Постанова

від 22.06.2012 по справі 1570/434/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1570/434/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2012 року 11 год. 03 хв. м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Тарасишиної О.М.,

При секретарі: Таратунської О.В.,

За участю сторін:

представників позивача Єгорова О.О.,

представника відповідача Попова Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОРГТЕХСЕРВІС»до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.06.2011 року № 0000812301, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ОРГТЕХСЕРВІС»до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.06.2011 року № 0000812301.

У судовому засіданні 10.04.2012 року замінено відповідача - державну податкову інспекцію у Комінтернівському районі Одеської області на належного - державну податкову інспекцію у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем проведено перевірку, за результатами якої складено акт перевірки №958/23/30298206 від 06.06.2011р , у якому податковим органом встановлено, що правочини, укладені позивачем з приватним підприємством «Авант»не мають ділової мети, не спричинили реального настання правових наслідків -є нікчемними, а відтак, позивачем занижено податок на додану вартість . На підставі акту перевірки було складено податкове повідомлення-рішення від 23.06.2011 року № 0000812301 про донарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі -ПДВ) у сумі 252644 грн., у тому числі за основним платежем -202115 грн. та штрафних санкцій у розмірі 50529 грн. Позивач не погоджується з висновками перевірки щодо нікчемності договорів між ним та ПП «Авант». Окрім того, позивач зазначає, що факт здійснення господарських операцій підтверджується первинною документацією, оформленою та підписаною належним чином, яка надавалась в ході перевірки перевіряючим.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, посилався на підстави, викладені у письмових запереченнях до позовної заяви, наданих до суду раніше, зазначив, що позивачем безпідставно сформовано податковий кредит по податкових накладних, отриманих від ПП «Авант», відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено правомірно, отже позивачу слід відмовити у задоволені позовних вимог повністю.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх письмовими доказами, суд вважає, що в задоволенні адміністративного позову потрібно відмовити з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оргтехсервіс»(далі ТОВ «Оргтехсервіс») 02 лютого 1999 року зареєстроване Комінтернівською райдержадміністрацією Одеської області. Свідоцтво про державну реєстрацію від 02.02.1999 року. У зв'язку із зміною юридичної адреси підприємство перереєстровано Комінтернівською райдержадміністрацією Одеської області. Свідоцтво про державну реєстрацію від 22.07.2008 року, реєстраційний номер 15381080018000862.

ТОВ «Оргтехсервіс»взято на податковий облік ДПІ у Комінтернівському районі 04 лютого 1999 року за № 634.

У періоді, що перевірявся, суб'єкт господарювання був платником податків: податок на прибуток,податок на додану вартість, податок з доходів фізичних осіб, комунальний податок.

У періоді, за який проводилась перевірка, відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 01.06.2004 року № 40384367 та свідоцтва від 27.06.2008 року № 100124792 виданого Комінтернівською ДПІ, індивідуальний податковий номер -302982015175.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

У п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР) платника податку визначено як особу, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки (п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу).

Результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт (п. 86.1 ст. 86 цього Кодексу).

В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника (п. 86.10 ст. 86 Кодексу).

Відповідно до ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

На підставі рішення в.о. начальника ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області, оформленого наказом ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області від 27.05.2011 р. №355, згідно з п. 79.2, ст.79 Податкового кодексу України відповідно до пп.78.1.1 п.78.1 ст.78. Податкового кодексу України була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питань нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинам ТОВ «Оргтехсервіс», код за ЄДРПОУ 30298206 з ПП «Авант»код ЄДРПОУ 32189715 за період 01.12.2009 року по 30.06.2010 року та акту Роздільнянської МДПІ Одеської області №4/23-00/32189715 від 21.01.2011 року «Про неможливість проведення позапланової виїзної документальної перевірки у зв'язку з порушенням провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника ПП «Авант»код ЄДРПОУ 32189715, за період з 01.07.2009р по 20.01.2011р. заступником начальника управління - начальником відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб., радником податкової служби II рангу ОСОБА_3 проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Оргтехсервіс»код ЄДРПОУ 30298206 з питань нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинами з ПП «Авант», код ЄДРПОУ 32189715 за період з 01.12.2009 року по 30.06.2010 року.

ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області засобами електронного зв'язку було отримав акт Роздільнянської МДПІ Одеської області №4/23-00/32189715 від 21.01.2011 року «Про неможливість проведення позапланової виїзної документальної перевірки у зв'язку з порушенням провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника ПП «Авант»код ЄДРПОУ 32189715, за період з 0107.2009р. по 20.01.2011р.»

Остання податкова звітність, надана ПП «Авант»до Роздільнянської МДПІ: Декларації з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2010 року та 2010 рік підприємством до Роздільнянської МДПІ не надано.

Остання податкова декларація з податку на додану вартість була подана ПП «Авант»до Роздільнянської МДПІ 20.01.2011р. за вх. №26591

Згідно службової записки відділу податкової міліції Роздільнянської МДПІ (вих. №484/26 від 27.07.2010р.) проведеними заходами що встановлення основних засобів, зареєстрованих за ПП «Авант», не встановлено основних засобів, зареєстрованих за вказаним підприємством.

Службовою запискою ВПМ Роздільнянської МДПІ (вих. №21/26 від 18.01.2011р.) повідомлено що, співробітниками ВПМ Роздільнянської МДПІ в рамках проведення операції «Бюджет»проведено відпрацювання підприємства ПП «Авант»(код ЄДРПОУ 32189715). У ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг). Так згідно направлених запитів та отриманих відповідей встановлено що підприємствами в зв'язку із порушенням ліцензійних умов щодо провадження діяльності в сфері заготівлі, переробки та реалізації лому чорного металу були анульовані ліцензії на зайняття вказаним видом діяльності. Крім того згідно відповіді ТОВ «Роздільнянське Ремонтно-транспортне підприємство»в ПП «Авант»відсутнє будь-яке обладнання, в оренду та лізинг підприємством не передавалось.

У ході проведених заходів по встановленню фактичного місцезнаходження посадових осіб вищезазначеного підприємства, а саме директора ОСОБА_3. встановлено його навмисне приховування від проведення перевірки та надання письмових пояснень щодо обставин здійснення підприємницької діяльності.

Чисельність працюючих: відповідно до довідки по формі 1 ДФ кількість працюючих на підприємстві у 3-тьому кварталі 2010 року складала 1 осіб, у 4-тому кварталі 2010р.- 6 осіб.

Наявність за юридичною адресою: Згідно реєстраційних даних , що містяться у базі Роздільнянської МДПІ юридична адреса ПП «Авант»є : 67400 Одеська обл. Роздільнянський район, м. Роздільна, Вул. Димитрова, 37. кв. 1, фактична адреса: Одеська обл. Роздільнянський район, м. Роздільна, Вул. Леніна, 101. Працівниками Роздільнянської МДПІ встановлено, що ПП «Авант»не перебуває за фактичним місцезнаходженням, акти перевірки місцезнаходження платника податків від 21.01.2011р. № 1/23-00, №3/23-00.

При цьому, в ході організації проведення перевірки за результатами встановлених фактів до ВПМ Роздільнянської МДПІ в Одеській області 21.01.2011р. за № 23-00. №3/23-00 надано записі про встановлення місцезнаходження ПП «Авант»ВПМ Роздільнянської МДПІ в Одеській області 25.01.2011р. за №48/26, №49/26 було надано довідку про не встановлення місцезнаходження ПП «Авант»за юридичною адресою та фактичною адресою.

Основним видом діяльності підприємства згідно бази даних АІС «РПП»є оптова торгівля будівельними матеріалами.

В ході проведення вищезазначеної перевірки ПП «Авант», код за ЄДРПОУ 32189715, за період з 01.12.2009 року про 30.06.2010 року відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за місцезнаходженням.

Таким чином, договори №14 від 24.12.2009 року та №15 від 12.03.2010 року укладені ТОВ «Оргтехсервіс»та ПП «Авант», не спричиняють реального настання правових наслідків.

Згідно декларації з ПДВ за з 01.12.2009 року по 30.06.2010 року ТОВ «Оргтехсервіс»задекларовано податковий кредит з податку на додану вартість у сумі 450564 грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.12.2009 року по 30.06.2010 року встановлено його завищення на 202115 грн. в тому числі по періодах:

Проведеною перевіркою відображених показників за період з 01.12.2009 року по 50.06.2010 року у рядку 17 Декларації «Усього податкового кредиту»на підставі документів, перелік яких наведено вище, встановлено його завищення на суму 202115 грн.

У періоді з 01.12.2009 року по 30.06.2010 року ТОВ «Оргтехсервіс»включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним отриманим від ПП «Авант», які було внесено до реєстру отриманих податкових накладних та включено до складу податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість на загальну суму 202115 грн., в тому числі за грудень 2009 року - 17500 грн.; за січень 2010 року - 4450 грн.; за лютий 2010 року - 19167 грн.; березень 2010 року - 47997 грн.; за квітень 2010 року - 48892 грн.; за травень 2010 року - 31942 грн.; за червень 2010 року - 32167 грн.

ПП «Авант»здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, а ТОВ «ОРГТЕХСЕРВІС»на заниження об'єкта оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємств призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Отже, ТОВ «Оргтехсервіс»перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, у зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Згідно декларації з ПДВ ТОВ «Оргтехсервіс» за період з 01.12.2009 року по 30.06.2010 року задекларовано податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 480915 грн.

В ході проведення перевірки ПП «Авант»було встановлено, що у ПП «Авант»відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за місцезнаходженням.

В ході перевірки встановлено неможливість постачання товару та виконання ПП «Авант», що свідчить про укладення вищезазначених угод укладених між «Оргтехсервіс»та ПП «Авант»без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені договори відповідно до п.п.1, 2 ст.215, п.п. 1, 5 ст.203 Цивільного кодексу України нікчемним, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Виходячи з вищенаведеного, ПП «Авант»здійснювало діяльність спрямовану здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди (штучне формування податкового кредиту з ПДВ) іншим суб'єктам господарювання.

Таким чином, для контрагентів ПП «Авант»зазначені операції несуть податкову вигоду, тобто ТОВ «Оргтехсервіс»є вигодонабувачем - особою, на користь якої укладено договори.

ТОВ «Оргтехсервіс»безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ по податкових накладних, отриманих від ПП «Авант»на загальну суму 202115 грн., в тому числі за грудень 2009 року - 17500 грн.; за січень 2010 року - 4450 грн.: за лютий 2010 року - 19167 грн.; березень 2010 року - 47997 грн.; за квітень 2010 року - 48892 грн.: за травень 2010 року - 31942 грн.; за червень 2010 року - 32167 грн.

Перевіркою правильності нарахування податку на додану вартість за період з 01.12.2009 року по 30.06.2010 року в результаті взаємовідносин з ПП «Авант»встановлено порушення пп.7.2.3. п.7.2., пп.7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.97р. в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 202115 грн., в тому числі за грудень 2009 року - 17500 грн.; за січень 2010 року - 4450 грн.; за лютий 2010 року - 19167 грн.; березень 2010 року - 47997 грн.; за квітень 2010 року - 48892 грн.; за травень 2010 року - 31942 грн.; за червень 2010року - 32167 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп.7.2.3. п.7.2, пп.7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого занижено податок на додану вартість на 202115 грн., в тому числі за грудень 2009 року - 17500 грн.; за січень 2010 року - 4450 грн.; за лютий 2010 року - 19167 грн.; березень 2010 року - 47997 грн.; за квітень 2010 року - 48892 грн.; за травень 2010 року - 31942 -а червень 2010 року -167 грн.

Суд зазначає, що в ході проведення перевірки ТОВ «Оргтехсервіс» первинних документів, які свідчили б про перевезення товарів, згідно договору поставки не надавались.

На підставі акту перевірки було складено податкове повідомлення-рішення від 23.06.2011 року № 0000812301 про донарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 252644 грн., у тому числі за основним платежем - 202115 грн. та штрафних санкцій у розмірі 50529 грн.

Судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення винесено правомірно, в обґрунтування чого зазначає наступне.

Законом № 168/97-ВР передбачені поняття «податкове зобов'язання», «податковий кредит», «бюджетне відшкодування».

Відповідно до ст. 1 «Визначення термінів»:податкове зобов'язання -це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом;податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом;бюджетне відшкодування -сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.3.1 п. 7.3. ст. 7 цього Закону датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти -дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої -дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) -дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно п. п. 7.4.1 п. 7.4.ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (п.п. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 зазначеного Закону).

Відповідно до п.п. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (п.п. 7.2.3).

Згідно п. п. 7.2.6 п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Таким чином, виходячи із вищезазначеної норми, податкова накладна є документом, що підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Відповідно до порядку заповнення податкової накладної (наказ Державної податкової адміністрації від 21.12.2010р. № 969 «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення») податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п.6.2). Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку(п.5). Податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість (п.2).

Таким чином,суд вважає, що позивач сформував податковий кредит на підставі не належно оформленої податкової накладної, виданої йому продавцем. Із зазначеного слідує, що сума податкового кредиту позивачем сформована неправомірно.

Окрім того, варто зазначити, що відповідно до статті 9 Закону України від 16.07.1999р. № 996«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують та підтверджують факти здійснення господарських операцій і які повинні мати визначені цим Законом та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. N 88, обов'язкові реквізити. Пунктом 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку визначено, що первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, відповідно до п 2.1 вищезазначеного Положення первинні документи -це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції -це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та формуванням податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей формування податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Отже, надавши правову оцінку первинній документації позивача, суд приходить до висновку щодо нікчемності договорів, укладених між ТОВ «Оргтехсервіс»та ПП «Авант»та відповідно про недійсність похідних документів від даних договорів.

Так, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст. 202 Цивільного кодексу України).

Статтею 203 Цивільного кодексу України (ЦК України) встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Відповідно до ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з ч.1 ст.215 ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

При цьому, ст. 203 зазначеного Кодексу передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч 1. ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч. 2 цієї статті).

Таким чином, враховуючи приписи зазначених норм, суд дійшов висновку, що, по-перше, правочини між позивачем та його контрагентом не породжують ніяких юридичних наслідків, окрім тих, що пов'язані з його недійсністю; по-друге, суд вважає, що договори, укладені між відповідними сторонами, мають ознаки нікчемності та відповідно до Цивільного кодексу України не потребують визнання судом його недійсним.

Так, суд вважає, що правочини між позивачем та його контрагентом порушує публічний порядок та спрямований на пошкодження майна держави.

Адже, відповідно до ст. 2 Бюджетного кодексу України доходи бюджету -податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України.

Стаття 68 Конституції передбачає, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відтак, суд вважає, що позивач, незаконно сформувавши право на податковий кредит, не здійснює свій обов'язок щодо справляння податкових надходжень в дохід держави, тим самим порушує приписи Конституції України.

Таким чином, відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів не дозволяє формувати дані податкового обліку.

Окрім того, відповідні відносини у сфері оподаткування регулюються підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України. Указана норма встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в тому, що в разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків.

Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість. За змістом указаної норми відповідні витрати і податковий кредит вважаються сформованими платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

При цьому, з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судом досліджено первинні документи, наявні в матеріалах справи. При цьому, доказів на підтвердження факту транспортування товарів до суду не надано.

При перевірці фізичних, технічних та технологічних можливостей контрагенту щодо надання відповідних послуг, що становлять зміст господарської операції, суд зазначає наступне.

Як зазначено в акті перевірки, у ПП «Авант» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за місцезнаходженням, й тому відповідно ПП «Авант»позбавлено можливості здійснювати будь-які господарські операції.

Згідно з частиною першою ст. 69 КАСУ доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Фальшивість документа, що надає права або звільняє від обов'язків, може бути перевірено як за допомогою висновків експертизи, порівняння його з іншими письмовими чи речовими доказами, поясненнями свідків, зокрема посадових осіб, котрі його виготовили, так і шляхом кримінального переслідування за наявності підстав для порушення кримінальної справи.

На підставі зазначеного, суд оцінює первинну документацію позивача щодо здійснення господарських операцій з його контрагентом як таку, що не містить достовірної інформації та не несе в собі доказової сили.

Суд, відповідно до ст. 86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Ст. 71 КАС передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 3 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням зазначеного, оцінюючи подані сторонами докази, керуючись внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх єдності, та враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд, з'ясувавши докази, наявні в матеріалах справи, та які були досліджені в судовому засіданні, приходить до висновку, що відповідачем оскаржуване повідомлення-рішення прийняте обґрунтовано та на законних підставах.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України обов'язок доказування покладено на відповідача-орган владних повноважень, якщо він заперечує проти задоволення позову.

Таким чином відповідачем доведено правомірність складеного рішення.

Відповідно до п.п.7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відтак, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 159 -163, 167, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «ОРГТЕХСЕРВІС»до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.06.2011 року № 0000812301- відмовити повністю.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо рішення було прийняте у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії такого рішення.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили у відповідності зі статтею 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 22.06.2012 року.

оригіналом згідно

Суддя О.М. Тарасишина

У задоволені адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «ОРГТЕХСЕРВІС» до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.06.2011 року № 0000812301- відмовити повністю.

22 червня 2012 року

Суддя

.