Ухвала

від 18.04.2012 по справі 2а-15230/10/14/0170

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-15230/10/14/0170

18.04.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Привалової А.В. ,

Щепанської О.А.

при секретарі судового засідання Саматової М.А.

за участю сторін:

представник позивача, Торгового діму "Валенсія"- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим - ОСОБА_3, довіреність № 5/10-0 від 01.03.12

розглянувши матеріали справи № 2а-15230/10/14/0170 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кірєєв Д.В. ) від 06.06.11 у справі № 2а-15230/10/14/0170

за позовом Торгового дому "Валенсія" (вул. Дацуна, 21 А,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки, буд. 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання недійсним рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.06.11 у справі № 2а-15230/10/14/0170 позовні вимоги Торгового дому "Валенсія" задоволені, а саме: визнано протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим № 0017562503 від 15.10.2010 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 335,00 гривень за порушення пункту 13 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" N 265/95-ВР від 06.07.1995 до Торгового дому "Валенсія", стягнуто на користь позивача Торгового дому "Валенсія" (м. Сімферополь, вул. Дацуна, 21А, ід. код 24870622) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 3 гривня 40 копійок.

Не погодившись з зазначеною постановою відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в який просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.06.11 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, відповідач посилається на те, що Торговий дім "Валенсія" є юридичною особою, ідентифікаційний код 24870622, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію. 04.10.2010р. за результатами перевірки господарської одиниці -торгівельної точки, яка належить позивачу та розташована в м. Сімферополі по вул. Гагаріна, будинок 34-Б, посадовими особами відповідача складений акт № 004666, яким зафіксовано відсутність розрахункової книжки, ненадання реєстраційного посвідчення та довідки про опломбування реєстратора розрахункових операцій, порушення п. п. 11, 13 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг" проведення розрахункової операції через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування а також виявлено невідповідність суми готівкових коштів у місці проведення розрахунків сумі що зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, яка склала 340,00грн. На підставі акту № 004666 від 04.10.2010р. відповідачем винесено рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій №0017562503 від 15.10.2010р. на суму 420,00 грн. в тому числі відповідно до п. 6 ст. 17 Закону України 85,00грн., та 335,00грн. згідно із ст.22 цього Закону.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2011 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим.

Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду сповіщений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що позивач викликався в судове засідання, але в суд не з'явився, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника позивача.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Торговий дім "Валенсія" є юридичною особою, ідентифікаційний код 24870622, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (а.с.13).

04.10.2010р. за результатами перевірки господарської одиниці -торгівельної точки, яка належить позивачу та розташована в м. Сімферополі по вул. Гагаріна, будинок 34-Б, посадовими особами відповідача складений акт № 004666, яким зафіксовано відсутність розрахункової книжки, ненадання реєстраційного посвідчення та довідки про опломбування реєстратора розрахункових операцій, порушення п.п. 11, 13 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг" проведення розрахункової операції через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування а також виявлено невідповідність суми готівкових коштів у місці проведення розрахунків сумі що зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, яка склала 340,00грн. Перевірку проведено у присутності продавця магазину ОСОБА_5, продавця ознайомлено з актом перевірки під підпис та ним отримано другий екземпляр акту.

На підставі акту № 004666 від 04.10.2010р. відповідачем винесено рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій №0017562503 від 15.10.2010р. на суму 420,00 грн. в тому числі відповідно до п. 6 ст. 17 Закону України 85,00грн., та 335,00грн. згідно із ст.22 цього Закону.

Зазначений акт перевірки, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та направлення на проведення перевірки отримані позивачем 04.10.2010р. та 19.10.2010р., відповідно, що підтверджується відповідними відмітками на акті перевірки та направленні на проведення перевірки, копією поштового повідомлення, а також підписами представника позивача юридичного відділу ОСОБА_6 на корінцях рішення про застосування штрафних санкцій.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.2 ст.11 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" (зі змінами та доповненнями) (далі Закон № 509) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та порядку, встановленому законами України, мають право здійснювати контроль, зокрема: за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому порядку; наявності свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів господарської діяльності, ліцензій на здійснення певних видів господарської діяльності, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгові патенти.

Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) визначені у статті 11-1 Закону № 509.

Відповідно до частини 1 статті 11-1 Закону № 509 плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік (ч.2 ст.11-1 Закону № 509).

Забороняється проведення планових виїзних перевірок за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами (ч.3 ст.11-1 Закону № 509).

Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення (ч.4 ст.11-1 Закону № 509).

Відповідно до частини 6 статті 11-1 Закону №509 позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, встановлених цією статтею Закону.

У відповідності до частини 7 статті 11-1 Закону №509 позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.

Порядок складання плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання з метою забезпечення єдиного порядку щоквартального формування плану-графіка перевірок регулюється наказом ДПА України від 28.03.2008р. № 201 "Про затвердження нової редакції Методичних рекомендацій щодо складання плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання".

При цьому формування основи квартального плану-графіка проведення планових виїзних перевірок здійснюється на рівні ДПА України відповідно до розподілу платників податків за основними групами. Решта плану-графіка формується на районному рівні за допомогою автоматизованої системи відбору платників податків, яка проводить визначення першочерговості організації перевірок, після введення її в промислову експлуатацію.

Судом встановлено, що складання зазначених планів-графіків передбачено в органах державної податкової служби лише щодо проведення планових виїзних перевірок, які проводяться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків згідно з письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік.

Відповідно до ч.1 ст. 16 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР (зі змінами і доповненнями) (далі Закон № 265) контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

При цьому, планові та позапланові перевірки за Законом №265 мають свою класифікацію:

- планові щодо осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5-9 статті 9 цього Закону, і проводяться не частіше одного разу за наслідками звітного календарного року (ч.2 ст.16 Закону №265);

- позапланова щодо осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5-9 статті 9 цього Закону, і проводяться на підставі постанови слідчого, органу дізнання або відповідно до рішення суду (ч.3 ст.16 Закону №265);

- планова стосовно осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій (ч.4 ст.16 Закону №265);

- позапланова щодо осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій (ч.4 ст.16 Закону №265).

Втім згідно ч.4 ст.16 Закону №265, планові та позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Приймаючи до уваги бланкетний характер вказаної норми, єдиним нормативним актом, який встановлює види, підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових та позапланових виїзних та невиїзних перевірок регулює Закон України "Про державну податкову службу в Україні".

Умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок визначені статтею 11-2 Закону № 509.

Так, відповідно до частини 1 статті 11-2 Закону №509 посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки (ч.2 ст.11-2 Закону №509).

Відповідачем в направленні на перевірку від 01.10.10р. №1982/23-3 строком дії з 01.10.10р. по 15.10.10р. зазначений вид перевірки - планова (а.с.19).

За характером перевірки, яка була проведена 04.10.10р., ця перевірка не є плановою виїзною перевіркою у розумінні частин 1, 6 ст.11-1 Закону №509, оскільки проведена перевірка не є перевіркою своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати позивачем податків та зборів (обов'язкових платежів), у ході якої не досліджувалися сукупні показники фінансово-господарської діяльності позивача.

Перевірка, яку було проведено 04.10.10р., за своїм характером та результатами оформлення є позаплановою, проведення якої передбачено частиною 7 статті 11-1 Закону №509.

Отже посадові особи органу державної податкової служби вправі були приступити до проведення позапланової виїзної перевірки позивача за умови надання йому під розписку оригіналів направлень на перевірку та копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

При дослідженні питання про вручення позивачу направлення на перевірку судом встановлено, що посадові особи, яким було доручено проведення планової перевірки позивача, ознайомили та надали примірник направлення на перевірку від 01.10.10 р. №1982/23-3 продавцю ОСОБА_5 04.10.10р., тобто перед початком проведення перевірки, що підтверджується підписом продавця на направленні (зворотній бік а.с.31).

Доказів надання перевіряючими позивачу перед проведенням перевірки копії наказу керівника податкового органу про проведення перевірки, в якому зазначаються підстави проведення перевірки, дата її початку та дата закінчення не надано.

На підставі плану-графіку проведення перевірок об'єктів торгівлі, громадського харчування та послуг на жовтень 2010р., затвердженого заступником ДПА в АРК, передбачено проведення перевірки магазину за адресою: м. Сімферополь, вул. Гагарина, буд. 34 Б, який належить позивачу (а.с.28-29).

При цьому, складання планів роботи органів державної податкової служби на місяць в цілому хоча і відповідає чинному законодавству щодо планування роботи державних органів та направленості роботи саме органів державної податкової служби при формуванні дохідної частини бюджету, однак органи державної податкової служби не наділені правом самостійно визначати назву чи вид перевірки (планова перевірка, як похідне від словосполучення "план на місяць", а не планова в розумінні ч.1 ст. 11-1 Закону№509).

Поняття "позапланова перевірка" та "позапланова виїзна перевірка" не тотожні, що відповідає нормам Закону №509, який розрізнює такі поняття і визначає поняття "позапланової виїзної перевірки" у частині 6 статті 11-1 Закону №509 та "позапланової перевірки" відповідно до частини 7 статті 11-1 Закону №509, яка визначена як перевірка в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.

Частина 7 статті 11-1 Закону №509 застосовує поняття саме "позапланової перевірки", а не "позапланової виїзної перевірки", що є цілком правильним, оскільки в ході позапланових виїзних перевірок перевіряється своєчасність, достовірність, повнота нарахування і сплати податків і зборів, в той час як при проведенні позапланових перевірок додержання Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" перевіряється правильність готівкових розрахунків на місці їх проведення.

Разом з тим, відповідно до ч.2 ст. 11-2 Закону №509 ненадання платнику податків під розписку направлення на перевірку та копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової перевірки є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової перевірки, тоді як позивач не скористався своїм правом не допуску працівників податкового органу до позапланової перевірки у зв'язку з ненаданням ними копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової перевірки, що не може бути підставою неправомірності прийнятого за результатами перевірки рішення.

Окрім того, судова колегія зазначає наступне.

Пунктом 13 ст. 3 Закону №265 встановлений обов'язок суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Згідно матеріалів перевірки встановлено, що на місці проведення розрахунків була виявлена сума у розмірі 340,00грн., сума зазначена в денному звіті РРО 273,00 грн., тобто невідповідність суми готівкових коштів склала 67,00грн.

Згідно із ст. 22 цього Закону (чинна на час виникнення спірних відносин) у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Пунктом 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства,затвердженого Наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005р.(дійсний на час виникнення спірних відносин), передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Тобто належним доказом невідповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів, вказаних у денному звіті РРО повинен бути покупюрний опис готівкових коштів, що складають вказану невідповідність.

Таким чином, сума штрафу розрахована відповідачем складає, згідно із Законом №265 у вимоги ст. 17 п. 6 та ст. 22 а саме: 17х5 =85,00грн., 67,00 (сума, на яку виявлено невідповідність) х5 =335,00грн., у загальній сумі 85,00+335,00 =420,00грн.

Однак, судова колегія не погоджується з доводами апеляційної скарги, з підстав їх спростування матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки відповідачем у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надано доказів складання покупюрного опису готівкових коштів під час проведення перевірки, це свідчить про недоведеність фактів щодо наявності на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів у розмірі 340,00грн. Також акт перевірки, на підставі якого прийнято спірне рішення, повноважними особами Торгового дому "Валенсія"підписаний не був. На підставі викладеного, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим № 0017562503 від 15.10.2010 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 335,00грн.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.06.11 у справі № 2а-15230/10/14/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 23 квітня 2012 р.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис А.В.Привалова

підпис О.А.Щепанська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко