Рішення

від 25.06.2012 по справі 22/5025/636/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" червня 2012 р.Справа № 22/5025/636/12

Господарський суд Хмельницької області у складі:

судді Заверуха С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Білоцерківський комбайно-тракторний завод" м.Київ

до Селянського фермерського господарства "Віта", с.Черче, Чемеровецький район, Хмельницька область

про стягнення 111446,14 грн. з яких 100000,00 грн. - основний борг, 8917,81 грн. -пеня, 1726,03 грн. - 3% річних, 802,30 грн. - інфляційні втрати

Представники сторін:

позивач ОСОБА_1 представник за довіреністю від 23.05.2012р. №18-80К-23

відповідач : ОСОБА_2 - представник за довіреністю №1

Повне рішення складено 25.06.2012р.

Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 111446,14 грн., в т.ч. 100 000,00 грн. заборгованості за поставлений товар, 8917,81 грн. пені, 1726,03 грн. три процента річних, 802,30 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування позову зазначає, що 11.07.2011р. між ТОВ "ВТК "Білоцерківський комбайно-тракторний завод" та СФГ "Віта" було укладено Договір поставки сільськогосподарської техніки №28-04-12, на виконання якого позивачем було передано відповідачу товар на суму 720 000,00 грн., що підтверджується актом приймання-передачі.

Умовами договору сторони передбачили здійснення оплати в наступному порядку: авансовий платіж в розмірі 170 000,00 грн. від загальної ціни товару здійснюється покупцем у термін до 11.07.2011р.; другий платіж в розмірі 100 000,00 грн. від загальної ціни товару - до 20.09.2011р.; третій платіж в розмірі 100 000,00 грн. - до 20.10.2011р.; четвертий платіж в розмірі 150 000,00 грн. - до 25.12.2011р.; п'ятий платіж в розмірі 200 000,00 грн. - до 01.03.2012р.

Станом на 10.04.2012р. повідомляє позивач, відповідачем було здійснено лише повну оплату авансового платежу в розмірі 170 000,00 грн. Таким чином обов'язки відповідача щодо оплати другого платежу в розмірі 100 000,00 грн. за поставлений товар виконані не були.

За таких обставин позивач звернувся до відповідача з листами вих. №221 від 29.11.2011р., №03/10-001 від 29.03.2012р. щодо оплати заборгованості.

Відповідач листом від 18.04.2012р. №4 повідомив позивача про неможливість погашення заборгованості у зв'язку з важким фінансовим становищем та понесенням додаткових витрат на вирощення майбутнього врожаю, та запропонував укласти додаткову угоду до договору в якій передбачити розстрочку з графіком сплати за поставлений товар на кінець 2012р. та початок 2013 року.

Оскільки відповідач не здійснив оплату за другим платежем в розмірі 100 000,00 грн. позивач нарахував останньому пеню в розмірі 8917,81 грн., 3% річних в сумі 1726,03 грн., інфляційні втрати в розмірі 802,30 грн.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, вважає їх правомірними та обґрунтованими поданими доказами.

Представник відповідача в судовому засіданні та в клопотанні від 22.06.2012 р. просить суд на підставі ч.1 ст. 79 ГПК України зупинити провадження у справі до вирішення пов'язаної з нею іншої справи. В обґрунтування своєї позиції вказує, що до господарського суду Хмельницької області подано позовну заяву про визнання договору №28-04-12 від 11.07.2011 р. недійсним.

Позивач не погодився з задоволенням даного клопотанням.

В задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі належить відмовити, оскільки відповідачем не подано доказів в підтвердження доводів щодо порушення провадження у справі про визнання недійсним договору №28-04-12 від 11.07.2011 р., проте, з огляду на ст. 79 ГПК України, лише за наявності розгляду справи господарський суд зупиняє провадження у справі. Крім того, звертається увага відповідача, що під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин (п.3.16 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

По суті позовних вимог відповідач пояснень не надав та не заперечив.

Справа підлягає вирішенню згідно ст. 75 ГПК України за наявними в ній документами.

Суд, розглянувши матеріали справи, встановив таке:

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 22.05.2012р. позивач зареєстрований як юридична особа за адресою: Київська обл., Білоцерківський район, село Озерна, вул. Леніна, 33, код 32301880.

Відповідно до спеціального витягу з ЄДР станом на 20.06.2012 р. відповідач зареєстрований за юридичною адресою: Хмельницька обл., Чемеровецький район, село Черче, код 31740732.

11.07.2011р. між ТОВ "ВТК "Білоцерківський комбайно-тракторний завод" (продавець) та СФГ "Віта" (покупець) було укладено договір поставки сільськогосподарської техніки №28-04-12, відповідно до п.1.1. якого позивач зобов'язався поставити відповідачу сільськогосподарську техніку, а відповідач зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах, встановлених цим договором.

Пункт 1.4 договору передбачає, що право власності на вказаний товар переходить до відповідача тільки після остаточного розрахунку за товар.

Датою виконання продавцем зобов'язання з поставки товарів вважається дата передачі товару покупцю та підписання уповноваженими представниками сторін товарних накладних та акту приймання-передачі товару. Поставка товару здійснюється на умовах Інкотермс - 2000 (п. 3.1 та п. 3.8 договору).

Згідно п. 4.1 договору передбачено, що загальна ціна товару встановлюється у відповідній специфікації до цього договору.

Відповідно до вказаної специфікації, підписаної сторонами, передачі підлягає товар - Комбайн "Єнісей 950", жниварка зернова ЖЗЕ-5 та платформа-підбирач, загальна ціна товару складає 720000,00 грн., включаючи ПДВ 120000,00 грн. та строк оплати - 5 днів по пункту 4.2.1.

Покупець здійснює оплату товару в наступному порядку: авансовий платіж в розмірі 170 000 (сто сімдесят тисяч) грн. від загальної ціни товару, визначеної у специфікації до цього договору, здійснюється покупцем в строк до 11 липня 2011р.; другий платіж в розмірі 100 000 (сто тисяч гривень) грн. від загальної ціни товару, визначеної у специфікації до вказаного договору, здійснюється покупцем в строк до 20 вересня 2011р. ; третій платіж в розмірі 100 000 (сто тисяч) грн. від загальної ціни товару, визначеної у специфікації до договору, здійснюється покупцем в строк до 20 жовтня 2011р.; четвертий платіж в розмірі 150 000 (сто п'ятдесят тисяч) грн. від загальної ціни товару, визначеної у специфікації до цього договору, здійснюється покупцем в строк до 25 грудня 2011р.; п'ятий платіж в розмірі 200 000 (двісті тисяч) грн. від загальної ціни товару, визначеної у специфікації цього договору, здійснюється покупцем в строк до 01 березня 2012 р. (п.4.2.1 - 4.2.5 договору).

Згідно з п. 4.3 договору за поставку товару на умовах розстрочення кінцевого розрахунку Покупець зобов'язується сплачувати продавцю проценти в розмірі 0,055% (нуль цілих п'ятдесят п'ять тисячних відсотка) від суми несплаченої загальної ціни товару за один день користування розстрочкою платежу.

Сплата всіх платежів, передбачених цим розділом договору, здійснюється покупцем в національній валюті України в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця (п.4.4).

Згідно з пунктом 5.3.1. покупець зобов'язується своєчасно здійснювати платежі, передбачені цим договором.

Пунктами 7.1 та 7.2 договору передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання обов'язків, передбачених цим договором, сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим договором. У випадку порушення покупцем строків будь-якої з оплат, передбачених цим договором або відповідними додатками до нього, він сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. При цьому нарахування пені за цим пунктом договору не припиняється, а продовжується протягом всього строку існування такого прострочення.

Згідно з п. 7.7 сторони несуть відповідальність за порушення своїх зобов'язань за цим договором у розмірі завданих збитків, які стягуються з винної сторони окремо від стягнення неустойки (штрафу, пені).

Договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

Відповідно до вказаного договору поставки сільськогосподарської техніки був складений та підписаний сторонами акт приймання-передачі від 11.07.2011р., згідно якого продавець передав, а покупець прийняв Комбайн зернозбиральний самохідний "Єнісей КЗС 950" заводський № 0108 в кількості 1шт. У вказаному акті зазначено, що техніка є технічно справною, дефектів не виявлено, претензії відсутні та переданий необхідний комплект документів.

Також відповідно до вказаного договору поставки сільськогосподарської техніки був складений та підписаний сторонами акт приймання-передачі від 11.07.2011р., згідно якого продавець передав, а покупець прийняв Жниварку зернову ЖЗЕ-5 №05 в кількості 1шт. та Платформу-підбирач №1005 в кількості 1шт. У вказаному акті зазначено, що техніка є технічно справною, дефектів не виявлено, претензії відсутні та переданий необхідний комплект документів.

Згідно видаткової накладної №77 від 11.07.2011 р. представник по довіреності №912642 від 11.07.2011 р. отримав вказані вище матеріальні цінності на загальну суму 720000,00 грн.

На підставі платіжного доручення №2 від 11.07.2011 р. фермерським господарством сплачено авансований платіж в сумі 70000 грн. та відповідно до довідки від 22.06.2012 р. №3512 платіжним дорученням БК000000192 від 28.12.2010 р. в сумі 100000 грн.

Листом №221 від 29.11.2011р. позивач звернувся до відповідача з проханням надати інформацію про строки оплати боргу відповідно до договору №28-04-12 від 11.07.2011р. та повідомив про неналежне виконання зобов'язань за договором.

29.03.2012 р. позивач повторно звернувся з листом №03/10-001 до СФГ "Віта" з претензією про оплату боргу та запропонував в добровільному порядку, протягом 7 робочих днів з моменту отримання даної претензії здійснити відповідні розрахунки з ТОВ "ВТК "Білоцерківський комбайно-тракторний завод" з метою погашення виниклої заборгованості.

Листом №4 від 18.04.2012р. відповідач просив укласти додаткову угоду до договору поставки сільськогосподарської техніки №28-04-12 від 11.07.2011р., в якій передбачити розстрочку з графіком сплати за поставлений товар, а саме комбайн "Енисей 950" на кінець 2012 року та початок 2013 року.

Однак додаткової угоди між сторонами не було укладено.

За таких обставин, зважаючи на невиконання відповідачем своїх зобов'язань, позивач звернувся із позовом до суду, згідно якого просив стягнути 111446,14 грн. з яких 100000,00 грн. - основний борг, 8917,81 грн. - пеня, 1726,03 грн. - 3% річні, 802,30 грн. - інфляційні втрати.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 9 Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року) термін "поставка" використовується в контексті обов'язку покупця одержати чи прийняти поставку товару, зазначеного в статтях Б.4 Інкотермс., що означає, що продавець виконав свої обов'язки щодо відправки товарів, і, по-друге, що покупець зобов'язаний отримати товар. Якщо після отримання товару в пункті призначення покупець виявить, що товар не задовольняє умовам договору купівлі-продажу, він зможе використовувати проти продавця будь-які засоби захисту своїх інтересів, надані йому договором купівлі-продажу та застосовним правом.

Відповідно до ч.2 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 712. Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, які характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів поставки. Так, позивач передав товарно-матеріальні цінності на суму 720000 грн. відповідачу, а останній їх прийняв та частково провів оплату. Наявні у справі акти приймання-передачі підтверджують прийняття відповідачем, а отже і перехід до останнього права власності на товарно-матеріальні цінності.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п.3 ст. 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару.

Враховуючи вимоги цивільного законодавства України та п. 4.2.2 договору відповідач до 20.09.2011 року зобов'язаний був повести оплату отриманого товару в сумі 100000 грн. (другий платіж), а тому право примусового стягнення боргу в цій частині виникло у позивача з 21.09.2011р.

Факт наявності у селянського фермерського господарства "Віта" заборгованості перед позивачем в сумі 100000 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме договором поставки сільськогосподарської техніки №28-04-12 від 11.07.2011 р., специфікацією до договору, актами приймання-передачі, листом відповідача №4 від 18.04.2012 р., доказами сплати авансованого платежу, видатковою накладною №77 від 11.07.2011 р., довіреністю №912642 від 11.07.2011 р., сертифікатами відповідності.

Відповідачем доказів на підтвердження добровільного погашення заборгованості 100000 грн. (другий платіж) не подано, як і не заперечено самого факту отримання товару. При цьому ані договором, ані законодавством України не передбачено такої підстави для звільнення від оплати отриманого товару, як те, що майно вказане в договорі не зареєстроване за відповідачем. Також звертається увага, що згідно свідоцтва №103672 майно, передане згідно акту приймання-передачі, належним чином зареєстроване.

Судом враховується той факт, що згідно спеціального витягу за електронним запитом №14129111 ОСОБА_3 має право підпису (щодо відповідача) без довіреності та договір поставки сільськогосподарської техніки №28-04-12 від 11.07.2011 р., який підписаний ОСОБА_3, не визнаний у встановленому законодавством порядку недійсним.

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, оцінюючи надані сторонами докази в сукупності та зважаючи на встановлені факти, суд прийшов до висновку що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 100000 грн. (другий платіж) обґрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Згідно ст.230 ГК України передбачає обов'язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 7.2 укладеного договору передбачено, що у випадку порушення покупцем строків будь-якої з оплат, передбачених цим договором або відповідними додатками до нього, він сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. При цьому нарахування пені за цим пунктом договору не припиняється, а продовжується протягом всього строку існування такого прострочення.

Частиною 3 ст. 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання. Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст.3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено закономабо договором , припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (п. 6 ст. 232 ГК України).

Договором сторони погодили, що нарахування пені не припиняється, а продовжується протягом всього строку існування такого прострочення, а тому в даному випадку п.6 ст. 232 ГК України при нарахуванні пені не застосовується.

Позивачем заявлена до стягнення пеня в сумі 8917,81 грн. за період з 21.09.2011 р. по 17.04.2012 р. Проте за розрахунком суду правомірним є нарахування пені за вказаний період в сумі 8869,76 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

У позові в частині стягнення 48,05 грн. пені належить відмовити, в зв'язку з тим, що остання заявлена необґрунтовано.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, є втратами пов'язаними з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов'язання боржником, а три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Відповідно статті 3 Закону України „Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Позивачем нараховано інфляційні втрати в сумі 802,30 грн. за період з вересня 2011 р. по квітень 2012 р. з врахуванням основної суми боргу 100000 грн., які нараховані правомірно та підлягають стягненню з відповідача.

Окрім того, позивача заявлено до стягнення 3% річних в сумі 1726,03 грн. за період з 21.09.2011 р. по 17.04.2012 р. з врахуванням основного боргу в сумі 100000 грн.

Проте, позивачем допущено помилку та за розрахунком суду правомірним є нарахування 3% річних за вказаний період в сумі 1723,60 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

У позові в частині стягнення 2,43 грн. 3 % річних необхідно відмовити, в зв'язку з тим що останні заявлені необґрунтовано.

У відповідності до ст. 49 ГПК України, судові витрати необхідно покласти на відповідача в зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій останнього.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-84, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Білоцерківський комбайно-тракторний завод" м.Київ до селянського фермерського господарства "Віта", с.Черче, Чемеровецький район, Хмельницька область про стягнення 111446,14 грн. з яких 100000,00 грн. - основний борг, 8917,81 грн. -пеня, 1726,03 грн. - 3% річних, 802,30 грн. - інфляційні втрати задовольнити частково.

Стягнути з селянського фермерського господарства "Віта" (с.Черче, Чемеровецький район, Хмельницька область, код 31740732) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Білоцерківський комбайно-тракторний завод" (м. Київ, пр-т Григоренка, 28, оф.6, іден. код 32301880) 100000,00 грн. (сто тисяч гривень 00 коп.) основного боргу, 8869,76 грн. (вісім тисяч вісімсот шістдесят дев'ять гривень 76 коп.) пені, 1723,60 грн. (одну тисячу сімсот двадцять три гривні 60 коп.) 3% річних, 802,30 грн. (вісімсот дві гривні 30 коп.) інфляційних втрат, 2227,91 грн. (дві тисячі двісті двадцять сім гривень 91 коп.) судового збору.

Видати наказ.

В решті позову в частині стягнення 2,43 грн. 3 % річних та 48,05 грн. пені відмовити.

повне рішення складено 25.06.2012 р.

Суддя С.В. Заверуха

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу (м. Київ, пр-т Григоренка, 28 оф. 6),

3 - відповідачу ( с.Черче, Чемеровецький район, Хмельницька область).