Ухвала

від 19.06.2012 по справі 2а-1658/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1658/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В..

Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

"19" червня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі Гринчуку В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 26 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Комунікаційний Альянс»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва про визнання протиправними дій та скасування податкового рішення-повідомлення №0000052307 від 10 січня 2012 року,-

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 26 квітня 2012 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Комунікаційний Альянс»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва про визнання протиправними дій та скасування податкового рішення-повідомлення №0000052307 від 10 січня 2012 року задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000052307 від 10 січня 2012 року, прийняте ДПІ у Голосіївському районі м.Києва.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення норм матеріального права та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що угода між позивачем та його контрагентом ТОВ «Орандж Україна»не спрямована на реальне настання правових наслідків та є нікчемною, а тому сума податку на додану вартість за зазначеною угодою включена до складу податкового кредиту безпідставно.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 07 грудня 2011 року по 20 грудня 2011 року ДПІ у Голосіївському районі м.Києва проведена виїзна документальна перевірка ТОВ «Комунікаційний Альянс»з питань дотримання вимог податкового законодавства з нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Орандж Україна» за період з 01 грудня 2008 року по 31 травня 2011 року , за результатами якої складено акт №601/1-23-70-35289945 від 27 грудня 2011 року, в якому встановлено порушення позивачем пп.пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а також ст.ст.203, 215, 228 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду на загальну суму 208655,00 грн.

Як вбачається з акту перевірки, висновки відповідача ґрунтуються на тому, що на виконання договорів від 10 листопада 2008 року №20081110/ОR, від 15 січня 2009 року №20091501/ОR, від 02 лютого 2009 року №20090202/ОR, від 01 грудня 2009 року №20091201/ОR, від 15 грудня 2009 року №20091215/ОR, укладених між позивачем та ТОВ «Орандж Україна», позивач отримав від ТОВ «Орандж Україна» послуги у сфері досліджень по фіксації та класифікації подій реклами та радіо, по фіксації розміщення подій зовнішньої реклами, маркетингові дослідження. Відповідач вважає правочини, укладені між позивачем та ТОВ «Орандж Україна»нікчемними і в силу ст.228 ЦК України такими, що порушують публічний порядок, оскільки слідчим відділом ГВПМ ДПІ у Печерському районі м.Києва розслідується кримінальна справа №56-2643, порушена за фактом підроблення документів ПП «Айзберг-2»; старшим прокурором Генеральної прокуратури України порушено кримінальну справу щодо невстановлених осіб за фактом фіктивного підприємства шляхом придбання ТОВ «Орандж Україна»та підроблення документів за ознаками складу злочинів, передбачених ст.205 ч.2, ст.358 ч.2 КК України, та пособництва в умисному ухиленні від сплати податків службовим особам ТОВ «Компанія «Універсальна торгівельна мережа»за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 КК України, яку об'єднано з кримінальною справою №56-2643

На підставі акту перевірки акт №601/1-23-70-35289945 від 27 грудня 2011 року ДПІ у Голосіївському районі м.Києва прийнято податкове повідомлення-рішення від 10 січня 2012 року №0000052307, згідно якого за порушення пп.пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 260818,75 грн., в тому числі 208655 грн. за основним платежем та 52163,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп.7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп.7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

У відповідності до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст.7 вищезазначеного Закону передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

За змістом пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 цього ж Закону не дозволяється включення до податкового кредиту сум сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп.7.2.6 цього Закону).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем підтверджено факт сплати податку на додану вартість постачальнику в складі ціни послуг, податковий кредит за перевірений період по взаємовідносинах з ТОВ «Орандж Україна»сформований позивачем за наслідками фактичного проведення господарської операції, що є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, на підставі первинних бухгалтерських документів, податкових накладних, виписаних платником податку, який виконував послуги, у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідач вважає угоду, укладену між позивачем та ТОВ «Орандж Україна»нікчемною, як таку, що укладена з порушенням вимог ст.ст.203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України, оскільки вказаний правочин був вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, оскільки не спрямований на реальне настання правових наслідків.

У відповідності до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5, 6 ст.203 цього Кодексу, зокрема, однією з вимог чинності правочину є спрямованість правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.5 ст203 ЦК України). Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Як вбачається з матеріалів справи, реальність вчинення угоди між позивачем та ТОВ «Орандж Україна»підтверджується належними та допустимими доказами, що містяться в матеріалах справи: договорами на виконання робіт, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), податковими накладними, а також результатами виконаних робіт, що містяться на DVD-дисках та долучені до матеріалів справи.

Посилання відповідача на вирок Печерського районного суду м.Києва від 26 липня 2011 року у кримінальній справі №1-705/11 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбаченгих ч.5 ст.27, ч.2 ст.205, ч.3 ст.212, ч.2 ст.366 КК України, а також на протокол допиту свідка ОСОБА_3, яка за грошову винагороду підписала документи ТОВ «Орандж Україна»та являється засновником та директором даного товариства, як доказ нікчемності правочинів, укладених позивачем з ТОВ «Орандж Україна», судом не приймаються, оскільки обставини, встановлені вищенаведеним вироком суду, не стосуються періоду взаємовідносин позивача з його контрагентом, з огляду на те, що на час взаємовідносин позивача з ТОВ «Орандж Україна»керівником останнього був ОСОБА_4, що також підтверджується листом Головного управління регіональної статистики від 30 березня 2012 року. Натомість, з 15 березня 2010 року керівником ТОВ «Орандж Україна»зареєстрований ОСОБА_5, а з 06 вересня 2010 року ОСОБА_3, однак, в цей період у позивача були відсутні взаємовідносини з даним товариством.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що позивачем у відповідності до положень пп.пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» до складу податкового кредиту включено суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих позивачем від платника податку -ТОВ «Орандж Україна», встановлення судом на підставі матеріалів справи реальності здійснення господарської операції, надання послуг та проведення оплати за них, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем в порушення ч.2 ст.71 КАС України правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 10 січня 2012 року №0000052307, згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 260818,75 грн., в тому числі 208655 грн. за основним платежем та 52163,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва Державної податкової служби -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 26 квітня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 25 червня 2012 року.

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Грищенко Т.М.

Лічевецький І.О.