Рішення

від 08.06.2006 по справі 35/139(20/45)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

35/139(20/45)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.06.06р.

Справа № 35/139(20/45)

За позовом  Відкритого акціонерного товариства

"Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго"

                     в особі Дніпропетровських міських електричних мереж,

                     м. Дніпропетровськ

до  Житлово-будівельного кооперативу №331, м. Дніпропетровськ

та за зустрічним позовом - Житлово-будівельного кооперативу №331, м. Дніпропетровськ

до -               Відкритого акціонерного товариства

                    "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго"

                     в особі Дніпропетровських міських електричних мереж,

                     м. Дніпропетровськ

про - визнання договору недійсним

про стягнення  41 909,69 грн.

Суддя  Широбокова Л.П.

Представники:

  Від позивача - Крятова К.П. - юрисконсульт, дов №504 від 10.11.05 р. Від відповідача - Стежка Н.П. - голова правління протокол №331 від 27.12.02 р.

                             Іващенко А.А. - дов №12/05 від 12.05.06 р.    

                                                            СУТЬ СПОРУ:

          В судовому засіданні оголошувалася перерва з 25.05.до 08.06.2006р.

          Позивач просить стягнути з відповідача 41 909,69 грн заборгованості за спожиту електроенергію, посилаючись на договір №150 від 02.04.1999р.

          27.02.2005року позивач надав заяву про зменшення позовних вимог, враховуючи що відповідач в період з 01.11.2004 року по 18.02.2005 року  оплатив  11259,00 грн  та просять стягнути з відповідача  30 650, 69 грн.

 Відповідач надав відзив, в якому позов не визнав і зазначив що позивач надав обґрунтований розрахунок боргу, крім  трьох місяців 2002 року - жовтень, листопад, грудень. Вважає, оскільки ЖБК є об'єднанням співвласників квартир, а саме фізичних осіб, то до ЖБК  не повинні застосовуватись  методи нарахування електроенергії як до юридичних осіб, хоча ЖБК і є  юридичною особою. За спірні місяці позивач здійснив нарахування   відповідно до пункту 7.25. Правил користування електричною енергією (надалі ПКЕЕ), згідно яких, у разі користування  електричною енергією без приладу обліку з дозволу енергопостачальника, розрахунки з позивачем здійснюються за  середньодобовим обсягом споживання,  в той час коли позивач повинен був здійснити розрахунки відповідно до пункту 33  Правил користування електричною енергією для населення за середньомісячним споживанням, де величина середньомісячного  споживання електричної енергії  визначається за попередні 12 місяців, або за фактичний період споживання, якщо він менший 12 місяців.

16.05.2006р. відповідач звернувся до суду із зустрічним позовом та просить визнати частково недійсним договір №150  на постачання електричної енергії від 02.04.1999р. (п. 3 Порядок розрахунків) та стягнути з відповідача витрати з оплати юридичних послуг –3200,00 грн, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що величини, вказані в п.3 договору не можуть застосовуватися при розрахунках електроенергії, спожитої населенням.

Позивач зустрічні позовні вимоги не визнав, посилаючись на відповідність умов договору Правилам користування електричною енергією, затвердженим Постановою НКРЕ від 31.07.1996р. №28.

        Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд , -

                                                           ВСТАНОВИВ:

           Відкрите акціонерне товариство “Енергопостачальна компанія Дніпрообленерго” в особі  Дніпропетровських міських електричних мереж та  ЖБК № 331    уклали договір № 150  від  02.04.1999р. про постачання електроенергії на строк до 31.12.2000р. Відповідно до пункту 10.1 цього договору він вважається автоматично продовженим,  якщо за місяць до закінчення строку жодна зі сторін не заявить про його зміну чи розірвання. Доказів розірвання договору в спірний період суду не надано.

 На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач споживав  електричну енергію, зокрема, в спірний період з вересня 2001р. до жовтня 2004р.

          Відповідно пункту  3.2. договору    позивач повинен  щомісячно  до 5-10  числа     наступного  після звітного надавати позивачу  звіти показань приладів обліку щодо спожитої електричної енергії, відповідач  зазначені звіти надавав, та в них були відсутні покази приладів обліку із-за відсутності останніх.  В спірні місяці жовтень-грудень 2002р.  позивач здійснив нарахування за спожиту електроенергію  згідно п.7.25 ПКЕЕ за потужністю, визначеною в договорі та всього нарахував за спірний період 78 192,53 грн.  

           Згідно пункту 3.3 договору відповідач  зобов'язаний проводити  оплату  самостійно  в 5-ти денний строк  після дати, зазначеної в платіжному документі .

 Відповідач за спожиту електроенергію розрахувався частково в сумі  36 282,83 грн, заборгованість  з 07.09.2001 року  по 01.11.2004 року складала   41909, 69 грн.

          З вказаної суми заборгованості відповідач визнав  19 649, 94 грн та оплатив  11259 грн,  в зв'язку з чим  позивач зменшив   суму боргу  до   30 650, 69 грн. Крім того,  відповідачем сплачено ще 8 390, 94 грн, оплата здійснена після звернення позивача до суду, тому в цій частині провадження по справі підлягає припиненню  по пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутності предмету спору.

