Ухвала

від 22.05.2012 по справі 9101/59531/2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2012 р. справа № 2а-0870/177/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря -Шкуропадської В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 березня 2011 року у справі №2а-0870/177/11 за позовом Комунального підприємства «Водоканал»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и В:

Комунальне підприємство «Водоканал»звернулося з позовом до суду, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001510805/1 від 31.12.2010 р. про нарахування штрафних санкцій щодо податку на прибуток на загальну суму 1 032 951,0 грн,; № 001520805/0 від 09.12.2010 р. та № 001520805/1 від 31.12.2010 р. про донарахування податку на додану вартість на загальну суму 11 749,50 грн. (в тому числі основний платіж - 7 833 грн., штрафні санкції - 3 916,50 грн.),; № 001540805/0 від 09.12.2010 р. та № 001540805/1 від 31.12.2010 р. про донарахування податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 59 988,33 (в тому числі основний платіж 19 996,11 грн., штрафні санкції 39 992,22 грн. В обґрунтуванні заявлених вимог позивач посилався на безпідставні висновки перевіряючих осіб щодо порушення підприємством вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок на додану вартість, в частині визначення платником валового доходу, валових витрат та формування податкового кредиту, Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в частині виплати доходу нерезидентам.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10 березня 2011 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду, СДПІ по роботі з ВПП м.Запоріжжя, посилаючись на порушення норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, подала апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга фактично обґрунтована висновками перевіряючих осіб, які зроблено в Акті перевірки, та які на думку ДПІ, свідчать про порушення позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок на додану вартість, Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що стало підставою для визначення спірних податкових зобов'язань та застосування штрафних санкцій.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що повноважними особами СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжя проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства «Водоканал»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007р. по 31.03.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006р. по 30.06.2010р.

За наслідками перевірки складено Акт від 26.11.2010р. №501/08-05/03327121, в якому зроблено висновки про порушення позивачем:

- п.п.5.2.1, п.п.5.2.10, п.5.2, п.п.5.5.1 п:5.5, п.5.9 ст.5, п.п.11.2.3 ст.11, п.п.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року № 334/94-ВР в редакції Закону України від 22.05.97р. № 283/97-ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на суму 105 645 грн.;

- п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.97р. "Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями в результаті чого занижено податок на додану вартість, у сумі 7833 грн.;

- п.7.3 ст.7, абз.1 пп. 9.11.3 п. 9.11 ст.9, п.16.2, пп.16.3.2 п.16.3 ст.16 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003р. №889-IV (із змінами і доповненнями), в результаті чого встановлено порушення податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в загальній сумі 19 996,11 грн., в тому числі в 2009 році в сумі 3368, грн., в 2010р. в сумі 16 627,41 грн.

На підставі Акту перевірки 09.12.2010р. СДПІ було прийнято податкове повідомлення - рішення №0001510805/0, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання у сумі 1 235 868 грн. за платежем податок на прибуток, у тому числі: 105 645,0грн. -основний платіж, 1 130 233,0грн. -штрафні санкції; № 0001520805/0, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання у сумі 11 749,50 грн. за платежем податок на додану вартість, у тому числі 7 833,0грн. -основний платіж, 3 916,50грн. -штрафні санкції; № 0001540805/0, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання у сумі 59 988,33 грн. за платежем податок з доходів фізичних осіб, у тому числі 19996,11грн. -основний платіж, 39992,22грн. -штрафні санкції.

За результатами адміністративного оскарження первинна скарга позивача частково задоволена, а саме податкове повідомлення - рішення №0001510805/0, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання у сумі 1 235 868 грн. за платежем податок на прибуток, скасовано в частині визначення податкових зобов'язань за основним платежем та зайво заснованих штрафних санкцій. За результатами розгляду скарги СДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 31.12.10р.: №0001510805/1 на суму 1 032 951 по податку на прибуток (штрафні санкції), № 0001540805/1 на суму 59 988,33 грн. по податку з доходів фізичних осіб, №0001520805/1 на суму 11 749,50 грн. по податку на додану вартість.

Правомірність та обґрунтованість вказаних рішень СДПІ є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірні рішення відповідача прийняті не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», Законом України «Про податок на додану вартість, Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

В акті перевірки вказано на порушення позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та Закону України «Про податок на додану вартість»по взаємовідносинам з ПП «Молин», ТОВ ТФ «Борістен», ТОВ «ЗНТК», ТОВ «ТСЦ Юг», ТОВ НВКФ «Тех-Ін-Про», ТОВ «Промеконітер», що вплинуло на неправомірне формування підприємством валових витрат та податкового кредиту.

Таких висновків податковий орган дійшов з огляду на наступне.

Як вбачається з акту перевірки, перевіряючими встановлено, що в перевіряємому періоді КП "Водоканал" мав взаємовідносини з ПП "Молин" (код ЄДРПОУ 24911858) без укладання договору на підставі договірного листа за № 5059/09 від 04.09.2009р. про відвантаження склопластика РСТ-275л, в кількості 400 м.кв., по ціні 15,20 грн. за 1 м.п. з ПДВ; всього на суму 6080,90 грн. Форма оплати 100% передоплата.

Передача товару ПП "Молин" у власність КП "Водоканал" оформлена видатковою накладною від 16.09.09 № 132 на склопластик РСТ - 275Л (20500702) загальну суму 6 076,8 грн. та прибутковим ордером від 16.09.09 № 772.

КП "Водоканал" здійснювало розрахунки з ПП "Молин", у безготівковій формі, шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок, згідно рахунку на оплату продукції від 03.09.09 № 288 за п/д від 09.09.09 № 8108 на суму 6 076,80.

СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі отриманий від ДПІ у Заводському районІ м.Запоріжжя акт невиїзної документальної перевірки ПП "Молин" (код ЄДРПОУ 24911858) від 21.06.2010р. № 1086/23-02/24911858 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ПП "Інтерконтіненталь 2009", код за ЄДРПОУ 36323667 за період з 01.08.2009р. по 30.11.2009р.

В акті перевірки зафіксовано, що відповідно до реєстраційних даних юридична адреса ПП "Молин" - 69067, м. Запоріжжя, вул. Союзна, буд.50, кв.24. Згідно довідки від 15.04.2010 року №842/26-90 перевірки фактичного місцезнаходження підприємства встановлено відсутність підприємства за юридичною адресою.

Інформація щодо отримання підприємством дозвільних документів, патентів, ліцензій на види діяльності, які мав право здійснювати, відповідно до довідки АА № 068485 від 18.03.2009 року з єдиного державного реєстру - відсутня.

Згідно з даними 1-ДФ в перевіряємому періоді на підприємстві загальна чисельність працюючих складала - 2 особи.

Перевіркою ПП "Молин" встановлено порушення :

1. ч. 5 ст. 203, ч.1,2 ст. 215, ст. 216, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП "Молин" при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України.

2. Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування податком на додану вартість при придбанні та продажу товарів (послуг) у серпні-листопаді 2009 року, які підпадають під визначення ст. 3 Закону України Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року за №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями).

Податковим органом встановлено, що результат господарських взаємовідносин КП "Водоканал" з ПП "Молин" передбачає наявність у останнього продукції, яка реалізується, складських приміщень, дозвільних документів, транспортних засобів. Разом з цим, перевіркою ПП "Молин" встановлено, що підприємство не має матеріальних ресурсів для провадження господарської діяльності, інформація щодо отримання підприємством дозвільних документів, патентів, ліцензій на види діяльності, які мало право здійснювати ПП "Молин" - відсутня. Крім того, ДПІ у Заводському районі м.Запоріжжя не підтверджений факт придбання ПП "Молин" товарів у підприємств -постачальників (виробників) та реалізації будь-яких товарно-матеріальних цінностей.

Враховуючи вищенаведене, відповідно до ч.5 ст.203, ч.І, 2 ст. 215 ЦК України, правочин між КП "Водоканал" та ПП "Молин" є нікчемним в силу ст.216 ЦК України та не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

В перевіряємому періоді КП "Водоканал" мав взаємовідносини з ТОВ НКВФ "Тех-Ін-Про".

КП "Водоканал" здійснювало розрахунки з ТОВ НВКФ "Тех.Ін-Про" у безготівковій формі, шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок, згідно рахунку №СФ-196 від 13.05.2008р. на підставі п/д від 11.08.2008р №20232 на загальну суму 12660 грн.

Згідно відповіді Бердянської ОДП1 (лист від 25.10.2010р № 1157/7/23-214) на запит СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі про проведення зустрічної перевірки ПП ТОВ НВКФ "Тех.-Ін-Про" з питань взаємовідносин з КП "Водоканал": "Отримана від ТОВ "Модуль Білд Груп" продукція надалі була реалізована ТОВ НВКФ "Тех-Ін Про" в адресу КП "Водоканал" (м.Запоріжжя, ІПН 033271208243, свідоцтво платника ПДВ №11045516);

Насосний агрегат ЦМК 16/27 М, що був придбаний у ТОВ "Модуль Білд Груп" у кількості 1 шт. по ціні придбання 4500 грн., надалі був реалізований ТОВ НВКФ "Тех-Ін Про" в адресу КП "Водоканал" (договір №б/н від 03.06.2008р.) згідно накладних та податкових накладних.

Посадовими особами ТОВ НВКФ "Тех-Ін Про" не надано документів стосовно умов транспортування реалізованого товару. Відповідно до інформації, вказаної у видатковій накладній, умова поставки товару - самовивіз зі складу продавця.

За результатами перевірки встановлено формування валового доходу та податкових зобов'язань по взаємовідносинам з контрагентами: КП "Водоканал" з питань реалізації в їхню адресу товарів, що були попередньо придбані у ТОВ "Модуль Білд Груп".

Отже, Бердянською ОДПІ за результатами перевірки ТОВ НВКФ "Тех-Ін Про" не підтверджений факт поставки на адресу КП "Водоканал" насосного агрегату ЦМК 16/27 М у кількості 1 штука на суму 5095,84 грн.

З цих підстав, податковий орган дійшов висновку про те. що відповідно до ч.5 ст.203, ч.1, 2 ст.215 ЦК України договір, укладений між позивачем та ТОВ НВКФ «Тех-Ін-Про»є нікчемним в силу ст..216 ЦК України та не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

В перевіряємому періоді КП "Водоканал" мав взаємовідносини з ТОВ "Промекоінтер" без укладання договору згідно договірного листа №5690 від 14.07.2008р. про відвантаження СФ-0000030 від 10.07.08 Круг БрАЖ ф120 мм. 120,689кг. На загальну суму 6 999,48 грн;, з ПДВ.

Відповідно договірного листа ТОВ "Промекоінтер" в адресу КП "Водоканал", було виписано наступну видаткову - накладну від 15.07.08 № РН-0000013 та податкову накладну № 18 від 15.07.08р на загальну суму 6 999,48 грн.

До перевірки КП "Водоканал" стосовно підтвердження взаємовідносин з ТОВ "Промекоінтер" було надано копії первинних документів. У зв'язку з тим, що оригінали було вилучено відповідно до протокол виїмки.

СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі отриманий від ДПІ у Хортицькому районі м.Запоріжжя акт невиїзної документальної перевірки № 123/2310/35842489 від 18.02.2010р. про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ "ПРОМЕКОІНТЕР" (код за ЄДРПОУ 35842489), з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період травень 2008р. - грудень 2009р.

За результатами невиїзної документальною перевіркою ТОВ "Промекоінтер" встановлено: відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. В даному випадку відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість. Відповідно до частини 1, 5 ст. 203, п. 1,2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу припису закону. Правочини, укладені ТОВ "ПРОМЕКОІНТЕР" з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб.

В перевіряємому періоді КП "Водоканал" мав взаємовідносини з ТОВ ТФ "Борістен" на підставі договору №5082/09 від 10.09.2009

Виконання робіт ТОВ "ТФ "Борістен" оформлено актами, перелік та реквізити яких наведено на сторінках 22 - 23 акту перевірки.

СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі отриманий від ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя акт невиїзної документальної перевірки ТОВ "ТФ "Борістен" (код ЄДРПОУ 35842358) від 11.06.2010 року №96/23-2/35842358 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.06.2008 року по 31.03.2010 року..

В акті перевірки зафіксовано, що відповідно до реєстраційних даних юридична ТОВ "ТФ "Борістен" - М.Запоріжжя, вул. Червоногвардійська, 40. Станом на 11.06.2010 р. відповідно до акту №3584 від 11.06.2010 р. перевірки фактичного місцезнаходження підприємства встановлено відсутність підприємства ТОВ "ТФ "Борістен" (код ЄДРПОУ 35842358) за юридичною адресою. Фактична адреса підприємства не встановлена.

Перевіркою ТОВ "ТФ "Борістен" встановлено порушення:

1. ч. 5 ст. 203, ч.1,2 ст. 215, ст; 216, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "ТФ "Борістен" (код ЄДРПОУ 35842358) при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України.

2. Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) у червні 2008р.- березні 2010р., які підпадають під визначення ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями).

3. Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) у червні 2008р.-березні 2010р., які підпадають під визначення ст. З Закону України Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року за №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями).

Умови договору поставки № 5082/09 від 10.09.2009р., передбачають наявність у ТОВ "ТФ "Борістен" основних фондів, необхідної кількості працівників відповідної кваліфікації та інші матеріальні ресурси. Однак, перевіркою ТОВ "ТФ "Борістен" встановлено відсутність на балансі підприємства основних фондів, (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

З цих підстав, податковий орган дійшов висновку про те, що відповідно до ч.5 ст.203, ч.1, 2 ст.215 ЦК України договір, укладений між позивачем та ТОВ «ТФ «Борістен»є нікчемним в силу ст..216 ЦК України та не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Також перевіркою встановлено, що в перевіряємому періоді КП "Водоканал" мав взаємовідносини з ТОВ "ЗНТК" на підставі договірного листа №6480 від 16.06.2009р про виконання ремонту копіювального апарату із заміною запчастин на загальну суму 6980 грн. 16 коп.

Роботи, виконані ТОВ "ЗНТК", оформлені актом здачі - приймання робіт № 304 від 23.06.2009, які наведено на сторінці 25 акту перевірки.

СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі отриманий від ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя акт невиїзної документальної перевірки ТОВ "ЗНТК" (код ЄДРПОУ 35802928) від 11.06.2010р. № 93/23-2/35802928 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2008р. по 15.04.2010р.

В акті перевірки зафіксовано, що відповідно до реєстраційних даних юридична адреса ТОВ "ЗНТК" - м. Запоріжжя, вул. Червоногвардійська, 40; засновником та директором підприємства є ОСОБА_3. Згідно акту перевірки фактичного місцезнаходження ТОВ "ЗНТК" від 10.02.2010р. № 41 встановлено відсутність підприємства за юридичною адресою.

Інформація щодо отримання підприємством дозвільних документів, патентів, ліцензій на вид діяльності "оптова торгівлі будівельними матеріалами" - відсутня.

Враховуючи вищенаведене, відповідно до ч.5 ст.203, ч.І, 2 ст. 215 ЦК України, правочин між КП "Водоканал" та ТОВ "ЗНТК" є нікчемним в силу ст.216 ЦК України та не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

В перевіряємому періоді КП "Водоканал" мав взаємовідносини з ТОВ "ТСЦ ЮГ" без укладання договору на підставі договірного листа № 6479 наступного змісту: КП "Водоканал" звертається з проханням виконати ремонт копіювального апарату Tosiba 1350, із заміною запчастин на загальну суму 6980,16 грн., в т.ч. ПДВ. Оплата протягом 5 банківських днів після виставлення рахунку. Разова послуга 100% передоплата.

Роботи виконані ТОВ "ТСЦ ЮГ" оформлені актом здачі - приймання робіт № 44 від 23.06.09 до договірного листа № 6479 від 16.06.09) на сторінці 28 акту перевірки.

СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі отриманий від ДПІ у Жовтневому районі М.Запоріжжя акт невиїзної документальної перевірки ТОВ "ТСЦ ЮГ" (код ЄДРПОУ 35802954) від 11.06.2010р. № 94/23-02/35802954 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2008р. по 31.05.2010р.

Перевіркою встановлено, що результат господарських взаємовідносин КП "Водоканал" з ТОВ "ТСЦ ЮГ" передбачає наявність у останнього основних фондів, необхідної кількості працівників відповідної кваліфікації та інші матеріальні ресурси. ДПІ у Жовтневому районі М.Запоріжжя не підтверджений факт надання ТОВ "ТСЦ ЮГ" будь-яких послуг підприємствам - покупцям.

За результатами перевірки ТОВ «ТСЦ ЮГ»зроблено висновки про порушення підприємством:

1. ч. 5 ст. 203, ч.1,2 ст. 215, ст; 216, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «ТСЦ Юг» при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України.

2. Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) з 01.04.2008р. по 31.05.2010р., які підпадають під визначення ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями).

3. Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) у січні-грудні 2009р. Та січні, лютому, березні, квітні 2010р., які підпадають під визначення ст. З Закону України Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року за №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями).

З цих підстав, податковий орган дійшов висновку про те. що відповідно до ч.5 ст.203, ч.1, 2 ст.215 ЦК України договір, укладений між позивачем та ТОВ «ТСЦ Юг»є нікчемним в силу ст..216 ЦК України та не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Таким чином, в Акті перевірки, який став підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, не наведено обставин, які б вказували на безтоварність операцій. Висновки про нікчемність укладених угод, згідно з Актом перевірки, зроблені ДПІ з огляду на аналіз фінансово-господарської діяльності контрагентів позивача, а не виходячи з аналізу суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, та за наслідками яких позивачем визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість.

Зробивши висновки про нікчемність укладених правочинів податковий орган не врахував наступного.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст..228 ЦК України, в редакції яка діяла на час укладення спірних договорів, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Отже, вказаною нормою права визначено об'єктивну сторону нікчемного правочину, тобто визначено ознаки, за наявності яких укладений правочин можливо кваліфікувати як нікчемний. Податковим органом, в акті перевірки не наведено, визначених нормою права, ознак, які б свідчили про нікчемність укладених позивачем правочинів. Відсутність контрагентів за місцем своєї реєстрації, не подання звітів до ДПІ, не відображення своїх зобов'язань по взаємовідносинам з позивачем та можливі інші порушення, які ними були допущені, не є тими ознаками, які вказують на нікчемність укладених правочинів.

Крім цього, для кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України та застосування відповідних наслідків, необхідною та обов'язковою умовою є наявність умислу у формі вини, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

Відповідачем, на якого відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення, не доведено того, що сторонами укладено угоду не з метою реального настання правових наслідків, а з метою порушення публічного порядку.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Натомість, у якій частині зміст правочинів, які укладено позивачем у перевіряємому періоді, суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, податковий орган не зазначає.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та вказаними вище контрагентами укладено договори поставки. При укладенні договору його сторонами було досягнуто усіх істотних умов, і ці угоди спрямовані на встановлення правовідносин, в контексті ст. 626 ЦК України.

Крім цього, як вбачається з Акту перевірки, обґрунтовуючи нікчемність правочину, податковий орган посилався на ч.5 ст.203 ЦК України, відповідно до якої правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. При цьому, СДПІ вказує на те, що правочини, які укладені позивачем з вказаними контрагентами, є нікчемними в силу ст..216 ЦК України та не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Отже, нікчемність укладених правочинів податковий орган пов'язує з тим, що сторонами укладено угоди, які не спрямовані на настання реальних наслідків, що такими угодами обумовлені.

Тобто, перевіряючими особами, в Акті перевірки, вказано на ознаки фіктивних правочинів, які, згідно зі ст..234 ЦК України, вчинюються без наміру створення правових наслідків, що обумовлюються цими правочинами.

Відповідно до ч.2 ст.234 ЦК України фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Доказів того, що вищевказані договори визнано судом недійсними, відповідачем суду не надано.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що СДПІ в акті перевірки, який став підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, не наведено тих обставин, які б свідчили про порушення позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та Закону України «Про податок на додану вартість», якими визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбавання товарів (робіт, послуг), до складу валових витрат та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо неправомірності податкових повідомлень-рішень № 001520805/0 від 09.12.2010р., №001520805/1 від 31.12.2010 р. про донарахування податку на додану вартість на загальну суму 11749,50 грн. та податкового повідомлення-рішення від 31.12.10р.: №0001510805/1 в частині визначення штрафних санкцій по взаємовідносинам позивача з вказаними контрагентами.

Щодо віднесення до складу валових витрат нарахованих сум процентів за борговими зобов'язаннями, які виникли за кредитною угодою від 21.05.1999р., укладеною КП «Водоканал»з Європейським банком реконструкції та розвитку.

Як вбачається з Акту перевірки, податковим органом зроблено висновок про порушення позивачем пп.5.5.1 п.5.5 ст.5, пп.11.2.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке полягає у безпідставному віднесенні до складу валових витрат сум нарахованих процентів по кредитній угоді у терміни не передбачені цією угодою, що призвело до заниження валових витрат на суму 829 670грн.

Суть порушення полягає у тому, що позивачем відносяться до складу валових витрат проценти не за фактом їх сплати (терміни визначені угодою, платіжні доручення), а за фактом їх нарахування у бухгалтерському обліку.

Відповідно до пп.5.5.1 п.5.5 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Згідно із пп.11.2.3 ст.11 цього Закону, датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які є: а) нерезидентами; є дата оприбуткування платником податку товарів (а при їх імпорті -також робіт (послуг), супутніх чи допоміжних такому імпорту товарів), а для робіт (послуг), - дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності Ії оплати (у тому числі часткової або авансової).

Отже, вказаними нормами права не встановлено того, що витрати по процентам можуть відноситься до складу валових витрат лише за фактом сплати таких процентів. Як вказано у пп.5.5.1 п.5.5 ст.5 Закону до складу валових витрат відносяться витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів.

В акті перевірки також вказано на порушення позивачем пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»при врегулюванні сумнівної заборгованості перед ТОВ «Трест Запоріжбуд», в результаті чого занижено валовий дохід на суму заборгованості, яка визнана господарським судом Запорізької області у розмірі 3 501 000грн. та занижено валові витрати на суму погашеної сумнівної заборгованості перед ТОВ «Трест Запоріжбуд», яка визнана господарським судом Запорізької області у розмірі 3 501 000грн.

Такі висновки податкового органу ґрунтуються на тому, що рішенням господарського суду Запорізької області від 14.04.2009р. по справі №14/94/09 задоволено позов ТОВ «Трест «Запоріжбуд»щодо стягнення з КП Водоканал»заборгованості у сумі 3 890 000грн.

Відповідно до пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій:

а) або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією;

б) або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Строки, визначені абзацом "а" цього підпункту, поширюються також на випадки, коли покупець не надав відповідь на претензію, надіслану продавцем, у строки, визначені господарсько-процесуальним законодавством.

Строки, визначені абзацом "б" цього підпункту, застосовуються незалежно від того, чи розпочав державний виконавець або особа, прирівняна до нього згідно із законом, заходи із примусового стягнення боргу чи ні.

КП «Водоканал»на виконання рішення господарського суду Запорізької області платіжним дорученням №666к від 31.03.2009р. сплачено заборгованість у сумі 389 000грн., натомість іншу частину заборгованості у розмірі 3 501 000грн. в деклараціях з податку на прибуток, у складі валових доходів, не відображено.

Таким чином, СДПІ зроблено висновок про порушення позивачем пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»при врегулюванні сумнівної заборгованості перед ТОВ «Трест Запоріжбуд», в результаті чого занижено валовий дохід на суму заборгованості, яка визнана господарським судом Запорізької області, у розмірі 3 501 000грн.

В акті перевірки СДПІ вказано на порушення позивачем пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено валові витрати на суму погашеної сумнівної заборгованості, визнаної у судовому порядку, у розмірі 3 501 000грн.

Так, перевіркою встановлено, що на виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 14.04.2009 року по справі № 14/94/09 погашена заборгованість перед ТОВ "Трест Запоріжбуд" у наступних розмірах:

389 000 грн. платіжним дорученням від 20.05.2009 року № 4293;

389 000 грн. платіжним дорученням від 03.06.2009 року № 397к;

389 000 грн. платіжним дорученням від 06.07.2009 року № 6398;

363 000 грн. платіжним дорученням від 16.10.2009 року № 9450;

415 000 грн. платіжним дорученням від 16.10.2009 року № 1007;

389 000 грн. платіжним дорученням від 04.11.2009 року № 1051;

389 000 грн. платіжним дорученням від 04.12.2009 року № 1129к;

389 000 грн. платіжним дорученням від 05.01.2010 року № 7;

389 000 грн. платіжним дорученням від 04.02.2010 року № 896.

В деклараціях з податку на прибуток КП «Водоканал»3 квартали 2009 року (надано до СДПІ 30.10.2009р. №9001633292), 2009 рік (надано до СДПІ 02.08.2010р. №9003014085) по рядку 05.3 «Врегулювання сумнівної (безнадійно) заборгованості»не відображено врегулювання заборгованості у складі валових витрат по контрагенту ТОВ «Трест Запоріжбуд».

Відповідно до пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якщо у наступних податкових періодах покупець погашає суму визнаної заборгованості або її частину (самостійно або за процедурою примусового стягнення), такий покупець збільшує валові витрати на суму такої заборгованості (її частини) за наслідками податкового періоду, на який припадає таке стягнення.

Таким чином, на порушення пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»занижено валові витрати на суму погашеної сумнівної заборгованості, визнаної у судовому порядку, у сумі 3 501 000грн.

Отже, податковим органом в Акті перевірки вказано на порушення позивачем вимог пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело як до заниження позивачем показників валового доходу та і до заниження показників валових витрат у одній і тій же сумі, що не призвело до заниження податкових зобов'язань з податку прибуток.

Відповідно до пп..17.1.3 п.17 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в редакції який діяв на час виникнення спірних правовідносин, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Отже, вказаною нормою матеріального права встановлено, що безумовною підставою для визначення штрафних (фінансових) санкцій є самостійне донарахування контролюючим органом сум податкових зобов'язань.

4.2.2. Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо:

б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Таким чином, враховуючи той факт, що за результатами перевірки та за наслідками адміністративного оскарження СДПІ не визначено податкових зобов'язань з податку на прибуток, про що свідчить податкове повідомлення-рішення №0001510805/1 від 31.12.2010р., то у податкового органу були відсутні підстави для визначення штрафних (фінансових) санкцій за цим податком.

Щодо податкових повідомлень-рішень №0001540805/0 та №0001540805/1, якими визначено податкові зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб.

В акті перевірки вказано на порушення позивачем п.7.3 ст. 7, абзацу першого пп. 9.11.3 п. 9.11 ст. 9, п. 16.2, пп. 16.3.2 п. 16.3 ст. 16 "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 p. № 889-IV, яке полягало у тому, що заробітну плату працюючих нерезидентів оподатковували за ставкою 15%, як резидентів України, що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб на 19 996,11грн.

Позиція податкового органу полягає у тому, що оподаткування доходів іноземців може провадитись по ставкам, визначених ст..7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Згідно п.7.3 Закону ставка податку становить подвійний розмір ставки, визначеної пунктом 7.1 цієї статті, від об'єкта оподаткування.

Тобто, спеціально встановленою для оподаткування будь-яких доходів з джерелом їх походження з території України, нарахованих (виплачених) на користь фізичних осіб-нерезидентів, є ставка у розмірі 30%.

Суд першої інстанції обґрунтовано визнав таку позицію СДПІ безпідставною з огляду на наступне.

Відповідно до вимог пп. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" фізичною особою-резидентом вважається фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні.

У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому цим Законом, або її реєстрація як самозайнятої особи.

Таким чином, суд першої інстанції вірно вказав на те, що відповідно до вимог вказаного Закону однією з основних підстав для доведення фізичною особою свого резидентського статусу є підтвердження того, що особа має місце постійного проживання на Україні.

Факт постійного проживання працівників (фізичні особи-іноземці) КП «Водоканал»на території України підтверджено відповідними Посвідками на постійне місце проживання для іноземців та осіб без громадянства, які видані відділом громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Запорізькій області на підставі Закону України «Про імміграцію» (копії долучено до матеріалів справи).

Крім цього, судом встановлено, що всі фізичні особи-іноземці працюють на підприємстві на підставі безстрокових трудових договорів (контрактів), при цьому місце роботи на КП «Водоканал»є постійним їх місцем роботи. З огляду на ці обставини, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що виконується ще одна умова для підтвердження резидентського статусу фізичними особами-іноземцями, а саме, такі фізичні особи перебувають в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Вказані обставини відповідачем не спростовано.

Також, відповідно до положень п.1.14 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»місце постійного або переважного проживання платника податку, місце податкової реєстрації платника вважається «податковою адресою».

Виходячи з вказаної норми права суд першої інстанції правильно вказав на те, що для цілей оподаткування податком з доходів фізичних осіб, місце постійного проживання є місцем податкової реєстрації фізичної особи як платника податків.

Порядок реєстрації фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів встановлений ст. 5 закону України "Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів" від 22.12.1994 p. № 320/94-ВР, із змінами та доповненнями.

Так, відповідно до ст. 5 вказаного Закону реєстрація фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів проводиться державними податковими інспекціями по районах, районах у містах і містах без районного поділу за місцем постійного проживання платників. Головна державна податкова інспекція України надає фізичній особі-платнику податків та інших обов'язкових платежів ідентифікаційний номер і надсилає до державної податкової інспекції за місцем проживання фізичної особи. Податкова інспекція за місцем проживання фізичної особи повідомляє таку особа про одержання ідентифікаційного номеру Довідкою.

Таким чином, Довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру є документом, що підтверджує податкову реєстрацію фізичних осіб за місцем їх постійного проживання.

Всі фізичні особи-іноземці, що працюють на підприємстві мають ідентифікаційний номер (копії довідок про присвоєння ідентифікаційних номерів зберігаються в бухгалтерії), тобто пройшли податкову реєстрацію за місцем їх постійного проживання.

Встановлені судом обставини справи, в цій частині, не спростовані відповідачем під час розгляду справи.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірності податкових повідомлень-рішень №0001540805/0 та №0001540805/1, якими визначено податкові зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст..ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 березня 2011 у справі №2а-0870/1177/11 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з часу її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України, в порядку передбаченому ст..212 КАС України.

(Повний текст ухвали виготовлено 24.05.2012р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк