ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" червня 2012 р. Справа № 5023/2042/12
вх. № 2042/12
Суддя господарського суду Прохоров С.А.
при секретарі судового засідання Рудяк Т.О.
за участю представників сторін:
прокурора - Горюнова І.В., посв. №77 від 18.04.11р.
позивача - ОСОБА_1, за дов.
відповідача - не з'явився.
розглянувши справу за позовом Прокурора Жовтневого району м. Харкова в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків
до ПП "Баум", м. Харків
про стягнення коштів у розмірі 29 819,36 грн.
ВСТАНОВИВ:
Розглядаються вимоги Прокурора Жовтневого району м. Харкова про стягнення з ПП "Баум" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області заборгованості по орендній платі в сумі 29819,36 грн., розірвання договору оренди №4146-Н від 11.08.2009 року, укладеного між позивачем та відповідачем, а також виселення відповідача з займаних приміщень та передачі нежитлових приміщень Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Харківській області.
Представник прокуратури та представник позивача в судовому засіданні підтримують заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просять суд їх задовольнити, витребувані ухвалою суду документи не надали.
Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про час та місце слухання справи був повідомлений, про причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в зв'язку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.
Суд, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
11 серпня 2009 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківської області (позивач) та ПП (відповідач) укладено договір оренди № 4146-Н, відповідно до умов якого, позивач (орендодавець) передав, а відповідач (орендар) прийняв в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення 5 поверхового гуртожитку, розташованих на першому поверсі та підвал, загальною площею 296,89 кв.м., за адресою: м. Харків, пр. Постишева,4-А, вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 16 квітня 2009 року і становить 375 900,00 грн. та 125 600,00 грн. без урахування ПДВ.
Факт передачі приміщення підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна, підписаним сторонами 11.082009 року, копія якого міститься в матеріалах справи.
Відповідно до п. 3.1., 3.2 Договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786, зі змінами, з урахуванням результату конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - липень 2009 року - 6510,18 грн. (Додаток № 2). Орендна плата за перший місяць оренди - серпень 2009 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за серпень 2009 року. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.
Відповідно до п. 3.3 Договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Згідно п. 3.6 Договору, орендна плата перераховується орендарем щомісячно, до 12 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до вимог діючої Методики, у співвідношенні: безпосередньо до Державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами - у розмірі 50%; на рахунок, визначений балансоутримувачем - у розмірі 50%.
Відповідно до п. 5.3. Договору оренди, орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Орендодавцем належним чином виконано свої зобов'язання по договору, проте, Орендар (відповідач) порушив умови Договору щодо своєчасного внесення позивачу плати за оренду приміщення, внаслідок чого, у відповідача виникла заборгованість з орендної плати в сумі 26917,80 грн.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).
Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Частиною 6 вказаної норми передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.
Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 статті 285 цього кодексу та частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного і комунального майна"
Проте, Орендар систематично порушував умови Договору щодо своєчасного внесення орендної плати до державного бюджету, внаслідок виникла заборгованість з орендної плати в сумі 26917,80 грн. за період з січня по грудень місяці 2011 року
Враховуючи, що сума основного боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення заборгованості з орендної плати, а також, враховуючи, що відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк, позовні вимоги позивача в частині стягнення суми заборгованості з орендної плати в сумі 26917,80 грн., суд вважає обґрунтованими та такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.
Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст. ст. 230, 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання . Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до п. 3.7 Договору сторонами була встановлена відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.
Згідно з п. 3.8. зазначеного договору оренди, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, відповідач також сплачує штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.
Враховуючи, що сума боргу в частині стягнення пені в сумі 1017,54 грн. та штрафу в сумі 1884,23 грн. відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення суми боргу, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 1017,54 грн. та штрафу в сумі 1884,23 грн. обґрунтованими, такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.
З правового аналізу вказаної норми вбачається, що підставою зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору є істотне порушення договору другою стороною. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом з урахуванням того, що істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.
Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Частиною 6 вказаної статті передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 Господарського кодексу України.
Частиною 1 статті 188 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.
Частиною 3 стаття 26 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" передбачено, що на вимогу однієї із сторін, договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
В статті 782 Цивільного кодексу України закріплено, що наймодавець має право відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, орендар (відповідач) систематично прострочував внесення орендної плати, що є підставою для розірвання договору оренди відповідно до ст. 782 Цивільного кодексу України
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що вимога прокурора про розірвання договору оренди № 4146-Н від 11.08.2009 року, правомірна та обґрунтована, така що підтверджена матеріалами справи та не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.
Згідно ч.1. ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
За таких обставин, господарський суд вважає позовну вимогу позивача щодо зобов'язання відповідача повернути за актом приймання-передачі орендоване за договором майно обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, статтями 525, 526, 530, 651, 762, 764, 782 Цивільного кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов прокурора задовольнити.
Розірвати договір оренди № 4146-Н, укладений 11.08.2009 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (61024, м. Харків, вул. Гуданова, 18, код ЄДРПОУ 23148337) та Приватним підприємством "Баум" (61039, м.Харків, пр-т Постишева,б.4-А, код ЄДРПОУ 24484528).
Виселити Приватне підприємство "Баум" (61039, м.Харків, пр-т Постишева,б.4-А, код ЄДРПОУ 24484528) з нежитлових приміщень 5 поверхового гуртожитку (інв.№3), розташованих на першому поверсі та підвалі, загальною площею 296,89 кв.м., в тому числі на першому поверсі - 195,1 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Харків, пр-т Постишева,4-А.
Зобов'язати Приватне підприємство "Баум" (61039, м.Харків, пр-т Постишева,б.4-А, код ЄДРПОУ 24484528) повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Харківській області (61024, м. Харків, вул. Гуданова, 18, код ЄДРПОУ 23148337) за актом приймання - передачі окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення 5 поверхового гуртожитку (інв.№3), розташованих на першому поверсі та підвалі, загальною площею 296,89 кв.м., в тому числі на першому поверсі - 195,1 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Харків, пр-т Постишева,4-А.
Стягнути з Приватного підприємства "Баум" (61039, м.Харків, пр-т Постишева,б.4-А, код ЄДРПОУ 24484528) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (61024, м. Харків, вул. Гуданова, 18, код ЄДРПОУ 23148337) на р/р УДК у Жовтневому районі м. Харкова № 31116093700008, код ЄДРПОУ: 37999612, МФО 851011) - 26917,80 грн. заборгованості з орендної плати, 1017,54 грн. пені та штраф у розмірі 1884,23 грн.
Стягнути з Приватного підприємства "Баум" (61039, м.Харків, пр-т Постишева,б.4-А, код ЄДРПОУ 24484528) на користь державного бюджету України одержувач коштів - УДКС у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області, № рахунку 31215206783003, код ЄДРПОУ 37999654, код платника 22030001, символ звітності банку 101, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011) - 2682,50 грн. судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя Прохоров С.А.
повний текст рішення складено та підписано судом 11.06.2012 року
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 06.06.2012 |
Оприлюднено | 03.07.2012 |
Номер документу | 24929951 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Прохоров С.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні