Рішення

від 13.06.2012 по справі 5011-48/4228-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-48/4228-2012 13.06.12

За позовомКомунального підприємства "Введенське" Подільської районної у місті Києві ради доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ексімафарм" простягнення 33 113,71 грн. Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Святюк С.П. від відповідача:Аносов С.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Введенське" Подільської районної у місті Києві ради (надалі -"Підприємство") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексімафарм" (надалі -"Товариство") про стягнення 33 113,71 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору про надання комунальних послуг та експлуатаційного обслуговування №639 від 01.06.2008 р. позивач надав комунальні послуги та здійснив експлуатаційне обслуговування належних відповідачу на підставі договору купівлі-продажу нежилих приміщень від 04.04.2008 р. нежилих приміщень з №1 по №6 (групи приміщень №1б), з №1 по №18 (групи приміщень №2а) (в літері А), загальною площею 389,40 кв.м., які знаходяться за адресою: м. київ, вул. Юрківська, 34А, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 28 568,58 грн. Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 3 492,97 грн. та 3% річних у розмірі 1 052,16 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.04.2012 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 26.04.2012 р.

В судових засіданнях 26.04.2012 р., 16.05.2012 р. та 30.05.2012 р. у зв'язку із невиконанням сторонами вимог ухвали суду, клопотаннями представника відповідача оголошувалися перерви до 16.05.2012 р., 30.05.2012 р. та 13.06.2012 р. відповідно.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх повністю.

В судове засідання представник відповідача з'явився, проти позову заперечує, в його задоволенні просить відмовити повністю, вказує на надання позивачем неякісних послуги згідно спірного договору.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі договору купівлі-продажу нежилих приміщень, укладеного 04.04.2008 р. між Відділом приватизації комунального майна Подільського району міста Києва та Товариством, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за №3293, Товариство є власником нежилих приміщень від 04.04.2008 р. нежилих приміщень з №1 по №6 (групи приміщень №1б), з №1 по №18 (групи приміщень №2а) (в літері А), загальною площею 389,40 кв.м., які знаходяться за адресою: м. київ, вул. Юрківська, 34А.

01.06.2008 р. між Підприємством (виконавець) та Товариством (споживач) було укладено договір про надання комунальних послуг та експлуатаційного обслуговування №639 (надалі -"Договір").

Відповідно до п.п. 1, 2 Договору виконавець зобов'язується надавати споживачеві вчасно комунальні послуги та експлуатаційне обслуговування, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором. Суб'єкти користування послугами: власник нежитлового приміщення 389,4 кв.м. по вул. Юрківська, 34-А. Характеристика об'єкта надання послуг: загальна площа приміщення 389,4 кв.м.

Згідно із п. 3 Договору тарифи на послуги становлять: експлуатаційне обслуговування згідно діючих тарифів; централізованого постачання холодної води згідно табуляграм "Київводоканал"; ПДВ 20%.

У відповідності до п. 6 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Положеннями п. 18 Договору встановлено, що цей договір набирає чинності з дня його укладення. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду.

На виконання умов Договору у період з 01.03.2009 р. по 01.03.2012 р. позивачем було надано комунальні послуги та здійснено експлуатаційне обслуговування належних відповідачу нежилих приміщень на загальну суму 38 363,84 грн., а відповідачем частково було здійснено оплату за такі послуги у розмірі 9 795,26 грн.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 28 568,58 грн.

Договір є договором надання комунальних послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання в т.ч. Глави 63 Цивільного кодексу України та Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Частиною 1 ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

У відповідності до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Матеріалами справи (Договором, табуляграмами, розрахунками, банківськими виписками) підтверджується надання позивачем протягом періоду з 01.03.2009 р. по 01.03.2012 р. комунальних послуг та здійснення експлуатаційного обслуговування належних відповідачу нежилих приміщень, часткова оплата таких послуг відповідачем та існування заборгованості відповідача, станом на 01.03.2012 р., у розмірі 28 568,58 грн.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п.п. 5) п. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно із частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 6 Договору грошове зобов'язання відповідача по оплаті наданих позивачем за Договором послуг мало бути виконане щомісяця до десятих чисел місяців, наступних за місяцями надання таких послуг у загальний період з 01.03.2009 р. по 01.03.2012 р.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача простроченого грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 28 568,58 грн. за надані згідно Договору послуги. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Товариством обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено, а його посилання на надання позивачем неякісних послуг судом відхиляються з огляду на користування відповідачем такими послугами протягом трьох років за відсутності будь-яких претензій та здійсненням часткової їх оплати, а також, відсутність будь-яких доказів на підтвердження таких обставин, в т.ч. вчинення Товариством передбачених ч. 1 ст. 18 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" дій, за змістом якої у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з Товариства на користь Підприємства заборгованості у розмірі 28 568,58 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 3 492,97 грн. та 3% річних у розмірі 1 052,16 грн., нарахованих за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання у період з 01.03.2009 р. по 01.03.2012 р. по кожному платежу окремо.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із доданого до позовної заяви розрахунку вбачається, що позивачем здійснюється нарахування інфляційних втрат та 3% річних за прострочення по сплаті кожного платежу окремо щомісячно, починаючи нарахування з першого дня місяця в якому надавалися такі послуги, однак суд здійснює перерахунок з огляду на наступне.

По-перше, судом встановлено, що останніми днями виконання грошового зобов'язання відповідача по оплаті наданих позивачем за Договором послуг є десяті числа місяців, наступних за місяцями надання таких послуг, а відтак правомірним нарахування інфляційних втрат та 3% річних є з одинадцятих чисел місяців, наступних за місяцями надання таких послуг.

Таким чином, враховуючи наданий позивачем розрахунок підстави для задоволення вимог в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих за прострочення по сплаті наданих послуг у період з 01.03.2009 р. по 01.10.2009 р. та за лютий 2012 року відсутні, оскільки позивачем здійснюється нарахування таких санкцій за кожний місяць окремо у період в який відповідач не був таким, що прострочив, а підстави для виходу за межі позовних вимог та здійснення перерахунку у наступні періоди у суду відсутні з огляду на визначені позивачем строки нарахування таких санкцій.

По-друге, частиною 5 ст. 254 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Отже, правомірним нарахування інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання по оплаті наданих позивачем у грудні 2009 року, березні, квітні, червні, вересні 2010 року, березні, червні, серпні, листопаді 2011 року є з 12.01.2010 р., 13.04.2010 р., 12.05.2010 р., 13.07.2010 р., 12.10.2010 р., 12.04.2011 р., 12.07.2011 р., 13.09.2011 р., 13.12.2011 р. відповідно, оскільки останні дні виконання грошового зобов'язання по таким платежам припадають на вихідний день.

За перерахунком суду з огляду на викладене та враховуючи наданий позивачем розрахунок (в частині визначення строків нарахування) розміри інфляційних втрат та 3% річних, що підлягають стягненню з відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання становлять 1 565,11 грн. та 941,53 грн. відповідно.

В іншій частині заявлених до стягнення інфляційних втрат (1 927,86 грн.) та 3% річних (110,63 грн.) необхідно відмовити, оскільки вони обраховані невірно (у період, в який відповідач не є таким, що прострочив, та без врахування положень ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України).

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з Товариства на користь Підприємства заборгованості у розмірі 28 568,58 грн., інфляційних втрат у розмірі 1 565,11 грн. та 3% річних у розмірі 941,53 грн.

В іншій частині заявлених позовних вимог необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємства "Введенське" Подільської районної у місті Києві ради задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексімафарм" (04080, м. Київ, вул. Юрківська, 34-А, кв. 13; ідентифікаційний код 33787196) на користь Комунального підприємства "Введенське" Подільської районної у місті Києві ради (04071, м. Київ, вул. Оболонська, 38; ідентифікаційний код 35669355) заборгованість у розмірі 28 568 (двадцять вісім тисяч п'ятсот шістдесят вісім) грн. 58 коп., інфляційні втрати у розмірі 1 565 (одна тисяча п'ятсот шістдесят п'ять) грн. 11 коп., 3% річних у розмірі 941 (дев'ятсот сорок одна) грн. 53 коп. та судовий збір у розмірі 1 510 (одна тисяча п'ятсот десять) грн. 42 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення -18.06.2012 р.

Суддя Р.В. Бойко