Рішення

від 12.06.2012 по справі 5023/1731/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2012 р. Справа № 5023/1731/12

вх. № 1731/12

Суддя господарського суду Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (за дов. № б/н від 24 січня 2012 року)

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Приватного підприємства "Камертон", м.Харків

до Приватного підприємства "Н-КАН-СЕРВІС", м.Харків

про стягнення 6096,66 гривень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство "Камертон", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства "Н-КАН-СЕРВІС" (надалі - Відповідач) суми заборгованості у розмірі 6096,66 гривень, у тому числі, 4015,73 гривень основного боргу, 237,07 гривень суми 3% річних, 368,69 гривень інфляційних нарахувань, 1274,38 гривень суми нарахованої пені, 200,79 гривень штрафу. Заявлену вимогу обгрунтовує неналежним виконанням Відповідачем умов договору поставки №К-0002, укладеного між сторонами 05 січня 2010 року. Окрім цього, Позивач просив суд стягнути з Відповідача суму судового збору у розмірі 1609,50 гривень.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 квітня 2012 року було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду. Провадження у справі порушено та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 22 травня 2012 року.

Розпорядженням №431 від 21 травня 2012 року у зв'язку з обранням на посаду судді Харківського апеляційного господарського суду судді Потапенка В.І. справу № 5023/1731/12 було передано до розгляду судді Аріт К.В.

22 травня 2012 року Позивач надав через канцелярію суду супровідним листом (вх. №10728) витребувані судом документи на підтвердження заявлених вимог. Судом було досліджено надані документи та долучено до матеріалів справи.

12 червня 2012 року Позивач надав через канцелярію суду супровідним листом (вх. №7251) копії банківських виписок на підтвердження заявлених вимог. Судом було досліджено надані документи та долучено до матеріалів справи.

Представник Позивача у відкритому судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання свого представника не направив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи неявку Відповідача суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд встановив наступне.

05 січня 2010 року між Приватним підприємством "Камертон" (Позивач) та Приватним підприємством "Н-КАН-СЕРВІС" (Відповідач) було укладено договір поставки №К-0002, відповідно до умов якого Позивач зобов'язувався поставити товар за номенклатурою, в кількості та за ціною, встановленими спірним договором, та в строк, встановлений розділом 2 даного договору, а Відповідач, в свою чергу, зобов'язувався прийняти та здійснити оплату за отриманий товар. Даний договір було підписано повноважними представниками з обох сторін та скріплено печатками.

Відповідно до п.2.1. спірного договору датой поставки вважався день передачі товару по накладній, яка повинна була підписуватись представниками обох сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач виконав свої зобов'язання щодо передачі товару у повному обсязі. Даний факт підтверджується видатковими накладними, а саме:

- Видаткова накладна № К-00001267 від 04 березня 2010 року;

- Видаткова накладна № К-00001437 від 15 березня 2010 року;

- Видаткова накладна № К-00001436 від 15 березня 2010 року;

- Видаткова накладна № К-00001581 від 19 березня 2010 року;

- Видаткова накладна № К-00004312 від 26 липня 2010 року;

- Видаткова накладна № К-00005491 від 20 вересня 2010 року;

- Видаткова накладна № К-00005995 від 12 жовтня 2010 року;

- Видаткова накладна № К-00007231 від 21 грудня 2010 року;

- Видаткова накладна № К-00007235 від 21 грудня 2010 року;

Загальна вартість товару за даними накладними складала 5373,10 гривень, але Відповідач частково розрахувався з Позивачем, а саме, здійснив оплату за видатковою накладною № К-00001267 від 04 березня 2010 року в розмірі 357,39 гривень та за видатковою накладною № К-00004312 від 09 серпня 2010 року в розмірі 999,98 гривень, тобто на момент звернення Позивача до суду основна заборогованість Відповідача складала 4015,73 гривень. Часткова сплата Відповідачем підтверджується актом звірки станом на 31 березня 2012 року, наданим Позивачем та долученим до матеріалів справи, а також копіями банківських виписок, наявними у матеріалах справи.

До того ж Позивач 28 березня 2012 року надіслав вимогу про сплату боргу Відповідачу, але останній відповіді не надав. Даний факт підтверджується копією чеку щодо направлення даної вимоги Відповідачу (аркуш справи № 31).

Відповідно до п.5.2. вказаного договору розрахунок за поставлений товар мав здійснюватись Відповідачем на умовах відстрочки платежу 14 календарних днів з моменту поставки.

Отже, в матеріалах справи не містяться докази своєчасної сплати Відповідачем суми основного боргу.

Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України, передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .

Відповідач жодного доказу в заперечення заявлених вимог Позивача до суду не надав.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч.1 ст.527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ч.1 ст.179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До того ж ч.2 ст.193 Господарського кодексу України встановлює те, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи викладене, та те, що на момент прийняття рішення по справі в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення Відповідачем заборгованості в добровільному порядку, суд вважає заявлені вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача суми основного боргу у розмірі 4015,73 гривень нормативно та документально обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені та штрафу за неналежне виконання останнім умов спірного договору, суд встановив наступне.

Відповідно до п.6.4. даного договору сторони погодили, що у разі несвоєчасної оплати Відповідачем товару, Позивач має право вимагати оплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення, та штраф у розмірі 5% від суми прострочених зобов'язань. Також даним пунктом сторони погодили строк позовної давності в три роки.

Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Враховуючи викладене, перевіривши розрахунок суми пені, відповідно до договору та чинного законодавства, перевіривши період нарахування пені, перевіривши розрахунок суми штрафу, суд вважає вірним надані Позивачем розрахунки та вважає дані вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача суми штрафу в розмірі 200,79 гривень та пені у розмірі 1274,38 гривень такими, що підлягають задоволенню.

Щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив наступне.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши суму інфляційних нарахувань, суму 3% річних за неналежне виконання спірних зобов'язань Відповідачем, перевіривши період інфляційних нарахувань, та період, за який Позивач нараховує суму 3% річних, дійшов висновку про повне задоволення даних вимог щодо стягнення з Відповідача 368,69 гривень інфляційних нарахувань та 237,07 гривень суми 3 % річних.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановивши винну сторону, суд керується ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких судовий збір покладається на Відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.526, 527, 530, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.179,193 Господарського суду України, ст.ст. 1, 12, 33, 43, 44, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Н-КАН-СЕРВІС" (61018, м. Харків, вул. Сумгаїтська, б. 5, кв. 53, код ЄДРПОУ 33674342, р/р 260093190103 в АБ "Діамант", МФО 320854) на користь Приватного підприємства "Камертон" (61166, м. Харків, вул. Кримська, 6, код ЄДРПОУ 25367532, р/р 260093011676 в АТ "Золоті ворота", МФО 351931) 4015,73 гривень основного боргу, 368,69 гривень інфляційних нарахувань, 237,07 гривень суми 3 % річних, 200,79 гривень штрафу, 1274,38 гривень пені та судовий збір у розмірі 1609,50 гривень.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18 червня 2012 року.

Суддя Аріт К.В.

Справа № 5023/1731/12