Постанова

від 21.06.2012 по справі 29/187 (10)

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.12 Справа № 29/187 (10)

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

Краєвської М.В.

при секретарі судового засідання Петрик К.О.

розглянув апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Самбірський дослідно-експериментальний машинобудівний завод" від 28.10.2011

на рішення господарського суду Львівської області

від 18.10.2011р. у справі № 29/187 (10)

за позовом публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" від імені якого діє Львівська обласна філія публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", м. Львів

до відповідача відкритого акціонерного товариства "Самбірський дослідно-експериментальний машинобудівний завод", м. Самбір

третя особатовариство з обмеженою відповідальністю «Камаз-Запчастина», м.Жовква

про стягнення 2 211 280,52 грн.

за участю представників сторін

від позивача Бляхар Є.П.

від відповідача Петровський Ю.І.

від третьої особи не з?явився

Права та обов??язки сторін, визначені ст.ст.20,22 ГПК України, роз?яснено.

Рішенням господарського суду Львівської області від 18.10.2011р. у справі №29/187 (10) (суддя Синчук М.М.) частково задоволено позов публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" від імені якого діє Львівська обласна філія публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", присуджено до стягнення з відкритого акціонерного товариства (далі-ВАТ) "Самбірського дослідно-експериментального машинобудівного заводу" 242 691,74 доларів США, що становить 1'919'691,66 грн. заборгованості, шляхом звернення стягнення на заставлене, згідно іпотечного договору від 17.08.2006р., за реєстровим №2848, майно ВАТ "Самбірського дослідно-експериментального машинобудівного заводу", а саме, нерухоме майно: нежитлову будівлю, (їдальня-клуб), загальною площею 996,4 кв.м., що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Самбір, вул. Децика, 16/2, для задоволення грошових вимог публічного акціонерного товариства (далі-ПАТ) "Укрсоцбанк" в особі Львівської обласної філії ПАТ "Укрсоцбанк" за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №600/03-620 від 16.08.2006 р.; а також 19'196,12 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 204,87грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в частині стягнення 177'957,05 грн. пені - відмовлено.

Рішення суду мотивовано ст.ст. 526, 589, 625, 1054 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, на підставі яких місцевим господарським судом зроблено висновок про підставність вимог позивача, оскільки третьою особою зобов'язання щодо повернення кредитних коштів за договором відновлювальної кредитної лінії № 600/03-620 від 16.08.2006р. не виконані, тому вимога позивача про звернення стягнення на заставлене майно відповідно до іпотечного договору від 17.08.2006р. на суму заборгованості в розмірі 1919691,66грн. є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Дане рішення оскаржується відповідачем - публічним акціонерним товариством "Самбірський дослідно-експериментальний машинобудівний завод" (змінено назву організаційно-правової форми товариства з ВАТ та ПАТ), оскільки, на думку скаржника, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права; з неповним з?ясуванням обставин справи; просить рішення скасувати і прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Як на підставу своїх вимог, скаржник посилається на те, що умовами договору передбачено, що термін користування позичальником (третьою особою) кожним траншем не може перевищувати 120 календарних днів з моменту його надання, тому, враховуючи, що відповідні транші надавались у 2006 році, судом не взято до уваги, що позов подано з пропуском трьохрічного строку позовної давності, про застосування якого відповідачем подано відповідну заяву в порядку ст.267 ЦК України, відтак, безпідставно не застосовано позовної давності. Окрім того, скаржник зазначає, що суд, задоволивши позов, в порушення ст.39 Закону України «Про іпотеку», не вказав способу реалізації предмета іпотеки та його початкову ціну. Також скаржник вважає, що майнова порука відповідача по договору іпотеки від 17.08.2006р. вважається припиненою в силу імперативної вказівки, яка передбачена диспозицією ч.4 ст.559 ЦК України; тощо.

Представник скаржника в судовому засіданні доводи апеляційної скарги, уточнень та доповнень до неї підтримав.

Позивач доводи скаржника заперечив з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу (а.с.29-30, том ІІ) та усними поясненнями представника в судових засіданнях. Зокрема, зазначив про безпідставність апеляційної скарги.

Третя особа явку представника в судові засідання не забезпечила, пояснень по апеляційній скарзі не подала, причин неявки суду не повідомила. Направлені ухвали Львівського апеляційного господарського суду на адресу ТзОВ «Камаз-Запчастина»- Львівська область, м.Жовква, вул.Л.Українки, 26, повернуті з відміткою поштового зв?язку: «за зазначеною адресою фірми немає».

Згідно довідки №1193 з ЄДРПОУ та свідоцтва про державну реєстрацію, долучених позивачем до апеляційної скарги, місцезнаходженням ТзОВ «Камаз-Запчастина»є Львівська область, Жовківський район., м.Жовква, вул..Л.Україники, 26.

За електронним запитом від 28.05.2012р. за №13903040 станом на 28.05.2012р. надано спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, згідно якого місцезнаходження ТзОВ «Камаз-Запчастина»зареєстровано за адресою: 91000, м.Луганськ, Ленінський район, площа Героїв ВВВ, будинок 8 (а.с..., том ІІ).

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 24.05.2012р. зобов'язано позивача направити копії позовної заяви, доданих до неї документів, копії оскарженого рішення у справі - ТзОВ «Камаз-Запчастина» на адресу: 91000, Луганська область, м.Луганськ, Ленінський район, площа Героїв ВВВ, будинок 8; докази направлення подати суду; відповідача - подати письмові пояснення щодо причин неоплати вартості проведення експертизи; направити копії апеляційної скарги, доданих до неї документів, копію оскарженого рішення у справі ТзОВ «Камаз-Запчастина»на адресу: 91000, Луганська область, м.Луганськ, Ленінський район, площа Героїв ВВВ, будинок 8. Докази направлення подати суду; третю особу - подати суду документально обґрунтовані письмові пояснення по суті справи.

Направлені ухвали Львівського апеляційного господарського суду на адресу ТзОВ «Камаз-Запчастина»- м.Луганськ, Ленінський район, площа Героїв ВВВ, будинок 8, повернуті з відміткою поштового зв?язку: «вибули».

Судова колегія зазначає, що ТзОВ «Камаз-Запчастина»несе відповідальність за можливі наслідки неподання відомостей стосовно змін свого місцезнаходження, оскільки згідно ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" юридичні особи зобов'язані подавати відомості стосовно змін свого місцезнаходження державному реєстратору.

До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (Лист, Вищий господарський суд, від 02.06.2006, № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм ГПК України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році").

Оскільки явка представників сторін не визнавалась судом обов?язковою, за відсутності клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представника третьої особи, за наявними у справі матеріалами.

З матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається наступне:

16.08.2006р. між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (змінено назву на публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», позивач у справі, кредитор по договору) та товариством з обмеженою відповідальністю (далі-ТзОВ) «Камаз-Запчастина» (третя особа у справі, позичальник по договору) було укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії №600/03-620 (далі - кредитний договір), за умовами якого кредитор зобов?язався надати позичальнику кредит окремими частинами (траншами) зі сплатою 13,25% річних та комісій, в розмірі та в порядку визначеному тарифами на послуги по наданню кредитів (додаток №1 до цього кредитного договору), в межах максимального ліміту заборгованості 200 000 доларів США з графіком змін максимального ліміту заборгованості (додаток №2 до кредитного договору) та кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом 15.08.2009р. на умовах визначених цим договором (а.с.4-7, т. І).

Відповідно до п. 4.4. кредитного договору, дія договору припиняється після повного погашення заборгованості позичальника.

Відповідно до п. 1.3. кредитного договору, в якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов?язань по поверненню кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги кредитора, 17.08.2006р. між банком (іпотекодержатель) та відкритим акціонерним товариством "Самбірський дослідно-експериментальний машинобудівний завод" (відповідач у справі, іпотекодавець по договору) було укладено договір іпотеки нежитлової будівлі (їдальня-клуб), загальною площею 996,4кв.м., що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Самбір, вул. Децика, 16/2, заставною вартістю 2000 000грн., що становить на дату укладення цього договору 396 039,60 доларів США (а.с.8-11, том І).

Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія ЯЯЯ №401853, виданого виконавчим комітетом Самбірської міської ради 13.05.2005 р. на підставі рішення виконавчого комітету Самбірської міської ради 18.04.2005р. за №230. Право власності на предмет іпотеки зареєстровано Самбірським міжміським бюро технічної інвентаризації 20.05.2005 р. в реєстрову книгу №3 за реєстровим №403. Предмет іпотеки зареєстрований в державному реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстровим номером 10755382.

Згідно п.2.4.3 іпотечного договору, у разі невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобовязання, позивач має право задовольнити забезпечені іпотекою вимоги, зазначені в п. п. 1.4., 1.5. цього договору, шляхом звернення стягнення на заставлене майно.

Пунктом 1.4.1. іпотечного договору сторони погодили зміст та розмір основного зобовязання, строк і порядок його виконання, а саме: змістом основного зобовязання є повернення кредиту в межах максимального ліміту заборгованості 200 000,00 доларів США, що на дату укладення кредитного договору за офіційним курсом Національного банку України становить 1 010 000,00 грн. з порядком погашення основної суми заборгованості згідно основного зобовязання, та кінцевим терміном повернення основної заборгованості 15.08.2009 р., а також дострокового погашення у випадках, передбачених договором, яким обумовлене основне зобовязання, сплата процентів за користування кредитом у розмірі 13,25% річних та комісій, сплата можливої неустойки та відшкодування витрат.

09.10.2009р. між АКБСР "Укрсоцбанк" та ТзОВ «Камаз-Запчастини» було укладено договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору, яким внесено зміни в п.п. 2.4., 3.3.4. договору, а також доповнено договір новими умовами (а.с. 175, том І).

Позивачем на виконання умов договору надано позичальнику кредит в розмірі 200000доларів США, що підтверджується електронними виписками, наданими позивачем в судовому засіданні 04.10.2011 р. (а.с. 137-169, том І).

Однак, позичальник -ТзОВ «Камаз-Запчастина», в порушення умов кредитного договору, у встановлені кредитним договором строки кредитних коштів та відсотків за користування кредитом не сплатив (доказів протилежного матеріали справи не містять).

Станом на 25.03.2010р. за позичальником утворилась заборгованість за кредитним договором у розмірі 224 438,87доларів США, з яких 200 000доларів США - заборгованість по кредиту, 24 438,87доларів США -заборгованість по відсотках.

29.03.2011р. позивачем надіслано на адресу ТзОВ «Камаз-Запчастина»(позичальника) письмову вимогу від 25.03.20110р. про сплату процентів за користування кредитом та погашення заборгованості в цілому, яка отримана третьою особою 30.03.2010р., про що свідчить повідомлення про вручення (а.с. 19-20, том І).

Одночасно, 29.03.2010р. позивачем надіслано на адресу та ВАТ «Самбірський дослідно-експериментальний машинобудівний завод»лист-повідомлення від 25.03.2010р., яким позивач повідомив поручителя, що у разі неповернення позичальником (ТзОВ «Камаз-Запчастина») заборгованості із врахуванням неустойки в 30-ти денний строк з дня отримання вимоги про усунення порушення, банк на підставі п. п. 2.4.3., 4.1. іпотечного договору від 17.08.2006р., розпочне процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки, в один із способів визначених п. 4.5. іпотечного договору. Лист-повідомлення отримано відповідачем 30.03.2010р., про що свідчить повідомлення про вручення (а.с. 21-22, том І).

Направлені позивачем на адресу відповідача та третьої особи заяви про добровільне погашення заборгованості, залишені без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення з позовом ПАТ «Укрсоцбанк»до ВАТ «Самбірський дослідно-експериментальний машинобудівний завод»про стягнення заборгованості в розмірі 242 691,74доларів США та 291 588,86грн., що станом на 21.10.2010р. становить 2 211 280,52грн., шляхом звернення стягнення на заставлене майно.

Судова колегія, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, вважає, що оскаржуване рішення слід частково скасувати, з огляду на наступне:

Спір у даній справі виник з виконання кредитного договору та іпотечного договору, тому на спірні правовідносини між сторонами поширюються норми глав 48, 49, 71 Цивільного кодексу України та глав 20, 22 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ «Камаз-Запчастина», згідно умов кредитного договору, взяло на себе зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту, сплати нарахованих процентів та комісій за користування кредитом, а також у разі порушення (невиконання) умов договору сплати пені від простроченої суми за весь час прострочення.

Факт надання кредиту в розмірі 200 000доларів США підтверджується електронними виписками, долученими позивачем до матеріалів справи (а.с. 137-169, том І).

Факт неналежного виконання третьою особою зобов'язань за договором, зокрема, щодо погашення суми кредиту та процентів за користування кредитом згідно договору до 15.08.2009р., підтверджується матеріалами справи та не спростовано третьою особою та відповідачем належними та допустимими доказами.

Станом на 21.10.2010р. офіційний курс долара США встановлено Національним Банком України в розмірі 7,9116 грн.

Відтак, судова колегія вважає доведеною заборгованість третьої особи по кредиту в розмірі 200 000,00 доларів США, що станом на 21.10.2010 р. становить 1582 320грн., а також заборгованість по відсотках за користування кредитом в розмірі 41 885,69 долари США, що станом на 21.10.2010 р. становить 331 382,82 грн.

Відповідно до п. 4.3.1. кредитного договору, у разі порушення позичальником протягом більше, ніж 30 календарних днів, вимог п. 3.3.5. цього договору, він сплачує кредитору штраф в розмірі 3% проценти від суми невиконаного (простроченого) зобов?язання за кожний випадок, а вимог п. 3.3.2., 3.3.6. цього договору - штраф у вищезазначеному розмірі, який обчислюється, відповідно від заставної вартості предмета застави/іпотеки, зазначеної в п. 1.3. цього договору, та від суми, що підлягає достроковому погашенню.

З посиланням на даний пункт кредитного договору позивачем нараховано 806,05доларів США штрафних санкцій, що станом на 21.10.2010р. становить 6377,14 грн.

Згідно п. 4.2. кредитного договору, у разі прострочення позичальником строків сплати процентів та комісій, визначених цим договором та тарифами, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених п. п. 1.1.1., 2.4., 2.14.3., 3.2.5., 4.4., 5.4. цього договору, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 4%, в національній валюті України, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період невиконання зобовязань за цим договором.

З поданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що позивачем нараховано пеню за несвоєчасну сплату заборгованості по кредиту та пеню за несвоєчасну сплату відсотків за період з 21.12.2009 р. по 20.10.2010 р.

Судова колегія вважає, що місцевий господарський суд правомірно визнав позовну вимогу про стягнення пені такою, що подана з пропуском позовної давності, встановленої п.1.ч.2.ст.258 ЦК України, в один рік, оскільки позов подано 05.11.2010р. (згідно поштового штемпеля на конверті, яким направлена позовна заява на адресу господарського суду Львівської області), про застосування якої відповідачем подано заяву від 18.10.2011р. (а.с.173, том І), відтак, підставно відмовлено в цій частині позовних вимог.

Що стосується позовних вимог про стягнення штрафних санкцій згідно п.4.3.1. кредитного договору, нарахованих за період з 30.10.2009р. по 30.09.2010р., то судова колегія зазначає, що дані позовні вимоги про стягнення неустойки заявлені з пропуском позовної давності, встановленої п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, відтак, заява відповідача про застосування позовної давності до даних позовних вимог, є підставою для відмови у позові в цій частині.

З огляду на викладене, оскаржуване рішення в частині стягнення з відповідача штрафу в розмірі 806,05 доларів США слід скасувати, та відмовити цій частині позовних вимог.

З огляду на викладене, факт неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, зокрема, щодо погашення суми кредиту, процентів та комісій за користування кредитом згідно договору, підтверджується матеріалами справи, документально не заперечується ТзОВ «Камаз-Запчастина», ні відповідачем згідно доводів апеляційної скарги, та не спростовано такими згідно з ст.33 ГПК України.

Відтак, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо доведеності матеріалами справи заборгованості ТзОВ «Камаз-Запчастина»в розмірі 200000доларів США суми кредиту, 41885,69доларів США відсотків за користування кредитом.

Оскільки вимога позивача про сплату заборгованості по кредиту та процентів за користування кредитом та погашення заборгованості в цілому (за №08.4-05/112 від 25.03.2010р. - а.с.19-20, том І), залишена позичальником без відповіді та задоволення, банк звернувся з позовом про звернення стягнення на заставлене, згідно іпотечного договору, майно ВАТ «Самбірський дослідно-експериментальний машинобудівний завод», попередньо надіславши на адресу майнового поручителя лист-повідомлення (вих.№08.4.-05/113 від 25.03.2010р.) про можливість проведення процедури звернення стягнення на предмет іпотеки в один із способів, передбачених п.4.5. іпотечного договору.

Відповідно до ч.1 ст. 575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відносини, які випливають з іпотечного договору регулюються, зокрема, Законом України «Про іпотеку»за №898-ІV від 05.06.2003р. (з наступними змінами та доповненнями).

Відповідно до ч.1, 3 ст.33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ст.35 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону; Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобовязання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов?язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом (ст.590 ЦК України).

Предметом позовних вимог у даній справі є стягнення з ВАТ «Самбірський дослідно-експериментальний машинобудівний завод»заборгованості за кредитним договором №600/03-620, шляхом звернення стягнення на нерухоме майно, що передане в іпотеку за іпотечним договором, посвідченим 17.08.2006р. приватним нотаріусом Самбірського районного нотаріального округу ОСОБА_4, зокрема, нежитлової будівлі (їдальня-клуб), загальною площею 996,4кв.м., що знаходиться за адресою: Львівська область, м.Самбір, вул. Децика, 16/2, заставною вартістю 2 000 000грн., що на дату укладення цього договору становить 396 039,60 доларів США (а.с.8-11, том І).

Згідно з п. 4.1. іпотечного договору у разі невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобов?язання, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відтак, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, що оскільки третьою особою зобов'язання щодо повернення кредитних коштів за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 600/03-620 від 16.08.2006р. не виконані, тому вимога позивача про звернення стягнення на заставлене майно відповідно до іпотечного договору від 17.08.2006р. на суму заборгованості в розмірі 242 691,74доларів США, що становить 1 919 691,66грн. є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Статтею 39 Закону України «Про іпотеку»встановлено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до п.п.4.5., 4.6. іпотечного договору, іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки, зокрема, на підставі рішення суду (п.4.5.1. договору іпотеки), реалізація предмета іпотеки здійснюється у спосіб, зазначений у відповідному рішенні суду, шляхом продажу предмета іпотеки іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі -покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому ст.38 Закону України «Про іпотеку»(п.4.6.1. договору іпотеки), або шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження (п.4.6.2. договору іпотеки).

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.01.2012р., для визначення початкової вартості нерухомого майна: нежитлової будівлі, (їдальня-клуб), загальною площею 996,4 кв.м., що знаходиться за адресою: Львівська область, м.Самбір, вул. Децика, 16/2, для його подальшої реалізації, було призначено судову будівельно-технічну (економічну) експертизу та зупинено провадження у даній справі, матеріали справи були направлені на адресу Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.

23.04.2012р. на адресу Львівського апеляційного господарського суду повернуто матеріали справи №29/187 (10) та повідомлено, що у зв'язку з неоплатою вартості проведення експертизи, ухвала суду від 17.01.2012р. залишена без виконання.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 24.04.2012р. провадження у справі поновлено.

Відповідач причини не оплати вартості проведення експертизи не повідомив, участі представника в судове засідання 24.05.2012р. не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового повідомлення адресату (а.с.58, том ІІ).

Позивачем в судовому засіданні долучено до матеріалів справи звіт про оцінку майна - нежитлової будівлі, (їдальня-клуб), загальною площею 996,4 кв.м., що знаходиться за адресою: Львівська область, м.Самбір, вул. Децика, 16/2, станом на 28.09.2011р., а також сертифікат №10038/10 від 15.10.2010р. та свідоцтво №1976 від 17.12.2004р., які підтверджують право на проведення оцінки майна (а.с.61-123, том ІІ).

Згідно поданого висновку, вартість об'єкта оцінки становить 2 132 500грн. (без ПДВ) та 2 559 000грн. (з ПДВ), яка визнається судовою колегією як початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Спеціальним законом, який визначає умови та порядок виконання рішень судів є Закон України «Про виконавче провадження», відтак, з врахуванням доводів позивача, викладених у відзиві на апеляційну скаргу та умов договору (п.4.6.2. договору іпотеки), судова колегія визначає спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

Посилання скаржника на пропуск строку позовної давності щодо звернення з позовом про стягнення основного зобов?язання за договором вважається судовою колегією безпідставним, з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно п. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до п. 1.1.1. кредитного договору, кінцевим терміном погашення основної заборгованості є 15.08.2009 року, відтак, заява відповідача про застосування ст. 267 ЦК України у звязку із спливом позовної давності стосовно позовних вимог про стягнення основної суми заборгованості, правомірно залишена судом без задоволення.

Представником скаржника в судовому засіданні заявлено усне клопотання про зупинення провадження у справі з метою повторного призначення експертизи для встановлення початкової вартості нерухомого майна: нежитлової будівлі, (їдальня-клуб), загальною площею 996,4 кв.м., що знаходиться за адресою: Львівська область, м.Самбір, вул. Децика, 16/2, для його подальшої реалізації, яке судовою колегією відхилено, оскільки така судова будівельно-технічну (економічну) експертиза була призначена ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.01.2012р., однак, у зв'язку з неоплатою вартості проведення експертизи скаржником, залишена експертом без виконання.

З огляду на викладене, а також враховуючи, що матеріали справи містять звіт про оцінку майна, проведену ТзОВ «Гал-Світ», право проведення якої даним товариством підтверджується сертифікатом №10038/10 суб?єкта оціночної діяльності від 15.10.2010р., відтак, повторне подання такого клопотання оцінюється судовою колегією як зловживання відповідачем своїм процесуальним правом.

В судовому засіданні 21.06.2012р. представником відповідача подано клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням у справі №5015/2499/12 за позовом ПАТ «Самбірський дослідно-експериментальний машинобудівний завод»до ПАТ «Укрсоцбанк» про визнання недійсним іпотечного договору від 17.08.2006р. До даного клопотання скаржником долучено копію ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 19.06.2012р. про порушення провадження у справі №5015/2499/12 та про призначення справи до розгляду на 10.07.2012р., а також копію позовної заяви про визнання недійсним іпотечного договору.

Судова колегія, заслухавши пояснення представників сторін, зазначає, що в задоволенні вказаного клопотання слід відмовити за відсутності підстав передбачених вимогами ст.79 ГПК України для зупинення провадження у справі, оскільки порушення справи №5015/2499/12 не перешкоджає розгляду даної справи та не робить її вирішення неможливим. Суд апеляційної інстанції дає оцінку оскарженому рішенню, яке прийняте на підставі наявних матеріалів справи на момент його прийняття. Окрім того, судова колегія зазначає, що суд вправі здійснювати оцінку доказів в справі самостійно, а при встановленні фактів іншими компетентними органами (судом), рішення яких матиме преюдиціальне значення для вирішення даного спору, сторони вправі звертатися про перегляд рішення суду в порядку ст.ст.112-114 ГПК України.

Таким чином, з'ясувавши зміст та природу взаємних зобов'язань сторін за договором іпотеки, ступінь виконання та правові наслідки порушення зобов'язань третьою особою за кредитним договором, судова колегія прийшла до висновку про часткову обгрунтованість позовних вимог, відтак, зазначає, що оскаржуване рішення господарського суду підлягає частковому скасуванню.

Судові витрати, відповідно до ст.49 ГПК України, покладаються на сторін пропорційно сумі задоволених позовних вимог та доводів апеляційної скарги.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ПАТ "Самбірський дослідно-експериментальний машинобудівний завод" задоволити частково.

Рішення господарського суду Львівської області від 18.10.2011р. у справі №29/187 (10) скасувати в частині стягнення 806,05 доларів США, що становить 6375,05грн. на момент звернення з позовом. В цій частині в позові відмовити.

Доповнити п. 2 резолютивної частини рішення наступним текстом:

«Здійснювати реалізацію предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

Початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації встановити в розмірі 2559000грн. (з ПДВ).».

Пункт 3 резолютивної частини рішення викласти в наступній редакції: «Стягнути з ПАТ "Самбірський дослідно-експериментальний машинобудівний завод" на користь публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" в особі Львівської обласної філії публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" 19133,17грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 204,19грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу».

В решті рішення залишити без змін.

Стягнути з позивача на користь відповідача 36,72грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

Місцевому господарському суду видати накази з врахуванням даної постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 25.06.2012р.

Головуючий суддя Орищин Г.В.

суддя Галушко Н.А.

суддя Краєвська М.В.