ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" червня 2012 р. Справа № 5023/2274/12
вх. № 2274/12
Суддя господарського суду Присяжнюк О.О.
при секретарі судового засідання Стрижак О.М.
за участю представників сторін:
позивача - не з"явився
відповідача - ОСОБА_1, довіреність № 405 від 18.06.2012 року
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНС Строй", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перипротект", м. Харків
про розірвання договору та стягнення 23 436,36 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача на користь позивача 23436,36 грн., у тому числі 11400,59 грн. завдатку, 11400,59 грн. суму у розмірі завдатку за порушення зобов'язання та 635,18 грн. штрафних санкцій за договором №06/11 від 23.01.2012 року. Крім того позивач просить суд розірвати договір №06/11, укладений між сторонами 23.01.2012 року.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.
Представник позивача в судове засідання не з"явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, 20 червня 2012 року до господарського суду надійшло клопотання (вх. № 7894), в якому позивач просить суд розглянути справу за відсутності позивача, посилаючись на неможливість направлення представника для участі у розгляді справи. Крім того, позивач наголошує, що станом на 18.06.2012 року відповідач свої зобов"язання не виконав, грошових коштів не повернув, у зв"язку з чим ТОВ "ІНС Строй" підтримує позов в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні визнає позов частково, а саме не заперечує проти розірвання договору від 23.01.2012р. та стягнення з ТОВ «Перипротект» суми передоплати 11 400, 59 грн. та суми штрафу у сумі 488,59 грн., з підстав, викладених у відзиві на позов (вх. № 7878) та доповненні до відзиву (вх. № 11725).
Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив наступне.
23 січня 2012 року між Позивачем та Відповідачем укладено договір № 06/11, відповідно до якого Відповідач зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у Договорі, передати у власність Позивача огорожу та ворота, згідно погоджених сторонами Специфікацій, а Позивач зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у договорі, прийняти та оплатити товар.
Згідно пункту 3.1. Договору ціна товару, вказаного у Специфікації, становить 6286,56 грн., враховуючи ПДВ 2 714,43 грн.
Пунктом 3.2. Договору передбачено, що оплата за Договором повинна бути здійснена шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок відповідача у наступному порядку:
перший етап: 70% ціни товару - шляхом передплати за товар - протягом 3 банківських днів з моменту виставлення Відповідачем рахунку та становить: 11400,59 грн. з урахуванням ПДВ; остаточний рахунок здійснюється протягом 5 банківських днів після передачі товару до складу Позивача та підписання видаткової накладної.
Судом встановлено, що Позивач 24 січня 2012 року перерахував на банківський рахунок Відповідача 11400,59 грн. попередньої оплати за товар.
Відповідно до пункту 2.1. Договору строк доставки товару становить 4 календарних тижні з моменту отримання від Позивача попередньої оплати, тому поставка товару мала відбутися до 21.02.2012 року.
Договір є підставою для виникнення у їх сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань, та згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, враховуючи положення п. 2.1 Договору відповідач повинен був поставити товар не пізніше 21 лютого 2012 року.
Згідно статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Таким чином, суд вважає, що оскільки Відповідач не виконав обов'язку поставки товару Позивачу та не повернув суму передоплати, позовна вимоги про стягнення 11400,59 грн. попередньої оплати обґрунтованою, законною та підлягаючою задоволенню.
Стосовно вимоги позивача про стягнення 11400,59 грн. суми у розмірі завдатку за порушення зобов"язання, нарахованої позивачем у відповідності до ст. 571 Цивільного кодексу України, суд вважає необхідним зазначити наступне.
Відповідно до статті 570 ЦК України завдатком є грошова сума, що видається кредиторові боржником у рахунок належних договором платежів, підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
За умовами договору № 06/11 сума у розмірі 11400,59 грн., внесена позивачем на рахунок відповідача згідно платіжного доручення № 62 від 24.01.2012 року, є передплатою.
Твердження позивача, що ці грошові кошти є завдатком в розумінні ст. 571 ЦК України, суд вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки вони ґрунтуються на довільному та помилковому тлумаченні приписів чинного законодавства.
За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги про стягнення 1140,59 грн. суми подвоєння боргу.
Згідно пункту 6.3. Договору за несвоєчасну поставку товару Продавець сплачує Покупцю штраф у розмірі 0,05 % за кожен день прострочення від вартості товару, що не був поставлений у належний строк, але не більше 3% від вартості недопоставленого по строку товару. За таких обставин, сума штрафних санкцій складає 3% від 16286,58 грн., а саме: 488,59 грн.
В решті позовних вимог про стягнення 146,59 грн. штрафу суд вважає необхідним відмовити у зв"язку з необґрунтованістю та безпідставністю.
Стосовно вимоги позивача про розірвання договору № 06/11 від 23.01.2010 року, суд вважає необхідним зазначити наступне.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.
Враховуючи, що матеріали справи підтверджують факт невиконання відповідачем своїх договірних зобов"язань, суд вважає позовну вимогу позивача про розірвання договору № 06/11 від 23.01.2012 року, обгрунтованою, законною та підлягаючою задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, суд вважає необхідним витрати по сплаті судового збору в сумі 1360,82 грн. покласти на відповідача, пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст.1, 12, 47, 49, 82-84 ГПК України, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Розірвати договір №06/11, укладений між Товариства з обмеженою відповідальністю "Перипротект" (61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 53, кв. 30, Код ЄДРПОУ 33207530) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНС Строй" (Юридична адреса: 04114, м. Київ, вул. Дубровицька, 28, адреса для листування: 04074, м. Київ, Автозаводська, 2 корп. 2 оф. 1/3, Код ЄДРПОУ 35590702) 23.01.2012 року.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перипротект" (61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 53, кв. 30, Код ЄДРПОУ 33207530, р/р 26004113865980 в філії «Слобожанське РУ», ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», МФО 350697) Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНС Строй" (Юридична адреса: 04114, м. Київ, вул. Дубровицька, 28, адреса для листування: 04074, м. Київ, Автозаводська, 2 корп. 2 оф. 1/3, Код ЄДРПОУ 35590702, п/р 26006702633626 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» МФО 380805) 11400,59 грн. боргу, 488,59 грн. штрафу, 1360,82 грн. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В частині стягнення 11400,59 грн. суми у розмірі завдатку за порушення зобов'язання та 146,59 грн. штрафу відмовити.
Повний текст рішення підписаний 22.06.2012 року.
Суддя Присяжнюк О.О.
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 21.06.2012 |
Оприлюднено | 03.07.2012 |
Номер документу | 24929983 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Присяжнюк О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні