Рішення

від 19.06.2012 по справі 5026/624/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2012 року Справа № 09/5026/624/2012

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М., при секретарі - Лавріненко С.І., за участю представників сторін: позивача - ОСОБА_1 юрисконсульт за довіреністю, ОСОБА_2 головний інженер за довіреністю, відповідача - ОСОБА_3 за довіреністю, ОСОБА_4 за довіреністю, службова особа НКРЕ - ОСОБА_5 за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Уманьгаз" м.Умань до кооперативу "Лівобережний" смт.Маньківка, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Сектор Національної комісії регулювання електроенергетики України, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики у Черкаській області, на стороні відповідача - Маньківська селищна рада, про зобов'язання передати у користування газопровід та усунення перешкод у користуванні газопроводом, -

В С Т А Н О В И В :

Подано позовну заяву, у якій позивач просить зобов'язати відповідача передати в постійне користування позивача газопровід середнього тиску протяжністю 28 км 191 м, збудований відповідачем та розташований у смт. Маньківка, Черкаської області; зобов'язати відповідача не чинити позивачу перешкоди у здійсненні технічного обслуговування, нагляду по постачанню природного газу по газопроводу, розташованого в смт.Маньківка Черкаської області.

Позовні вимоги мотивовані наступним: позивачем здійснюється ліцензійна діяльність господарська діяльність по розподілу та постачанню природного газу. На території смт.Маньківка був зареєстрований кооператив "Лівобережний", статутною діяльністю якого було фінансування виготовлення проектно-кошторисної документації, фінансування та контроль за будівництвом вуличного розподільчого газопроводу, укладення договорів з експлуатуючими організаціями. У 2002-2003 роках відповідачем побудовано газопровід середнього тиску протяжністю 28 км 191 м для задоволення побутових потреб населення в користуванні природним газом, який у 2003 році зданий в експлуатацію; пуск природного газу в даний газопровід здійснено ліквідованим підприємством ДП "Газовик", позивач не є його правонаступником. З 01 липня 2004 року на території Маньківського району експлуатацією та обслуговуванням газопроводів займається позивач шляхом укладення договорів на технічне обслуговування або прийняттям на баланс згідно з отриманими відповідними дозволами, сертифікатами та ліцензіями. Умовами провадження господарської діяльності позивача з розподілу природного газу, відповідно до п.2.1.1 Ліцензійних умов, є наявність в ліцензіата розподільних мереж, які перебувають в його власності чи користуванні. Газопровід, який побудував відповідач, на баланс позивача не переданий, договір на обслуговування не укладався, даних про те, що газопровід обслуговує інша спеціалізована організація, немає. Відповідач ухиляється від запропонованих позивачем варіантів вирішення питання. Позивачу були направлені приписи та розпорядження прокурора, НКРЕ щодо усунення порушень ліцензійних умов, які не можуть бути усунуті внаслідок бездіяльності відповідача, тому до позивача може бути застосована відповідна відповідальність (том 1 а.с.2-3).

У письмовому відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги не визнав, просить відмовити у позові повністю, посилаючись на те, що відповідач є власником газопроводу середнього тиску протяжністю 28 км 191 м, і згідно положень Конституції України, Цивільного та Господарського кодексів України право його власності є непорушним. Твердження позивача вважає безпідставними, а позовні вимоги не обґрунтованими, відсутні посилання на норми чинного законодавства, які б встановлювали такий обов'язок відповідача. Доводи позивача щодо неправомірного використання газопроводу відповідачем є надуманими, оскільки фактично використовує газопровід саме позивач, який здійснює газопостачання населенню. Відповідач неодноразово пропонував позивачу можливі варіанти вирішення даного питання, зокрема, і шляхом укладення договору оренди газопроводу, однак позивач не відреагував (том 1 а.с.54-55).

У письмових поясненнях Маньківська селищна рада (третя особа) вказала, що селищним головою та виконавчим комітетом неодноразово проводилась роз'яснювальна робота із позивачем та відповідачем щодо забезпечення належного утримання та безпечної експлуатації газопроводів відповідача, однак сторони не можуть дійти згоди щодо вирішення питання, тому позивачу було рекомендовано звернутись до господарського суду. Також селищною радою подано заяву, у якій вона визнала позов та просить розглянути справу без її участі (том 1 а.с.31-32, а.с.83-84).

Клопотання селищної ради про розгляд справи без участі її представника задоволено судом.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 03 травня 2012 року залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Сектор Національної комісії регулювання електроенергетики України, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики у Черкаській області, витребувані від сторін нові докази, викликано у судове засідання спеціаліста Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ) для дачі пояснень, що виникли під час розгляду справи, відкладено розгляд справи на 06 червня 2012 року (том 1 а.с.75-78).

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ) надіслала письмові пояснення, у яких надала відповіді на питання, що виникли під час розгляду справи. Також зазначила, що Сектор НКРЕ у Черкаській області не є юридичною особою та не наділений адміністративною правосуб'єктністю, тому не може бути учасником господарського процесу, у тому числі в якості третьої особи (том 1 а.с.88-92).

06 червня 2012 року відповідачем подане клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.81 ГПК України у зв'язку із невиконанням позивачем вимог ухвали суду від 17.04.2012 року, та клопотання про забезпечення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (том 1 а.с.124-125).

Клопотання про фіксування судового процесу технічними засобами задоволено судом.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 06 червня 2012 року задоволені клопотання представників сторін, згідно ст.30 ГПК України викликані у судове засідання службові особи територіального управління Держгірпромнагляду у Черкаській області та Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, відкладено розгляд справи на 19 червня 2012 року та продовжено строк вирішення спору на 15 днів, до 29 червня 2012 року (том 2 а.с.80-84).

Територіальне управління Держгірпромнагляду у Черкаській області надіслало письмові пояснення, у яких вказало про заходи, які були вжиті ПАТ "Уманьгаз" за результатами оперативної перевірки 11.09.2011 року та повідомило, що у разі відсутності на підприємстві газової служби, пуск газу проводиться спеціалізованою службою СПГГ за договорами, укладеними в установленому порядку (том 2 а.с.91-92).

Черкаське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України надіслало письмові пояснення, у яких вказало, що 22.10.2010 року адміністративна колегія Черкаського обласного територіального відділення АМКУ надала ВАТ "Уманьгаз" рекомендації припинити дії, що містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції шляхом укладання договору оренди газопроводу середнього тиску з кооперативом "Лівобережний" (том 2 а.с.89).

19 червня 2012 року позивачем були подані додаткові обґрунтування правової позиції та заява про збільшення позовних вимог, у якій він додатково просить зобов'язати відповідача не чинити перешкод у здійсненну ліцензійної діяльності ПАТ "Уманьгаз" та зобов'язати відповідача укласти з позивачем договір користування газопроводом середнього тиску (том 2 а.с.93-94).

Представники відповідача заперечили щодо прийняття до розгляду вказаної заяви позивача, посилаючись на те, що у ній змінені підстава і предмет позову.

Заява позивача про збільшення позовних вимог відхилена судом, оскільки вона по своїй суті є заявою про зміну предмету позову, що не відповідає праву позивача, встановленому ст.22 ГПК України.

У судовому засіданні:

- представники позивача підтримали позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, спростовуючи доводи відповідача, посилались на те, що позивач не може взяти в оренду побудований відповідачем газопровід, також не може його викупити, як того вимагає відповідач, оскільки газопровід побудований за кошти громадян для їх власних потреб; зловживаючи своїм правом, відповідач не обслуговує самостійно газопровід і не передає його позивачу у постійне користування для обслуговування та постачання газу громадянам - споживачам, в той же час позивач не може припинити газопостачання споживачам, які вклали власні кошти у будівництво цього газопроводу; позивач змушений безоплатно обслуговувати газопровід, оскільки припинення газопостачання потягло демонстрації громадян, перевірки позивача, Черкаське відділення АМКУ вважає, що припинення позивачем постачання газу побутовим споживачам є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції; НКРЕ вимагає від позивача підтвердження права користування газопроводом, оскільки ліцензійні умови постачання газу за регульованим тарифом вимагають підтвердження наявності у ліцензіата розподільних мереж у власності чи користуванні; отже відсутність розподільчого газопроводу у користуванні позивача перешкоджають провадженню ліцензійної господарської діяльності з постачання природного газу за регульованим тарифом; окрім цього, за відсутності у користуванні газопроводу позивач не може включити витрати на технічне обслуговування газопроводу у розрахункову вартість формування тарифу на постачання природного газу, тому вважають, що відповідач повинен передати побудований ним розподільчий газопровід позивачу у постійне безоплатне користування для здійснення технічного обслуговування та постачання природного газу за регульованим тарифом;

- представники відповідача заперечили проти позову з підстав, викладених у письмовому відзиві на позов, при цьому доказували, що відповідач є законним власником газопроводу, позивач безпідставно безоплатно користується газопроводом, хоча повинен взяти його в оренду або викупити, про що неодноразово йому повідомлялось, передача побудованого відповідачем газопроводу у користування позивачу порушить право власності кооперативу та його членів, позивач без поважних причин не надав, докази, які підтверджують його доводи і які вимагав суд, тому підтримують клопотання про залишення позову без розгляду;

- службова особа НКРЕ вважав вимоги позивача обґрунтованими, при цьому пояснив, що у зв'язку із тим, що позивач не виконує приписи контролюючих органів щодо надання доказів наявності розподільчих мереж у власності чи користуванні, до нього можуть бути застосовані відповідні фінансові санкції в розмірі від 30 тис. грн. до 850 тис. грн.

Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення учасників процесу, судом встановлені наступні обставини.

ПАТ "Уманьгаз" (позивач у справі), відповідно до Статуту (нова редакція), затвердженого загальними зборами акціонерів 12 квітня 2011 року (протокол №13) є юридичною особою (господарським товариством), правонаступником всіх прав та обов'язків Державного підприємства по газопостачанню та газифікації "Уманьгаз" та Відкритого акціонерного товариства "Уманьгаз". Предметом діяльності товариства є розподілення та постачання газу, створення, технічне обслуговування і експлуатації газових мереж, виконання ремонтів газопроводів, локалізація і ліквідація аварійних робіт, тощо (том 1 а.с.9-11, том 2 а.с.14-55).

Згідно Довідки АБ №342444 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України дата первинної реєстрації ПАТ "Уманьгаз" - 24.03.1994 року (том 1 а.с.14).

Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України (НКРЕ) від 26.06.2007 року №926 ВАТ "Уманьгаз" видано ліцензії на розподіл природного і нафтового газу та на постачання природного газу за регульованим тарифом (том 2 а.с.5).

Постановою НКРЕ від 02.06.2011 року №975 переоформлено ліцензії АВ №331936 та АВ №331937, видані ВАТ "Уманьгаз", у зв'язку зі зміною найменування юридичної особи на ПАТ "Уманьгаз" (том 2 а.с.6).

07 червня 2011 року НКРЕ видало ПАТ "Уманьгаз" ліцензії серії АГ №507439 на розподіл природного та нафтового газу та серії АГ №507440 на постачання природного газу за регульованим тарифом зі строком дії ліцензій з 01.07.2007 р. по 30.06.2012 р. (том 1 а.с.12-13).

Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 17.04.2012 року кооператив "Лівобережний" (відповідач у справі) зареєстрований як юридична особа 26.03.2003 року, розмір статутного фонду - 0 грн., перелік засновників - 515 жителів смт.Маньківка (том 1 а.с.25-27).

Кооператив "Лівобережний" діє на підставі Статуту, який був зареєстрований 26 березня 2003 року (нова редакція зареєстрована 21.06.2005 року). Згідно норм Статуту кооператив - є юридичною неприбутковою особою, створений на добровільному об'єднанні громадян, жителів смт.Маньківка, таких вулиць: Калініна, Жукова, Чуйкова, Піонерська, Степова, Будьонного, К.Маркса, Чкалова, Пархоменка, Набережна, Петровського, 40 років Перемоги, Івана Франка, Леніна, та провулків К.Маркса, Пархоменка, Петровського, які проживають обабіч газопроводу і виявляють бажання, своєю особистою працею і за рахунок особистих коштів брати участь в будівництві та управленні розподільчого газопроводу кооперативу (том 1 а.с.56-61).

Відповідно до розділу ІУ (пункти 21-25) Статуту відповідача кооператив має право продавати майно кооперативу або здавати його в оренду іншим юридичним особам; передати газопровід на технічне обслуговування газоексплуатаційним організаціям на умовах окремого договору; за клопотанням кооперативу для експлуатації може в установленому порядку створюватись експлуатаційна організація кооперативу; укладати договори, пов'язані з будівництвом, експлуатацією, ремонтом газопроводу та утримання допоміжних споруд (при наявності таких), а також інші договори відповідно до цілей його діяльності; відкривати рахунки в банках; створювати резервний фонд.

Згідно розділу У (п.27) Статуту відповідача кооператив зобов'язаний додержувати єдиних правил і норм експлуатації та ремонту газопроводу, правил користування, утримання, газопроводу, допоміжних споруд та інженерного обладнання (при наявності такого).

Виконавчий комітет селищної ради смт.Маньківка видав кооперативу "Лівобережний" Ордер (дозвіл) №55 на проведення (виконання) земельних робіт по будівництву вуличного газопроводу з 01.05.2003 року по 01.12.2003 року (том 1 а.с.118-119).

06 березня 2003 року між вуличним кооперативом "Лівобережним" (замовник) та ТОВ "Укргазифікація-Центр" (виконавець) укладено договір на виконання робіт по будівництву вуличного газопроводу із поліетиленових труб, відповідно до умов якого замовник передав, а підрядник прийняв на себе виконання спеціальних монтажних робіт по будівництву вуличного газопроводу із поліетиленових труб в смт.Маньківка Черкаської області по вулицях: Калініна, Жукова, Чушкова, Піонерська, Степова, Будьонного, К.Маркса, Калова, Пархоменка, Набережна, Петровського, 40 років Перемоги, Івана Франка та провулках: К.Маркса, Пархоменка, Петровського (том 1 а.с.97-98). Відповідно до додатку №1 до Договору загальна вартість вуличного газопроводу з матеріалами 326122 грн. (том 1 а.с.99).

У період березня-вересня 2003 року відповідач сплатив кошти за виконані роботи, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру (том 1 а.с.101-102), також відповідачем придбані матеріали для будівництва, що підтверджується накладними, рахунками-фактурами, квитанціями (том 1 а.с.103-106).

10 березня 2003 року між ДП "Уманьгазпроект" товариства "Уманьбудпроект" та вуличним кооперативом "Лівобережний" укладено договір на виконання проекту газопостачання кооперативу "Лівобережний" в смт.Маньківка (І етап) та підписано акт здачі-прийняття науково-технічної продукції (том 1 а.с.100).

29 березня 2003 року ДП "Газовик" ВАТ "Уманьгаз" видані технічні умови на проектування газопостачання №1200 вуличних газопроводів середнього тиску кооперативу "Лівобережний" (том 1 а.с.120, том 2 а.с.2).

16 травня 2003 року між ДП "Черкаський експертно-технічний центр Держнаглядохоронпраці України" та кооперативом "Лівобережний" укладено Договір-рахунок №560-05-03 на проведення експертизи проектно-кошторисної документації газопостачання смт.Маньківка, підписаний акт приймання-передачі виконаних робіт та сплачена вартість робіт (том 1 а.с.108-109).

Згідно експертного висновку 03.В.№71.6.1.00.56 від 16.05.2003 року представлений робочий проект "Газопостачання смт.Маньківка. Кооператив "Лівобережний" (замовлення №7-2003) рекомендується до затвердження і реєстрації у встановленому порядку (том 1 а.с.110).

19 травня 2003 року між Технагляд за будівництвом газових мереж та споруд на них і відповідачем була укладена Угода на технічний нагляд по будівництву газових мереж (том 1 а.с.117).

25 липня 2003 року між кооперативом "Лівобережний" та ВАТ "Маньківська ПМК-204" укладено Договір про надання послуг будівельною, меліоративною технікою та автотранспортними засобами (том 1 а.с.107). У серпні 2003 року підписаний акт приймання виконаних будівельно-монтажних робіт (том 1 а.с.121).

07 листопада 2003 року відповідач сплатив Дочірньому підприємству "Газовик" ВАТ "Уманьгаз" 10234,80 грн. за урізку вуличного газопроводу (том 1 а.с.102 зворот). Роботи були виконані згідно акту №83 (форма КБ-2в) у жовтні 2003 року. Також у жовтні 2003 року ДП "Газовик" ВАТ "Уманьгаз" здійснило заповнення труби газом (том 1 а.с.122-123).

На побудований газопровід ВАТ "Уманьгаз" виготовлений Паспорт розподільчого газопроводу. У паспорті зазначено: газопровід середнього тиску кооперативу "Лівобережний" (том 2 а.с.3-4).

Приймальною комісією підписано Акт приймання закінченого будівництвом об'єкту системи газопостачання - підземного газопроводу середнього тиску із ПЕ труб в смт.Маньківка масив "Лівобережний", початок робіт 14.05.2003, закінчення робіт 20.10.2003 (том 2 а.с.13).

06 липня 2006 року між ВАТ "Уманьгаз" та кооперативом "Лівобережний" було укладено Договір №20-06 на ремонтні роботи газопроводу, згідно якого виконувались роботи по перевлаштуванню газопроводу на переході через річку (том 1 а.с.111-113).

Також у липні 2006 року відповідачем укладались договори з громадянами щодо ліквідації аварійної ситуації (том 1 а.с.114-116).

Згідно Довідки відповідача від 13 травня 2012 року №5 станом на 01.05.2012 року чисельність газифікованих житлових будинків становить 560, де проживає до 2 тисяч членів кооперативу. Балансова вартість збудованого за кошти членів кооперативу вуличного газопроводу становить 671 632,00 грн. (том 1 а.с.96).

ПАТ "Уманьгаз", відповідно до реєстру договорів, здійснює надання послуг з газопостачання 530 мешканцям смт.Маньківка, які проживають на наступних вулицях: 40 річчя Перемоги, Івана Франка, Будьонного, Жукова, Калініна, Карла Маркса, Леніна, Набережній, Піонерській, Пархоменка, Петровського, Степовій, Чкалова та Чуйкова та провулках Карла Маркса, Пархоменка, Петровського (том 1 а.с.34-42). Із громадянами, які мешкають на вказаних вулицях та провулках смт.Маньківка, позивачем укладені договори про надання послуг з газопостачання (том 1 а.с.43-48) та виконувались ремонтні роботи, що підтверджується витягом з журналу реєстрації заявок на виконання ремонтних робіт (том 1 а.с.49-50).

Листом від 10.02.2005 року №23-23-19/1/32 Черкаське територіальне представництво Національної комісії регулювання електроенергетики України (НКРЕ) повідомило кооператив "Лівобережний" та ВАТ "Уманьгаз" про те, що вимоги ВАТ "Уманьгаз" щодо безкоштовної передачі на його баланс вуличного газопроводу, який належить кооперативу "Лівобережний", без його на те згоди, суперечить чинному законодавству. Якщо побудований газопровід кооперативом "Лівобережний" був введений в експлуатацію, а з побутовими споживачами, які підключені до цього газопроводу, ВАТ "Уманьгаз" уклав договори про надання послуг з газопостачання, то для врегулювання відносин газотранспортної організації з власником газопроводу (кооперативом "Лівобережний") одним із варіантів - є укладання договору оренди газопроводу (том 1 а.с.62).

Листом від 26.08.2005 року №30-23-191/1/185 Черкаське територіальне представництво НКРЕ роз'яснило відповідачу порядок встановлення тарифів на транспортування і постачання природного газу та можливу схему договірних відносин між кооперативом та ВАТ "Уманьгаз" (том 1 а.с.63-64).

01 жовтня 2010 року Територіальне представництво НКРЕ здійснило планову перевірку ВАТ "Уманьгаз" щодо дотримання ліцензійних умов, за результатами якої складений акт №12. В результаті здійснення перевірки додержання ВАТ "Уманьгаз" Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу за регульованим тарифом та з розподілу природного і нафтового газу за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року виявлені порушення пункту 2.1.1 Ліцензійних умов з постачання та пункту 2.1.1 Ліцензійних умов з розподілу у частині постачання природного газу споживачам смт.Маньківка - членам кооперативу "Лівобережний" газовими мережами, які не перебувають у власності або користуванні (на балансі) ВАТ "Уманьгаз", через небажання юридичної особи - кооперативу "Лівобережний" укласти відповідні договори та забезпечити виконання Правил безпеки систем газопостачання України (том 1 а.с.15-16).

На підставі акту перевірки №12 НКРЕ прийняла розпорядження від 08.10.2010 року №93-р, яким вирішила попередити ВАТ "Уманьгаз" про необхідність усунення до 31.12.2010 порушення пунктів 2.1.1 Ліцензійних умов з постачання та Ліцензійних умов з розподілу в частині наявності в ліцензіата розподільних мереж, які перебувають у його власності чи користуванні (том 1 а.с.17).

12 жовтня 2010 року ВАТ "Уманьгаз" направило голові кооперативу "Лівобережний" лист (з копією голові Маньківської РДА та селищному голові), у якому для виконання протокольного рішення засідання Ради облдержадміністрації з питань безпечної життєдіяльності населення (протокол №3 від 22.09.2010 р.), а також вимог Розпорядження ТП НКРЕ від 08.10.2010 р. щодо усунення порушення ВАТ "Уманьгаз" Ліцензійних умов, просило надати документи, що підтверджують право власності кооперативу на діючі розподільчі (вуличні газопроводи), рішення селищної ради про відведення землі під газопроводи, витяг з Єдиного державного реєстру права власності на нерухоме майно (газопроводи), довідку про первинну та залишкову вартість газопроводів, дані про проведення ідентифікації газопроводів як об'єктів підвищеної небезпеки, копію наказу кооперативу "Лівобережний" про призначення відповідальної особи за експлуатацію системи газопостачання та копію статуту кооперативу "Лівобережний" (том 1 а.с.18).

Листом від 20.10.2010 року №1038/02-9 Маньківський селищний голова повідомив ВАТ "Уманьгаз" про відсутність інформації, що підтверджує право власності кооперативу "Лівобережний" на діючі розподільчі (вуличні) газопроводи, витягу з Єдиного державного реєстру права власності на нерухоме майно (газопроводи), та іншої інформації. Відведення землі під газопроводи не проводилося (том 1 а.с.19).

Листом від 18.11.2010 року №2084 ВАТ "Уманьгаз" наполягав на обранні кооперативом шляху вирішення проблеми - укладення договору із спеціалізованим підприємством на технічне обслуговування газопроводів; створення власної газової служби, що забезпечить належну експлуатацію газопроводів або передачу газопроводів у комунальну власність селища з послідуючою передачею газопроводу у державну власність (том 1 а.с.20).

Листом від 09 квітня 2010 року №5 кооператив "Лівобережний" звернувся до прокурора Маньківського району, у якому вказав, що 09.04.2010 року кооператив направив до ВАТ "Уманьгаз" договір оренди вуличного газопроводу середнього тиску та просив втрутитися у справу, оскільки ВАТ "Уманьгаз" направив ультимативний лист про відключення газопроводу від постачання 12 квітня цього року (том 2 а.с.89).

22 жовтня 2010 року за №03/2200 Черкаське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України направило ВАТ "Уманьгаз" рекомендації про припинення дій, що містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у яких рекомендувало припинити дії, що містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, шляхом укладання в місячний термін договору оренди середнього тиску протяжністю 28 км 191 м з кооперативом "Лівобережний" (том 1 а.с.65-66).

11 вересня 2011 року працівниками Управління Держгірпромнагляду по Черкаській області, за участю ст.помічника прокурора Маньківського району, проведено позапланову оперативну перевірку стану промислової безпеки, охорони праці на вуличні газопроводи середнього тиску кооперативу "Лівобережний" (смт.Маньківка), за результатами якої складено акт №3-09-77. У акті вказано, що кооперативом "Лівобережний" не укладено угоду на технічне обслуговування і ремонт споруд системи газопостачання (пп.4.2.8, 4.2.9 Правил безпеки систем газопостачання України). При перевірці на герметичність з'єднань регуляторів тиску газу виявлено виток газу по вул.Жукова, 10. Результати виконання комплексного приладового обстеження підземних газопроводів в 2001 р. не занесені до паспорту технічного стану газопроводу (том 1 а.с.21).

13 жовтня 2011 року НКРЕ прийняла розпорядження №166-р, у яких попередила ПАТ "Уманьгаз" про необхідність усунення порушення пункту 2.1.1 Ліцензійних умов з постачання та 2.1.1 Ліцензійних умов з розподілу в частині наявності у ліцензіата розподільчих мереж, які перебувають у його власності чи користуванні (том 1 а.с.22).

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Предметом спору у справі є спонукання кооперативу - замовника будівництва розподільчих газових мереж передати газопостачальному підприємству у постійне користування розподільчі газові мережі для здійснення їх технічного обслуговування та постачання природного газу за регульованим тарифом, а також усунення перешкод у користуванні розподільчими газовими мережами.

З вищенаведених доказів у справі вбачається, що позивач є суб'єктом господарювання, здійснює ліцензійну господарську діяльність з розподілення та постачання природного газу споживачам, у тому числі громадянам - членам кооперативу по розподільчій газовій мережі, побудованій вуличним кооперативом "Лівобережний" за рахунок коштів населення. Відповідач був створений у березні 2003 року як кооператив, на добровільному об'єднанні громадян, жителів конкретних вулиць та провулків смт. Маньківка, які виявили бажання своєю особистою працею і за рахунок особистих коштів взяти участь в будівництві розподільчих газових мереж для газифікації житлових будинків. Згідно норм Статуту відповідача він є кооперативом, юридичною неприбутковою особою.

Сторонами не заперечується факт будівництва вуличним кооперативом "Лівобережний" підземного газопроводу середнього тиску із поліетиленових труб в смт. Маньківка, масив "Лівобережний" протяжністю 28 км 191 м, за рахунок коштів населення (далі вживається скорочено - розподільчий газопровід). Замовником будівництва розподільчого газопроводу був вуличний кооператив по будівництву розподільчих газових мереж для газифікації житлових будинків за рахунок коштів населення.

З матеріалів справи вбачається, що на дату підписання Акту приймання закінченого будівництвом об'єкту системи газопостачання - розподільчого газопроводу (20.10.2003 року) головою комісії (представник замовника) був Рязанов В.Д. (посада не вказана), у складі приймальної комісії від експлуатаційної комісії був начальник Уманського ДП "Газовик". ДП "Газовик" ВАТ "Уманьгаз" ліквідований. Паспорт розподільчого газопроводу виготовлений ВАТ "Уманьгаз" (правопопередник позивача). Розподільчий газопровід на даний час функціонує за його цільовим призначенням, по ньому позивачем здійснюється постачання природного газу до житлових будинків членів кооперативу "Лівобережний". Однак розподільчий газопровід не переданий позивачу у користування, що є перешкодою для здійснення його ліцензійної господарської діяльності.

На дату створення вуличного кооперативу, внесення змін до його Статуту, будівництва та введення в експлуатацію розподільчого газопроводу правовідносини права власності регулювались Цивільним кодексом УРСР (1963 року), Законом України "Про власність" від 07 лютого 1991 року №697-ХІІ, введений в дію 15 квітня 1991 року, втратив чинність згідно із Законом України від 27.04.2007 року №997-У (далі вживається скорочено - ЗУ "Про власність").

Правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні врегульовані спеціальним Законом України "Про кооперацію" від 10 липня 2003 року №1087-ІУ із змінами і доповненнями (далі вживається скорочено - ЗУ "Про кооперацію").

Відповідно до ст.6 ЗУ "Про кооперацію" кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об'єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо. Кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням.

Зі змісту Статуту відповідача вбачається, що він є кооперативом, створеним з метою будівництва розподільчих газових мереж для газифікації житлових будинків за рахунок коштів населення. На вимогу суду відповідач не надав перелік членів кооперативу з визначенням розміру їх паю.

Згідно зі ст.20 ЗУ "Про власність" (в редакції чинній на дату приймання в експлуатацію розподільчого газопроводу) суб'єктами права колективної власності є, серед інших, кооперативи та інші організації, що є юридичними особами.

Відповідно до ст.21 ЗУ "Про власність" право колективної власності виникає, у тому числі на підставі добровільного об'єднання майна громадян і юридичних осіб для створення кооперативів, інших цивільно-правових угод.

Згідно ст. 24 ЗУ "Про власність" об'єктами права власності кооперативу є будівлі, споруди, грошові та інші майнові внески його членів; виготовлена ним продукція; доходи, одержані від її реалізації та іншої діяльності, передбаченої статутом кооперативу, а також інше майно, придбане на підставах, не заборонених законом. Кожен член кооперативу має право на частку доходу, одержану на його пай. У майні, що належить кооперативу, визначаються частки членів цього кооперативу. В разі добровільного виходу з кооперативу громадянин має право на виділення належної йому частки в майні кооперативу в натурі, грошах або цінних паперах. При ліквідації кооперативу майно, що залишилося після розрахунків з бюджетом, банками та іншими кредиторами, розподіляється між членами кооперативу.

Таким чином, розподільчий газопровід є об'єктом права власності кооперативу, побудований (створений) за кошти членів кооперативу. Розмір паю кожного члена кооперативу у розподільчому газопроводі відповідачем не доведений.

В процесі вирішення спору, на виконання вимог суду про надання доказів, які підтверджують виконання п.27 Статуту, відповідач надав документи на будівництво розподільчого газопроводу. Проте не надав документів, які відповідно до "Правил безпеки систем газопостачання України" (НПАОО 0.00-1.20-98, затверджені наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці (Держнаглядохоронпраці) від 01.10.1997 року №254, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 15.05.1998 року за №318/2758), є обов'язковими для забезпечення промислової безпеки, охорони, обслуговування підземного розподільчого газопроводу і повинні були бути пред'явлені приймальній комісії, а саме:

копія наказу про призначення особи, відповідальної за безпечну експлуатацію газового господарства підприємства;

положення про газову службу підприємства або договір з СПГГ чи іншою спеціалізованою організацією про технічне обслуговування і ремонт газопроводів та газового обладнання;

протоколи перевірки знань цих Правил, норм і інструкцій з питань охорони праці керівниками, спеціалістами і робітниками;

посадові та виробничі інструкції, технологічні схеми, а також інструкції з охорони праці;

акт приймання газового обладнання;

акт про перевірку технічного стану димовідвідних та вентиляційних пристроїв;

план локалізації і ліквідації можливих аварійних ситуацій, складений відповідно до вимог розділу 6 цих Правил;

акти про виконані роботи з герметизації вводів інженерних підземних комунікацій.

Відсутність вказаних документів у відповідача свідчить про те, що пуск газу був здійснений спеціалізованою службою ДП "Газовик" ВАТ "Уманьгаз", після ліквідації якого, постачання газу його споживачам, у тому числі членам кооперативу, прийняв позивач, про що уклав відповідні договори про надання послуг з газопостачання.

Відповідач також не надав документів, які б свідчили про створення власної газової служби чи газоексплуатаційної орагнізації; не надав рішень загальних зборів членів кооперативу чи інших органів управління кооперативом щодо вирішення питань забезпечення обслуговування розподільчого газопроводу; не надав договорів на продаж або здачу в оренду, здійснення технічного обслуговування розподільчого газопроводу спеціалізованими підприємствами.

З огляду на наведені норми законодавства та встановлені фактичні обставини, суд вважає, що відповідач не реалізував передбачені розділом ІУ Статуту права, і на даний час не спроможний виконувати статутні обов'язки, встановлені п.27 Статуту, у тому числі щодо додержання правил і норм експлуатації, користування, утримання розподільчого газопроводу.

Згідно ст.133 ГК України основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління. Господарська діяльність може здійснюватися також на основі інших речових прав (право володіння, право користування тощо), передбачених Цивільним кодексом України. Майно суб'єктів господарювання може бути закріплено на іншому праві відповідно до умов договору з власником майна.

Відповідно до ст.134 ГК України суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб'єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правового режиму майна, передбачених цим Кодексом.

Статтею 139 ГК України встановлено, що майном у цьому Кодексі визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів. Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів.

Розподільчий газопровід являється спорудою і відповідно до ст.139 ГК України, Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність" відноситься до основних фондів.

Згідно зі ст.145 ГК України майновий стан суб'єкта господарювання визначається сукупністю належних йому майнових прав та майнових зобов'язань, що відображається у бухгалтерському обліку його господарської діяльності відповідно до вимог закону. Зміна правового режиму майна суб'єкта господарювання здійснюється за рішенням власника (власників) майна у спосіб, передбачений цим Кодексом та прийнятими відповідно до нього іншими законами, крім випадків, якщо така зміна забороняється законом. Суб'єкти господарювання зобов'язані на основі даних бухгалтерського обліку складати фінансову звітність за формами, передбаченими законодавством, проводити інвентаризацію належного їм майна для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності, надавати фінансову звітність відповідно до вимог закону та їх установчих документів.

Розподільчий газопровід не внесений до статутного капіталу відповідача. На підтвердження наявності розподільчого газопроводу в обліку та його балансової вартості відповідач надав довідку, яку не підтвердив посиланням на відповідні статті балансу, обов'язкової фінансової звітності, дані інвентаризації. Згідно положень Статуту відповідач є неприбутковою юридичною особою, отже здійснює господарську діяльність без мети одержання прибутку (ст.52 ГК України).

Відповідно до ст.13 Конституції України власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільства.

Згідно зі ст.319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач фактично допущений відповідачем до користування розподільчим газопроводом.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку природного газу визначає Закон України "Про засади функціонування ринку природного газу" від 08 липня 2010 року №2467-УІ, із змінами (далі - ЗУ " Про засади функціонування ринку природного газу").

Відповідач не укладав угоди на розподіл природного газу в порядку, встановленому чинним законодавством, зокрема, ст.ст.179-181 ГК України, не є ні замовником природного газу, ні кваліфікованим споживачем, ні споживачем природного газу в розумінні ЗУ "Про засади функціонування ринку природного газу". Споживачами природного газу, який транспортується розподільчим газопроводом для постачання природного газу, є фізичні особи, у тому числі члени кооперативу, які отримують природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх житлових приміщень (побутові споживачі в розумінні ЗУ "Про засади функціонування ринку природного газу").

Відповідач не спроможний здійснювати постачання природного газу побутовим споживачам - членам кооперативу розподільчим газопроводом, оскільки не отримав відповідні ліцензії. В той же час заперечує передачу розподільчого газопроводу у постійне користування позивачу, який має відповідні ліцензії і фактично здійснює подачу газу у газопровід кооперативу та надає послуги з газопостачання членам кооперативу.

Доводи представників відповідача про наявність пропозицій відповідача про передачу позивачу розподільчого газопроводу в оренду, не підтверджені належними та допустимими доказами, зокрема: наявним, направленим позивачу для розгляду, проектом договору оренди, підготовленим в порядку ст.ст.283-286, 179-181 ГК України. За відсутності пропозиції відповідача стосовно істотних умов договору оренди, передбачених ст.284 ГК України, ні позивач, ні суд не могли їх розглянути та, відповідно, укласти такий договір за рішенням суду.

В процесі вирішення спору сторони не підтвердили належними та допустимими доказами, зокрема: проектами договорів, які пропонувались для розгляду, відповідними листами, які б свідчили про виконання ними встановленого ст.181 Господарського кодексу України загального порядку укладання господарських договорів.

Вимоги позивача зобов'язати відповідача передати у постійне користування позивачу розподільчий газопровід, без визначення істотних умов його передачі порушить права членів кооперативу, оскільки відповідно до ст.15 ЗУ "Про кооперацію" прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном належить до компетенції загальних зборів членів кооперативу. В той же час відсутність у користуванні позивача розподільчого газопроводу перешкоджає здійсненню його ліцензійної діяльності з розподілу та постачання природного газу членам кооперативу (відповідача). Тому ці вимоги розглянуті судом, виходячи з особливостей об'єкту права власності та норм чинного законодавства щодо його використання.

Так, відповідно до ст.9 Закону України " Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 01 червня 2000 року №1775-ІІІ, із змінами і доповненнями ліцензуванню підлягають у тому числі такі види господарської діяльності: транспортування нафти, нафтопродуктів магістральним трубопроводом, транспортування природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ трубопроводами та їх розподіл (пп.14); постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим та нерегульованим тарифом (пп.15).

Як вбачається з вищенаведених доказів у справі, позивач має ліцензії, видані НКРЕ, на розподіл природного і нафтового газу та на постачання природного газу за регульованим тарифом. Відповідач відповідних ліцензій не має.

Згідно ст.13 Закону України "Про трубопровідний транспорт" діяльність пов'язана з проектуванням, будівництвом, ремонтом та експлуатацією об'єктів трубопровідного транспорту здійснюється на підставі ліцензій і підлягає обов'язковій сертифікації.

З огляду на наведені норми чинного законодавства, встановлені ст.ст.19, 20 ЗУ "Про засади функціонування ринку природного газу" права, обов'язки споживачів і постачальників, враховуючи Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом, а також Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ, зважаючи на неспроможність відповідача забезпечити безпечну, належну експлуатацію розподільчого газопроводу та його використання за цільовим призначенням, ухилення відповідача від реалізації своїх Статутних прав щодо передачі спеціалізованим підприємствам на відповідних договірних умовах розподільчого газопроводу, суд вважає, що за встановлених фактичних обставин справи, позивач має право на користування збудованим кооперативом "Лівобережний" підземним розподільчим газопроводом для здійснення його технічного обслуговування та постачання природного газу за регульованим тарифом.

Визнання в судовому порядку права користування позивача розподільчим газопроводом для цієї мети, забезпечить належне технічне обслуговування належного відповідачу розподільчого газопроводу, безпечне його функціонування, постачання природного газу до житлових будинків членів кооперативу, здійснення відповідачем в установленому порядку ліцензійної господарської діяльності, і не порушує, встановлені розділом ІУ Статуту, прав кооперативу, у тому числі права передачі або здачі в оренду газопроводу, створення експлуатаційної організації, тощо.

З огляду на викладене, позовні вимоги про зобов'язання передати у користування газопровід, підлягають частковому задоволенню.

Вимоги позивача зобов'язати відповідача не чинити перешкод позивачу в здійсненні технічного обслуговування, нагляду по постачанню природного газу по розподільчому газопроводу не підтверджені конкретними фактами цих перешкод та доказами, що їх підтверджують, тому задоволенню не підлягають, як не доведені.

Клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, суд вважає безпідставним, тому відмовляє у його задоволенні.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати суд покладає на позивача, оскільки вважає, що спір виник внаслідок неправильних дій позивача при укладанні ним договорів з членами кооперативу про надання послуг з газопостачання та подачі газу у газопровід кооперативу.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати за Публічним акціонерним товариством "Уманьгаз", ідентифікаційний код 03361419 (Черкаська область, м.Умань, вул.Дерев'янка,19) право користування підземним газопроводом середнього тиску із поліетиленових труб в смт. Маньківка, масив "Лівобережний" протяжністю 28 км 191 м, збудований кооперативом "Лівобережний", ідентифікаційний код 33625269 (Черкаська область, смт. Маньківка, провул. Пархоменка,10), для здійснення технічного обслуговування та постачання природного газу за регульованим тарифом.

В решті позову відмовити.

Відмовити кооперативу "Лівобережний" у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 25 червня 2012 року.

СУДДЯ Н.М. Курченко