Рішення

від 20.06.2012 по справі 11/5025/625/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" червня 2012 р.Справа № 11/5025/625/12

Господарський суд Хмельницької області у складі: суддя Радченя Д.І., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю підприємства "Діапазон" м. Дніпропетровськ

до відкритого акціонерного товариства "Хмельницьке шляхово-будівельне управління № 56" м. Хмельницький

про стягнення 76 019,83 грн.

Представники сторін:

позивача: Пеня О.В. - директор

відповідача: не з'явився

Суть спору: Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений згідно договору купівлі-продажу № 27/04 від 27.04.2011р. товар (бітум нафтовий дорожній в'язкий) в сумі 65320,00 грн., а також 8499,45 грн. пені, 1647,82 грн. - 3% річних та 552,56 грн. інфляційних.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається не неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу № 27/04 від 27.04.2011р. щодо оплати поставленого товару.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить позов задоволити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, письмового відзиву на позов не подав. Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням від 30.05.2012 р. про отримання ухвали.

При цьому, суд виходить з того, що відповідно до підпункту 3.9.1. пункту 3.9. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.11р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи судом, у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а також обмеженість строків розгляду спору по справі, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю підприємства "Діапазон" м. Дніпропетровськ, як суб'єкт підприємницької діяльності -юридична особа зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 26.03.1993 р., що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія АА № 313062 від 07.06.2012 р.

Відкрите акціонерне товариство "Хмельницьке шляхово-будівельне управління № 56" м. Хмельницький як суб'єкт підприємницької діяльності -юридична особа зареєстроване виконавчим комітетом Хмельницької міської ради 29.06.1994 р., що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 19.06.2012 р.

27.04.2011 р. між товариством з обмеженою відповідальністю підприємством "Діапазон" (продавець) та відкритим акціонерним товариством "Хмельницьке шляхово-будівельне управління № 56" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу за № 27/04, предметом якого є купівля-продаж бітуму нафтового дорожнього в'язкого марки БНД 60/90, БНД 90/130 (далі -товар), якщо не обумовлено інше (п. 1.1. договору).

Згідно з п. 1.2. договору продавець бере на себе обов'язок передати, а покупець прийняти та оплатити весь поставлений товар на умовах договору.

Сторони домовилися, що поставка продукції буде здійснюватися узгодженими партіями автомобільним і/або залізничним транспортом згідно усної або письмової заявки покупця (п. 2.1. договору).

Пунктом 2.4. договору передбачено, що право власності переходить від продавця до покупця в момент доставки товару на завод покупця, або в інше місце, вказане покупцем в якості пункту доставки.

Згідно п. п. 2.5., 2.6. договору датою відвантаження рахується дата, зазначена у відвантажувальних накладних. Датою поставки вважається дата фактичної поставки продукції на місце, попередньо згоджене сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи 06.07.2012 р. позивачем був поставлений (переданий у власність) товар відповідачу на суму 155320,00 грн. Факт передачі товару підтверджується підписаною представниками позивача та відповідача видатковою накладною РН-0000004 від 06.07.2011 р.

На підставі видаткової накладної та у відповідності до умов договору, відповідачем було прийнято від позивача у власність товар, а саме бітум нафтовий дорожній в'язкий в кількості 22 тис. тонн. на суму 155320,00 грн.

В матеріалах позову міститься податкова накладна № 3 від 06.07.2011 р. на суму 155320,00 грн.

У договорі сторони передбачили, що оплата поставленого по договору товару здійснюється за договірними цінами, вказаними в рахунках-фактурах продавця за кожну поставлену партію п. 4.1. договору).

Пунктом 4.2. договору передбачено, що оплата за товар і його доставка здійснюється покупцем на умовах 50% передоплати (+ 10%), залишок суми - по факту поставки протягом 10 банківських днів прямими грошовими переказами на розрахунковий рахунок продавця. Датою платежу вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Відповідачем в порядку передоплати 04.07.2011 р. було сплачено позивачу суму в розмірі 60000,00 грн. Після поставки товару 28.10.2011 р. було сплачено 30000,00 грн. Сплата зазначених сум відповідачем підтверджується карткою рахунком позивача станом на 21.05.2012 р. та станом на 11.06.2012 р.

Станом на 09.04.2012 р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 65320,00 грн.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що за несвоєчасне проведення розрахунків за поставлений товар, продавець вправі нарахувати покупцю пеню в розмірі 0,2 % від несвоєчасно перерахованої суми за кожний день прострочення платежу.

За таких обставин, позивач просить стягнути з відповідача 8499,45 грн. пені.

Крім того, за прострочення грошового зобов'язання позивачем нараховано 3% річних в розмірі 1647,82 грн. та 552,56 грн. інфляційних.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 11 та ст. 509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.

Згідно ст. 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами був укладений договір купівлі-продажу № 27/04 від 27.04.2011 р., згідно умов якого позивач зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити весь поставлений товар (бітум нафтовий дорожній в'язкий) на умовах договору.

При цьому, позивач свої зобов'язання по договору купівлі-продажу виконав, передавши відповідачу товар (бітум нафтовий дорожній в'язкий), що підтверджено видатковою накладною РН-0000004 від 06.07.2011 р. на суму 155320,00 грн.

Відповідно до п. 4.2. договору, оплата за товар і його доставка здійснюється покупцем на умовах 50% передоплати (+ 10%), залишок суми - по факту поставки протягом 10 банківських днів прямими грошовими переказами на розрахунковий рахунок продавця.

