Рішення

від 26.06.2012 по справі 27/5014/1048/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.06.12 Справа № 27/5014/1048/2012

Суддя Лазненко Л.Л., при секретарі судового засідання Дрожанової О.В. , розглянувши матеріали за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес-Інформатика»,

м. Луганськ

до Малого приватного виробничо-будівельного підприємства «Лугрембуд», м. Луганськ

про стягнення 8032 грн. 90 коп. за договором № 2301/12 від 23.01.2012

за участю представників сторін:

від позивача: представник -ОСОБА_1 , довіреність № 260312/1 від 26.03.2012;

від відповідача: директор -Курілов В.М. паспорт НОМЕР_1 виданий Артемівським РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області 26.05.1998;

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача боргу у сумі 7983 грн. 35 коп., 3% річних у сумі 28 грн. 45 коп., інфляційні витрати у сумі 21 грн. 10 коп. та витрати за надані юридичні послуги у сумі 900 грн. 00 коп.

Позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні визнав позовні вимоги в частині боргу, 3% річних та інфляційних нарахувань, в частині стягнення з нього 900 грн. 00 коп. витрат за надані юридичні послуги, заперечує.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд встановив наступні обставини.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гермес-Інформатика»(продавець, позивач) та Малим приватним виробничо-будівельним підприємством «Лугрембуд»(покупець, відповідач) 23.01.2012 укладений договір № 2301/12, згідно з яким позивач зобов'язувався продати товар, а відповідач прийняти та сплатити вартість товару.

Відповідно до п. 4.1. Покупець здійснює перерахунок за поставлений товар шляхом банківського переводу грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача з Продавця згідно виставленого рахунку протягом 45 днів з моменту продажу та передачі товару.

Позивач відповідно до договору зобов'язання виконав у повному обсязі. Товар був отриманий відповідачем згідно накладної № 2301 від 23.01.2012 на суму 7033 грн. 80 коп.. Факт отримання товару підтверджений підписом відповідача на накладній № 2301/1 від 23.01.2012 та довіреністю

№ 23/01/2012 від 23.01.2012.

Згідно з п. 9 договору за прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачу нарахована 3% річних за період з 10.03.2012 по 27.04.2012 у сумі 28 грн. 45 коп. та інфляційні витрати за березень 2012 у сумі 21 грн. 10 коп.

Відповідач зобов'язання за договором не виконав, суму боргу не сплатив.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з приписів ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто -неналежне виконання.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.

Згідно з п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Отже позивачем правомірно нараховані відповідачу інфляційні витрати у сумі 21 грн. 10 коп. та 3% річних у сумі 28 грн. 45 коп.

За вказаних обставин, вимоги позивача за позовом підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам та підлягають до задоволення у повному обсязі.

Судовий збір покладається на відповідача, згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Витрати позивача на правову допомогу стягненню з відповідача не підлягають з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, послуги по наданню правової допомоги були надані Товариством з обмеженою відповідальністю «Авіа-Спарка»в особі директора Ілюшина В.Г., що діє на підставі Статуту за договором

№ 2504/12/1 від 25.04.2012.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладачів, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

За ч. 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «про адвокатуру», дія якого поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в ст. 2 Закону України «про адвокатуру», де зазначено, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв присягу адвоката України.

Таким чином, судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено відшкодування визначених витрат за послуги, надані лише адвокатом, а не будь-яким представником.

В матеріалах справи відсутні докази, в розумінні ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України того, що послуги надані саме адвокатом.

Таким чином, не підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача 900 грн. 00 коп. -витрат, пов'язаних з оплатою послуг по наданню правової допомоги.

В судовому засіданні 26.06.2012 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Малого приватного виробничо-будівельного підприємства «Лугрембуд», м. Луганськ, кв. Єрьоменко, б.7, ідентифікаційний код 24844777, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес-Інформатика», м. Луганськ, вул. Оборонна, б. 9а, офіс 201-5, ідентифікаційний код 20180286, 7033 грн. 80 коп. - боргу, 28 грн. 45 коп. - 3% річних, 21 грн. 10 коп. - інфляційних витрат, 1609 грн. 50 коп. - витрати по сплаті судового збору, видати наказ позивачу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 27.06.2012

Суддя Л.Л. Лазненко