Рішення

від 19.06.2012 по справі 5015/1922/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.12 Справа№ 5015/1922/12

За позовом: Приватного підприємства „Автоєвротранс", м.Житомир

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Буспостач", м.Львів

про: cтягнення 9946,34 грн.

Суддя Король М.Р.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1- керівник

від відповідача: не з'явився

Суть спору: приватне підприємство "Автоєвротранс" (м. Житомир) звернулось до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Буспостач" (м.Львів) про стягнення 9946,34 грн., з яких: 7200,00 грн. -основний борг, 105,34 грн. -3% річних та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач не оплатив наданих послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні згідно договору № 6 від 27.10.2011 р.

Ухвалою суду від 17.05.2012 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, призначено її до розгляду в судовому засіданні на 05.06.2012 р.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалі суду.

Позивач позовні вимоги підтримує з підстав, наведених в позовній заяві, просить позов задоволити.

Відповідач явку повноважного представника в судові засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, витребовуваних судом документів не подав, з клопотаннями та заявами до суду не звертався, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду спору, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення №7902603364634.

Ухвали суду від 17.05.2012 р. та від 05.06.2012 р. надсилались відповідачу на юридичну адресу товариства згідно відомостей Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

В разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце наступного судового засідання. (Постанова пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р.).

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Між приватним підприємством „Автоєвротранс" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Буспостач" укладено договір на транспортне - експедиторське обслуговування № 6 від 27.10.2011 р. (надалі-договір).

Згідно п.8.1. даного договору, строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.7.1. цього договору та закінчується 31.12.2011 року.

Пунктом 4.1. договору встановлено, що розрахунки між перевізником і замовником здійснюються шляхом переказу гроових коштів на поточний розрахунковий рахунок перевізника.розрахунки по договору між сторонами проводяться в гривнях.

Умовами договору передбачено, що замовник зобов'язується оплатити надані відповідно до заявок перевізника послуги протягом 14 днів з моменту одержання вантажу (зарахування на склад) та не раніше 4 банківських днів після отримання замовником оригіналів документів на оплату (заявка завірена печаткою, рахунок-фактура, акт виконаних робіт, податкова накладна, CMR, TTH, тощо).(п.4.4 договору).

Міжнародне перевезення вантажу здійснювалось транспортним засобом державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на виконання заявки відповідача від 27.10.2011 р. за маршрутом м. Могильов (Білорусія) -м. Львів (Україна).

Оригінали міжнародної транспортної накладної (СMR) №0026241 від 28.10.2011р., акт прийняття-передачі виконаних робіт від 03.11.2011р., рахунок-фактура №6 від 3 листопада 2011р. направлені на адресу відповідача поштою рекомендованим листом, які відповідач отримав 14 листопада 2011р., що підтверджується копією поштового повідомлення, в якому є відмітка про вручення. (копія поштового повідомлення міститься в матеріалах справи).

Свій обов'язок щодо остаточного розрахунку за надані послуги з перевезення вантажів відповідач не виконав, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 7200,00 грн.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобо'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

До договору перевезення застосовуються загальні положення про надання послуг, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України закріплено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач свої зобов'язання за договором №6 від 27.10.2011 р. виконав в повному обсязі, а відповідач, вчасно не розрахувавшись по договору за послуги перевезення порушив взяті на себе договірні зобов'язання, в результаті чого заборгував перед позивачем 7200,00 грн.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми ,якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене, суд погоджується з розрахунком 3% річних в розмірі 105,34 грн., наданим позивачем і вважає такий обгрунтованим.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано до суду жодних доказів на спростування своєї вини в невиконанні зобов'язання з оплати наданих послуг перевезення згідно з договором №6 від 27.10.2011 р.. Факт наявності заборгованості належним чином доведений, документально підтверджений, у зв'язку чим суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Судовий збір покладається на відповідача у відповідності до ст. 49 ГПК України.

Крім того, частковому відшкодуванню відповідачем позивачу підлягають витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката, а саме: в сумі 720,00 грн. пропорційно до суми основного боргу. До матеріалів справи долучено підтверджуючі документи, які засвідчують факт надання адвокатом правової допомоги при підготовці матеріалів позовної заяви, а також їх оплату відповідачем (копія договору від 26.04.2012 р. про надання правової допомоги, копія акту виконаних робіт, протоколу узгодження договірної ціни, квитанції до прибуткового касового ордера).

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 625, 902, 903, 909 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Буспостач" (79057, м.Львів, вул. Антоновича, 115-Б, кв. 3, ідентифікаційний код 37277732) на користь Приватного підприємства „Автоєвротранс" (10003, м.Житомир, вул. Короленка, 3в, кв.3, ідентифікаційний код 37808649) 7200,00 грн. основного боргу, 105,34 грн. - 3% річних, 720,00 грн. витрат на послуги адвоката, 1609,5 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повне рішення складено 25.06.2012 р.

Суддя Король М.Р.