Рішення

від 07.06.2012 по справі 18/686/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2012 р. Справа № 18/686/12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобинський елеватор", 39000, Полтавська область, м. Глобине, вул. Карла Маркса, 200-А

до 1. Приватного підприємства "Агрокомелеватор", 39700, Полтавська область, Козельщинський район, смт. Козельщина, вул. Промислова, 17

2. Приватного підприємства "Спецдеталь", 39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Героїв Сталінграду, 21, кв. 55

про визнання договору недійсним

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: Анкуца В.В.

від відповідачів: не з'явились

В судовому засіданні 07.06.2012 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про визнання недійсним договору про уступку прав вимоги б/н від 18.10.2011 року, укладеного між Приватним підприємством "Агрокомелеватор" та Приватним підприємством "Спецдеталь".

Позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Перший відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, але докази отримання ним копії ухвали від 31.05.2012 року станом на 07.06.2012 року до суду не повертались. У наданих до суду відзиві на позовну заяву № 15338-15339 від 24.04.2012 року (а.с. 35-37) та письмових поясненнях б/н від 30.05.2012 року (а.с. 65) перший відповідач позову заперечує, посилаючись на те, що спірний договір не був сфальсифікований, а також на те, що обраний позивачем спосіб захисту не відповідає вимогам ст. 16 ЦК України.

Другий відповідач повноважного представника в судове засідання також не направив, докази отримання ним копії ухвали від 31.05.2012 року станом на 07.06.2012 року до суду не повертались. У своєму відзиві на позовну заяву № 7172 від 30.04.2012 року (а.с. 32) та письмових поясненнях № 7173 від 25.05.2012 року (а.с. 65) другий відповідач проти позову заперечує, мотивуючи свою позицію тим, що станом на 18.10.2011 року будь-яких перешкод для підписання договору не існувало, а договір підписаний безпосередньо директором Степаненко А.С. Окрім того другий відповідач зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту не відповідає вимогам ст. 16 ЦК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

Між Приватним підприємством "Агрокомелеватор" (перший відповідач, первісний кредитор) та Приватним підприємством "Спецдеталь" (другий відповідач, новий кредитор) був укладений договір про уступку права вимоги б/н від 18.10.2011 року (а.с. 21-23), у відповідності до умов якого первісний кредитор відступив новому кредитору, а новий кредитор - прийняв на себе право дійсної вимоги, належне первісному кредиторові, і став кредитором за укладеним між первісним кредитором та боржником, яким є Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобинський елеватор" (позивач), господарським зобов'язанням від 21.10.2010 року на грошові кошти, що були стягнуті на користь первісного кредитора за рішенням господарського суду Полтавської області від 14.06.2011 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.07.2011 року, в сумі 623966,88 грн. (п. п. 1.1., 1.2. договору).

Позивач просить суд визнати недійсним вказаний договір як такий, що укладено з порушенням вимог ч. 2 ст. 203 ЦК України з огляду на відсутність у особи, що його підписала з боку первісного кредитора, необхідного обсягу цивільної дієздатності.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2011 року по справі за № 2а-1670/3357/11 (а.с. 18-20) визнано недійсним статут першого відповідача та припинено дану юридичну особу. В ході розгляду зазначеної справи Степаненко А.С., яка брала участь у справі в якості третьої особи, пояснила, що з пропозицією стати директором Приватного підприємства "Агрокомелеватор" за 500,00 грн. на місяць до неї звернувся ОСОБА_3, у жовтні 2010 року нею особисто у нотаріуса оформлено довіреність на ім'я ОСОБА_4, у відповідності до якої останній мав право представляти інтереси Приватного підприємства "Агрокомелеватор", особисто вона печатки підприємства не мала і жодних документів, що стосуються діяльності Приватного підприємства "Агрокомелеватор", не підписувала.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази та пояснення сторін, заслухавши усні пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є господарські договори, інші правочини та угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

У відповідності до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За змістом ст. ст. 512, 514, 516 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до приписів ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 208 ЦК України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

Згідно положень ч. 2. ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Зі змісту спірного договору про уступку права вимоги б/н від 18.10.2011 року (далі - договір) вбачається, що даний договір підписаний директором Приватного підприємства "Агрокомелеватор" Степаненко А.С. та директором Приватного підприємства "Спецдеталь" Дорошенко Є.В., підписи скріплені печатками підприємств.

