Рішення

від 18.06.2012 по справі 5015/1807/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.12 Справа № 5015/1807/12

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі нафтогазовидобувного управління "Бориславнафтогаз", м. Борислав

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ярослав ЛТД", с. Городище

про спонукання до виконання зобов'язань по договору зберігання

Суддя Мазовіта А.Б.

при секретарі Волошин О.Я.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, представник (довіреність №юр-87/д від 20.01.2012 р.)

від відповідача: не з'явився

Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" в особі нафтогазовидобувного управління "Бориславнафтогаз", м. Борислав звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ярослав ЛТД", с. Городище про спонукання до виконання зобов'язань по договору зберігання.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 08.05.2012 р. призначив розгляд справи на 21.05.2012 р. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 06.06.2012 р., 18.06.2012 р.

В судових засіданнях представники позивача позов підтримали, просили задоволити. З приводу заявленого позову пояснили, що 07.02.2000 р. між ПАТ "Укрнафта" в особі НГВУ "Бориславнафтогаз" та ТзОВ "Ярослав ЛТД" було укладено договір оренди основних засобів та передано майно згідно переліку на зберігання. Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою про повернення вказаного майна. Проте, станом на дату заявлення позову орендоване майно не повернуто. Таким чином, позивач просив суд зобов'язати відповідача виконати умови договору зберігання і повернути обладнання: лєнтогибочний верстат, котел ПКН-2-с, котел паровий Е-1,0, котел паровий Е-1,0, пилораму, насос-18-16-140.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів повернення майна не надав, вимог ухвали суду від 08.05.2012 р. не виконав, причин неявки не повідомив, хоча належним чином про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений, тому, у відповідності до ст. 75 ГПК України, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Представникам сторони роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В судовому засіданні 18.06.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 22.06.2012 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторони, суд встановив наступне.

7 лютого 2000 р. між ПАТ "Укрнафта" в особі НГВУ "Бориславнафтогаз" (орендодавець) та ТзОВ "Ярослав ЛТД" (орендар) укладено договір №1/03-11/7 про оренду основних фондів.

Відповідно до умов вказаного договору оренди орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування основні фонди, які знаходяться на балансі НГВУ "Бориславнафтогаз", балансова вартість якого визначена і становить 451 793,00 грн.

На виконання умов договору між позивачем та відповідачем складено акт прийому-передачі від 04.05.2000 р., яким передано відповідачу в користування: будівлі, споруди, передавальні пристрої (згідно додатку 4-1) - 120 095,43 грн.; машини, обладнання, транспортні та інші основні засоби (згідно додатку 4-2) -29 570,57 грн.; основні фонди, які передаються під охорону (додаток №5) -256 412,00 грн.; МШП в експлуатації -2 008,15 грн.

Відповідно до додатку №5 було передано відповідачу під охорону наступне майно: склад готової продукції балансовою вартістю 16 874,00 грн.; приміщення котельні -30 012,00 грн., гол. виробн. корпус-60% - 163 173,00 грн.; котел ПКМ 2-С -7 131,00 грн.; окрас. агрегат висок. тиску -2 224,00 грн.; котел ПКМ-2м -8 977,00 грн.; матриці для пресу гідравл. -700,00 грн.; котел ПКМ-2м -8 741,00 грн.; пилораму -269,00 грн.; насос 18-16-140 -213,00 грн.; лєнтогибочний верстат -14 068,00 грн.; токарно-винторіз. верстат -4 030,00 грн.

За результатами інвентаризації НГВУ "Бориславнафтогаз" на 01.10.2011 р. було виявлено відсутність частини майна, яке було передано відповідачу під охорону, а саме: лєнтогибочного верстату, котла ПКН-2-с, котла парового Е-1,0, котла парового Е-1,0, пилорами, насосу 18-16-140.

Розпискою від 02.12.2011 р. директор ТзОВ "Ярослав ЛТД" зобов'язався до 01.01.2012 р. повернути відсутнє майно, яке знаходилось на зберіганні в ТзОВ "Ярослав ЛТД".

Відповідно до акту прийому-передачі з-під охорони ТзОВ "Ярослав ЛТД" від 21.03.2012 р. відповідачем повернуто позивачу майно, за винятком: лєнтогибочного верстату, котла ПКН-2-с, котла парового Е-1,0, котла парового Е-1,0, пилорами, насосу 18-16-140.

03.04.2012 р. позивач надіслав відповідачу претензію за вих. №04-7п, в якій вимагав повернути майно, в тому числі майно, яке передано на зберігання: лєнтогибочний верстат, котел ПКН-2-с, котел паровий Е-1,0, котел паровий Е-1,0, пилораму, насос 18-16-140.

У зв'язку з тим, що відповідач свої зобов'язання в частині повернення майна не виконав, позивач звернувся в суд з вимогою про повернення майна.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представників сторін, відповідачем станом на дату судового засідання вимоги позивача не виконані і майно не повернуте.

Статтею 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Пункт 7 ст. 92 Конституції України встановлює, що правовий режим власності визначається виключно законами України. Стаття 321 ЦК України встановлює непорушність права власності. Зокрема, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. У відповідності до ст. 391 ЦК України, власник майна (або особа, яка має речове право на чуже майно відповідно до ст. 396 ЦК України) має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, можуть бути: припинення дії, яка порушує право. Також, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом у разі його порушення, невизнання або оспорювання

Відповідно до ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають, зокрема, з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 953 ЦК України встановлено, що зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Згідно ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами та підлягають до задоволення повністю.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 16, 253, 317, 509, 526, 530, 936, 953 ЦК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Ярослав ЛТД", с. Городище, Самбірський район, Львівська область (ідентифікаційний код 22378555) повернути Публічному акціонерному товариству "Укрнафта" в особі нафтогазовидобувного управління "Бориславнафтогаз", м. Борислав, вул. Карпатська Брама, 26, Львівська область (ідентифікаційний код 00136544) обладнання: лєнтогибочний верстат, котел ПКН-2-с, котел паровий Е-1,0, котел паровий Е-1,0, пилораму, насос 18-16-140, передане на зберігання відповідно до додатку №5 до договору №1/03-11/7 про оренду основних фондів від 07.02.2000 р., яке знаходиться за адресою с. Городище, Самбірський район, Львівська область.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ярослав ЛТД", с. Городище, Самбірський район, Львівська область (ідентифікаційний код 22378555) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі нафтогазовидобувного управління "Бориславнафтогаз", м. Борислав, вул. Карпатська Брама, 26, Львівська область (ідентифікаційний код 00136544) 1073 грн. 00 коп. судового збору.

4. Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Мазовіта А.Б.