Рішення

від 26.06.2012 по справі 1/5014/1233/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/5014/1233/2012 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

---

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ 26.06.12                                                                                 Справа № 1/5014/1233/2012 За позовом  Публічного акціонерного товариства "Морстрой",                                    м. Севастополь до Приватного підприємства "Арикон", м. Алчевськ Луганської області про стягнення 51191 грн. 78 коп.                                                                                                      Суддя   Зюбанова Н.М.                                                     П р е д с т а в н и к и : від позивача –не викликався; від відповідача –не прибув;                                                                          Суть спору: про стягнення з відповідача 50000 грн. 00 коп. передплати та                                 1191 грн. 78 коп. 3 % річних за договором поставки продукції від 30.06.11 № 013/06 (з урахуванням заяви позивача за листом від 19.06.12 № 432/11 про уточнення позовних вимог, за якою їх розмір фактично зменшено у частині відсотків річних). Відповідач відзив на позовну заяву не надав,  у судове засідання не прибув. Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом. Неприбуття вдруге у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських суддів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб – учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.   Тому, направлення кореспонденції на адресу відповідача відповідно до інформації, що міститься в матеріалах справи, є належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій. Дослідивши обставини справи, додатково надані  документи, суд  дійшов до наступного. Так, при розгляді справи судом встановлено, що 30.06.11 між Приватним підприємством "Арикон", м. Алчевськ Луганської області  /відповідачем/ та Публічним акціонерним товариством  "Морстрой", м. Севастополь /відповідачем/ було укладено договір поставки продукції № 013/06, за умовами якого відповідач прийняв зобов''язання передати у власність покупця продукцію згідно специфікацій, що передбачено п. 1.1 договору, а позивач зобов'язався здійснити передплату за виставленими рахунками у відповідності до умов п. 2.1 договору. Як свідчать матеріали справи, після одержання від відповідача рахунку                     № 041/06 від 30.06.11 на суму 223506 грн. 00 коп. позивач перерахував Приватному підприємству "Арикон" у якості передплати грошові кошти, що підтверджено платіжними дорученнями від 04.07.11 № 65 на суму 18000 грн. 00 коп., від 04.07.11 № 121 на суму 2000 грн. 00 коп., від 19.07.11 № 132 на суму 30000 грн. 00 коп. з належними відмітками банку про перерахування  відповідачу усього  50000 грн. 00 коп. Але відповідач, як постачальник,  не передав позивачу продукцію, у той час, як у відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином у відповідності до вимог договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Тому позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення 50000 грн. 00 коп. передплати та 1191 грн. 78 коп. 3% річних за користування чужими грошовими коштами. Оцінивши доводи позивача та матеріали справи, суд дійшов висновку про обгрунтованість позову з огляду на наступне. Так, правове регулювання правовідносин поставки здійснюється § 3 глави 54 ЦК України. Зокрема, ст. 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов‘язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов‘язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов‘язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. За Господарським кодексом України договір поставки регулюється ст. 265, а саме: за договором поставки одна сторона –постачальник зобов‘язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні  - покупцеві товар (товари), а покупець зобов‘язується прийняти вказаний товар (товари)  і сплатити за нього певну грошову суму.    Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Як передбачено ст. 629 ЦК України, договір є обов‘язковим для виконання сторонами. Тому позивач обґрунтовано посилається на ст. 693 ЦК України, якою регулюється купівля-продаж та передбачено - якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю  оплатити  товар  до  його передання продавцем (попередня оплата),  покупець повинен здійснити оплату в строк,  встановлений договором  купівлі-продажу,  а  якщо  такий  строк не встановлений договором,  - у строк,  визначений відповідно до статті 530  цього Кодексу. Якщо  продавець,  який  одержав  суму  попередньої  оплати товару,  не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати  передання  оплаченого   товару   або   повернення   суми попередньої оплати. Оскільки відповідач не поставив продукцію після одержання передплати,  господарський суд встановлює факт прострочення поставки щебеня (фр. 5*20 та 20*40) та наявність заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 50000 грн. 00 коп. Відповідачем позов не оспорений, доказів поставки продукції або повернення передплати не надано.             Щодо решти позовних вимог, то за ст. 693 ЦК України законодавцем передбачено, що на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до ст. 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.           Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 536 ЦК України). Позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 1191 грн. 78 коп. за 290 днів прострочки (з 20.07.11 по 04.05.12) на підставі ст. 625 ЦК України, згідно якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.              Обгрунтування позивачем позову  у частині річних за користування грошовими коштами з посиланням на ст. ст. 693, 536, 625 ЦК України замість п. 67 Положення про поставку продукції виробничо-технічного призначення не є зміною підстави або предмету позову, а лише зміною нормативно-правового обгрунтування позову у цій частині, тому заяву позивача про уточнення позову прийнято судом до розгляду.   Суд звертає увагу сторін на застосування при розгляді даної справи господарським судом на підставі ст. 11128 ГПК України рішення Верховного Суду України у подібних правовідносинах по справі № 16/164(2010) за постановою від 05.12.11, у якій наголошується, що за Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. Оскільки вимоги позивача є обгрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, позов підлягає повному задоволенню у зазначених вище сумах з віднесенням судового збору на відповідача згідно ст. 44, ст. 49 ГПК України. При зверненні до суду позивач сплатив 1641 грн. 00 коп. судового збору за платіжним дорученням від 15.05.12 № 521, у той час, як належна сума судового збору за даною справою складає 1609 грн. 50 коп. (1,5 розміру мінімальної заробітної плати станом на 1 січня календарного року, в якому заява подається до суду –п. 1 ст. 4 вказаного Закону України "Про судовий збір" від 08.07.11 3674-VІ). Тому до повернення з Державного бюджету підлягають 31 грн. 50 коп. судового збору, зайве сплаченого,  разом з 15 грн. 85 коп. судового збору пропорційно зменшеної частини позову, про що суд виносить відповідну ухвалу.           На підставі викладеного та керуючись  ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85, 11128 ГПК України,  суд                                                                                               в и р і ш и в : 1.          Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з Приватного підприємства "Арикон", м. Алчевськ Луганської області, вул. Волгоградська, б. 132, блок Е, офіс 436, ідент. код 37156815 на користь Публічного акціонерного товариства "Морстрой”, м. Севастополь, вул. Новоросійська, 25/ вул. Демідова, 7, ідент. код 13792296  - 50000 грн. 00 коп. передплати, 1191 грн. 78 коп. 3 % річних та 1553 грн. 40 коп. судового збору, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.            Повне рішення складене  02.07.12. Суддя                                                                                 Н.М.Зюбанова Помічник судді                                                                      Г.А.Кравцова