Рішення

від 26.06.2012 по справі 5024/769/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2012 р. Справа № 5024/769/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Клепай З.В. при секретарі Буюклу І.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Малого приватного підприємства "Аграрій", м.Генічеськ, Генічеський район, Херсонська область

до Генічеської міської ради, м.Генічеськ, Генічеський район, Херсонська область

про стягнення 13 101 грн. 00 коп.

за участю

представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2 - представник, довіреність від 03.04.2012р.;

від відповідача - не прибув;

Позивач звернувся з позовом в якому просить стягнути з відповідача Генічеської міської ради Херсонської області, на користь Приватного малого підприємства «Аграрій» 13101 грн. основного боргу, у тому числі 9410 грн. втрат від інфляції у зв'язку з ухиленням відповідача від виконання рішення господарського суду по справі 2/119-09, та 3690 грн. 34 коп. - 3% річних на тих же підставах.

Відповідач проти позову заперечує на тій підставі, що йому не зрозуміло, яким нормативно правовим актом керувався позивач при здійснені розрахунку з урахуванням індексу інфляції не на суму боргу 28829 гри., а на загальну суму з урахуванням збитків від інфляції, пені у розмірі 3% річних та витрат на ІТЗ судового процесу.

Крім того відповідно до частини 1 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності). Факт відсутності вини у діях (бездіяльності) Генічеської міської ради підтверджується постановою «про повернення виконавчого документа стягувачу»від - 22 січня 2010 року. Державною виконавчою службою був встановлений факт відсутності активів за рахунок яких можливо виконати рішення Господарського суду від 14 липня 2009 року.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши представника позивача, -

в с т а н о в и в:

Звертаючись з позовом позивач як підставу та предмет позову визначив невиконання вимог рішення господарського суду по справі №2/119-09 від 14.07.2009р., від виконання якого відповідач ухиляється. Позивач вказує на те, що невиконання рішення судів тягне відповідальність встановлену цим кодексом та іншими законами України.

Позивачем представлений до господарського суду наказ господарського суду 2/119-09 який ним у 2009 році направлявся для примусового виконання до виконавчої служби головного управління юстиції у Херсонської області та постановою 22.01.2010 року виконавчий лист було повернуто стягувану у зв'язку з відсутністю у боржника майна на яке може бути звернено стягнення. В зазначеній постанові було визначено термін, протягом якого позивач може знов пред'явити виконавчий документ до примусового виконання - до 22.01.2013 року. Тому в травні 2012 року позивач повторно пред'явив до примусового виконання наказ господарського суду про стягнення с відповідача 46130,71 грн., та він знову повернувся до нього без виконання, а тому він вважає, що відповідач не виконав грошове зобов'язання та відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річник від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.509 ЦК України Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Вказана стаття передбачає, що Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.5. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Щодо виникнення зобов'язань на підставі рішення суду, це судові рі шення, які встановлюють цивільні права або обов'язки. Як акт правосуддя, су дове рішення впливає на поведінку учасників цивільних відносин, оскільки, власне, підтверджує наявність або відсутність цивільних відносин, їх зміну або припинення. Рішення суду може бути правовстановлюючим (наприклад рішення про визнання права власності на майно або рішення про надання фізичній особі повної цивільної дієздатності), правозмінюючим (наприклад рішення про примусовий обмін жилого приміщення), правоприпиняючим (наприклад рішення про визнання правочину недійсним) правовідновлюючим (визнання договору дійсним) та правоперешкоджаючим (припинення підприємницької діяльності суб'єкта підприємницької діяльності.

Щодо рішення господарського суду по справі №2/119-09 від 14.07.2009р., то воно лише підтверджує факт невиконання відповідачем зобов'язань по сплаті боргу у сумі 28829 грн., та відповідальність відповідача за невиконання зобов'язання, що виникло із договору.

Такими чином підставою звернення з позовом могло б бути невиконання відповідачем договірних зобов'язань, які були підставою для задоволення позову позивача по справі №2/119-09 від 14.07.2009р., а не факт невиконання рішення відповідачем по цій справі, оскільки рішення по справі виконується у примусовому порядку відповідно до норм Закону України "Про виконавче провадження" та не породжує зобов'язань відповідача, а відповідальність за невиконання рішення по справі не передбачена ст.625 ЦК України.

За таких умов підстав для задоволення позову не вбачається.

Керуючись ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

В задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 27.06.2012р.

Суддя З.В. Клепай