Ухвала

від 23.05.2012 по справі 2а-15341/10/10/0170

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-15341/10/10/0170

23.05.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Кобаля М.І. ,

Щепанської О.А.

при секретарі судового засідання Саматової М.А.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська компанія розвитку" - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши матеріали справи № 2а-15341/10/10/0170 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кудряшова А.М. ) від 19.04.11 у справі № 2а-15341/10/10/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська компанія розвитку" (вул. Кримських партизан, буд. 6, смт. Гурзуф, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98640)

до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим (вул. Васильєва, буд. 16, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.04.11 у справі № 2а-15341/10/10/0170 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська компанія розвитку" задоволені частково, а саме: визнані протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим по нарахуванню Товариству з обмеженою відповідальністю "Кримська компанія розвитку" пені в розмірі 614,70грн. за несвоєчасну сплату з податку з доходів фізичних осіб згідно із актом перевірки №3762/23-1/34377108/257 від 18.10.2010року на підставі ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-ІІІ", стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська компанія розвитку" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3,40грн.

Не погодившись з зазначеною постановою відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в який просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.04.11 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, відповідач посилається на те, що пеня по податку з доходів фізичних осіб була нарахована обґрунтовано, а також зазначив, що при виплаті доходу приватному нотаріусу за отримані послуги саме на позивача покладається обов'язок щодо сплати податку з доходів фізичних осіб до бюджету.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2012 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим.

Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду сповіщені належним чином та своєчасно.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності нез 'явившихся сторін.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримська компанія розвитку"(код ЄДРПОУ 34377108, юридична адреса: 98640, АР Крим, м. Ялта, смт. Гурзуф, вул. Кримських партизан, буд.6) зареєстровано Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АР Крим 26.06.2006 року як юридична особа, дані внесені до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України (свідоцтво про держреєстрацію - а.с.9, довідка з ЄДРПОУ -наявна в матеріалах справи). Позивач взятий на облік в ДПІ у м. Ялта АР Крим як платник податків та зборів, що підтверджено матеріалами справи.

ДПІ у м. Ялта АРК проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Кримська компанія розвитку"з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2010 р., за результатами якої складено акт перевірки №3762/23-1/34377108/257 від 18.10.2010 року (а.с.11-19).

Як свідчить текст акту перевірки за її результатами відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог пп.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб"від 22.05.2003 року №889-ІV в результаті чого ТОВ "Кримська компанія розвитку"занижено суму податку з доходів фізичних осіб у загальній сумі 2547,35грн., зокрема за жовтень 2008 року у сумі 2505,00грн.; про порушення пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб"в частині несвоєчасного перерахування податку з доходів фізичних осіб у перевіряємому періоді. З тексту акту перевірки також вбачається, що за несвоєчасну сплату податку з доходів фізичних осіб нарахована пеня у розмірі 614,70грн. З матеріалів перевірки (аркуш акту 57, додатки до акту перевірки -відомість розрахунків з бюджетом по податку з доходів фізичних осіб та розрахунок пені за несвоєчасне перерахування ПДФО) вбачається, що нарахування пені пов'язано із несвоєчасним погашенням заборгованості зі сплати сум податку з доходів фізичних осіб, пеня нарахована на підставі ст.16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Акт перевірки №3762/23-1/34377108/257 від 18.10.2010 року вручено позивачу, що підтверджено підписом уповноваженої особи на акті.

Зазначений акт перевірки став підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення №0002501701/0 від 01.11.2010 року (а.с.10), яким позивачу донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 2547,35грн. застосовані штрафні санкції на підставі пп.17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"від 21.12.200 р. №2181-ІІІ в сумі 5094,70грн., а взагалі -7642,05грн.

За результатами розгляду апеляційної скарги позивача Державною податковою інспекцією у м. Ялта АРК згідно з вимогами п.4.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №253 від 21.06.2001 року з наступними змінами та доповненнями (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06 липня 2001 р. за №567/5758), прийнято податкове повідомлення-рішення №0002501701/1 від 01.11.2010 року без зміни нарахованих сум (а.с.10).

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 1, 4 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні"державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні").

Відповідно до пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб"(надалі Закон №889) податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Відповідно до п. 20.1 ст. 20 Закону №889 розмір штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм цього Закону та підстави для їх застосування визначаються законом, що регулює такі питання, якщо інше не встановлене нормами цього Закону.

Статтею 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"від 21.12.200 р. №2181-ІІІ (надалі -Закон №2181) встановлено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом;

б) при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.

Нарахування пені закінчується у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. У разі часткової сплати суми податкового боргу нарахування пені зупиняється на таку сплачену частку.

У разі погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів або відчуження інших активів боржника у порядку, передбаченому цим Законом, нарахування пені зупиняється у день такого стягнення або відчуження активів з права власності (повного господарського відання) боржника в рахунок погашення, незалежно від строків оплати вартості таких активів їх покупцем.

Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Зазначений розмір пені діє щодо всіх видів податків і зборів (обов'язкових платежів), крім пені щодо порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється окремим законодавством.

Матеріалами справи підтверджується, що пеня нарахована за актом перевірки від 18.10.2010 року №3762/23-1/34377108/257 у зв'язку із несвоєчасною сплатою суми податку з доходів фізичних осіб, нарахованого позивачем за перевірений період на суму оподатковуваного доходу платників цього податку (фізичних осіб).

Згідно з п. 1.3 ст. 1 Закону №2181 податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону №2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Підставами визначення податкового зобов'язання контролюючим органом є наступні обставини (пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону №2181):

а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;

б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;

в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

г) згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.

Податковим органом не надано доказів самостійного узгодження платником податку або узгодження в адміністративному чи судовому порядку суми податкового зобов'язання за податком з доходів фізичних осіб, а відтак не наведено доказів наявності законодавчих підстав для нарахування пені - відповідно до ст. 16 Закону №2181 - за податком з доходів фізичних осіб.

Постанова Ялтинського міського суду від 30.11.2010 року у справі про адміністративне правопорушення (а.с.160) про притягнення посадової особи позивача до відповідальності за порушення встановленого порядку ведення податкового обліку не є належним доказом правомірності нарахування пені за несвоєчасну сплату податку з доходів фізичних осіб, оскільки як вбачається із цієї постанови, вказану особу притягнуто до відповідальності за порушення, пов'язані із заниженням суми податку з доходів фізичних осіб, а не нарахуванням пені.

В акті перевірки вказано, що 08.10.2008 року позивачем було виплачено доход в сумі 16700,00грн. приватному нотаріусу ОСОБА_3 за посвідчення договорів іпотеки нерухомого майна. Проведення вказаних дій нотаріусом підтверджено актом перевірки, копіями договорів, наявними в матеріалах справи, виплата доходу підтверджена також платіжним дорученням від 08.10.2008 р. №23 на суму 16700,00грн. Судом встановлено, що за результатами перевірки по вказаній операції донарахований податок з доходів з фізичних осіб в сумі 2505,00грн. (16700,00грн. * 15% (ставка податку)).

Як визначено в п. 1.19, п. 1.15 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб":

1.19. Самозайнята особа - платник податку, який є суб'єктом підприємницької діяльності або здійснює незалежну професійну діяльність та не є найманою особою у межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

1.9. Незалежна професійна діяльність - діяльність, що полягає в участі фізичних осіб у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, так само як діяльності лікарів (у тому числі стоматологів, зубних техніків), адвокатів, приватних нотаріусів, аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів та помічників зазначених осіб або осіб, зайнятих релігійною (місіонерською) діяльністю, іншій подібній діяльності, за умови якщо такі особи не є найманими працівниками чи суб'єктами підприємницької діяльності, які згідно з абз. 2 п. 1.8 цієї статті прирівнюються до найманої особи.

1.15. Податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Відповідно поняття "оподаткування" визначено п. 1.13 ст. 1 зазначеного Закону: це порядок, пов'язаний з визначенням об'єкта оподаткування, обчисленням та сплатою (утриманням) податку з доходів фізичних осіб.

Абзацом 3 п. 1.3 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" встановлено, що дохід з джерелом його походження з України - будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, але не виключно, у вигляді: доходів від здійснення підприємницької діяльності, а також; незалежної професійної діяльності на території України. Об'єктом оподаткування резидента є доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті.

Позивач не відноситься до осіб, визначених пп. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (особа яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності), і тому суд погоджується із висновком податкового органу про те, що в даних правовідносинах ТОВ є податковим агентом при виплаті доходів приватним нотаріусам у вигляді плати за вивчення нотаріальних дій та плати за додаткові послуги правового характеру і, відповідно, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів для оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України.

Таким чином згідно з пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах ст. 7 цього Закону. Відповідно податковим органом вірно визначено, що ставка податку становить 15 % від об'єкту оподаткування. Обов'язок платника податку з подання декларації вважається виконаним, якщо він отримував доходи виключно від податкових агентів, зобов'язаних подавати звітність з цього податку у встановленому порядку (п. 18.2 ст. 18 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб").

З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим по нарахуванню Товариству з обмеженою відповідальністю "Кримська компанія розвитку"пені в розмірі 614,70 гривень за несвоєчасну сплату з податку з доходів фізичних осіб згідно із актом перевірки №3762/23-1/34377108/257 від 18.10.2010 року на підставі ст.16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.04.11 у справі № 2а-15341/10/10/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 28 травня 2012 р.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис М.І. Кобаль

підпис О.А.Щепанська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко