Рішення

від 26.06.2012 по справі 2/36

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" червня 2012 року справа № 5028/2/36/2012

Суддя господарського суду Чернігівської області Михайлюк С.І., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сівер Газ»(м. Київ, Печерський узвіз, 3, представник Кальонов Д.Г.) до товариства з обмеженою відповідальністю «Новатор-трейд»(Чернігівська обл., Чернігівський р-н, с. Кошівка, вул. Шосейна, 3-в, представник Шандренко О.О.) про стягнення 140450,02грн.,

в с т а н о в и в:

Позивачем заявлений позов про стягнення з відповідача 98500грн. основного боргу, 5506,11грн. пені, 24625грн. штрафу, 889,46грн. інфляційних, 10929,45горн. 30%річних. Позов мотивований порушенням відповідачем грошового обов'язку за договором від 24.10.2011р. № 251011. При цьому позивач зазначає, що ним було передано відповідачеві 18625 літрів скрапленого газу на загальну суму 100627,8грн. згідно з товарно-транспортною накладною № 4 від 13.12.2011р., 12.12.2011р. виставлено рахунок-фактуру № 91 на суму 100627,8грн., строк оплати за договором становить 2 банківських дня з дати отримання товару, відповідачем 12.12.2011р. здійснено часткову оплату на суму 2187,8грн.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, його представник у судовому засіданні 05.06.2012р. пояснив, що товар одержано на суму 62807,5грн., надав документи на одержання товару на цю суму.

Відповідачем надані письмові пояснення, в яких, зокрема зазначено, що ТТН не має відношення до договору, газу отримано на суму 62807,5грн.

Суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

24.10.2011р. між сторонами укладений договір № 251011 постачання скрапленого газу. За цим договором продавець (позивач) зобов'язався у відповідності із замовленнями згідно з графіком передавати партіями у власність покупцю (відповідач) скраплений вуглеводний газ марки СПБТ ДСТУ 4047-2011 (надалі товар), а покупець зобов'язався приймати товар та своєчасно здійснювати оплату (п.п. 1.1., 3.1.).

Згідно з п. 1.2. договору кількість, асортимент, умови постачання, ціна товару та умови оплати вказуються у додаткових угодах, які є невід'ємними частинами договору. Водночас з п. 2.2. договору вбачається, що поставка товару може здійснюватися і без підписання додаткової угоди.

У судовому засіданні представники сторін пояснили, що додаткові угоди не укладалися, письмових графіків та заявок на відвантаження товару не було.

У підтвердження передачі позивачеві та одержання останнім 18625 літрів газу на суму 100627,8грн. позивач надав суду товарно-транспорту накладну № 4 від 13.12.2011р. Проте, на думку суду, зазначений документ не може бути належним доказом здійснення між сторонами такої господарської операції. Зокрема, пунктом 3.7. договору передбачено, що моментом передачі товару за кількістю та якістю вважається дата підписання товарної та (або) товарно-транспортної накладних на товар про їх отримання покупцем. Товарна та (або) товарно-транспортні накладні мають обов'язково містити печатку або штемпель покупця. Товарно-транспортна накладна №4 від 13.12.2001р. не містить ні печатки, ні штемпеля покупця. Доказів надсилання відповідачеві та одержання ним рахунку на оплату № 91 від 12.12.2001р. на суму 100627,8грн. позивач не надав.

Ухвалою суду від 08.06.2012р. позивача зобов'язано надати податкову накладну на суму 100627,8грн., яку до матеріалів справи не надано. Натомість позивачем надано податкову накладну від 12.12.2011р. на суму 62807,5грн., що відповідає сумі податкової накладної, що надана відповідачем.

Відповідач надав до матеріалів справи рахунок позивача на оплату № 91 від 12.12.2011р. на суму 62807,5грн. з підписом та печаткою позивача та видаткову накладну з підписами та печатками сторін № 80 від 12.12.2011р. на суму 62807,5грн. Видаткова накладна містить посилання на договір № 251011. Згідно з довіреністю № 24 від 13.12.2011р. (надана позивачем) відповідач мав одержати газ скраплений у кількості 6,475 т, що відповідає кількості вантажу, що вказана у видатковій накладній № 80 від 12.12.2011р., у рахунку на оплату № 91 від 12.12.2011р.

У судовому засіданні 08.06.2012р. представник позивача пояснив, що податкова накладна № 175 на суму 62807,5грн., видаткова накладна № 80 від 12.12.2011р. на суму 62807,5грн., рахунок на оплату № 91 від 12.12.2011р., які надані до матеріалів справи відповідачем, містять печатку підприємства позивача та підпис представників підприємства.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідно до п. 2.2. договору покупець мав здійснити розрахунок, сплативши позивачеві 62807,5грн. впродовж двох банківських днів з дати отримання товару. Відповідачем сплачено лише 2127,8грн. Тому відповідач є таким, що допусти прострочення.

Відповідно до пунктів 4.4., 4.5., 4.6. договору № 251011 від 24.10.2011р. у випадку порушення покупцем термінів здійснення взаєморозрахунків останній сплачу постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення; якщо термін прострочення покупцем проведення взаєморозрахунків перевищує 15 календарних днів, покупець зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 25% від суми заборгованості протягом 5 робочих днів із дня одержання відповідної письмової вимоги постачальника (вимога одержана 31.12.2011р.); у випадку прострочення покупцем терміну здійснення взаєморозрахунку покупець зобов'язаний на вимогу постачальника сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30%річних від простроченої суми за користування грошовими коштами.

Судом здійснений перерахунок вказаних сум, виходячи з простроченої заборгованості у розмірі 60679,7грн. За період з 15.12.2011р. по 27.04.2012р. розмір пені становить 3440,54грн., 30% річних -6716,87грн., розмір інфляційних за період грудень 2011р. - березень 2012р. -547,94грн., штрафу -15169,93грн.

Отже позовні вимоги підлягають задоволенню частково, судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

Також слід зазначити, що у судовому засіданні 21.06.2012р. сторони пояснили, що приймання товару за кількість та якістю не здійснювалося відповідно до п. 3.6. договору ( приймання товару за кількістю та якістю здійснюється сторонами відповідно до інструкції про порядок приймання, зберігання відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України № 332 від 03.06.2002р.

У судовому засіданні 21.06.2012р. відповідачем заявлене клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій у разі задоволення позовних вимог, проти якого позивач заперечив.

Суд не знаходить підстав для зменшення розміру перерахованих пені та штрафу.

Враховуючи викладене, а також керуючись ст. ст. 193, 230, 265 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 549, 625, 627, 629, 655, 712 Цивільного кодексу України, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Новатор-Трейд»(15518, Чернігівський р-н, с. Кошівка, вул Шосейна, 3 В, код 36806279) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СіверГаз»(01023, м. Київ, вул Печерський узвіз,3, оф. 403, код 37701793) 60679,7 грн. боргу, 3440,54 грн. пені, 6716,87 грн. 30% річних, 547,94 грн. інфляційних, 15169,93 грн. штрафу, 1731,1 грн. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 26.06.2012 р.

Суддя С.І. Михайлюк

26.06.12