Рішення

від 26.06.2012 по справі 5015/1731/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.12 Справа№ 5015/1731/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовом: Прокурора Галицького району м.Львова в інтересах держави в особі Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м.Львів

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Синот-Україна», м.Львів

про стягнення 9 158,69 грн.

За участю представників сторін:

від прокуратури: Окілко В.М. -помічник прокурора Галицького району м.Львова (посвідчення №313 від 26.12.2011р.);

від позивача: ОСОБА_3 -юрисконсульт (довіреність №14 від 15.02.2011р.);

від відповідача: не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Прокурор Галицького району м.Львова звернувся з позовом в інтересах держави в особі Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Синот-Україна»про стягнення 50 057,17 грн. з яких 48 807,64 грн. основний борг, 898,48 грн. пеня, 120,17 грн. інфляційні нарахування та 230,88 грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 03.05.2012р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 23.05.2012р. Ухвалами суду від 23.05.2012р. та 14.06.2012р. розгляд справи було відкладено, з підстав вказаних в даних ухвалах.

Представниками прокуратури та позивача в судовому засіданні подано спільне клопотання (вх. №14074/12 від 26.06.2012р.) про уточнення позовних вимог, в якому вони просять, у зв»язку із частковою сплатою відповідачем основного боргу та пені, стягнути 8 807,64 грн. основного боргу, 120,17 грн. інфляційних нарахувань та 230,88 грн. 3% річних. Позовні вимоги, з врахуванням клопотання (заяви) про уточнення позовних вимог представники прокуратури та позивача підтримали повністю, просили позов задоволити.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, про відкладення розгляду спору на 26.06.2012р. був належним чином повідомлений, що підтверджується поштовим повідомленням №79005 0561206 6 від 15.06.2012р. -вручено 20.06.2012р.

Відповідач надіслав на адресу суду підписаний з позивачем акт звірки взаєморозрахунків станом на 11.06.2012р. та докази сплати 40 000,00 грн.

Станом на 26.06.2012р. відзив, заяви, клопотання в тому числі про відкладення розгляду справи на адресу господарського суду від відповідача не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, господарський суд,-

встановив:

19.10.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Синот-Україна» (споживач) та Львівським міським комунальним підприємством «Львівтеплоенерго»(теплопостачальна організація) було укладено договір №1183/III про постачання теплової енергії в гарячій воді (далі по тексту -договір), згідно якого енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію для опалення та здійснювати гаряче водопостачання в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію для опалення та гаряче водопостачання за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію -в період опалювального сезону; гаряче водопостачання -протягом року відповідно до графіка, затвердженого органами місцевої влади (п.2.1. договору).

Початок та закінчення опалювального сезону встановлюється відповідними органами влади (п.2.2. договору).

Згідно п.3.2.2. договору споживач зобов'язувався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені даним договором.

Облік споживання гарячого водопостачання і теплової енергії для опалення проводиться за приладами обліку при їх наявності, а при їх відсутності -розрахунковим способом (п.5.1 договору).

Розрахунковим періодом згідно п.6.2. договору є календарний місяць.

Споживач до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, сплачує теплопостачальній організації вартість гарячого водопостачання, фактично спожитої теплової енергії для опалення та щомісячну величину плати за приєднане теплове навантаження (п.6.3. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав повністю та належним чином.

Відповідно до затверджених цін і тарифів станом на 15.04.2012р. ТзОВ «Синот-Україна»мало заборгованість перед ЛМКП „Львівтеплоенерго" за фактично спожиту теплову енергію в сумі 48 807,64 грн.

Позивач, на підставі п.7.2.3. договору нарахував пеню, яка згідно поданого ним розрахунку становить 898,48 грн.

Після порушення провадження у справі відповідачем частково були проведені оплати заборгованості на загальну суму 40 000,00 грн.

Згідно поданого представниками прокуратури та позивача клопотання про уточнення позовних вимог до стягнення підлягає 9 158,69 грн. з яких 8 807,64 грн. основного боргу, 120,17 грн. інфляційних нарахувань та 230,88 грн. 3% річних нарахованих на підставі ст.625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов'язання.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.

Згідно ч.1, ч.2 ст.275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Факт постачання позивачем теплової енергії в гарячій воді підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Станом на 15.04.2012р. у відповідача існував борг в сумі 48 807,64 грн. за період з грудня 2011р. по березень 2012р.

Після порушення провадження у справі відповідачем частково оплачено борг на загальну суму 40 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 351 від 18.05.2012р. на суму 30 000,00 грн. та №355 від 29.05.2012р. на суму 10 000,00 грн. Отже сума основного боргу становить 8 807,64 грн.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відтак, вимоги позивача про стягнення з відповідача залишку основного боргу за постачання теплової енергії в гарячій воді в сумі 8 807,64 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні та річні є окремим видом цивільних зобов'язань, які існують в силу прострочення боржником терміну виконання грошового зобов'язання та є за своєю правовою природою відшкодуванням матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню згідно поданого ним розрахунку 120,17 грн. інфляційних нарахувань та 230,88 грн. 3% річних.

В частині стягнення 898,48 грн. пені згідно клопотання позивача, погодженого з представником прокуратури, провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, у зв»язку з тим, що дана сума зарахована позивачем як сплачена, що відображено ним в акті звірки взаєморозрахунків підписаним з відповідачем станом на 11.06.2012р.

В порядку ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд прийшов до висновку, що позов, згідно клопотання про уточнення позовних вимог, підлягає задоволенню в частині стягнення 8 807,64 грн. основного боргу, 120,17 грн. інфляційних нарахувань та 230,88 грн. 3% річних.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд прийшов до висновку, що позов, згідно клопотання про уточнення позовних вимог, підлягає задоволенню в частині стягнення 8 807,64 грн. основного боргу, 120,17 грн. інфляційних нарахувань та 230,88 грн. 3% річних.

Судовий збір згідно ст.49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету повністю, оскільки часткова оплата заборгованості була здійснена після порушення провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 11, 526, 610, 612, 625, 627-629 ЦК України, ст.ст. 174, 193, 275 ГК України, ст.ст. 4 3 , 33, 34, 43, 49, 75, п.1-1 ч.1 ст.80, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов, згідно клопотання (заяви) про уточнення позовних вимог, задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Синот-Україна»(79005, м.Львів, вул.Князя Романа, 18/7; р/р 2600501019041 ДЛФ ВАТ "Кредобанк" м.Львів; МФО 385372; код ЄДРПОУ 31658858) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго»(79040, м.Львів, вул.Д.Апостола,1; р/р 26000130262 ПАТ «Мегабанк»; МФО 351629; код ЄДРПОУ 05506460) 8 807,64 грн. основного боргу, 120,17 грн. інфляційних нарахувань та 230,88 грн. 3% річних.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Синот-Україна»(79005, м.Львів, вул.Князя Романа, 18/7; р/р 2600501019041 ДЛФ ВАТ "Кредобанк" м.Львів; МФО 385372; код ЄДРПОУ 31658858) в дохід Державного бюджету 1 609,50 грн. судового збору.

4. В частині стягнення 898,48 грн. пені провадження у справі припинити.

5. Накази видати згідно вимог ст. 116 ГПК України.

6. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

виготовлено 27.06.2012р.

Суддя Сухович Ю.О.