Ухвала

від 16.05.2012 по справі 2а-13273/11/0170/21

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-13273/11/0170/21

16.05.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Привалової А.В. ,

Щепанської О.А.

при секретарі судового засідання Саматової М.А.

за участю сторін:

представник позивача, Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Комунального підприємство-виробничого об`єднання хімічного чищення, фарбування одягу і лазньо-пральних послуг - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши матеріали справи № 2а-13273/11/0170/21 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Євдокімова О.О. ) від 09.12.11 у справі № 2а-13273/11/0170/21

за позовом Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки, буд. 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

до Комунального підприємства виробничого об`єднання хімічного чищення, фарбування одягу і лазньо-пральних послуг (вул. Севастопольська, буд. 57, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95013)

про стягнення 195742,02 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.12.11 у справі № 2а-13273/11/0170/21 позовні вимоги Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим задоволені частково, а саме: стягнуто з Комунального підприємства -виробничого об'єднання хімічного чищення, фарбування одягу і лазньо - пральних послуг (95013, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, б. 57, ЄДРПОУ 05430917, МФО 351005, АТ «УкрСиббанк», р/р 26044154025800, р/р 26009154025801, р/р 26008154025802, р/р 26000154025800, ВАТ «ЄБРЗ», м.Сімферополь, МФО 324485, р/р 26003010049905, Ф. Сімферопольське МІ АТ Ощад, м.Сімферополь, МФО 384016, р/р 2600830131146) заборгованість зі сплати податку на додану вартість у розмірі 33235,91 грн. та пені у розмірі 85,42 грн., а всього 33321,33 грн. в Державний бюджет м. Сімферополя (р/р 31114029700002, ГУ ДКУ в АРК, ЄДРПОУ 34740405, МФО 824026, код платежу 3014010100) шляхом стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, в інший частині позову - відмовлено.

Не погодившись з зазначеною постановою позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в який просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.12.11 та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, позивач посилається на те, що 19.11.2010р. відповідач надав до позивача податкову декларацію з податку на додану вартість за 10 місяць 2010р. № 219605, в якій самостійно визначив суму заборгованості в розмірі 43831,00 грн. (а.с.18-19). Відповідно до наданих позивачем розрахунків, заборгованість була частково сплачена відповідачем на суму 30851,09 грн., отже несплачена сума заборгованості складає 12979,91 грн. (а.с.4). 20.12.2010р. відповідач надав до позивача податкову декларацію з податку на додану вартість за 11 місяць 2010р. № 229987, в якій самостійно визначив суму заборгованості в розмірі 20256,00 грн. (а.с.20-21).

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2012 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим.

Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду сповіщені належним чином та своєчасно.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності нез 'явившихся сторін.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Відповідач зареєстрований 10.06.1994р. у якості юридичної особи, що підтверджується відповідним Свідоцтвом (а.с.11), та з 01.02.1996р. перебуває на податковому обліку в ДПІ в м. Сімферополі АР Крим за № 141 (а.с. 12).

19.11.2010р. відповідач надав до позивача податкову декларацію з податку на додану вартість за 10 місяць 2010р. № 219605, в якій самостійно визначив суму заборгованості в розмірі 43831,00 грн. (а.с.18-19). Відповідно до наданих позивачем розрахунків, заборгованість була частково сплачена відповідачем на суму 30851,09 грн., отже несплачена сума заборгованості складає 12979,91 грн. (а.с.4).

20.12.2010р. відповідач надав до позивача податкову декларацію з податку на додану вартість за 11 місяць 2010р. № 229987, в якій самостійно визначив суму заборгованості в розмірі 20256,00 грн. (а.с.20-21).

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який втратив чинність з 01.01.11р., але діяв під час виникнення спірних відносин, далі (Закон № 2181) податкове зобов'язання, це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та в строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно п.5.1 ст.5 Закону № 2181 податкове зобов'язання самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону № 2181 податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до п.п.1.10. ст.1 Закону № 2181 податкова вимога - письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу.

У разі коли платник податків не сплачує суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Про необхідність погашення податкового боргу позивачем на адресу відповідача було направлено першу податкову вимогу від 03.12.2009р. № 1/3707 (а.с.11 зворотній бік) та другу податкову вимогу від 11.01.10р. (а.с.11 зворотній бік), яке отримано його представником 20.01.2010р.

З огляду на вищенаведене, відповідачем узгоджене податкове зобов'язання в сумі 33235,91 грн., з яких 12979,91 грн. за податковою декларацію № 219605 від 19.11.2010р. та 20256,00 грн. за податковою декларацією № 229987 від 20.12.2010р.

Закон №2181 був спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до п.п 16.1.1. п.16.1 ст. 16 Закону №2181 після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання.

Відповідно до п.п 16.3.1. п. 16.3 ст. 16 Закону №2181 нарахування пені закінчується у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. У разі часткової сплати суми податкового боргу нарахування пені зупиняється на таку сплачену частку.

У зв'язку із несвоєчасною сплатою відповідачем податкових зобов'язань, позивачем на несвоєчасно сплачену суму податкових зобов'язань за період з 02.11.2010 по 29.12.2010р. нарахована пеня у сумі 149,37 грн., яка була частково погашена відповідачем у розмірі 63,95 грн.(а.с.6). Отже, залишок несплаченої пені за період з 02.11.2010р. по 29.12.2010р. складає 85,42 грн. (149,37-63,95).

20.01.2011р. відповідач надав до позивача податкову декларацію з податку на додану вартість за 12 місяць 2010р. № 256000, в якій самостійно визначив суму заборгованості в розмірі 13090,00 грн.

31.01.2011р. ДПІ в м. Сімферополі АР Крим проведена перевірка своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету, в ході якої були встановлені порушення п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону № 2181, яке виразилось у несвоєчасної сплаті податку на додану вартість до бюджету.

За результатами вищезазначеної перевірки був складений Акт № 455/15-2/05430917 від 31.01.2011р.(а.с.26), на підставі якого прийняті податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001461502/0 від 14.02.2011р. на суму 1638,19 грн. та № 0001451502/0 від 14.02.2011р. на суму 17220,24 грн.(а.с.24,25).

Вказане податкове повідомлення-рішення було направлено на поштову адресу відповідача та отримано його представником 16.02.2011р.(а.с.24 зворотній бік).

Також, відповідач надав до позивача податкові декларації з податку на додану вартість за 1,2,3 місяці 2011р. № 9000558798 від 18.02.2011р., № 9001448503 від 21.03.2011р. та № 90002443290 від 20.04.2011р. на загальну суму 95364,00 грн.(а.с.29-34).

14.04.2011р. ДПІ в м. Сімферополі проведена камеральна перевірка з питань своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету, в ході якої були встановлені порушення п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону № 2181, яке виразилось у несвоєчасної сплаті податку на додану вартість до бюджету.

За результатами вказаної перевірки був складений Акт № 4258/15-2/05430917 від 14.04.2011р. (а.с.37), на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення № 0006711502/0 від 20.04.2011р. на суму 7661,10 грн.(а.с.35).

Вказане податкове повідомлення-рішення було направлено на поштову адресу відповідача та отримано його представником 22.04.2011р.(а.с.35 зворотній бік).

20.05.2011р. відповідач надав до позивача податкову декларацію з податку на додану вартість за 4 місяць 2011р. № 9003612285, в якій самостійно визначив суму заборгованості в розмірі 2636,00 грн.(а.с.38).

20.06.2011р. відповідач надав до позивача податкову декларацію з податку на додану вартість за 5 місяць 2011р., в якій самостійно визначив суму заборгованості в розмірі 21654,00 грн.(а.с.39).

У зв'язку із несвоєчасною сплатою відповідачем податкових зобов'язань, позивачем на несвоєчасно сплачену суму податкових зобов'язань за період з 02.11.2010 по 24.07.2011р. нарахована пеня у сумі 3157,16 грн.(а.с.6).

Як вже було зазначено вище, стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України № 2755 від 02.12.2010 року (далі - ПК України)

Згідно з п.п. 9.1.10. ст. 9 Податкового кодексу України (далі ПК України) плата за землю відноситься до загальнодержавних податків та зборів.

Положенням п.п. 16.1.4. статті 16 ПК України визначено обов'язок платника податків сплачувати належні суми податків та зборів у строки та у визначених розмірах.

Пунктом 16.1.3. ст.16 ПК України передбачено обов'язок платника податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Статтею 31, зокрема п.п. 31.1. та п.п.31.3., ПК України встановлено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.

Пунктом 287.3. ст. 287 ПК України визначене, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

За правилами п. п. 1.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Податковим кодексом України встановлений чіткий порядок стягнення податкового боргу, в тому числі, визначений момент, з якого податкові органи отримують право на його стягнення в судовому порядку.

Згідно п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів платника податків проводяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Податкова вимога надсилається платнику податків органом державної податкової служби в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, що встановлено в ч. 1 п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України.

З урахуванням аналізу зазначених положень Податкового кодексу України, податкові органи мають право звертатися із позовом про стягнення сум податкового боргу виключно після дотримання всіх умов, визначених ст.ст. 59, 95 Податкового кодексу України, тобто після настання двох подій:

- після надіслання податкової вимоги на податковий борг із зазначенням конкретного розміру податкового боргу;

- сплив терміну 60 днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

За таких підстав, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги з підстав їх спростування матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки позивачем не надано доказів формування та направлення податкової вимоги відповідачу про погашення відповідного податкового боргу на загальну суму в розмірі 162420,69 грн., з яких 132744,00 грн. основного податкового боргу, 26519,53 грн. штрафні (фінансові) санкції та 3157,16 грн. нарахованої пені. В порядку передбаченому ст.71 КАС України, доказів правомірності, законності та обґрунтованості стягнення суми податкового боргу, яка виникла у 2011 році, позивачем не надано.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.12.11 у справі № 2а-13273/11/0170/21 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 21 травня 2012 р.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис А.В.Привалова

підпис О.А.Щепанська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко