Ухвала

від 11.06.2012 по справі 2а-17855/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2012 р.Справа № 2а-17855/11/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Курило Л.В. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.02.2012р. по справі № 2а-17855/11/2070

за позовом Виробничо-комерційного приватного підприємства "Фазіс"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова ї

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, виробничо-комерційне приватне підприємство «Фазіс», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення №0006642305 від 21.12.2011 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.02.2012 року адміністративний позов Виробничо-комерційне приватне підприємство «Фазіс» задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення №0006642305 від 21.12.2011 року, прийняте Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі міста Харкова.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.02.2012 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обгрунтування , викладені в апеляційній скарзі.

Позивач не скористався правом подання письмових заперечень на апеляційну скаргу.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що на підставі наказу ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 30.11.2011 року №2557, згідно з пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 та ст..79 Податкового кодексу України, фахівцем ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова проведено позапланову документальну перевірку Виробничо-комерційного приватного підприємства «Фазіс» з питань перевірки відносин з платниками податків ТОВ «Промтехноопт» (код ЄДРПОУ 37092055) та ТОВ «Промбудмонтажінвест» (код ЄДРПОУ 36987611) за період з 01.06.2011 року по 31.07.2011 року.

За результатами перевірки 12.12.2011 року складено акт №5879/2305/23756060, згідно висновків якого перевіркою встановлено порушення позивачем п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок на додану вартість на загальну суму ПДВ 22032,00 грн., у тому числі у червні 2011 року на суму ПДВ 14329 грн. та липні 2011 року на суму ПДВ 7703 грн. (т.1, а.с.21-42).

На підставі вказаного акту перевірки 21.12.2011 року ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова прийнято податкове повідомлення-рішення №0006642305, яким Виробничо-комерційному приватному підприємству «Фазіс» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 23958,75 грн. (т.1,а.с. 11).

Також встановлено, що позивач у перевіряємий період мав господарські відносини з Товариством з обмеженою відповідальністю «Промтехноопт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промбудмонтажсервіс» на підставі укладених договорів.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, ТОВ «Промтехноопт» та ТОВ «Промбудмонтажсервіс», підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності.

Суд мотивував судове рішення і тим, що податковий кредит позивачем сформовано на підставі належно оформлених податкових накладних, виписаних контрагентами позивача, та отриманими в ході виконання господарської операції, що ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України.

Крім того, суд першої інстанції посилався на те, що зміст договорів, укладених між позивачем та його контрагентом, не суперечать актам цивільного законодавства; не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст договору не відповідає дійсним намірам сторін і що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання договору.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугували висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, які ґрунтувалися на тому, у контрагентів позивача, ТОВ «Промтехноопт» та ТОВ «Промбудмонтажсервіс», відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

На думку податкового органу, зазначені операції не містять у своїй суті розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності. Наслідком діяльності контрагентів позивача є виключно чи переважно формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на адресу контрагентів.

У зв'язку з цим ДПІ вважає, що позивач, в порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, включив до складу податкового кредиту суми податкового кредиту з витрат по отриманих роботах ТОВ «Промбудмонтажсервіс» на загальну суму ПДВ 16433 грн., з витрат по придбанню ТМЦ від ТОВ «Промтехноопт» на загальну суму ПДВ 5599 грн., які не пов'язані з власною господарською діяльністю.

Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про реальність угод, укладених між позивачем та його контрагентами, ТОВ «Промтехноопт» та ТОВ «Промбудмонтажсервіс», оскільки такі висновки суду підтверджені письмовими доказами, що були предметом дослідження в суді першої інстанції.

Як свідчать письмові докази, між ВКПП «Фазіс» та ТОВ «Промбудмонтажсервіс» 19.05.2011 року укладено договір підряду №39/1 на виконання робіт по установці лічильника теплової енергії у дитячому навчальному закладі за адресою: Харківський р-н, с. Буди, вул. Гоголя, 7 (т.1, а.с.132-133).

Реальність виконання умов вказаного договору підтверджується калькуляцією, протоколом узгодження договірної ціни на виконання робіт на суму 11 982,22 грн., т.ч. ПДВ 1997,04 грн., довідкою про вартість виконаних робіт за травень 2011р. на загальну суму 11 982,22 грн., у т.ч. ПДВ 1997,04 грн. та актом здачі-прийняття робіт б/н від 03.06.2011р., податковою накладною № 20 від 03.06.2011 року (сума ПДВ - 1997,04 грн.), яка включена до реєстру виданих та отриманих накладних; оплата здійснювалась на підставі акту виконаних робіт в повному обсязі з поточного рахунку ВКПП «Фазіс», про що свідчать платіжні доручення. Даний договір укладений на підставі виконання зобов'язань ВКПП "ФАЗІС", (код ЄДРПОУ 23756060) за договором генерального підряду з Будянською сільською радою №39/2/1 від 16.05.2011р. на виконання робіт по установці лічильника теплової енергії у дитячому навчальному закладі за адресою: Харківський р-н, с. Буди, вул. Гоголя, 7 (т.1, а.с.134 - 157, 215).

19.05.2011 року між ВКПП «Фазіс» та ТОВ «Промбудмонтажсервіс» укладено договір підряду №8/1 на виконання робіт по капітальному ремонту системи опалення корпусу №2 Української інженерно-педагогічної академії за адресою: м. Харків, вул. Університетська, 16 (т.1, а.с.91-92).

Реальність виконання умов вказаного договору підтверджується калькуляцією, протоколом узгодження договірної ціни на виконання робіт на суму 40 393,86 грн. (Сорок тисяч триста дев'яносто три гривні 86 коп.) у т.ч. ПДВ 6732,31 грн., довідкою про вартість виконаних робіт за червень 2011р. на загальну суму 40 393,86 грн. (Сорок тисяч триста дев'яносто три гривні 86 коп.) у т.ч. ПДВ 6732,31 грн., актом здачі-прийняття робіт б/н від 16.06.2011р.; податковою накладною № 122 від 16.06.2011 року (сума ПДВ - 6732,31 грн.), яка включена до реєстру; оплата здійснювалась на підставі акту виконаних робіт в повному обсязі з поточного рахунку ВКПП «Фазіс», про що свідчать платіжні доручення. Договір був укладений на підставі виконання зобов'язань ВКПП «Фазіс» за договором генерального підряду з Українською інженерно-педагогічною академією №223-с від 17.05.2011р на виконання робіт по капітальному ремонту системи опалення корпусу №2 Української інженерно-педагогічної академії за адресою: м. Харків, вул. Університетська, 16. (т.1, а.с.93 - 111, 216).

Крім того, між ВКПП «Фазіс» та ТОВ «Промбудмонтажсервіс» укладено договір підряду №5/1 від 22.07.2011 року на виконання робіт по промивці та гідравлічного випробування систем опалення будівель ХФ ПАТ "Укртелеком" за адресами в м. Харкові: пр. Героїв Сталінграда, 3 АТС-52, пр. Героїв Сталінграда, 169 АТС 97/98, вул. Державінська, 4 АТС 737, пров. Лопатинський, 9 АТС 731, пр. Героїв Сталінграда, 169 АТС 97/98 складські приміщення, Салтівське шосе, 2 АТС 738, пр. 50-річчя ВЛКСМ, 78-а ОУС 11, вул. Шарікова, 34 АТС 779, вул. Харківських дивізій, 9/2 ОУС 5, вул. Свинаренко, 2а ОУС 9, вул. Скрипника, 7 адміністративна будівля, вул. Золочівська, 8 АТС 7702/7703, вул. Вальтера, 3 АТС 335, вул. Старошишківська, 5АТС 707, вул. Сумгаїтська, 9 АТС 343, вул. Іванова, 7/9 АТС 700, вул. Ак. Павлова, 162-в АТС 65/67/68, вул. Героїв Праці, 60-в АТС 343, пр. 50-річчя ВЛКСМ, 66 АТС 62/63, вул. Корчагінців, 13-в АТС 710/711, вул. Косіора, 83 АТС 93/94, вул. Косіора, 83 адміністративна будівля, пр. Л. Свободи, 22 АТС 336, вул. Благодатна, 2 гуртожиток, вул. Нетеченська, 8 МТТС, вул. Почтова, 2 адміністративна будівля ЦЕЗ №11, вул. Коцарська, 45 МЖК "Інтернаціоналіст" (т.1, а.с.169-170).

Реальність виконання умов вказаного договору підтверджуються калькуляцією, протоколом узгодження договірної ціни на виконання робіт на суму 151 644,66 грн. у т.ч. ПДВ 25274,11 грн., довідкою про вартість виконаних робіт за липень 2011р. на загальну суму 46 219,20 грн. у т.ч. ПДВ 7703,20 грн., актом здачі-прийняття робіт б/н від 08.07.2011р.; податковою накладною № 285 від08.07.2011 року (сума ПДВ - 7703,20 грн.), яка включена до реєстру отриманих та виданих накладних; оплата здійснювалась на підставі акту виконаних робіт в повному обсязі з поточного рахунку ВКПП «Фазіс», про що свідчать платіжні доручення. Договір укладений на підставі виконання зобов'язань ВКПП «Фазіс» за договором підряду з ХФ ПАТ "Укртелеком" №5 від 16.07.2011р на виконання робіт по промивці та гідравлічного випробування систем опалення будівель ХФ ПАТ "Укртелеком" за адресами в м. Харкові: пр. Героїв Сталінграда, 3 АТС-52, пр. Героїв Сталінграда, 169 АТС 97/98, вул. Державінська, 4 АТС 737, пров. Лопатинський, 9 АТС 731, пр. Героїв Сталінграда, 169 АТС 97/98 складські приміщення, Салтівське шосе, 2 АТС 738, пр. 50-річчя ВЛКСМ, 78-а ОУС 11, вул. Шарікова, 34 АТС 779, вул. Харківських дивізій, 9/2 ОУС 5, вул. Свинаренко, 2а ОУС 9, вул. Скрипника, 7 адміністративна будівля, вул. Золочівська, 8 АТС 7702/7703, вул. Вальтера, 3 АТС 335, вул. Старошишківська, 5АТС 707, вул. Сумгаїтська, 9 АТС 343, вул. Іванова, 7/9 АТС 700, вул. Ак. Павлова, 162-в АТС 65/67/68, вул. Героїв Праці, 60-в АТС 343, пр. 50-річчя ВЛКСМ, 66 АТС 62/63, вул. Корчагінців, 13-в АТС 710/711, вул. Косіора, 83 АТС 93/94, вул. Косіора, 83 адміністративна будівля, пр. Л. Свободи, 22 АТС 336, вул. Благодатна, 2 гуртожиток, вул. Нетеченська, 8 МТТС, вул. Почтова, 2 адміністративна будівля ЦЕЗ №11, вул. Коцарська, 45 МЖК "Інтернаціоналіст" (т.1, а.157 - 212).

01.06.2011 року між ВКПП "Фазис" та ТОВ «Промтехноопт» укладено договір №16 поставки товарів (сантехнічна продукція, лічильники, т.1, а.с.112).

Підтвердженням придбання товару є видаткова накладна б/н від 17.06.2011 року та податкову накладну №512 від 16.06.2011 року на загальну суму 33 596,18 грн. в т.ч. сума ПДВ -5 599,36 грн.. (т.1, а.с.110,111).

За умовами договору поставка товару здійснювалась самовивозом за рахунок покупця. Товар був отриманий 17 червня 2011 року на складі продавця у м. Мерефа, Залізничний тупик, 32.. Вищевказані товари використані в процесі здійснення господарської діяльності ВКПП «Фазіс» відповідно до договору підряду №26 від 05.07.2011 року укладеного між ВКПП т«Фазіс» а ХНУРЕ на виконання робіт по заміні та ремонту теплолічильників в гуртожитках ХНУРЕ за адресою: м. Харків, вул. Целіноградська, 36, м. Харків, вул. Целіноградська, 58, м. Харків, вул. Клочківська, 218, м. Харків, пр. Л. Свободи, 51-а .

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що надані письмові докази свідчать про реальне виконання угод, укладених між позивачем та його контрагентами, а первинні та розрахункові документи за формою та змістом відповідають вимогам закону, оскільки не містять тих недоліків, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про ПДВ", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Пунктом 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п.198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З приводу викладеного в акті судження суб'єкта владних повноважень щодо нікчемності правочинів суд зауважує, що правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228); у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (ч.3 ст.228).

З приписів ст. 228 Цивільного кодексу України чітко і безумовно слідує, що законодавець з 01.01.2011р. виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних.

Відтак, з 01.01.2011р. повноваження на встановлення законності правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ, зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, належать до виключного прерогативи судових органів.

При цьому, в силу приписів п.6 розділу І та п.5.2 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772) до набуття законної сили рішенням суду про визнання недійсним правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ чи зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, податковий орган не має правових підстав для відображення в акті перевірки судження про вчинення таким платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином.

Матеріали справи не містять доказів З пояснень представника відповідача судом встановлено, що укладені між позивачем та контрагентами у спірних правовідносинах договори в судовому порядку не оспорювались, таких, що набули законної сили, рішень судів з приводу визнання перелічених договорів недійсними не має.

Виходячи з системного аналізу ст.ст. 54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом -Порядок №984), Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010р. №985, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за №1440/18735; далі за текстом -Порядок №985), суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень - рішень з приводу самостійного визначення грошових зобов'язань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях - рішеннях.

Однак, податковим органом в акті перевірки не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагента позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих робіт, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентом позивача взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Такі докази не надано відповідачем ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції.

Висновки податкового органу, викладені в акті перевірки про відсутність факту реального вчинення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, грунтуються виключно на актах перевірки ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова щодо діяльності контрагентів.

Разом з тим, в силу ст.70 КАС України судження органу державної податкової служби України про нікчемність укладених суб'єктами господарювання правочинів не може бути визнано належним, допустимим і достатнім доказом невідповідності правочину вимогам закону.

Інших мотивів нікчемності спірних правочинів відповідач в основу оскарженого податкового повідомлення - рішення не поклав.

Враховуючи факт правомірного отримання позивачем податкових накладних від ТОВ «Промтехноопт» та ТОВ «Промбудмонтажінвест» на підтвердження підстав включення до складу податкового кредиту сум, передбачених цими документами, реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, що підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач правомірно сформував податковий кредит за червень, липень 2011 року.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши належні та допустимі письмові докази, що були предметом дослідження при проведенні перевірки, при розгляді справи судом першої та апеляційної інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України.

Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не надав доказів на підтвердження законності та обґрунтованості прийнятого податкового повідомлення - рішення №0006642305 від 21.12.2011 року, що є предметом оскарження позивачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів зазначає, що дії відповідача, пов'язані з прийняттям оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, не кореспондуються з приписами ч.2 ст. 19 Конституції України.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 29.02.2012 року по справі №2а-17855/11/2070 відповідає вимогам ст.159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.02.2012р. по справі № 2а-17855/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П. Судді (підпис) (підпис) Курило Л.В. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бенедик А.П.