Рішення

від 25.06.2012 по справі 5011-48/6412-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-48/6412-2012 25.06.12

За позовомКомунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Віденські булочки» простягнення 14 641,22 грн. Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Тарапон С.С. від відповідача:Вісляєва Л.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»(надалі -«Підприємство») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віденські булочки»(надалі -«Товариство») про стягнення 14 641,22 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору на право тимчасового користування місцем для розміщення рекламного засобу, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження яким здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва №178/767/10 від 01.12.2010 р. позивач передав у тимчасове користування місця для розміщення об'єктів зовнішньої реклами, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по внесенню орендної плати не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 13 958,64 грн. Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 336,29 грн., 15% річних у розмірі 333,63 грн. та індексу інфляції у розмірі 12,66 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.05.2012 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 06.06.2012 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.06.2012 р. розгляд справи відкладено до 25.06.2012 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та невиконання ним вимог ухвали суду.

В судове засідання 25.06.2012 р. представник позивача з'явився, надав акт взаєморозрахунків, згідно якого основна заборгованість за договором сплачена, позовні вимоги в частині стягнення пені, 15% річних та інфляційних підтримав та просив задовольнити їх повністю.

Представник відповідача в судове засідання 25.06.2012 р. з'явилася, надала докази сплати основної заборгованості, проти вимог позивача щодо стягнення пені, 15% річних та інфляційних заперечувала.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

01.12.2010 р. між Підприємством та Товариством (розповсюджувач) укладено договір на право тимчасового користування місцем для розміщення рекламного засобу (надалі -«РЗ»), що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження яким здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва №178/767/10 (надалі -«Договір»), відповідно до умов якого робочий орган надає розповсюджувачу в тимчасове користування місця для розміщення рекламного засобу на підставі оформленого належним чином дозволу на розміщення рекламного засобу, а розповсюджувач використовує надане місце відповідно до умов цього Договору, Порядку, інших норм чинного законодавства України, що встановлюють вимоги до розміщення РЗ, своєчасно та згідно з умовами цього Договору перераховувати плату за право тимчасового користування виключно на поточний рахунок Підприємства, належним чином, своєчасно та у повному обсязі виконувати свої обов'язки за цим Договором та не зловживати наданими Розповсюджувачу правами.

За змістом п. 3.2 Договору адресні програми на право тимчасового користування -це перелік місць для розміщення РЗ, на розповсюджувачу надано дозволи на розміщення РЗ, вид РЗ, дату початку та закінчення строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами , а також відомості про базовий тариф, що відповідає виду РЗ та визначається згідно відповідного розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Відповідно до п. 5.2.3 Договору розповсюджувач зобов'язується до 5 числа місяця наступного за звітним, отримувати та сплачувати рахунки за право тимчасового користування, у тому числі у разі встановлення пріоритету.

Згідно п.п. 5.2.4, 5.2.5 Договору розповсюджувач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі вносити на поточний рахунок Підприємства плату за право тимчасового користування, сплачувати штрафи, пеню, скоригований розмір несплаченої суми плати за право тимчасового користування з урахуванням індексу інфляції, у разі прострочення розповсюджувачем строків (термінів) сплати та порушення розповсюджувачем інших умов цього Договору.

На виконання умов Договору позивачем передано в тимчасове користування місця для розміщення рекламних засобів, передбачені Адресними програмами №1 від 01.02.2010 р., №2 від 25.01.2011 р., №3 від 07.09.2011 р., №6 від 03.03.2012 р., та погоджено розмір базової плати (без ПДВ) за користування місцем для розміщення об'єкта зовнішньої реклами.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним виконанням, на думку позивача, відповідачем грошового зобов'язання за Договором, у зв'язку з чим позивач вказує на існування підстав для стягнення заборгованості по сплаті орендних платежів.

Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Аналогічні норми містяться в положеннях ст. 759 Цивільного кодексу України.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі позивачем в оренду, прийняття відповідачем та користування ним місцями для розміщення РЗ за Договором та правомірне нарахування плати за право користування місцями РЗ у період у з 01.01.2012 р. по 30.04.2012 р. у розмірі 13 958,64 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 5.2.3 Договору відповідач повинен був сплачувати орендну плату не пізніше 5 числа наступного за звітним.

В судовому засіданні 25.06.2012 р. представником відповідача було надано докази погашення відповідачем заборгованості, а саме копії платіжних доручень №839 від 29.05.2012 р., №838 від 29.05.2012 р., №835 від 29.05.2012 р., №837 від 29.05.2012 р., №840 від 29.05.2012 р., №836 від 29.05.2012 р., №890 від 19.06.2012 р. на загальну суму 13 958,64 грн., з призначенням платежів -оплата за тимчасове користування місцями для розміщення ОЗР згідно рахунків, які виставлялися позивачем.

Зазначене не заперечується представником позивача.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення 13 958,64 грн. підлягає припиненню згідно п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки погашення боргу здійснено після звернення позивача до суду.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 336,29 грн., інфляційних у розмірі 12,66 грн. та 15% річних у розмірі 333,63 грн., нараховані у загальний період з 06.02.2012 р. по 06.05.2012 р. по кожному платежу окремо.

Судом встановлено, що відповідач у визначений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно п. 7.2 Договору Підприємство має право застосувати до розповсюджувача за несвоєчасне або неповне внесення орендної плати -пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на момент сплати пені від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

За перерахунком суду розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача, становить

333,80 грн. В іншій частині -2,49 грн. пеня обрахована невірно, оскільки позивачем не враховані положення ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України (оскільки 05.02.2012 р. та 05.05.2012 р. припадають на вихідні дні, а тому останній день виконання грошового зобов'язання переноситься на 06.02.2012 р. та 07.05.2012 р.).

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних у розмірі 12,66 грн. та 15% річних у розмірі 333,63 грн., нарахованих у загальний період з 06.02.2012 р. по 06.05.2012 р., за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті орендної плати у період з 01.01.2012 р. по 30.04.2012 р.

Згідно ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.3 Договору сторонами погоджено інший розмір процентів річних від простроченої суми (15%).

Суд здійснює перерахунок 15% річних з урахуванням обставин, викладених при перерахунку пені обставин.

За перерахунком суду розмір 15% річних, що підлягають стягненню з відповідача, становить 331,82 грн.

В іншій частині заявлених 15% річних у розмірі 1,81 грн. необхідно відмовити.

Із поданого позивачем розрахунку вбачається, що методика розрахунку та нарахування інфляційних вірна, але сам результат, який отримав позивач при розрахунках не вірний, а тому, оскільки позивачем заявлено вимоги в частині стягнення інфляційних у розмірі 12,66 грн., який є меншим, ніж визначений судом (33,76 грн.), то з урахуванням відсутності підстав для виходу за межі позовних вимог, такі вимоги задовольняються у розмірі, заявленому позивачем до стягнення.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з Товариства на користь Підприємства пені у розмірі 333,80 грн., інфляційних у розмірі 12,66 грн. та 15% річних у розмірі 331,82 грн.

Провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 13 958,64 грн. підлягає припиненню згідно п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки погашення боргу здійснено після звернення позивача до суду.

В іншій частині заявлених позовних вимог необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки часткове погашення боргу здійснено після звернення позивача до суду, то судові витрати за подачу позову в цій частині покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Віденські булочки»(02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д; ідентифікаційний код 33936831) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»(01030, м. Київ, вул. М.Коцюбинського, 12-А; ідентифікаційний код 26199714) пеню у розмірі 333 (триста тридцять три) грн. 80 коп., інфляційні у розмірі 12 (дванадцять) грн. 66 коп., 15% річних у розмірі 331 (триста тридцять одна) грн. 82 коп. та судовий збір у розмірі 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 03 коп. Видати наказ.

3. Провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 13 958,64 грн. припинити.

4. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення -27.06.2011 р.

Суддя Р.В. Бойко