Постанова

від 13.06.2012 по справі 2а/0570/4383/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2012 р. Справа № 2а/0570/4383/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12.15

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Стойки В.В.

при секретарі Сальковій В.О.

за участю

представника позивача Липова Т.А.

представників відповідача Сорокотяга Н.О., Олійников С.І.

розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбассугольстрой» до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкового повідомлення - рішення №0000492341 від 26 березня 2012 року та податкового повідомлення - рішення №0000502341 від 26 березня 2012 року,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбассугольстрой» звернулось до суду з позовом до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000492341 від 26 березня 2012 року та податкового повідомлення - рішення №0000502341 від 26 березня 2012 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що вважає висновки викладені відповідачем у акті перевірки, на підставі якого приймались спірні податкові повідомлення-рішення суперечать чинному законодавству. Стаття 198 ПК України передбачає, аби всі оплачені суми були обов*язково підтвердженні належним чином оформленими документами, зокрема податковою накладною, зареєстрованою (якщо реєстрація є обов*язковою) в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідач, приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, керувався тим, що придбання основних засобів або їх ремонт провадяться не за рахунок платника податку, а за рахунок сум капітальних інвестицій, що отримані таким платником з бюджету та мають цільове призначення, то в цілях оподаткування суми ПДВ, сплачені у зв*язку з такими витратами, не можуть бути включені до складу податкового кредиту. Підприємство отримало кошти на створення нових робочих місць у кількості 42 особи для працевлаштування незайнятого населення, а не на придбання безпосередньо основних фондів. Позивач вважає, що ним було дотримано всі вимоги щодо формування податкового кредиту та надані відповідачу в підтвердження усі необхідні первинні документи, тому просить суд визнати нечинними та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000492341 від 26 березня 2012 року та податкове повідомлення - рішення №0000502341 від 26 березня 2012 року.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просили їх задовольнити, надали пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти задоволення позову з тих підстав, що якщо придбання основних засобів або їх ремонт провадяться не за рахунок платника податку, а за рахунок сум капітальних інвестицій, що отримані таким платником з бюджету та мають цільове призначення, то в цілях оподаткування суми ПДВ, сплачені у зв*язку з такими витратами, не можуть бути включені до складу податкового кредиту.

Зазначив, що позивачем в порушення п.198.3 ст.198, п.200.1 ст.200 ПК України завищено суму податкового кредиту за червень, серпень та вересень 2011р. за рахунок віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ по податкових накладних, який складається з сум податків, не сплачених платником податку, протягом такого звітнього періоду у зв*язку з: придбанням основних фондів (основних засобів, у т.ч. інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи) та здійснено за рахунок, капітальних інвестицій із фондів загальнообов*язкового державного соціального страхування або бюджетів, а саме грошових коштів, отриманих на виконання державної програми по створенню нових робочих місць відповідно до Порядку спрямування у 2011р. коштів Фонду загальнообов*язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення вугледобувних регіонів, затвердженого Постановою КМУ від 30.06.2010р. №527. В бухгалтерському обліку зроблено запис: Дт 152 Кт 631 на загальну суму отриманих основних фондів Дт 64 «ПДВ» Кт 631 «Розрахунки з постачальниками» на суму ПДВ. Дане порушення було встановлено при перевірці журналу - ордеру по рахунку 631 з первинними документами та рах 152. Кошти, що виділяються з бюджету як капітальні трансфери підприємствам, зокрема, на придбання об*єкта інвестування (основного засобу, нематеріального активу) мають цільове призначення.

Просив відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбассугольстрой» згідно свідоцтва про державну реєстрацію, - є юридичною особою, дата проведення державної реєстрації 09 червня 2009 року, включено до ЄДРПОУ за №36022689 та перебуває на обліку в Слов'янській об'єднаній державній податковій інспекції Донецької області Державної податкової служби як платник податків, є платником податку на додану вартість.

Відповідач, - Слов'янська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби (далі за текстом - Слов'янська ОДПІ Донецької області ДПС), у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, - є суб'єктом владних повноважень.

Слов*янською ОДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Донбассугольстрой» з питань використання грошових коштів у 2011 році, отриманих на виконання державної програми по створенню нових робочих місць та повноти відображення в податковому обліку господарських операцій за період з 01 квітня 2011 р. по 31 грудня 2011р., за результатами якої було складено акт №1128/23-2-36022689 від 06 березня 2012р. та встановлено порушення п.198.3 ст.198, п.200 ст.200 ПК України в результаті чого:

- занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 81 371грн., в т.ч. по періодах:

за червень 2011р. на суму 1675грн.,

за липень 2011р. на суму 8009грн.,

за серпень 2011р. на суму 16515грн.,

за вересень 2011р. на суму 10974грн.,

за жовтень 2011р. на суму 16277грн.,

за листопад 2011р. на суму 27921грн.;

- завищено залишок від*ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, на загальну суму 586714грн., в т.ч. по періодах:

за червень 2011р. на суму 302 869грн.,

за серпень 2011р. на суму 138 818грн.,

за вересень 2011р. на суму 145 027грн.

Слов*янською ОДПІ Донецької області Державної податкової служби було прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0000492341 від 26 березня 2012р., яким ТОВ «Донбассугольстрой» згідно з п.п. 54.3.2 п.54.3 ст.54 та п.123.1 ст.123 ПК України збільшено суму грошового зобов*язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем у сумі 81 371грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 19925грн.;

- №0000502341 від 26 березня 2012р., яким ТОВ «Донбассугольстрой» згідно з п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58 та п.123.1 ст.123 ПК України зменшено розмір від*ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 586 714грн.

Суд приходить до висновку про протиправність прийнятих податкових повідомлень - рішень з огляду на такі обставини.

25 травня 2011 року було укладено договір про створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення Донецької області №01/05-11 між Головним управлінням регіонального розвитку, залучення інвестицій і зовнішньоекономічних відносин Донецької облдержадміністрації (далі-Замовник) в особі начальника головного управління Анісімова Андрія Євгеновича та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбассугольстрой» (далі - підприємство) в особі директора Савченко Віталія Миколайовича, відповідно до умов якого його укладено відповідно до ст.28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», постанови Кабінету Міністрів України від 30.06.2010р. №527 «Про створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення вугледобувних регіонів», розпоряджень голови облдержадміністрації від 15 квітня 2011р. №205 «Про визначення замовника створення нових робочих місць» та від 22 квітня 2011р. №222 «Про Програму створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення Донецької області у 2011 році» із змінами, внесеними розпорядженням голови облдержадміністрації від 23 травня 2011р. №291.

Предметом цього договору є створення 42 нових робочих місць у ТОВ «Донбассугольстрой» для працевлаштування незайнятого населення Донецької області, в т.ч. такого, що перебуває на обліку в державній службі зайнятості за переліком професій та в терміни згідно Програми та затвердженого Графіку перерахування грошових коштів.

Замовник зобов*язується перерахувати Підприємству кошти на створення нових робочих місць для працевлаштування незайнятого населення відповідно до Постанови №527 та Програми за умови надання відповідних звітів та належним чином завірених копій документів, що підтверджують цільове використання коштів і створення нових робочих місць для працевлаштування незайнятого населення Донецької області, в т.ч. такого, що перебуває на обліку в державній службі зайнятості.

Підприємство зобов*язується створити 42 нових робочих місць для працевлаштування на постійну роботу незайнятого населення Донецької області, в т.ч. такого, що перебуває на обліку в державній службі зайнятості за переліком професій та в терміни згідно Програми та затвердженого Графіку перерахування коштів; зберігати створені робочі місця не менше, ніж два роки; створити гідні умови праці на нових робочих місцях; забезпечити на нових робочих місцях своєчасну виплату заробітної плати та перспективи її росту відповідно до рівня середньої заробітної плати в Донецькій області та темпів її підвищення, відповідний соціальний пакет, у разі необхідності - професійне навчання, перенавчання, стажування та підвищення кваліфікації працівників.

26 липня 2011 року між Головним управлінням регіонального розвитку, залучення інвестицій і зовнішньоекономічних відносин Донецької облдержадміністрації (далі-Замовник) в особі начальника головного управління Анісімова Андрія Євгеновича та Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбассугольстрой» (далі - підприємство) в особі директора Савченко Віталія Миколайовича було укладено додаткову угоду №1 до договору про створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення Донецької області від 25 травня 2011р. №01/05-11, відповідно до якої було змінено редакцію п.2.1, п.3.2.1.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов зазначеного договору позивачем було відкрито розрахунковий рахунок 26004332846700. на який отримано грошові кошти в сумі 4 000 000грн. по цільовому фінансуванню з Головного управління регіонального розвитку, залучення інвестицій і зовнішньоекономічних відносин Донецької обласної державної адміністрації.

ТОВ «Донбассугольстрой» за отримані грошові кошти по договору № 01/05-11 від 25 травня 2011 про створення нових робочих місць, придбало обладнання, спеціальну техніку та вантажні транспортні засоби:

- за контрактом укладеним з ПП «Фірма «Каменяр» (код ЄДРПОУ 13735594) №27-05 від 27 травня 2011 року було придбано каменедробильне обладнання на загальну суму 1040000грн., в т.ч. ПДВ- 173333,33грн.;

- за договором купівлі-продажу укладеному з ТОВ «Гідрекс» (код ЄДРПОУ 36015100) №149/26 від 20 червня 2011 року було придбано гідро молот КОМАС КВ 1000У на суму 156504,05грн., в т.ч. ПДВ- 26084,00грн.;

- за договорами купівлі-продажу укладеними з ТОВ «Кондор Д5» (код ЄДРПОУ 23340974) №31 від 27 травня 2011 року, №32 від 21 червня 2011 року, №33 від 21 червня 2011 року, №34 від 21 червня 2011 року, №38 від 19 серпня 2011 року було придбано обладнання на загальну суму 2 803 494,95грн., в т.ч. ПДВ- 467 249,16грн.

У судовому засіданні стороні не заперечували про фактичне виконання сторонами договорів на постачання товарно-матеріальних цінностей.

Підставою для прийняття податкових повідомлень рішень стало те, що на думку податкового органу, позивач придбав основні засоби не за власний рахунок, а за рахунок сум капітальних трансфертів, які отримав з бюджету по цільовому призначенню, а тому відсутній об»єкт оподаткування з податку на додану вартість.

Суд вважає таку позицію податкового органу помилковим з огляду на наступне.

Згідно з пп. 14.1.81. п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу інвестиції - господарські операції, які передбачають придбання основних засобів, нематеріальних активів, корпоративних прав та/або цінних паперів в обмін на кошти або майно.

Капітальні інвестиції - господарські операції, що передбачають придбання будинків, споруд, інших об'єктів нерухомої власності, інших основних засобів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації відповідно до норм цього Кодексу;

Відповідно до п. 135.1. ст..135 Податкового кодексу доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:

доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;

інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно з п.п.135.5.10. п. 135.5. ст.135 ПК України до інших доходів включають суми дотацій, субсидій, капітальних інвестицій із фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів, отримані платником податку.

Згідно з п. 137.2. ст.137 Податкового кодексу доходом у разі отримання коштів цільового фінансування з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів визнається:

137.2.1. сума коштів, що дорівнює частині амортизації об'єкта інвестування (основних засобів, нематеріальних активів), пропорційній долі отриманого платником податку з бюджету або за рахунок кредитів, залучених Кабінетом Міністрів України, цільового фінансування капітальних інвестицій у загальній вартості таких інвестицій в об'єкт;

137.2.2. цільове фінансування для компенсації витрат (збитків), яких зазнало підприємство, та фінансування для надання підтримки підприємству без установлення умов витрачання таких коштів на виконання в майбутньому певних заходів - з моменту його фактичного отримання;

137.2.3. цільове фінансування, крім випадків, зазначених у підпунктах 137.2.1 і 137.2.2 цього пункту, протягом тих періодів, у яких були здійснені витрати, пов'язані з виконанням умов цільового фінансування.

Втім, ст. 136 Податкового кодексу визначений вичерпний перелік доходів, що не враховуються для визначення об'єкту оподаткування.

Так пп.136.1.16 п.136.1 ст.136 Податкового кодексу встановлює, що для визначення об'єкта оподаткування не враховуються вартість основних засобів, безоплатно отриманих платником податку з метою здійснення їх експлуатації у таких випадках:

якщо такі основні засоби отримані за рішенням центральних органів виконавчої влади;

у разі отримання спеціалізованими експлуатуючими підприємствами об'єктів енергопостачання, газо- і теплозабезпечення, водопостачання, каналізаційних мереж відповідно до рішень місцевих органів виконавчої влади та виконавчих органів рад, прийнятих у межах їх повноважень;

у разі отримання підприємствами комунальної власності об'єктів соціальної інфраструктури, що перебували на балансі інших підприємств та утримувалися за їх рахунок.

Як вже було зазначено судом предметом договору № 01/95-11 від 25 травня 2011 є створення 42 нових робочих місць ТОВ «Донбассугольстрой» для працевлаштування незайнятого населення Донецької області, на які позивачем були придбані основні засоби.

Отже, відповідач помилково вважає сплачені позивачу кошти на виконання вищезазначеного договору - капітальним трансфером для придбання основних засобів.

З огляду на зазначене позивачем правомірно було сформовано суму податкового кредиту, оскільки діюче податкове законодавство не містить підстав, які б забороняли це йому робити.

На підтвердження виконання договору про створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення Донецької області №01/05-11 від 25 травня 2011р. ТОВ «Донбассугольстрой» надано:

- податкові накладні: №16 від 29.09.2011р., №15 від 16.09.2011р., №19 від 15.09.2011, №20 від 15.09.2011р., №9 від 01.08.2011р., №10 від 01.08.2011р., 311 від 01.08.2011р., №3 від 29.06.2011р., №4 від 29.06.2011р., №2 від 09.06.2011р., №9 від 06.06.2011р.;

- договори: купівлі-продажу технологічного ТЗ №34 від 12 липня 2011р. та ТЗ №33 від 21 червня 2011р.; купівлі-продажу майна №32 від 21 червня 2011р. та №31 від 27 травня 2011р.; купівлі-продажу транспортного засобу №40 від 19 серпня 2011р., №39 від 19 серпня 2011р., №38 від 19 серпня 2011р., договір купівлі-продажу №149/26 від 20 червня 2011р.;

- контракт №27-05 від 27 травня 2011р.

Підпункт 14.1.178. пункту 14.1 ст.14 ПК України визначає, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 14.1.181. п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як передбачено п.п. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про державну податкову службу в Україні " органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням наведених правових норм та наданих письмових документів, суд дійшов висновку про те, що висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог ПКУ є безпідставними та такими, що спростовуються фактичними обставинами справи, у зв'язку з чим є необґрунтованим у даному випадку збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 101 296грн. та зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 70 962,25грн. спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Разом із тим, заявляючи вимогу про визнання не чинними спірних податкових повідомлень-рішень та водночас, про їх скасування, позивачем не враховано, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб*єкта владних повноважень і про скасування або визнання його нечинним. Наслідком визнання нечинним або недійсним рішення суб'єкта владних повноважень є його скасування. Вимога про визнання нечинним або недійсним рішення суб'єкту владних повноважень виключає вимогу про скасування цього ж рішення, оскільки правові наслідки застосування обох згаданих вимог в даному випадки співпадають.

Враховуючи викладене, а також те, що приписами ст. 55 Податкового кодексу України передбачено можливість скасування податкових повідомлень-рішень податкового органу, суд не задовольняє позовні вимоги про визнання недійсних податкових повідомлень-рішень.

Отже виходячи з вищенаведеного суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбассугольстрой» підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 2146 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбассугольстрой» до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000492341 від 26 березня 2012р. та податкового повідомлення - рішення № 0000502341 від 26 березня 2012р. - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000492341 від 26.03.2012 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 101296 грн. та податкове повідомлення - рішення № 0000502341 від 26.03.2012 про зменшення розміру від*ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 70 962,25 грн.

Врешті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у розмірі 2146 грн.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 13 червня 2012 року у присутності представників сторін.

Повний текст постанови виготовлений 19 червня 2012 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Суддя Стойка В. В.