Рішення

від 06.06.2012 по справі 5023/2097/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2012 р. Справа № 5023/2097/12

вх. № 2097/12

Суддя господарського суду Прохоров С.А.

при секретарі судового засідання Рудяк Т.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, за дов. відповідача - не зуявився.

розглянувши справу за позовом ТОВ "Сандора", с. Миколаївське

до ПФ "Анкор", м. Харків

про стягнення коштів у розмірі 7500,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Розглядається вимога ТОВ "Сандора" про стягнення з ПФ "Анкор" вартості втраченого обладнання в сумі 5000,00 грн. та суми штрафу у розмірі 2500,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про час та місце слухання справи був повідомлений, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до роз'яснень, викладених Вищим господарським судом у інформаційному листі №01-8/482 від 13.08.2008р. до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Крім того, в зазначеному інформаційному листі викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній"і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про належне повідомлення учасників процесу про час та місце судового засідання.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в зв'язку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.

Суд, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

16.06.2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сандора" (позивач, орендодавець) та ПФ "Анкор" (відповідач, орендар) був укладений Договір оренди торговельного обладнання № 000485, відповідно до умов якого позивач зобов'язався в порядку та на умовах, визначених договором, передати відповідачу у строкове платне користування, а відповідач зобов'язався прийняти у строкове платне користування торгове обладнання.

Відповідно до п. 2.1. Договору передача обладнання в оренду здійснюється за актом приймання-передачі, який є невід'ємною частиною договору. В акті вказується стан і комплектність, тип, вид, модель, заставна вартість обладнання.

Згідно з актом приймання-передачі обладнання від 16.06.2006р., який є додатком до Договору, позивач передав, а відповідач прийняв обладнання - холодильну шафу однокамерну "Кlimasan S-372 SСМ 4 СТD c логотипом "Садочок", заводський № 183732030600328, інвентаризаційний номер 81009344, заставною вартістю 5000,00 грн.

Пунктом 4.1. Договору визначено, що орендар зобов'язується встановити обладнання в торгівельному залі своєї торгової точки на місці за узгодженням з Орендодавцем.

Згідно п. 4.2. Договору орендар був зобов'язаний використовувати обладнання тільки за його цільовим призначенням. Використання устаткування способом, не передбаченим Договором (нецільове використання) забороняється.

Відповідно до п. 7.1. Договору орендар несе перед орендодавцем майнову відповідальність за :

- поломку чи псування орендованого обладнання внаслідок порушення правил його експлуатації та пошкодженні діями третіх осіб, у розмірі витрат на відновлення обладнання;

- втрату чи крадіжку, у розмірі його вартості, вказаної в підписаних Актах приймання-передачі.

У відповідності до п.4.3 Договору, торговим агентом позивача було встановлено, що зазначене обладнання відсутнє в торгівельній точці відповідача. Даний факт підтверджується актом про відсутність орендованого торгівельного обладнання від 19.01.2012 року, копія якого міститься в матеріалах справи.

Позивач 05.03.2012 року направив на адресу відповідача вимогу про розірвання договору та повернення обладнання. Дана вимога була отримана відповідачем, однак відповіді на неї не було надано.

Враховуючи положення Договору, зокрема пункт 8.1., саме відповідач несе відповідальність за втрату чи крадіжку орендованого обладнання у розмірі його вартості, вказаної в акті приймання передачі, яка в даному випадку складає 5000,00 грн.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тому, згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 4 ст. 285 Господарського Кодексу України, орендар відшкодовує орендодавцю вартість орендованого майна у разі відчуження цього майна або його знищення чи псування з вини орендаря.

Враховуючи викладене та те, що факт втрати відповідачем обладнання підтверджується актом відсутності обладнання від 19.01.2012р., суд вважає позовні вимоги про стягнення вартості втраченого обладнання в сумі 5000,00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Отже, штраф та пеня є різновидами неустойки, які відрізняються тим, що розмір пені залежить від тривалості прострочення боржника, а штраф не залежить.

Згідно з частиною першою статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання

Позивачем відповідно до п. 7.4 Договору нарахований штраф у розмірі 2500,00 грн., тобто 50% від заставної вартості устаткування, за відмову повернути устаткування.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що позивачем обґрунтовано нарахований штраф у розмірі 2500,00 грн. та позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 12, 22, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Приватної фірми "Анкор" (61012, м.Харків, вул.Суздальські ряди, б.12, код ЄДРПОУ 23909859) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандора" (юридична адреса : 57262 Миколаївська область, Жовтневий район, с. Миколаївське, поштова адреса : 57262 Миколаївська область, вул. Новозаводська, 17, розрахунковий рахунок 26006202255300 в АТ "УкрСиббанк", МФО 351005, код 22430008) вартість втраченого обладнання в сумі 5000,00 грн., штраф у розмірі 2500,00 грн., судовий збір у розмірі 1609,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Прохоров С.А.

повний текст рішення виготовлено та підписано судом 11.06.2012 року