            Спірний борг  22 259,75 грн позивач нарахував відповідачу за період  жовтень, листопад, грудень  2002 року. За ці місяці позивач здійснив нарахування  за вказаною в договорі потужністю відповідно до пункту 7.25.  ПКЕЕ, згідно  якого у   разі    неможливості    отримання    постачальником електричної   енергії  даних  про  спожиту  електричну  енергію  в зазначений  термін  (незалежно  від  причин)   визначення   обсягу спожитої   електричної  енергії  здійснюється  за  середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період. Період   розрахунку  за  середньо-добовим  обсягом  споживання електричної  енергії  до  отримання  показів розрахункових засобів обліку  має  не  перевищувати  один  місяць, після чого розрахунок обсягу  спожитої  електричної  енергії здійснюється постачальником електричної  енергії  за  потужністю  струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку. До цього позивач весь час здійснював нарахування виходячи із середньодобового споживання.

     Як слідує з умов п. 3.2. договору постачання електроенергії проводилося не тільки на загальні потреби житлово-будіельного кооперативу (ліфти, сходи), а і на потреби власників квартир –членів кооперативу.

          Відповідно до Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999р. N 1357 в багатоквартирних будинках енергопостачальник повинен укладати окремо договір з власниками (наймачами) квартир та відповідно до п. 33 цих Правил у  разі  користування  електричною  енергією  без приладу обліку з дозволу  енергопостачальника   розрахунки  із  споживачем здійснюються відповідно до середньомісячного споживання.  Величина середньомісячного  споживання   електроенергії   визначається   за попередні 12 місяців, або за фактичний період споживання, якщо він менший 12 місяців.

          Нарахування членам кооперативу кількості спожитої електроенергії за потужністю порушує конституційний принцип рівності громадян перед законом та не відповідає приписам п. 33 Правил користування електричною енергією для населення.

          Таким чином, позивач правомірно нараховує кількість спожитої електроенергії на загальні потреби кооперативу (ліфти, сходи) за потужністю, а на потреби квартир розрахунок здійснено неправомірно.

          Розрахунок повинен бути здійснений відповідно до п.  33  Правил користування електричною енергією для населення відповідно до середньомісячного споживання де величина середньомісячного  споживання електричної енергії  визначається за попередні 12 місяців , або за фактичний період споживання , якщо він менший 12 місяців, оскільки розрахунки здійснювались  за електроенергію, споживачами якої є населення. Таким чином, суд вважає що позивач необґрунтовано нарахував відповідачу заборгованість у сумі  - 22 259, 75 грн.

            Зважаючи на викладене,   в частині стягнення  19 649, 94 грн основного боргу провадження по справі підлягає припиненню по пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутності предмету спору. В решті позову слід відмовити.

           Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього кодексу. Відповідач не навів у зустрічному позові, яким саме вимогам ст. 203 Цивільного кодексу України не відповідає п. 3. укладеного сторонами договору №150  на постачання електричної енергії від 02.04.1999р. Визначені в п. 3 договору порядок розрахунків та встановлена потужність не суперечать вимогам цивільного законодавства.

           Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦК УРСР (1963р.), яка підлягає застосуванню на підставі ч. 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові. Оспорюваний договір сторонами укладено 02.04.1999р. та загальний строк позовної давності в три роки скінчився 02.04.2002р., тобто до набрання чинності Цивільним кодексом України. Отже, позовні вимоги про визнання договору частково недійсним необґрунтовані та задоволенню не підлягають. В зв'язку з чим, не підлягають задоволенню вимоги щодо оплати витрат на юридичні послуги.

            Відповідно до статті  49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі за первісним позовом  покладаються на сторони  пропорційно задоволених вимог, за зустрічним позовом –на відповідача.

  Керуючись статями 44, 49, 60, п.1-1 ст. 80, ст.ст. 82 –85, 116,117  Господарського процесуального  кодексу України, ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України,  ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» господарський суд ,-

                                                    В И Р І Ш И В :

    В частині стягнення  19 649, 94 грн основного боргу провадження у справі  припинити.

            Стягнути з  Житлово-будівельного кооперативу  № 331 - 49000, м. Дніпропетровськ , пер. Штурманський ,1 код ЄДРПОУ 23068680  (р/р 26002100660001 в Кіровському УСБ, МФО 305374) на користь  Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія Дніпрообленерго” в особі Дніпропетровських міських електричних мереж - 49070, м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, 40, код ЄДРПОУ  00130777 (р/р  2600830067901 банк АБ “ Кредит-Дніпро”,  МФО 305749)  витрати по сплаті держмита 196,65 грн (сто дев'яносто шість грн 65 коп) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –55,32 грн (п'ятдесят п'ять грн 32 коп).

         В решті первісного позову відмовити.

         В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Наказ видати в разі повернення до суду раніше виданого наказу від 29.12.2005р. по справі №20/45.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя

 Л.П. Широбокова

Рішення підписано