Як слідує із матеріалів справи, відповідач свої грошові зобов'язання виконав не в повному обсязі. Так, відповідачем в порядку передоплати 04.07.2011 р. було сплачено позивачу суму в розмірі 60000,00 грн. Після поставки товару 28.10.2011 р. було сплачено 30000,00 грн. Сплата зазначених сум відповідачем підтверджується карткою рахунком позивача станом на 21.05.2012 р.

Таким чином заборгованість відповідача за договором купівлі-продажу № 27/04 від 27.04.2011 р. становить 65320,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається із норми статті 625 ЦК України, індекс інфляції та 3% річних нараховується на суму боргу за весь період прострочення і сплачується боржником незалежно від вини, а 3% річних є фактично платою за користування чужими коштами.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних в сумі 1647,82 грн. (783,45 грн. -за період з 20.07.2011 р. по 28.10.2011 р. та 864,37 грн. - за період з 29.10.2011 р. по 09.04.2012 р.).

При перерахунку суми 3% річних судом встановлено, що за період з 20.07.2011 р. по 28.10.2011 р. із суми 95320,00 грн. заборгованості позивачем правомірно нараховано 3% річних в розмірі 783,45 грн. (95320 / 365 / 100 * 3 * 100 = 783,45 грн.).

Проте із суми заборгованості 65320,00 грн. за період з 29.10.2011 р по 09.04.2012 р., 3 % річних складає 875,10 грн. (65320 / 365 / 100 * 3 * 163 = 875,10 грн).

Таким чином загальна сума 3% річних складає 1658,55 грн.

Враховуючи, що позивачем заявлено 3% річних в меншому розмірі, ніж фактично підлягає сплаті, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача заявлену суму 3% річних, а саме 1647,82 грн.

При обрахунку суми інфляційних втрат судом враховано рекомендації листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", згідно якого індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць.

Як вбачається із розрахунку, позивачем правомірно нараховано інфляційні збитки в розмірі 552,56 грн. (95,32 грн. - за вересень 2011 р., 65,32 грн. -за листопад 2011 р., 130, 64 грн. -за грудень 2011 р., 130,64 грн. -за січень 2012 р., 130,64 грн. -за лютий 2012 р.).

Судом при нарахуванні суми пені враховується наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Так, даною статтею передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 6 ст. 232 ГП України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як слідує з матеріалів справи, сторони у договорі (п. 5.1.) передбачили, що за несвоєчасне проведення розрахунків за поставлений товар, продавець вправі нарахувати покупцю пеню в розмірі 0,2 % від несвоєчасно перерахованої суми за кожний день прострочення платежу.

У зв'язку з порушенням відповідачем своїх грошових зобов'язань по договору, позивачем нараховано пеню в розмірі 8499,45 грн. (4047,84 грн. -за період з 20.07.2011 р. по 28.10.2011 р., 4022,10 грн. -за період з 29.10.2011 р. по 23.03.2012 р. та 429,51 грн. -за період з 24.03.2012 р. по 09.04.2012 р.).

Враховуючи, що розмір пені, який сторони передбачили у договорі (0,2 % від несвоєчасно перерахованої суми за кожний день прострочення платежу) перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, то в даному випадку при обрахуванні пені застосовується подвійна облікова ставка Національного банку України.

Крім того, при перерахунку пені, з урахуванням положень п. 6 ст. 232 ГП України про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, судом встановлено, що пеня підлягає стягненню в розмірі 6348,63 грн.

Зокрема, за період з 20.07.2011 р. по 28.10.2011 р. із суми заборгованості 95320 грн. розмір пені складає 4047,84 грн. (як і заявлено позивачем).

За період з 29.10.2011 р. по 20.01.2012 р. із суми заборгованості 65320 грн. розмір пені складає 2300,79 грн.

Таким чином, в стягненні пені з розмірі 2150,82 грн. (8499,45 - 6348,63 = 2150,82) необхідно відмовити.

У відповідності до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 44, 49, 82-84, ст.115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю підприємства "Діапазон" м. Дніпропетровськ до відкритого акціонерного товариства "Хмельницьке шляхово-будівельне управління № 56" м. Хмельницький про стягнення 76019,83 грн. задоволити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Хмельницьке шляхово-будівельне управління № 56" (м. Хмельницький вул. Західна окружна, буд. 1, код ЄДРПОУ 03448860, р/р 26005301210057 в ЦВ ПІБ Хмельницький, МФО 315278) на користь товариства з обмеженою відповідальністю підприємства "Діапазон" (м. Дніпропетровськ, вул. Комінтерна, б. 41, код ЄДРПОУ 24997038, р/р 26007108800001 в ПАТ КБ „ПРИВАТБАНК", МФО 305299, ІПН 249970304619) 65320,00 грн. (шістдесят п'ять тисяч триста двадцять гривень 00 коп.) боргу, 6348,63 грн. (шість тисяч триста сорок вісім гривень 63 коп.) пені, 1647,82 грн. (одна тисяча шістсот сорок сім гривень 82 коп.) 3% річних, 552,56 грн. (п'ятсот п'ятдесят дві гривні 56 коп.) інфляційних, 1563,96 грн. (одна тисяча п'ятсот шістдесят три гривні 96 коп.) витрат по судовому збору.

Видати наказ.

В стягненні пені в розмірі 2150,82 грн. відмовити.

Суддя Д.І. Радченя

Повний текст рішення складено 20.06.2012 р.

Віддруковано 3 прим.

1 - до матеріалів справи

2 - позивачу - 49044, м. Дніпропетровськ, вул. Гоголя, буд. 7-а/9 (за заявою).

3 - відповідачу -29000, м. Хмельницький, вул. Західна окружна, буд. 1 (рекомендованим з повідомленням).