Постанова

від 13.06.2012 по справі 2а-4119/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4119/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"13" червня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Борисюк Л.П., Собківа Я.М.,

за участю секретаря: Прищепчука А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектура Люкс»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень -рішень від 17.11.2011 року №15532/1508, №15591/1508,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Архітектура Люкс», звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень -рішень від 17.11.2011 року №15532/1508, №15591/1508.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 квітня 2012 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 квітня 2012 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалене законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, посадовою особою ДПІ у Шевченківському районі м. Києва проведено камеральну перевірку за період ІІ кварталу 2011 року з податку на прибуток підприємств; за наслідками перевірки складено акт від 07.11.2011 року №19/1508/32254459.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, а саме товариством до складу від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду, що є частиною валових витрат ІІ кварталу 2011 року, включено від'ємне значення об'єкту оподаткування, отримане за результатами діяльності у 2010 році. Зазначене порушення призвело до завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у розмірі 1084804,00 грн., та відповідно до заниження об'єкту оподаткування податком на прибуток на 460185,00 грн. та заниження податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року у розмірі 105843,00 грн.

17.11.2011 року Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва винесено податкове повідомлення -рішення №15532/1508, яким на підставі акту перевірки за порушення п. 150.1 ст. 150 з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України Товариству з обмеженим відповідальністю «Архітектура Люкс»зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 624619,00 грн.

Також, 17.11.2011 року Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва винесено податкове повідомлення -рішення №15591/1508, яким на підставі акту перевірки за порушення п. 150.1 ст. 150 з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України Товариству з обмеженою відповідальністю «Архітектура Люкс»визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 105843,00 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач під час подання декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року були дотримані вимоги законодавства, тому податкові повідомлення -рішення є неправомірними.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до абз. 5 п. 1 розділу ХІХ Прикінцевих положень Податкового кодексу України цей Кодекс набирає чинності з 01 січня 2011 року, крім розділу ІІ цього Кодексу, який набирає чинності з 01 квітня 2011 року.

Отже, на час подання позивачем декларації з податку на прибуток у І кварталі 2011 року діяли норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. У 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Відповідно до п. 22.4 ст. 22 зазначеного Закону у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

З 01 квітня 2011 року в силу пункту 2 розділу XIX «Прикінцеві положення»Податкового кодексу України Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»втратив чинність.

З 01 квітня 2011 року відносини з приводу оподаткування податком на прибуток регулюються розділом ІІІ Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 1 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств»розділу XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України передбачено, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого -четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Аналіз положень наведеної правової норми свідчить про те, що право платника податків на включення до витрат другого календарного кварталу 2011 року показника від'ємного значення за підсумками 1-го кварталу 2011 року пов'язується лише з діяльністю платника податків у цьому кварталі, а тому її положення не поширюються на об'єкти оподаткування, що виникли у 2010 році і регулювались положеннями Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який втратив чинність 01 квітня 2011 року.

Протилежний підхід означатиме надання зворотної сили пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України в більшому обсязі, ніж це передбачено пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення»цього Кодексу.

Проте, відповідно до рішення Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99 Конституційний суд дійшов висновку, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії у часі. Цей принцип закріплений й у частини першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, у зв'язку із набранням з 01.04.2011 року чинності розділом ІІ Податкового Кодексу України та відсутності в ньому посилання на врахування у II кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 року, від'ємне значення об'єкту оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року відповідно до пункту 22.4 статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року не включається.

Таким чином, колегія суддів вважає, що податкові повідомлення - рішення від 17.11.2011 року №15532/1508, №15591/1508 винесені Державною податковою службою в Шевченківському районі м. Києва правомірно, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, відповідно до п. 4 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, є порушення норм матеріального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні постанови порушено норми матеріального права, в зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню та ухваленню нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва задовольнити.

Скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 квітня 2012 року та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Постанову у повному обсязі складено 14.06.2012 року)

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Борисюк Л.П.

Собків Я.М.