Рішення

від 25.06.2012 по справі 5017/1497/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" червня 2012 р.Справа № 5017/1497/2012

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Нове місто";

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "САМФІР ПІВДЕНЬ";

про стягнення 395039,94 грн.

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю);

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ : 21.05.2012 р. за вх. №2274/2012 Товариство з обмеженою відповідальністю "Нове місто" (далі - Позивач) звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "САМФІР ПІВДЕНЬ" (далі - Відповідач) в сумі 395 039,94 грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідач у судових засіданнях не з'являвся, незважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання був належним чином повідомлений. Відповідач відзив на позов не надав, у зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст.75 ГПК України.

Судом встановлено, що усі надіслані процесуальні документи на адресу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "САМФІР ПІВДЕНЬ", що приймалися та виносилися за момент розгляду справи, поверталися до суду з відміткою „вибув".

Тому, згідно з п. 4 Інформаційного листа Вищого господарською суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 і п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 і 2006 роках": до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками „вибув", "за зазначеною адресою немає", і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення ним судом певних процесуальних дій.

У судовому засіданні від 06.06.2012 року представник Позивача надав до суду Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців, де зазначено адресу Відповідача: 65010, Одеська область, м. Одеса, Київський район, проспект Адміральський, буд. 33-А, тобто саме та, на яку судом відправлялись процесуальні документи.

З наведеного випливає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "САМФІР ПІВДЕНЬ" належним чином було повідомлено про час та місце розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

15 квітня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нове місто" та Товариством з обмеженою відповідальністю "САМФІР ПІВДЕНЬ" був укладений договір позички, відповідно до якого Позивач передав Відповідачу у безоплатне користування на строк, що обумовлений цим договором, грошові кошти в сумі 375 000 (триста сімдесят п'ять тисяч) грн. 00 коп. (об'єкт позички) який Відповідач зобов'язувався повернути після закінчення строку, встановленого цим договором.

Договір позики був укладений у письмовій формі „та підписаний особисто сторонами договору.

У свою чергу, Позивач передав у безоплатне користування ТОВ "САМФІР ПІВДЕНЬ" грошову суму у розмірі 375 000 (триста сімдесят п'ять тисяч) грн. 00 коп., але Відповідачем було лише частково виконано зобов'язання відповідно до сплати.

Таким чином ТОВ "Нове місто" просить суд стягнути на його користь з ТОВ "САМФІР ПІВДЕНЬ" за договором позички від 15.10.2010 року 354 000 (триста п'ятдесят чотири тисячі) грн.

Сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення по 23 квітня 2012 року складає 357 540 (триста п'ятдесят сім тисяч п'ятсот сорок) грн. 00 коп.

А сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та неустойки у розмірі 10 % від суми несвоєчасно сплаченого платежу за весь час прострочення складає грошову суму у розмірі 395 039 (триста дев'яносто п'ять тисяч тридцять дев'ять) грн. 94 коп.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 827 ЦК України, за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.

Як вище встановлено господарським судом, 15 квітня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нове місто" (Позичкодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "САМФІР ПІВДЕНЬ" (Користувач) був укладений договір позички, відповідно до якого Позивач передав Відповідачу у безоплатне користування на строк, що обумовлений цим договором, грошові кошти в сумі 375 000 (триста сімдесят п'ять тисяч) грн. 00 коп. (об'єкт позички) який Відповідач зобов'язувався повернути після закінчення строку, встановленого цим договором.

Згідно до п. 3.1 вказаного договору, Позичкодавець зобов'язується надати позичку користувачеві протягом 3-х робочих днів з моменту підписання цього договору шляхом переказу безготівкових коштів на розрахунковий рахунок користувача в установі банку.

Відповідно до п. 4.1 вказаного договору, строк, на який надається позичка, становить 18 (вісімнадцять) календарних місяців з моменту її передачі.

Згідно до п. 4.2 договору позички від 15.10.2010 року, останнім днем строку користування об'єктом позички вважається 15 жовтня 2011 року.

Відповідно до п. 5.1 вказаного договору, повернення позички здійснюється рівними частинами, щомісячно, протягом дії договору згідно графіку: до 15.05.2010 р. - 20 833,33 грн.; до 15.06.2010 р. - 20 833,33 грн.; до 15.07.2010 р. - 20 833,33 грн.; до 15.08.2010 р. - 20 833,33 грн.; до 15.09.2010 р. - 20 833,33 грн.; до 15.10.2010 р. - 20 833,33 грн.; до 15.11.2010 р. - 20 833,33 грн.; до 15.12.2010 р. - 20 833,33 грн.; до 15.01.2011 р. - 20 833,33 грн.; до 15.02.2011 р. - 20 833,33 грн.; до 15.03.2011 р. - 20 833,33 грн.; до 15.04.2011 р. - 20 833,33 грн.; до 15.05.2011 р. - 20 833,33 грн.; до 15.06.2011 р. - 20 833,33 грн.; до 15.07.2011 р. - 20 833,33 грн.; до 15.08.2011 р. - 20 833,33 грн.; до 15.09,2011 р. - 20 833,33 грн.; до 15.10.2011 р. - 20 833,33 грн.

Відповідно до п. 5.2 вказаного договору, позичка вважається повернутою позичкодавцю користувачем з моменту надходження на розрахунковий рахунок позичкодавця в установі банку останнього платежу, який в сумі з попередніми складатиме суму позички.

Господарським судом встановлено, що Позивач виконав свої зобов'язання відповідно до договору позички від 15 жовтня 2010 року та 20.04.2010 року передав у безоплатне користування ТОВ "САМФІР ПІВДЕНЬ" грошову суму у розмірі 375 000 (триста сімдесят п'ять тисяч) грн. 00 коп.

На час звернення з позовною заявою, Відповідачем частково виконані його зобов'язання відповідно до вказаного договору та сплачено: 18.05.2010р. - 10 000,00 (десять тисяч) грн., 04.06.2010р. - 2 000,00 (дві тисячі) грн., 23.06.2010р. - 9 000,00 (дев'ять тисяч) грн.

Таким чином борг ТОВ "САМФІР ПІВДЕНЬ" за договором позички від 15.10.2010 року складає 354 000,00 (триста п'ятдесят чотири тисячі) грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нове місто" неодноразово зверталось до ТОВ "САМФІР ПІВДЕНЬ" з вимогами виконати свої зобов'язання відповідно до укладеного договору позички від 15.10.2010 року, але усі вищенаведені вимоги були залишені без уваги.

Згідно вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Розрахунок інфляційних витрат, який здійснений Позивачем у позовній заяві на період з 15.10.2011 року по 23.04.2012 року, та згідно з яким, розмір інфляційних витрат, що нарахований Відповідачу, становить 3 540,00 грн., перевірений господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи.

Згідно до п. 6.2 вказаного договору позички від 15.10.2010 року, при порушенні Користувачем строку повернення позички (п. 5.1 договору) він повинен сплатити на поточний рахунок Позичкодавця неустойку у розмірі 10% від суми несвоєчасно сплаченого платежу.

Загальна сума неустойки у розмірі 10% від суми несвоєчасного сплаченого платежу за весь час прострочення складає 37 499 (тридцять сім тисяч чотириста дев'яносто дев'ять) грн. 94 коп.

Згідно вимог ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок Відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "САМФІР ПІВДЕНЬ" (65010, Одеська область, м. Одеса, Київський район, проспект Адміральський, буд. 33-А, код ЄДРПОУ 34506931, р/р 260003010702 в Одеській філії ПАТ „ЗАХІДІНКОМБАНК", МФО 328889) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нове місто" (65010, Одеська область, м. Одеса, Малиновський район, вул. Палубна, буд. 9/2, код ЄДРПОУ 32432910, р/р 260093010398, в Одеській філії ПАТ „ЗАХІДІНКОМБАНК", МФО 328889) суму основного боргу за договором позички від 15.10.2010 року у розмірі 354 000,00 грн., інфляційні витрати -3 540,00 грн., неустойку у розмірі 10% від суми несвоєчасного сплаченого платежу за весь час прострочення -37 499,94 грн., та суму судового збору у розмірі 7 900,80 грн.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 26 червня 2012 року.

Суддя Меденцев П.А.