Ухвала

від 04.04.2012 по справі 2а-5738/11/0170/4

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-5738/11/0170/4

04.04.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Привалової А.В. ,

Щепанської О.А.

при секретарі судового засідання Саматової М.А.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажгаз"- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши матеріали справи № 2а-5738/11/0170/4 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю. ) від 05.12.11 у справі № 2а-5738/11/0170/4

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажгаз" (вул. Київська, буд. 44/7, м. Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97400)

до Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим (вул. Дм. Ульянова, буд. 2/40, м. Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97416)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.12.11 у справі № 2а-5738/11/0170/4 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажгаз" задоволені повністю, а саме: визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим від 10.05.11 №0000742302 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Будмонтажгаз" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 26018,75грн., у тому числі 20815,00грн. за основним платежем, 5203,75грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим від 10.05.11 №0000752302 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 20815,00грн., у тому числі 16652,00грн. за основним платежем, 4163,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Не погодившись з зазначеною постановою відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в який просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.12.11 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, відповідач посилається на те, що посадовими особами відповідача проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 18.04.2011 року, за результатами перевірки складено акт від 26.04.2011 року №765/23-2/35948875. За висновками даного акту встановлено порушення позивачем приписів пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпунктів 5.3.1, 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинний до 01.01.2011 року, далі - Закон №334), в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств за 2010 рік на суму 20815,00 грн.; підпунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (чинний до 01.01.2011 року, далі - Закон №168), заниження суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2010 року на суму 16652,00 грн. На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийняті: податкове повідомлення-рішення від 10.05.2011 року №0000742302 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 26018,75 грн., у тому числі за основним платежем - 20815,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -5203,75 грн.; податкове повідомлення-рішення від 10.05.2011 року №0000752302 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 20815,00 грн., у тому числі 16652,00 грн. - за основним платежем; 4163,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2012 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим.

Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду сповіщені належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомили.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності нез 'явившихся сторін.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Позивач у справі є юридичною особою, ідентифікаційний код 35948875, зареєстрований у якості платника податку на додану вартість, перебуває на податковому обліку в ДПІ в м. Євпаторії АР Крим.

Посадовими особами відповідача проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 18.04.2011 року, за результатами перевірки складено акт від 26.04.2011 року №765/23-2/35948875. За висновками даного акту встановлено порушення позивачем приписів пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпунктів 5.3.1, 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинний до 01.01.2011 року, далі - Закон №334), в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств за 2010 рік на суму 20815,00 грн.; підпунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (чинний до 01.01.2011 року, далі - Закон №168), заниження суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2010 року на суму 16652,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийняті: податкове повідомлення-рішення від 10.05.2011 року №0000742302 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 26018,75 грн., у тому числі за основним платежем - 20815,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -5203,75 грн.; податкове повідомлення-рішення від 10.05.2011 року №0000752302 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 20815,00 грн., у тому числі 16652,00 грн. - за основним платежем; 4163,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

В основу висновків за актом перевірки про порушення позивачем правил оподаткування покладено наступні обставини.

Перевіркою встановлено, що позивачем до складу валових витрат за 2010 рік та податкового кредиту з ПДВ віднесено вартість робіт у сумі 83258,00 грн. (суми ПДВ у ціні робіт - 16652,00 грн.), виконаних ТОВ "Бренд строй" (ідентифікаційний код 36165567). У свою чергу ТОВ "Бренд строй" мало правові відносини з іншими підприємствами: ПП "Фрегат XXI", ПП "Родіна XXI", які "мають стан 23 "місцезнаходження не встановлено".

Діяльність вказаних підприємств була визнана такою, що суперечить інтересам держави та суспільства, у вказаних контрагентів відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, що свідчить про неможливість здійснення господарської діяльності (а. с. 33). Також в акті перевірки зроблено висновок, що ТОВ "Бренд строй" сформувало податковий кредит і валові витрати за безтоварними операціями, з метою безпідставного одержання податкової вигоди.

Далі в акті перевірки наведено зміст норм Господарського, Цивільного та Бюджетного кодексів України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за N 168/704 та інших законодавчих актів. На підставі вказаних норм в акті перевірки робиться висновок про те, що ТОВ "Бренд строй" здійснювало діяльність з надання податкової вигоди третім особам, не мала реальної можливості виконати господарські операції, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, а відтак угода ТОВ "Бренд строй" із позивачем не мала на меті реального настання правових наслідків, обумовлених нею.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із актом сдачі-приймання проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції (а. с. 50), ТОВ Бренд Строй" за замовленням ТОВ "Будмонтажгаз" виконало роботи з розробки робочого проекту "Магістральний газопровід середнього тиску від с. Суворівське до м. Євпаторія" договірною вартістю 99910,00 грн. у тому числі ПДВ 16651,67 грн. Вартість робіт сплачена позивачем у повному обсязі (а. с. 52).

ТОВ "Бренд Строй" видало позивачеві податкову накладну від 10.12.2010 року №2582 на суму ПДВ 16651,67 грн., згідно із реєстром отриманих податкових накладних вказану податкову накладну позивач отримав у грудні 2010 року та відніс суму податку до складу податкового кредиту відповідного звітного податкового періоду. Вартість робіт без ПДВ (83258,33 грн.) позивач відніс до складу валових витрат за 2010 рік.

Відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону №168 (тут і далі за текстом - нормативно правові акти в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168 визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Підпункт 5.1 ст. 5 Закону №334 встановлює, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно із абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону №334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Твердження відповідача про порушення вказаних норм пов'язується із висновком про безтоварність проведених господарських операцій і нікчемністю укладених угод із вищеназваними постачальниками.

ТОВ "Бренд Строй" здійснює господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури, на підставі ліцензії серії АВ №513962, виданої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим 22.02.2010 року.

Ліцензійні умови провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 27 січня 2009 року №47, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 березня 2009 року за №226/16242. Цими умовами передбачено комплекс загальних, організаційних, технологічних та кваліфікаційних вимог до суб'єкта господарювання, які перевіряються під час видачі відповідної ліцензії.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги з підстав їх спростування матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки доводи щодо відсутності у ТОВ "Бренд Строй" умов для виконання робіт, не підтверджені належним чином і не мають правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеними угодами або порушення позивачем правил оподаткування. Також, судова колегія зазначає, що відповідачем не надано доказів того, що операції ТОВ "Бренд Строй" із ПП "Фрегат XXI" та ПП "Родіна XXI" могли мати будь-яке відношення до можливості розробки ТОВ "Бренд Строй" робочого проекту "Магістральний газопровід середнього тиску від с. Суворівське до м. Євпаторія". Невиконання зобов'язань перед бюджетом контрагентами контрагента позивача є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до них, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем. Більш того, жодних доказів невиконання обов'язків по сплаті податку ТОВ «Бренд Строй»або ПП "Фрегат XXI" та ПП "Родіна XXI" відповідач не наводить.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.12.11 у справі № 2а-5738/11/0170/4 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 09 квітня 2012 р.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис А.В.Привалова

підпис О.А.Щепанська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко