Постанова

від 22.06.2012 по справі 1570/3029/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1570/3029/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2012 року 16 год. 19 хв. м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тарасишиної О.М.,

за участю секретаря Таратунської О.В.,

представника позивача Каштальян Л.М. ,

представника відповідача Мазур Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕОС ОІЛ УКРАЇНА»до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними дії ,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕОС ОІЛ УКРАЇНА»до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними дії.

У судовому засіданні 05.06.2012 року замінено відповідача - державну податкову інспекцію у Суворовському районі м. Одеси на належного - державну податкову інспекцію у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби.

18.06.2012 року (вхід. № 19513/2012) позивач надав суду заяву про зміну позовних вимог, відповідно до якої просив суд визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби по складанню та розповсюдженню акту від 20.04.2012 року № 603/22-3/32403057 за результатами проведення позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕОС ОІЛ УКРАЇНА»по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником товариством з обмеженою відповідальністю «МАРКЕТ СТРОЙ КО»за період з 01.02.2011 року по 31.03.2011 рік.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем була проведена позапланова невиїзна перевірка по взаємовідносинам з контрагентом постачальником -ТОВ «Маркет Строй Ко», за результатами якої було складено Акт перевірки, яким встановлено завищення суми податкового зобов'язання та податкового кредиту.

Позивач вважає, що висновки акту перевірки не відповідають існуючим фактам, суперечать діючому податковому та цивільному законодавству, а дії відповідача по складанню та розповсюдженню акту протиправними.

Представник позивача у судовому засіданні змінені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі посилаючись на письмові заперечення надані суду раніше , просив суд у задоволені позову відмовити повністю.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки вважає вказані висновки про наявність зазначених порушень податкового законодавства необґрунтованими з наступних підстав.

Судом під час офіційного з'ясування обставин у справі встановлено наступне.

На підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст..78.1.1 ст.79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755 (зі змінами та доповненнями) та Наказу ДПІ у Суворовському районі м.Одеси «Про проведення позапланової невиїзної перевірки»№210 від 05 квітня 2012 року, проведено позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Енеос Оіл Україна», код за ЄДРПОУ 32403057, (ТОВ «Енеос Оіл Україна»), по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником Товариством з обмеженою відповідальністю «Маркет Строй Ко», код за ЄДРПОУ 37420365, за період з 01.02.2011р. по 31.03.2011р.

Перевірка здійснювалась на підставі Наказу Державної податкової адміністрації України від 08.08.2011 року N° 475-ДСК «Про впровадження комплексної системи запобігання та протидії процесам тінізації економіки»(на виконання наказу Державної податкової адміністрації в Одеській області від 11.08.2011 року № 1948/ДСК), згідно Листа Державної податкової служби в Одеській області (надалі - ДПС в Одеській обл.) від 13.03.2012 року № 4638/7/22-2012 щодо відпрацювання підприємств, доведених терміновою телеграмою ДПС в Одеській обл. від 16.02.2012 року N9 4756/7/07-4117, відповідно до листа Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси (надалі - ДПІ у Приморському р-ні м. Одеси) від 12.04.2011 року № 21627/7/23-4 про надання результатів перевірки ТОВ «МАРКЕТ СТРОЙ КО»з актом перевірки № 2059/23-4/35767700 від 12.04.2011 року «Про неможливість проведення документальної перевірки ТОВ «МАРКЕТ СТРОЙ КО»з питань правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість за період з грудня 2010 року по лютий 2011 року»та листа ДПІ у Приморському р-ні м. Одеси № 10451/23-5/12 від 24.02.2012 року про надання результатів перевірки ТОВ «МАРКЕТ СТРОЙ КО»з актом перевірки від 24.02.2012 року № 506/23-5/37420365 «про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «МАРКЕТ СТРОЙ КО»щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період березень, травень-грудень 2011 року»та Наказу ДПІ у Суворовському районі м. Одеси «Про проведення позапланової невиїзної перевірки»від 05.04.2012 року № 210 ТОВ «ЕНЕОС ОІЛ УКРАЇНА»по взаємовідносинах з контрагентом - постачальником ТОВ «МАРКЕТ СТРОЙ КО»за період з 01.02.2011 року по 31.03.2011 року.

Перевірка проводилась з 09.04.2012 року по 13.04.2012 року.

За результатами перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Енеос Оіл Україна»було складено Акт «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Енеос Оіл Україна», код за ЄДРПОУ 32403057, по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником Товариством з обмеженою відповідальністю «Маркет Строй Ко», код за ЄДРПОУ 37420365, за період 01.02.2011-31.03.2011рр.»№ 603/22-3/32403057 від 20.04.2012року (а.с. 10-25).

У висновках Акту перевірки ДПІ у Суворовському р-ні м. Одеси Одеської області Державної податкової служби з урахуванням актів перевірки складених ДПІ у Приморському р-ні м. Одеси № 2059/23-4/35767700 від 12.04.2011 року та № 506/23-5/37420365 від 24.02.2012 року зазначила порушення ТОВ «ЕНЕОС ОІЛ УКРАЇНА»вимог: п. 185.1 ст. 185, п.п. а) п. 187.1 ст.187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України від року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями) (надалі - ПК України) та завищило суму податкового зобов'язання з контрагентами-покупцями за період з 01.02.2011 року по 31.03.2011 року на загальну суму 140401,00 грн., у тому числі за лютий 2011 року - 79034,00 грн., за березень 2011 року - 61367,00 грн.; п.п. 198.1- п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України та завищено суму податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «МАРКЕТ СТРОЙ КО»за період з 01.02.2011 року по 31.03.2011 року на загальну суму 130500,40 грн., у тому числі за лютий 2011 року - 74 280,00 грн., за березень 2011 року - 56 220,40 грн.

На думку ДПІ у Суворовському р-ні м. Одеси Одеської області Державної податкової служби такі порушення виникли у результаті визнання правочину між ТОВ «МАРКЕТ СТРОЙ КО» та ТОВ «ЕНЕОС ОІЛ УКРАЇНА»нікчемним, посилаючись на ст. 228 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), тобто таким, який порушує публічний порядок та спрямований на знищення, пошкодження майна фізичних та юридичних осіб, у тому числі Держави.

Згідно перевірки за період лютий 2011 року, березень 2011 року ТОВ «Енеос Оіл Україна" задекларовано податкових зобов'язань по податку на додану вартість у сумі 140401 грн.

Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період лютий 2011 року, березень 2011 року встановлено, у ТОВ «Енеос Оіл Україна" відсутні об'єкти оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) та продажу товарів (послуг) в розумінні ст.185 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-УІ зі змінами та доповненнями на загальну суму 140401 грн. у тому числі: за лютий 2011 року у сумі 79034 грн., за березень 2011 року у сумі 61367 грн.

Крім того встановлено, що за адресою реєстрації директора підприємства ОСОБА_5: АДРЕСА_1 вона не мешкає., квартира з належить її кумі - ОСОБА_6, яка пояснила, що гр. ОСОБА_5 лише прописана там, а по факту знаходиться у Ізмаїльському районі Одеської області.

Відповідно до інформації, отриманої від управління обліку та звітності ДПС в Одеській області, згідно відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів (по 1 ДР) громадянка ОСОБА_5 протягом 2010-2011 року доходи на території України не отримувала.

До відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб надійшов висновок ВПМ ДПІ у Приморському р-ні м. Одеси від 24.02.2012 МІ376/2653 щодо наявності ознак «податкова яма».

Згідно висновку, ТОВ «Маркет-Строй КО», код ЄДРПОУ - 37420365 за юридичною адресою м. Одеса, вул. Михайлівська, буд. 25 не знаходиться.

За результатами проведених заходів, основних засобів ведення фінансово - господарської діяльності, а саме складських, виробничих приміщень, наявності транспортних засобів, фактичних трудових ресурсів за підприємством (звіт 1 ДР підприємством не надавався) не встановлено.

Оскільки на «Маркет-Строй КО», код ЄДРПОУ - 37420365 не встановлено наявність трудових ресурсів, власних або орендованих складських приміщень, виробничих потужностей, транспортних засобів та земельних ділянок для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Таким чином, на думку відповідача, при проведенні перевірки підприємством ТОВ «Енеос Оіл Україна" не доведена реальність операції, не підтверджується реальність часу здійснення операцій, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності.

Виходячи з вищенаведеного, ТОВ «Маркет Строй Ко», код за ЄДРПОУ 37420365 здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб, таким чином правові наслідки у вигляді права на податковий кредит у контрагентів-покупців не виникають.

З урахуванням порушень, описаних у пункту 3.2 розділу 3 Акту, відсутні об'єкти оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) та продажу товарів (послуг) в розумінні ст.185 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-УІ зі змінами та доповненнями на загальну суму 140401 грн. у тому числі: за лютий 2011 року у сумі 79034 грн., за березень 2011 року у сумі 61367 грн.

За період лютий 2011 року, березень 2011 року ТОВ «Енеос Оіл Україна" задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 135382 грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період лютий 2011 року, березень 2011 року у ТОВ «Енеос Оіл Україна" встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) та продажу товарів (послуг) в розумінні ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-УІ зі змінами та доповненнями на загальну суму 130500,4 грн. у тому числі: за лютий 2011року у сумі 74280,0 грн., за березень 2011 року у сумі 56220,4 грн. -і

Згідно наданих на перевірку документів встановлено, що ТОВ «Енеос Оіл Україна»уклав договір №022011 від 01.02.2011 року із ТОВ «Маркет Строй Ко», код за ЄДРПОУ 37420365, який регулює взаємовідносини ТОВ «Енеос Оіл Україна»(Покупець) з ТОВ «Маркет Строй Ко»(Продавець).

Відповідно до умов вищевказаних договорів Товариством з обмеженою відповідальністю «Маркет Строй Ко»виписано (оформлено) видаткові накладні та податкові накладні на отриману продукцію.

Згідно наданої на перевірку картки рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»за період з 01.02.2011-31.03.2011рр. по контрагенту ТОВ «Маркет Строй Ко»вищевказані операції відображено ТОВ «Енеос Оіл Україна" в бухгалтерському обліку наступним чином:приход товару на суму без ПДВ 652502,0 грн., ПДВ 130500,4 грн. Розрахунки між суб'єктами господарювання за надані роботи проводились у безготівковій формі.

У рахунок оплати за отриману продукцію згідно наданих на перевірку виписок банку сплачено:16.03.2011 р,-29835,65 грн. 24.03.2011 р. - 154347,83грн. 07.04.2011 р,- 125000,0 грн. 19.04.2011 р.- 143818,92 грн. 22.04.2011 р. - 30000,0 грн. 23.05.2011 р,-63790,5 грн. 24.05.2011 р. - 56209,5 грн. 01.06.2011 р.- 38043,48 грн. 06.06.2011 р,- 86956,52 грн. 07.06.2011 р.- 15000,0 грн. 08.06.2011 р.- 40000,0 грн.

Станом на 30.06.2011 р. згідно наданого на перевірку картки рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками »заборгованість за розрахунками із ТОВ «Маркет Строй Ко»відсутня.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту за лютий 2011 року в сумі 74280,0 грн., за березень 2011 року в сумі 56220,4 грн., які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, даним декларації з ПДВ з урахуванням уточнюючих розрахунків за лютий 2011 року, березень 2011 року..

Згідно бази даних „Автоматизоване співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА" встановлено відхилення суми податкового кредиту ТОВ«Енеос Оіл Україна" за лютий 2011 р.

ДПІ у Суворовському районі м. Одеси отримано лист від ДПІ у Приморському районі м.Одеси від 14.03.2011 №15983/7/22-5 про надання результатів перевірки ТОВ «Маркет Строй Ко»( код 37420365) з Актом перевірки від 12.04.2011 р. №2059/23-4/35767700 «Про неможливість проведення документальної перевірки ТОВ «Маркет-строй Ко», код за ЄДРПОУ 37420365, з питань правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість за період з грудня 2010 року по лютий 2011 року», згідно якого:

ДПІ у Суворовському районі м. Одеси отримано лист від ДПІ у Приморському районі м. Одеси №10451/23-5/12 від 24.02.2012 про надання результатів перевірки ТОВ «Маркет Строй Ко»( код 37420365) з Актом перевірки від 24.02.2012 №506/23-5/37420365 «про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Маркет-Строй КО», код ЄДРПОУ - 37420365 щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період березень, травень - грудень 2011 року», згідно якого:

В ході перевірки «Маркет Строй Ко»встановлено:

Згідно завдання ДПС в Одеській області №1885/7/07-5105 від 17. 02. 2012 «Щодо відпрацювання ризикового ПК». на виконання завдання ГУПМ ДПС України від 16. 02. 2012 №4756/7/07-4117 «Про відпрацювання підприємств», з метою якісного відпрацювання та руйнування міжрегіональних схем ухилення від оподаткування, оперативного документування незаконної діяльності транзитно- конвертаційних груп, запобігання виведення коштів у тіньовий сектор економіки, проведення документальних перевірок та забезпечення надходжень до Державного бюджету України ТОВ «Маркет-Строй КО», код ЄДРПОУ - 37420365 наведено в переліку ризикових підприємств.

Відповідно інформаційної базі даних АІС «РПП»ДПІ у Приморському районі м. Одеси станом не 24. 02. 2012року значиться стан платника «14»ВИЗНАНО БАНКРУТОМ.

До відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб надійшов висновок ВПМ ДПІ у Приморському р-ні м. Одеси від 24. 02. 2012 №1376/2653 щодо наявності, ознак «податкова яма».

Згідно висновку, ТОВ «Маркет-Строй КО», код ЄДРПОУ - 37420365 за юридичною адресою м. Одеса, вул. Михайлівська, буд. 25 не знаходиться.

Враховуючи вищевикладене, згідно вимог передбачених статтею 55 Господарського кодексу України відсутні факти реального здійснення господарської діяльності. ТОВ «Маркет - Строй Ко»має ознаки «податкової ями».

На думку відповідача даний факт призвів до штучного формування показників податкового кредиту переліку підприємств наведеному у додатках до акту про неможливість проведення зустрічної звірки та безпідставного відображення у АІС «Журнал звірки податкових зобов'язань».

З урахуванням вищенаведеного, відповідачем зазначено, що операції здійснені ТОВ «Маркет - Строй Ко»(код за ЄДРПОУ 37420365) не мали реального товарного характеру, товар не перевозився і не зберігався, не виявлено відповідних офісних, виробничих та/або складських приміщень, не встановлено наявність трудових ресурсів для здійснення будь-якого виду діяльності, не виявлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької діяльності, але не виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів господарювання»

Оскільки за ТОВ «Маркет - Строй Ко»(код за ЄДРПОУ 37420365) неможливо встановити наявність трудових ресурсів, власних або орендованих складських приміщень, виробничих потужностей, транспортних засобів та земельних ділянок для здійснення будь-якого виду діяльності, відповідач вбачає проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Виходячи з вищевикладеного, з врахуванням висновків актів перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси №2059/23-4/35767700 від 12. 04. 2011 року «Про неможливість проведення документальної перевірки ТОВ «Маркет-строй Ко», код за ЄДРПОУ 37420365, з питань правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість за період з грудня 2010 року по лютий 2011 р», від 24. 02. 2012 №506/23-5/37420365 «про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Маркет-Строй КО», код ЄДРПОУ - 37420365 щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період березень, травень - грудень 2011 року»на порушення п. 198. 1, п. 198. 2, п. 198. 3, ст. 198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010р. №2755-УІ ТОВ «Енеос Оіл Україна» завищено суму податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Маркет - Строй Ко», код за ЄДРПОУ 37420365, за період з 01. 02. 2011-31. 03. 201ІРР. на загальну суму 130500. 4 грн. в т. ч.: за лютий 2011 року у сумі 74280, 0грн., за березень 2011 року у сумі 56220, 4грн.

У п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»платника податку визначено як особу, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Законом України «Про податок на додану вартість»передбачені поняття «податкове зобов'язання», «податковий кредит», «бюджетне відшкодування».

Відповідно до ст. 1 «Визначення термінів»:податкове зобов'язання -це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом;податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом;бюджетне відшкодування -сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.3.1 п. 7.3. ст. 7 цього Закону датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти -дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої -дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) -дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно п. п. 7.4.1 п. 7.4.ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (п.п. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 зазначеного Закону).

Відповідно до п.п. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (п.п. 7.2.3).

Згідно п. п. 7.2.6 п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Таким чином, виходячи із вищезазначеної норми, податкова накладна є документом, що підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Відповідно до порядку заповнення податкової накладної (наказ Державної податкової адміністрації від 21.12.2010р. № 969 «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення») податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку(п.6.2). Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку(п.5). Податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість(п.2).

Слід зазначити, що до суду були надані та приєднані до матеріалів справи договори, податкові накладні, видаткові накладні, виписки з банку оформлені належним чином із додержанням вимог чинного законодавства.

Протягом лютого та березня 2011 року між ТОВ «ЕНЕОС ОІЛ УКРАЇНА»і ТОВ «МАРКЕТ СТРОЙ КО»відбувались господарські правовідносини, які виникли на підставі Договору № 022011 від 01.02.2011 року, діючого до 31.12.2011 року. Згідно умов Договору ТОВ «МАРКЕТ СТРОЙ КО»(продавець) взяло на себе зобов'язання передати покупцю - ТОВ «ЕНЕОС ОІЛ УКРАЇНА»- товар: автомобільні мастила та інші супутні товари, а покупець зобов'язався отримати їх та оплатити. Товар передавався окремими партіями, згідно видаткових накладних з зазначенням кількості, ціни та асортименту, 01.02.2011 року ТОВ «МАРКЕТ СТРОЙ КО»передав ТОВ «ЕНЕОС ОІЛ УКРАЇНА»товар відповідно до видаткової накладної № 1 на суму 323310,00 грн., у тому числі ПДВ 53 885,00 грн.; (Том 1, а.с. 33) видаткової накладної № 2 - 33 066,00 грн., у тому числі ПДВ 5 511,00 грн.(Том 1 а.с. 34); № 3 - 89 304,00 грн., у тому числі ПДВ 14 884,00 грн., що разом склало 445 680,00 грн., у тому числі ПДВ 101 835,00 грн. (Том 1 а.с. 35).

01.03.2011 року ТОВ «МАРКЕТ СТРОЙ КО»передав ТОВ «ЕНЕОС ОІЛ УКРАЇНА»товар відповідно до видаткової накладної № 71 на суму 60 234,00 грн., у тому числі ПДВ 10 039,00 грн. .(Том 1 а.с. 36); № 72 - 115 904,40 грн., у тому числі ПДВ 19 317 грн. .(Том 1 а.с. 37), № 73 - 161184,00 грн., у тому числі ПДВ 26 864,00 грн. .(Том 1 а.с. 38), що разом склало 337 322,00 грн., у тому числі ПДВ 56 220,40 грн. За дані періоди продавцем покупцю було передано товару на 783 002,40 грн., у тому числі ПДВ 130 500,40 грн.

Розрахунки між суб'єктами господарювання здійснювались у безготівковій формі. У рахунок оплати за отриманий товар ТОВ «ЕНЕОС ОІЛ УКРАЇНА»у повному обсязі сплатив ТОВ «МАРКЕТ СТРОЙ КО»грошові кошти, підтвердженням того є наступні виписки Акціонерного банку «Південний»від: 16.03.2011 року - 29 835,65 грн.; 24.03.2011 року - 154 347,83 грн.; 07.04.2011 року - 125 000,00 грн.; 19.04.2011 року - 143 818,92 грн.; 22.04.2011 року - 30 000,00 грн.; 23.05.2011 року - 63 790,50 грн.; 24.05.2011 року - 56 209,50 грн.; 01.06.2011 року - 38 043,48 грн.; 06.06.2011 року - 86 956,52 грн.; 07.06.2011 року-15 000,00 грн.; 08.06.2011 року-40 000,00 грн. (Том 2 а.с. 130-140).

У подальшому ТОВ «ЕНЕОС ОІЛ УКРАЇНА»реалізував даний товар контрагентам, з якими були укладені договори, перелік яких наведений у таблиці № 1, а також у таблиці N9 1 відображені видаткові накладні, податкові накладні, надані для оплати рахунки, дата здійснення оплати за отриманий товар, підтверджених виписками з інтернет-банкінгу Акціонерного банку «ПІВДЕННИЙ». У вищевказаних документах зазначено дату їх складання, дату передання товару, дату їх оплати (Том 3 а.с. 89-127).

ТОВ «МАРКЕТ СТРОЙ КО» надав ТОВ «ЕНЕОС ОІЛ УКРАЇНА»наступні податкові накладні від 01.02.2011 року: № 5 на суму 323310,00 грн., у тому числі ПДВ 53 885,00 грн.; № 6 на суму 33 066,00 грн., у тому числі ПДВ 5 511,00 грн.; № 7 на суму 89 304,00 грн., у тому числі ПДВ 14 804,00 грн.; податкові накладні від 01.03.2011 року: № 71 на суму 60 234,00 грн. , у тому числі ПДВ 10 039,00 грн., № 72 на суму 115 904,40 грн., у тому числі ПДВ 19 317,40 грн., № 73 в сумі 161 184,00 грн., у тому числі ПДВ 26 884,00 грн.(Том 1 а.с. 39-47).

Таким чином ТОВ «ЕНЕОС ОІЛ УКРАЇНА»реалізувала товар куплений у ТОВ «МАРКЕТ СТРОЙ КО»на загальну суму 838 436,16 грн., у т.ч. ПДВ 139 609,06 грн.

Крім того перелік контрагентів, яким був реалізований товар, набутий ТОВ «ЕНЕОС ОІЛ УКРАЇНА»за Договором № 022011 від 01.02.2011 року, відображений у додатках 5 до податкових декларацій з ПДВ за лютий та березень 2011 року (Том 1 а.с. 39-64).

Як пояснив представник позивача Доставка товару здійснювалась покупцями-контрагентами власним або орендованим транспортом.

Отже, позивач виконав вимоги чинного законодавства, сплативши податок на додану вартість у ціні товару, придбаного у безпосереднього постачальника, яким, у свою чергу видано первинні документи покупцеві, яким є позивач, податкові та інші накладні за сплачені суми покупцем за договором на виконання умов правочину.

Згідно з п.п. 7.2.1, 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 цього Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Під час розгляду адміністративної справи, судом достовірно встановлено зв'язок між веденням господарської діяльності позивачем, та понесеними ним витратами за договором, в ході розгляду справи позивачем були надані суду первинні документи на підтвердження таких операцій.

Суд зазначає, що податковий орган не надав суду доказів того, що господарські операції між позивачем та його контрагентом мали фіктивний та/або безтоварний характер: безтоварність операції означає відсутність її реального характеру, а відповідно до ст.234 ЦКУ від 16.01.2003р. № 435-IV фіктивним є правочин, що вчинено без наміру створення правових наслідків, обумовлених таким правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами. ЦКУ (ст. 511 третя особа у зобов'язанні) визначено: зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи; у випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора. Податковим кодексом (п.140.2 ст.140) передбачено: у разі якщо після продажу товарів, виконання робіт, надання послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, у тому числі перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок доходів або витрат (балансової вартості основних засобів) у звітному періоді, у якому сталася така зміна суми компенсації. Перерахунок доходів та витрат (балансової вартості основних засобів) також проводиться сторонами: у звітному періоді (періодах), у якому витрати та доходи (балансова вартість основних засобів) за правочином, визнаним недійсним, були враховані в обліку сторони правочину - у разі визнання судом правочину недійсним як такого, що порушує публічний порядок, є фіктивним; у звітному періоді, у якому рішення суду про визнання правочину недійсним набуло законної сили - у разі визнання правочину недійсним з інших підстав.

В акті перевірки відповідач зазначив, що у позивача відсутня заборгованість за розрахунками з ТОВ «МАРКЕТ СТРОЙ КО»(а.с. 20).

Відповідно до статті 9 Закону України від 16.07.1999р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують та підтверджують факти здійснення господарських операцій і які повинні мати визначені цим Законом та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. N 88, обов'язкові реквізити. Пунктом 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку визначено, що первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до порядку заповнення податкової накладної (наказ Державної податкової адміністрації від 21.12.2010р. № 969 «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення») податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку(п.6.2). Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку(п.5). Податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість(п.2).

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Кодексу, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Таким чином, позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому контрагентом - продавцем. Із зазначеного слідує, що сума податкового кредиту позивачем сформована правомірно, оскільки ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої продавцеві.

Суд також не погоджується з доводами відповідача про те, що доказом фіктивності діяльності є порушення податкового законодавства контрагента позивача, оскільки для включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту має враховуватись реальний факт поставки, використання у власній діяльності та обліку товарів саме позивачем, який не несе відповідальності за облікову політику та дії своїх контрагентів чи будь-якого іншого постачальника -третьої особи, через те, що закон не ставить у залежність сплату податків, ведення податкового та бухгалтерського обліку, складання звітності контрагентами-продавцями із правом на одержання податкового кредиту безпосередньо покупцем.

Частиною 8 ст.19 Господарського кодексу України від 16.01.2003р. № 436-IV передбачено, що усі суб'єкти господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, виділені на окремий баланс, зобов'язані вести первинний (оперативний) облік результатів своєї роботи, складати та подавати відповідно до вимог закону статистичну інформацію та інші дані, визначені законом, а також вести (крім громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які провадять господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці) бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством. Як відомо, зловживання правом - здійснення суб'єктивного цивільного права з порушенням можливих меж його дії. Передбачені законом положення, що визначають міру можливої поведінки, і є межами (рамками) дії суб'єктивного цивільного права. За ч.3 ст.13 ЦКУ не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Як вбачається з матеріалів справи з огляду на критерій втручання влади у господарську діяльність з метою запобігти завданню шкоди іншим (захист прав та інтересів осіб у публічно-правових відносинах від порушень з боку влади при здійсненні управлінських функцій та запобігання завданню шкоди іншим) суд враховує відсутність вироків у кримінальних справах щодо винності або невинності осіб у спірних правовідносинах.

Судом враховано, що наявність укладених між учасниками господарських операції договорів або відсутність визнання таких договорів недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

При цьому, в податкових відносинах не може застосовуватися стаття 204 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Натомість відповідні відносини у сфері оподаткування регулюються підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України. Указана норма встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в тому, що в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків.

Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість. За змістом указаної норми відповідні витрати і податковий кредит вважаються сформованими платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

При цьому, з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

Суд вважає, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Водночас податкові органи не позбавлені права звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між платником податку та його контрагентом, з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами, як це установлено частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України.

Право на звернення податкових органів із відповідними позовами встановлено пунктом 11 статті 10 Закону України від 4 грудня 1990 року N 509-XII «Про державну податкову службу в Україні».

Отже, судом встановлено, що позивач виконав вимоги законодавства України щодо документального оформлення операцій та податкового обліку та у підтвердження правомірності господарських операцій надав документи, що проаналізовано під час розгляду справи.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень повинні бути прийняті чи здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відповідати вимогам діючого законодавства.

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд не може визнати акт перевірки позивача як достатній, належний та незаперечний доказ допущених позивачем порушень вимог податкового законодавства, оскільки в даних спірних правовідносинах, у тому числі, доказуванню підлягають правомірність та обґрунтованість висновків за даним актом.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів та обставин, враховуючи, що мотивація та докази, наведені представником відповідача у судовому засіданні, не дають адміністративному суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію представника позивача, а останнім доведено суду обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відтак, такі позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відтак, при проведені позапланової невиїзної перевірки позивача відповідач діяв без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення щодо порушення позивачем чинного законодавства України, а висновки акту перевірки необґрунтованими, у зв'язку з чим дії державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби по складанню та розповсюдженню акту від 20.04.2012 року № 603/22-3/32403057 за результатами проведення позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕОС ОІЛ УКРАЇНА»по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником товариством з обмеженою відповідальністю «МАРКЕТ СТРОЙ КО»за період з 01.02.2011 року по 31.03.2011 рік необхідно визнати протиправними.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірності та обґрунтованості визначення фахівцями відповідача порушень з боку позивача.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 20.06.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог ч. 2 ст. 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 7-14, 69-71, 76, 79, 86, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕОС ОІЛ УКРАЇНА»до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби по складанню та розповсюдженню акту від 20.04.2012 року № 603/22-3/32403057 за результатами проведення позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕОС ОІЛ УКРАЇНА»по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником товариством з обмеженою відповідальністю «МАРКЕТ СТРОЙ КО»за період з 01.02.2011 року по 31.03.2011 рік.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 22.06.2012 року.

Суддя О.М. Тарасишина

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби по складанню та розповсюдженню акту від 20.04.2012 року № 603/22-3/32403057 за результатами проведення позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕОС ОІЛ УКРАЇНА» по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником товариством з обмеженою відповідальністю «МАРКЕТ СТРОЙ КО» за період з 01.02.2011 року по 31.03.2011 рік.

22 червня 2012 року.