послуг.

На підтвердження факту отримання відповідачем рахунку-фактури № R10/1055 від 26.11.2010 р. позивачем надано Гарантійний лист № РТ/5 М-95 від 26.11.2010 р., в якому відповідач гарантує оплату по рахунку № R10/1055 від 26.11.2010 р. в розмірі 41 265,00 грн. в строк до 13.12.2010 р.

З огляду на те, що інших доказів надсилання відповідачу рахунку-фактури позивачем не надано, суд виходить з того, що на виконання п. 6.1. Договору позивачем було направлено на адресу відповідача рахунок-фактуру № R10/1055 від 26.11.2010 р. саме 26.11.2010 р., про що свідчить Гарантійний лист № РТ/SМ-95 від 26.11.2010 р.

Таким чином, з врахуванням п. 6.1. Договору, рахунок-фактура № R10/1055 від 26.11.2010 р. повинен бути оплачений відповідачем в строк до 02.12.2010 р.

За таких підстав суд здійснює перерахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних, починаючи з 02.12.2010 р.

Крім того, перерахунок здійснюється з врахуванням того, що в день часткового погашення заборгованості відповідачем сума боргу зменшується, а день оплати є початком нового періоду для нарахування 3 % річних, інфляційних втрат. Оскільки позивачем частково погашався борг: 28.02.2011 р. відповідачем сплачено 2 000,00 грн., 03.06.2011 р. відповідачем сплачено 4 000,00 грн., то розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних суд здійснює за періоди:

02.12.2010 р. по 27.02.2011 р. з суми боргу 41 265,00 грн.

28.02.2011 р. по 02.06.2011 р. з суми боргу 39 265,00 грн.

Крім того, суд здійснює розрахунок 3 % річних за період з 03.06.2011 р. по 29.02.2012 р. з суми боргу 35 265,00 грн., а розрахунок інфляційних втрат з суми боргу 35 265,00 грн. за період з 03.06.2011 р. по 01.04.12 р.

За перерахунком суду 3 % річних за період з 02.12.2010 р. по 27.02.2011 р. з суми боргу 41 265,00 грн. становить 298,46 грн. за період з 28.02.2011 р. по 02.06.2011 р. з суми боргу 39 265,00 грн. становить 306,59 грн. та за період з 03.06.2011 р. по 29.02.2012 р. з суми боргу 35 265,00 грн. становить 788,39 грн.

Таким чином, за перерахунком суду загальний розмір трьох процентів річних становить 1393,44 грн.

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця -червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

За перерахунком суду розмір інфляційних втрат за період з 02.12.2010 р. по 27.02.2011 р. з суми боргу 41 265,00 грн. становить 1114,15 грн., за період з 28.02.2011 р. по 02.06.2011 р. з суми боргу 39 265,00 грн. становить 1374,27 грн. та за період з 03.06.2011 р. по 01.04.12 р. з суми боргу 35 265,00 інфляційне збільшення відсутнє.

З урахуванням вищезазначеного, за перерахунком суду загальний розмір інфляційних втрат становить 2 488,42 грн.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає доведеними позовні вимоги в частині стягнення суми боргу у розмірі 35 265,00 грн., інфляційних втрат у сумі 2 488,42 грн., 3 % річних у розмірі 1393,44 грн., у зв'язку з чим, в іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Самс Технолоджіс" (04070, м.Київ, вул.Ігорівська, буд.1/8 «Г», код ЄДРПОУ 33640124) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Зображень" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 119, офіс 33, код ЄДРПОУ 31927474 ) 35 265 (тридцять п'ять тисяч двісті шістдесят п'ять) грн. 00 коп. -суму основного боргу, 2 488 (дві тисячі чотириста вісімдесят вісім) грн. 42 коп. - суми інфляційних втрат, 1393 (одна тисяча триста дев'яносто три) грн. 44 коп. - 3 % річних та 1578 (одна тисяча п'ятсот сімдесят вісім) грн. 81 коп.- суми судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 25.06.2012 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Капцова Т. П.