Рішення

від 21.06.2012 по справі 5015/1755/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.12 Справа № 5015/1755/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Козак І.Б.

при секретарі Іваночко В.В.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Дочірнього підприємства «Західукргеологія»Національної акціонерної компанії «Надра України», м.Львів,

До відповідача: Комунального підприємства «Комфорт-Янів», Львівська область, м.Івано-Франкове,

про: стягнення 20 223 грн. 67 коп. основної заборгованості за договором, 1 603 грн. 25 коп. пені, 380 грн. 30 коп. трьох відсотків річних, 471 грн. 57 коп. інфляційних нарахувань та стягнення судових витрат.

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_1, -представник (довіреність в матеріалах справи),

Від відповідача: не з'явився.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені статтею 22 ГПК України, зокрема, підстави відводу судді відповідно до ст. 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Представник позивача не наполягає на фіксації судового процесу технічними засобами.

Суть спору: розглядається справа за позовом Дочірнього підприємства «Західукргеологія»Національної акціонерної компанії «Надра України»до Комунального підприємства «Комфорт-Янів»про стягнення 20 223 грн. 67 коп. основної заборгованості за договором, 1 603 грн. 25 коп. пені, 380 грн. 30 коп. трьох відсотків річних, 471 грн. 57 коп. інфляційних нарахувань та стягнення судових витрат.

Ухвалою господарського суду від 03.05.2012 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 22.05.2012 року, про що сторони були належним чином повідомлені під розписку: позивач -07.05.2012 року рекомендованою поштою № 79000 3176342 4, відповідач -10.05.2012 року рекомендованою поштою № 81070 0016886 4 (оригінали повідомлень про вручення поштових відправлень в матеріалах справи).

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду по справі.

Представник позивача в судове засідання 21.06.2012 року з'явився, подав Заяву про уточнення до позовної заяви (вх. № 13723/12), у якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 20 223 грн. 67 коп. основної заборгованості за договором, 864 грн. 76 коп. пені, 380 грн. 30 коп. трьох відсотків річних, 471 грн. 57 коп. інфляційних нарахувань та судові витрати по справі, позовні вимоги (зменшені) підтримав в повному обсязі, подав для огляду в судовому засіданні оригінали документів, які вимагалися судом (копії в матеріалах справи), просить позов задоволити повністю.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча був належно повідомлений про час та місце розгляду справи в порядку, передбаченому Інструкцією з діловодства в господарських судах, затвердженою Наказом ВГСУ від 25.10.2004 року № 64 (докази в матеріалах справи).

Спір розглядається у відповідності до поданої 21.06.2012 року позивачем Заяви про уточнення (зменшення) позовних вимог (вх. № 13723/12).

Враховуючи повторну неявку повноважного представника відповідача та неподання ним відзиву на позовну заяву справа розглядається у порядку статті 75 ГПК України, - за наявними в ній матеріалами.

В ході розгляду справи встановлено.

Позивач: Дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії «Надра України»«Західукргеологія»є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 01432606, знаходиться за адресою: 79000, Львівська область, м. Львів, пл. Міцкевича, буд. 8, що підтверджується Довідкою Головного управління статистики у Львівській області з ЄДРПОУ серії АА № 295848 ти Витягом з ЄДРПОУ серії АЖ №903970 (докази в матеріалах справи).

Відповідач: Комунальне підприємство «Комфорт-Янів»є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 36170603, знаходиться за адресою: 81070, Львівська область, смт. Івано-Франкове, вул. Яворівська, буд. 46 (докази в матеріалах справи).

26.11.2009 року між Дочірнім підприємством Національної акціонерної компанії «Надра України»«Західукргеологія»(надалі -позивач, повірений) та Комунальним підприємством «Комфорт-Янів»(надалі -відповідач, орендар) укладено Договір оренди (найму) нерухомого майна № 29-07-255/09-129/04ОР (надалі - договір), за умовами якого Національна акціонерна компанія «Надра України»(надалі - орендодавець), від імені та в інтересах якої діє повірений зобов'язався передати, а орендар прийняти в строкове платне користування нерухоме майно -частину нежитлового приміщення контори (інв. № 173), загальною площею 85 м. кв. (надалі - майно), а саме кімнати 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, розміщені за адресою: смт. Івано-Франкове, вул. Яворівська, 46, які є власністю орендодавця, право користування якими передано до статутного фонду повіреного.

За своєю правовою природою, основними та другорядними (не основними) ознаками, які визначені нормами чинного цивільно-господарського законодавства, зазначений договір є договором найму (оренди).

Зазначений договір оренди укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками сторін за договором, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає вимогам статті 207 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України), в силу статті 204 ЦК України, є правомірним правочином.

Статтею 283 Господарського кодексу України (далі за текстом -ГК України) визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що у користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Як зазначено у частині 3 статті 283 ГК України, об'єктом оренди можуть бути:

державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання;

нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення);

інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належать суб'єктам господарювання.

Статтею 759 ЦК України, передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У статті 760 ЦК України наведено предмет договору найму.

Виходячи з аналізу вищенаведених норм чинного законодавства України, за основними ознаками визначення договору, зазначений договір є договором оренди майна у сфері господарювання.

Розділом 2 договору визначено умови передачі та повернення орендованого майна, розділом 3 -орендну плату.

Так, відповідно до пункту 2.1. договору орендар вступає в строкове платне користування майном з дати підписання повіреним та орендарем Акту приймання-передачі майна (Додаток № 1 до договору).

Пунктом 3.1. договору встановлено, що орендна плата визначається за домовленістю сторін і не може бути нижчою від ринкової ціни у даному регіоні, та становить 750 грн. 00 коп. без урахування податку на додану вартість.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що нарахування орендної плати починається з дня підписання повіреним та орендарем акту приймання-передачі майна.

Відповідно до пункту 3.3. договору орендна плата за кожний наступний місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно пункту 3.4. договору орендна плата перераховується орендарем на рахунок повіреного в наступному порядку. Авансовий платіж здійснюється в розмірі орендної плати за базовий місяць оренди -протягом п'яти банківських днів з моменту підписання орендарем та повіреним акту приймання-передачі майна. Орендна плата сплачується не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем оренди, а остаточний розрахунок здійснюється з урахуванням авансового платежу не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем оренди.

Пунктом 3.6. договору визначено, що , крім розміру орендної плати, орендар щомісячно до 15 числа відшкодовує повіреному витрати на утримання та обслуговування майна, витрати за комунальні послуги (водопостачання, водовідведення, електроенергія, опалення, тощо), пропорційно до площі орендованого майна та згідно переліку робіт та послуг, що надаються повіреним, витрати повіреного по сплаті податку на землю в сумах, вказаних в рахунках на оплату, що виставляються повіреним додатково.

Розділами 4 -7 договору визначено права та обов'язки сторін, розділом 10 -відповідальність сторін і вирішення спорів за договором

Так, відповідно до пункту 4.3. договору орендар зобов'язаний прийняти майно повіреного, своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Пунктом 6.1. договору встановлено обов'язок повіреного передати орендарю майно за актом приймання-передачі протягом п'яти календарних днів з дати укладання договору.

Відповідно до пункту 10.1 договору встановлено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену договором та чинним законодавством.

Згідно пункту 10.3 договору оренда, який прострочив виконання грошових зобов'язань, передбачених пунктами 3.4. та 3.6. договору, на вимогу повіреного зобов'язаний сплатити йому суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три відсотки річних від простроченої суми, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення вказаних платежів, включаючи день оплати.

Додатковою угодою № 1 до договору від 27.10.2010 року сторони погодили продовжити строк дії договору на два роки одинадцять місяців та 29 днів з дня підписання додаткової угоди № 1 до договору.

Доказів розірвання та/або визнання недійсним Договору оренди (найму) нерухомого майна від 16.11.2009 року № 29-07-255/09-129/04ОР та Додаткової угоди № 1 до вказаного договору станом на час розгляду справи в суді сторонами не заявлено та не подано.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування приміщення контори (інв. № 173), загальною площею 85 м. кв. (надалі - майно), а саме кімнати 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, розміщені за адресою: смт. Івано-Франкове, вул. Яворівська, 46, які є власністю Національної акціонерної компанії «Надра України», право користування яким передано ДП НАК «Надра України»«Західукргеологія».

Відповідач своїх зобов'язань із сплати орендної плати за користування об'єктом оренди за період з січня 2011 року по березень 2012 року включно належним чином не виконав, частково сплатив за користування приміщенням орендну плату в розмірі 1 070 грн. 76 коп., внаслідок чого утворилась заборгованість із сплати орендної плати в розмірі 20 223 грн. 67 коп. (розрахунок заборгованості в матеріалах справи).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем із сплати орендної плати за період з січня 2011 року по березень 2012 року включно становить 20 223 грн. 67 коп., станом на час розгляду справи по суті доказів погашення вказаної заборгованості сторонами суду не заявлено та не подано.

Відповідно до приписів частини першої та пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно приписів частини першої статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до частини третьої статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Приписами статті 286 ГК України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-го сподарські зобов'язання.

Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передба чених законом, а також з угод, не передбачених зако ном, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок ін шої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної вла сності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В даному випадку господарське зобов'язання виникло між Дочірнім підприємством Національної акціонерної компанії «Надра України»«Західукргеологія»та Комунальним підприємством «Комфорт-Янів»з господарського Договору оренди (найму) нерухомого майна від 16.11.2009 року № 29-07-255/09-129/04ОР та Додаткової угоди № 1 до вказаного договору.

Частиною 2 статті 175 ГК України передбачено, що суб'єктами майново-господарських зобов'язань можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у стат ті 55 цього Кодексу, негосподарюючі суб'єкти -юри дичні особи, а також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською ком петенцією. Якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання або між суб'єк тами господарювання і негосподарюючими суб'єкта ми -юридичними особами, зобов'язаною та управленою сторонами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор, а частиною 4 цієї статті визначено, що суб'єкти господарювання у випадках, передбаче них цим Кодексом та іншими законами, можуть добро вільно брати на себе зобов'язання майнового характеру на користь інших учасників господарських відносин (благодійництво тощо). Такі зобов'язання не є підставою для вимог щодо їх обов'язкового виконання.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзацом 2 частини першої статті 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (в нашому випадку - передачі товару).

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в по рядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 2 цієї статті визначено, що застосування господарських санкцій повинно га рантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування зби тків учасникам господарських відносин, завданих внас лідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Частиною 3 цієї ж статті, що господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими:

потерпіла сторона має право на відшкодування зби тків незалежно від того, чи є застереження про це в до говорі; передбачена законом відповідальність виробни ка (продавця) за недоброякісність продукції застосовує ться також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі;

сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язан ня, а також відшкодування збитків не звільняють право порушника без згоди другої сторони від виконання прий нятих зобов'язань у натурі;

у господарському договорі неприпустимі застере ження щодо виключення або обмеження відповідально сті виробника (продавця) продукції.

Статтею 217 ГК України передбачено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають не сприятливі економічні та/або правові наслідки.

Частиною 2 цієї статті, що у сфері господарювання застосовуються такі ви ди господарських санкцій: відшкодування збитків; штраф ні санкції; оперативно-господарські санкції.

Стаття 218 ГК України передбачає, що підставою господарсько-правової відповідальнос ті учасника господарських відносин є вчинене ним пра вопорушення у сфері господарювання, частиною 2 зазначеної статті встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за не виконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення госпо дарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господар ського правопорушення. У разі якщо інше не передба чено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе госпо дарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможли вим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обста винами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для ви конання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (не устойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відно син зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 3 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пеня є різновидом неустойки та може встановлюватися за будь-яке порушення зобов'язання та як різновид неустойки, є відмінним від штрафу, оскільки штраф є сталою величиною, яка обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов'язання.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»із змінами і доповненнями внесеними Законом України від 10.01.2002р. № 2921-111, передбачено, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вищенаведеного Закону встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 статті 343 ГК України чітко визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, окрім стягнення суми основної заборгованості з сплати орендної плати, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача пеню за період з 01.06.2011 року по 30.11.2011 року включно за прострочення сплати орендної плати в розмірі 864 грн. 76 коп.

Згідно пункту 10.3 договору оренда, який прострочив виконання грошових зобов'язань, передбачених пунктами 3.4. та 3.6. договору, на вимогу повіреного зобов'язаний сплатити йому суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три відсотки річних від простроченої суми, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення вказаних платежів, включаючи день оплати.

В судовому засіданні 21.06.2012 року перераховано розмір пені, яку належить стягнути з відповідача на користь позивача і вона становить:

за період з 01.06.2011 року по 15.06.2011 року: 6 898 грн. 30 коп. х 7,75% х 2 х 15 / 365 = 43 грн. 94 коп.

за період з 16.06.2011 року по 25.06.2011 року: 8 221 грн. 02 коп. х 7,75% х 2 х 10 / 365 = 34 грн. 91 коп.

Як вбачається із розрахунку, 25.06.2011 року відповідачем сплачено 1432 грн. 77 коп., з яких 1 070 грн. 73 коп. позивачем зараховано в погашення заборгованості з орендної плати.

за період з 26.06.2011 року по 15.07.2011 року: 7 150 грн. 26 коп. х 7,75% х 2 х 20 / 365 = 60 грн. 73 коп.

за період з 16.07.2011 року по 15.08.2011 року: 8 404 грн. 69 коп. х 7,75% х 2 х 31 / 365 = 110 грн. 64 коп.

за період з 16.08.2011 року по 15.09.2011 року: 9 606 грн. 02 коп. х 7,75% х 2 х 31 / 365 = 126 грн. 46 коп.

за період з 16.09.2011 року по 15.10.2011 року: 10 816 грн. 13 коп. х 7,75% х 2 х 30 / 365 = 137 грн. 79 коп.

за період з 16.10.2011 року по 15.11.2011 року: 12 106 грн. 52 коп. х 7,75% х 2 х 31 / 365 = 159 грн. 37 коп.

за період з 16.11.2011 року по 30.11.2011 року: 13 412 грн. 95 коп. х 7,75% х 2 х 15 / 365 = 85 грн. 44 коп.

Таким чином, загальна сума пені, яку слід стягнути з відповідача на користь позивача, становить 759 грн. 28 коп.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Окрім стягнення суми основної заборгованості за договором позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 471 грн. 57 коп. інфляційних втрат та 380 грн. 30 коп. трьох відсотків річних, нарахованих у відповідності до статті 625 ЦК України.

В судовому засіданні 21.06.2012 року судом перераховано розмір інфляційних втрат та трьох відсотків річних, які слід стягнути з відповідача на користь позивача і вони становлять:

Інфляційні втрати за період з 01.01.2011 року по 25.06.2011 року:

заборгованість станом на 01.01.2011 року (з 01.01.2011 року по 15.02.2011 року включно)-1 100 грн. 20 коп. х 101,0 % = 55 грн. 01 коп.

орендна плата за січень 2011 року (з 16.02.2011 року по 15.03.2011 року включно) -2 662 грн. 76 коп. х 101,4 % = 37 грн. 28 коп.

орендна плата за лютий 2011 року (з 16.03.2011 року по 15.04.2011 року включно) -4 217 грн. 80 коп. х 101,3 % = 54 грн. 83 коп.

орендна плата за березень 2011 року (з 16.04.2011 року по 15.05.2011 року включно) - 5 591 грн. 63 коп. х 100,8% = 44 грн. 73 коп.

орендна плата за квітень 2011 року (з 16.05.2011 року по 15.06.2011 року включно) -6 898 грн. 30 коп. х 100,4% = 27 грн. 59 коп.

орендна плата за травень 2011 року (з 16.06.2011 року по 25.06.2011 року включно) -8 221 грн. 02 коп. х 100,0 % = 0 грн. 00 коп.

Інфляційні втрати за період з 26.06.2011 року по 14.03.2012 року:

орендна плата за липень 2011 року (з 16.08.2011 року по 15.09.2011 року включно)-9 606 грн. 02 коп. х 100,1% = 9 грн. 61 коп.

орендна плата за серпень 2011 року (з 16.09.2011 року по 15.10.2011 року) -10 816 грн. 13 коп. х 100,0% = 0 грн. 00 коп.

орендна плата за вересень 2011 року (з 16.10.2011 року по 15.11.2011 року включно) - 12 106 грн. 52 коп. х 100,1% = 12 грн. 11 коп.

орендна плата за жовтень 2011 року (з 16.11.2011 року по 15.12.2011 року включно) -13 142 грн. 95 коп. х 100,2 % = 26 грн. 83 коп.

орендна плата за листопад 2011 року (з 16.12.2011 року по 15.01.2012 року включно) - 14927 грн. 31 коп. х 100,2% = 29 грн. 85 коп.

орендна плата за грудень 2011 року (з 16.01.2012 року по 15.02.2012 року включно) -16 432 грн. 95 коп. х 100,2% = 32 грн. 87 коп.

орендна плата за січень 2012 року (з 16.02.2012 року по 14.03.2012 року включно) -17 996 грн. 02 коп. х 100,3% = 53 грн. 99 коп.

Таким чином, загальна сума інфляційних втрат, які належить стягнути з відповідача на користь позивача, становить 384 грн. 70 коп.

Три відсотки річних за період з 01.01.2011 року по 14.03.2012 року:

заборгованість станом на 01.01.2011 року (з 01.01.2011 року по 15.02.2011 року включно)-1 100 грн. 20 коп. х 3% / 365 х 46 = 4 грн. 16 коп.

орендна плата за січень 2011 року (з 16.02.2011 року по 15.03.2011 року включно) -2 662 грн. 76 коп. х 3% / 365 х 28 = 6 грн. 13 коп.

орендна плата за лютий 2011 року (з 16.03.2011 року по 15.04.2011 року включно) -4 217 грн. 80 коп. х 3% / 365 х 31 = 10 грн. 75 коп.

орендна плата за березень 2011 року (з 16.04.2011 року по 15.05.2011 року включно) - 5 591 грн. 63 коп. х 3% / 365 х 30 = 13 грн. 79 коп.

орендна плата за квітень 2011 року (з 16.05.2011 року по 15.06.2011 року включно) -6 898 грн. 30 коп. х 3% / 365 х 31 = 17 грн. 58 коп.

орендна плата за травень 2011 року (з 16.06.2011 року по 25.06.2011 року включно) -8 221 грн. 02 коп. х 3% / 365 х 10 = 6 грн. 76 коп.

Залишок заборгованості станом на 26.06.2011 року (з 26.06.2011 року по 15.07.2011 року включно) 7 150 грн. 26 коп. х 3% / 365 х 20 = 11 грн. 75 коп.

орендна плата за червень 2011 року (з 16.07.2011 року по 15.08.2011 року включно) -8 404 грн. 69 коп. х 3% / 365 х 31 = 21 грн. 41 коп.

орендна плата за липень 2011 року (з 16.08.2011 року по 15.09.2011 року включно)-9 606 грн. 02 коп. х 3% / 365 х 31 = 24 грн. 48 коп.

орендна плата за серпень 2011 року (з 16.09.2011 року по 15.10.2011 року) -10 816 грн. 13 коп. х 3% / 365 х 30 = 26 грн. 67 коп.

орендна плата за вересень 2011 року (з 16.10.2011 року по 15.11.2011 року включно) - 12 106 грн. 52 коп. х 3% / 365 х 31 = 30 грн. 85 коп.

орендна плата за жовтень 2011 року (з 16.11.2011 року по 15.12.2011 року включно) -13 142 грн. 95 коп. х 3% / 365 х 30 = 32 грн. 41 коп.

орендна плата за листопад 2011 року (з 16.12.2011 року по 15.01.2012 року включно) - 14 927 грн. 31 коп. х 3% / 365 х 31 = 38 грн. 03 коп.

орендна плата за грудень 2011 року (з 16.01.2012 року по 15.02.2012 року включно) -16 432 грн. 95 коп. х 3% / 365 х 31 = 41 грн. 87 коп.

орендна плата за січень 2012 року (з 16.02.2012 року по 14.03.2012 року включно) -17 996 грн. 02 коп. х 3% /365 х 28 = 41 грн. 42 коп.

Таким чином, загальна сума трьох відсотків річних, які належить стягнути з відповідача на користь позивача, становить 328 грн. 06 коп.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши та дослідивши докази по справі, оцінив їх в сукупності та прийшов до висновку, що позов (зменшений) документально та нормативно обґрунтований, відповідачем не спростований та підлягає до задоволення частково.

Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 ГПК України.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 20, 21, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 77, 82 -85, 116 -117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов (зменшений) задоволити частково

2. Стягнути з боржника: Комунального підприємства «Комфорт-Янів»(81070, Львівська область, смт. Івано-Франкове, вул. Яворівська, буд. 46; код ЄДРПОУ 36170603) на користь стягувача: Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія»(79000, Львівська область, м. Львів, пл. Міцкевича, буд. 8; код ЄДРПОУ 01432606) 20 223 грн. 67 коп. суми основної заборгованості із сплати орендної плати, 759 грн. 28 коп. пені, 384 грн. 70 коп. інфляційних втрат, 328 грн. 06 коп. трьох відсотків річних та 1 609 грн. 50 коп. сплаченого судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати у відповідності до статей 116 та 117 ГПК України.

Суддя Козак І.Б.

21.06.2012 року прийнято, підписано та проголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальну частину рішення оформлено відповідно до статті 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено в порядку ст. ст. 91 -93 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України.