Слід зазначити, що позивачем до матеріалів справи надано копію спірного договору, у позовній заяві позивач повідомив суд про те, що оригінал цього договору знаходиться у відповідачів. Ухвалою від 10.05.2012 року (а.с. 62) суд зобов'язав відповідачів надати, зокрема, оригінал вказаного договору, але вимоги цієї ухвали відповідачами виконані не були, оригінал договору до суду не надано. Так само не були виконані вимоги ухвали від 10.05.2012 року в частині виклику в судове засідання для дачі пояснень керівників підприємств відповідачів. При цьому в письмових поясненнях другий відповідач повідомив суд, що наявна в матеріалах справи копія договору за формою та змістом в повному обсязі відповідає примірнику договору, що знаходиться у нього. Аналогічна копія договору, надана першим відповідачем, міститься в матеріалах справи господарського суду Полтавської області № 18/1394/11.

Відповідно до ст. 34 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені. Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Вищевказана норма не визначає такими, що не підлягають доказуванню, обставини, викладені в судових актах адміністративних судів у справах адміністративної юрисдикції. Натомість, приймаючи до уваги, що справи, які зараз у відповідності до КАС України як справи адміністративної юрисдикції розглядаються в адміністративних судах, до введення в дію КАС України розглядалися цивільними та господарськими судами, вбачається, що й рішення суду з адміністративної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору. Так само, враховуючи зміст приписів ст. 196 КАС України, згідно якої справи в адміністративному суді апеляційної інстанції розглядаються за правилами, встановленими для розгляду справи в адміністративному суді першої інстанції, й адміністративний суд апеляційної інстанції, здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції, зокрема, щодо встановлення обставин справи, в тих випадках, коли суд апеляційної інстанції в постанові ухвалює нове рішення по суті позовних вимог або змінює рішення, факти, встановлені цим судом, слід вважати преюдиціальними.

Як було встановлено Харківським апеляційним адміністративним судом під час розгляду справи № 2а-1670/3357/11, директор Приватного підприємства "Агрокомелеватор" Степаненко А.С. не мала печатки підприємства та не підписувала жодних документів, що стосуються його діяльності. Крім того, судом було встановлено факт наявності іншої особи, яка в силу наданих їй повноважень мала право представляти інтереси Приватного підприємства "Агрокомелеватор" та вчиняти від його імені ті чи інші юридично значимі дії - Шимбакова В.П.

З урахуванням вищенаведеного особа, що підписала договір від імені Приватного підприємства "Агрокомелеватор", не може вважатися такою, що має достатній обсяг цивільної дієздатності.

У відповідності до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Приймаючи до уваги недодержання першим відповідачем в момент вчинення правочину щодо заміни кредитора у зобов'язанні вимог ч. 2 ст. 203 ЦК України, господарський суд дійшов висновку про правомірність, підставність та обгрунтованість заявлених позовних вимог.

Доводи першого відповідача щодо того, що спірний договір не був сфальсифікований, а також доводи другого відповідача стосовно відсутності перешкод для укладення цього договору судом не беруться до уваги, оскільки не спростовують викладених у позовній заяві обставин.

Доводи відповідачів щодо невідповідності обраного позивачем способу захисту цивільних прав вимогам ст. 16 ЦК України спростовуються змістом зазначеної правової норми.

Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у спорі та чинного законодавства України, що має застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про задоволення позову.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 ГПК України покладаються на відповідачів.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати недійсним договір про уступку прав вимоги б/н від 18.10.2011 року, укладений між Приватним підприємством "Агрокомелеватор" (код ЄДРПОУ 36718895) та Приватним підприємством "Спецдеталь" (код ЄДРПОУ 30661807).

3. Стягнути з Приватного підприємства "Агрокомелеватор" (39700, Полтавська область, Козельщинський район, смт. Козельщина, вул. Промислова, 17, код ЄДРПОУ 36718895) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобинський елеватор" (39000, Полтавська область, м. Глобине, вул. Карла Маркса, 200-А, код ЄДРПОУ 34235752) - 536,50 грн. судового збору .

4. Стягнути з Приватного підприємства "Спецдеталь" (39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Героїв Сталінграду, 21, кв. 55, код ЄДРПОУ 30661807) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобинський елеватор" (39000, Полтавська область, м. Глобине, вул. Карла Маркса, 200-А, код ЄДРПОУ 34235752) - 536,50 грн. судового збору .

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12.06.2012 року.

Суддя Гетя Н.Г.