Постанова
від 20.06.2012 по справі 2а-1870/4547/12
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2012 р. Справа № 2a-1870/4547/12

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Високос Я.С.,

представників позивача - Саєнка Д.В., Малахової Ю.А.,

представника відповідача - Талденко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Газтеплосервіс"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Газтеплосервіс" (надалі по тексту - позивач, ТОВ "Інженерно-технічний центр "Газтеплосервіс") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в місті Сумах (далі по тексту - відповідач, ДПІ в м. Сумах), в якому просить суд:

- скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Сумах №0000192250/0/14948 від 18.05.2012 р.

- стягнути з відповідача понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по фінансово-господарських операціях з TOB «Костаріка-10» по податку на прибуток за ІІІ квартал 2011 року та по податку на додану вартість за липень 2011 року, за наслідками якої складений акт від 27.04.2012 року № 568/2250/31930288/9.

Перевіркою встановлені порушення п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, ст. 5 та п. 1 ст. 7 Господарського Кодексу України, п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 5333 грн., в т.ч. за липень 2011 року на суму 5333 грн.

18.05.2012 р. на підставі вищевказаного акту перевірки ДПІ у м. Сумах прийняте податкове повідомлення-рішення №0000192250/0/14948, яким визначена сума грошового зобов'язання за платежем по податку на додану вартість у розмірі 6666,00 грн., у тому числі за основним платежем - 5333,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1333,00 грн.

Позивач не згоден з прийнятими рішеннями та вважає їх такими, що прийняті з перевищенням службових повноважень та у порушення приписів діючого законодавства України, враховуючи наступне.

Пунктом 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п. 2.1 Розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до п. 2.2. вказаного розділу визначено, що первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Пункт 2.4. розділу 2 Положення передбачено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що перевірка проведена на підставі (в тому числі копій первинних документів) по взаємовідносинам з ТОВ «Костарика-10» за липень 2011 року, а на сторінці 6 акту податковий орган зазначає на наявність договору від 15.07.2011 року № 151-07, податкової накладної від 15.07.2011 року № 1507001, накладної від 19.07.2011 року № 426, платіжного доручення від 15.07.2011 року № 214, отже, цей факт доводить дотримання платником податків приписів п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Дослідженні під час проведення перевірки податковим органом первинні документи відповідають вимогам, встановлених до первинних документів Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, а саме: надані для проведення перевірки ТОВ «ІТЦ Газтеплосервіс» первинні документи мають наступні обов'язкові реквізити: найменування платника податків та його контрагента, назву документа, дату і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції, посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис, що дає змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції.

Отже, надані ТОВ «ІТЦ Газтеплосервіс», для проведення перевірки первинні документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 44 Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Окрім того, ДПІ у м. Сумах в акті перевірки не спростовується достовірність відомостей, що містяться у первинних документах, наданих до перевірки.

Таким чином, господарські операції TOB «ІТЦ Газтеплосервіс» з TOB «Костарика-10», що відбувалися у перевіряємому періоді на виконання умов договору від 15.07.2011 року № 151-07, носять реальний характер та підтверджені належними первинними документами, які фіксують факт вчинення господарської операції, а первинні документи в свою чергу складені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідно до вимог п. 198.2. ст. 198 Податкового Кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів / послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, діюче податкове законодавство пов'язує виникнення права платника податків на податковий кредит з наявністю податкової накладної, що оформлена у відповідності до приписів ст. 201 Податкового кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, позивачем отримано від TOB «Костарика-10» податкову накладну від 15.07.2011 р., яка саме і є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту у липні 2011 року, та відповідно, ця накладна оформлена у повній відповідності до вимог ст. 201 Податкового кодексу України, що не заперечується податковим органом.

Разом з тим, в акті перевірки ДПІ у м. Сумах зазначено, що платником податків порушено п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, що є безпідставним та необґрунтованим, враховуючи наступне.

Так, відповідно до п. 198.3. ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного, періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, на думку позивача, незаконним є посилання податкового органу на порушення TOB «ІТЦ Газтеплосервіс» вищевказаних норм діючого законодавства, оскільки під час проведення перевірки не встановлено факту використання отриманих товарів від TOB «Костарика-10» поза межами господарської діяльності платника податків та, відповідно, суми податку на додану вартість, сплачені TOB «ІТЦ Газтеплосервіс» у зв'язку із придбанням зазначених товарів, підтверджені податковими накладними, що оформлені відповідно до вимог ст. 201 Податкового кодексу України і цей факт не спростований податковим органом у акті перевірки від 27.04.2012 року № 568/2250/31930288/9.

Враховуючи вищевикладене, єдиною підставою для тверджень ДПІ у м. Сумах щодо порушення позивачем Податкового кодексу України є посилання на акт від 10.10.2011 р. №745/23-206/37365226 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання TOB «Костарика-10» щодо підтвердження господарських відносин із платником податків TOB «Харківенергозапчастина», що є необґрунтованим та незаконним, враховуючи наступне:

Відповідно до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» TOB «ІТЦ Газтеплосервіс» та TOB «Костарика-10» є окремими суб'єктами зі статусом юридичної особи, а відтак зі змісту Податкового кодексу України є окремими платниками податку на додану вартість (на час спірних операцій). За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником податків. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом неможливим.

Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення, що вчинені підприємствами-контрагентами.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, TOB «ІТЦ Газтеплосервіс» мало усі законодавчо визначені підстави для відображення у складі податкового кредиту сум витрат, сплачених у зв'язку із придбанням товарів у TOB «Костарика-10», а тому викладені у акті перевірки від 27.04.2012 року висновки, є такими, що ґрунтуються на довільному тлумаченні посадовими особами ДТП у м. Сумах Сумської області ДПС норм чинного законодавства, та не можуть вважатися підставою для визначення TOB «ІТЦ Газтеплосервіс» грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Отже, позивач вважає, що оскаржуване повідомлення-рішення ДПІ в м. Сумах не відповідає вимогам чинного законодавства щодо законності та обґрунтованості, а тому є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог, вважає прийняте податкове повідомлення - рішення обґрунтованим.

Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що з 20.04.2012 р. по 26.04.2012 р. ДПІ в м. Сумах проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Інженерно-технічний центр "Газтеплосервіс" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по фінансово-господарським операціям з ТОВ «Костаріка-10» по податку на прибуток за ІІІ квартал 2011 р. та по податку на додану вартість за липень 2011 р., за результатами якої складено акт перевірки №568/2250/31930288 від 27.04.2012 р. (а.с. 11-21).

18.05.2012 р. на підставі вищезазначеного акту перевірки ДПІ у м. Сумах прийнято податкове повідомлення-рішення №0000192250/0/14948, яким визначена сума грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 6666,00 грн., в т.ч.5333,00 - за основним платежем, 1333,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 22).

Задовольняючи позовні вимоги суд виходить з неправомірності прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

З матеріалів справи встановлено, що у липні 2011 року підприємством віднесено до податкового кредиту суму 5383 грн. на підставі податкової накладної від 15.07.2011 року №1507001 (а.с. 46).

З матеріалів справи встановлено, що 15.07.2011 року ТОВ «Костарика-10» укладено з ТОВ "ІТЦ Газтеплосервіс" договір купівлі - продажу №151-07 комплектуючих, обладнання, розхідних матеріалів для приборів, вимірювальних приладів, технологічного устаткування та інших комплектуючих для технологічних схем (а.с. 45).

На підтвердження виконання договору купівлі - продажу позивачем надано до суду податкову накладну від 15.07.2011 року №1507001, видаткову накладну №426 від 19.07.2011 року, рахунок -фактуру №164 від 15.07.2011 року, товарно-транспортні накладні, акти списання товарно-матеріальних цінностей, виписки по особовому рахунку, платіжне доручення (а.с.45-57).

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом ст. ст. 632, 669, 671, 673 Цивільного кодексу України обов'язковими умовами договору купівлі-продажу товару є його найменування, ціна, кількість, якість та асортимент.

Суд зазначає, що укладений між позивачем та контрагентом договір містить положення щодо найменування, кількості, якості та асортименту, що свідчить про наявність наміру щодо настання реальних наслідків в момент укладення договорів, оскільки, укладаючи угоду, сторони домовлялися щодо істотних умов правочину.

Для бухгалтерського обліку, що базується на безперервному документуванні всіх здійснюваних господарських операцій, первинні документи є документальними свідоцтвами, що підтверджують отримання товарно-матеріальних цінностей від постачальника.

Такі документи у свою чергу є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських регістрів.

Отже до документів, що є підставою для оприбуткування товару належать прибутково-видаткові накладні, які виписуються постачальником та містять кількісно-вартісні відомості про товар, сертифікати, паспорти якості заводу-виробника товару.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не надано суду доказів відсутності у позивача первинних документів.

При цьому, єдиним мотивом, на підставі якого суб'єкт владних повноважень дійшов судження про відсутність реальності здійснення господарської операції, є виключно висновки акту від 10.10.2011 року №745/23-206/37365226 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Костаріка-10» щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Харківенергозапчастина» .

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

Оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Таким чином, надаючи оцінку наявним в матеріалах справи договору, податковим накладним, накладним, та іншим первинним документам, якими позивач доводить перед судом реальність здійснення господарської операції, суд, досліджуючи їх, встановлює наявність обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку.

У ході розгляду справи судом встановлено, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, до правового статусу сторін договорів як платників ПДВ, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірним правочином податковим органом ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не має.

Викладене в акті судження податкового органу про вчинення платником податків порушень закону ґрунтується лише на мотивах акту позапланової невиїзної перевірки ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова від 10.10.2011 року №745/23-206/37365226 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Костаріка-10» щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Харківенергозапчастина»

Втім, з цьому приводу суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави та суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Проте, відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб товариства позивача або за викладеними у акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Відповідно до вимог п. 198.2. ст. 198 Податкового Кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За змістом п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів / послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, діюче податкове законодавство пов'язує виникнення права платника податків на податковий кредит з наявністю податкової накладної, що оформлена у відповідності до приписів ст. 201 Податкового кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, позивачем отримано від TOB «Костарика-10» податкову накладну від 15.07.2011 р., яка саме і є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту у липні 2011 року, та відповідно, зазначена накладна оформлена у повній відповідності до вимог ст. 201 Податкового кодексу України, що не заперечується податковим органом.

Разом з тим, в акті перевірки ДПІ у м. Сумах зазначено, що платником податків порушено п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, що є безпідставним та необґрунтованим, враховуючи наступне.

Так, відповідно до п. 198.3. ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного, періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Крім того, чинним законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб.

Також, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.

Висновок про те, що платник не несе відповідальності за порушення, допущені його контрагентом узгоджується з практикою Європейського Суду (Рішення Європейського Суду від 22 січня 2009 року у справі "Булвес"АД проти Болгарії (заява № 3991/03), відповідно до п. 714 якого, визначено, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Отже, позивачу відшкодовується із Державного бюджету сума судового збору в розмірі 32 грн. 82 коп., шляхом безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача (лист Вищого адміністративного суду України №2135/11/13-11 від 21.11.2011 року).

Таким чином, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах №0000192250/0/14948 від 18.05.2012 р. прийняте з порушенням вимог ч.2 ст. 19 Конституції України, а тому зазначене податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Газтеплосервіс" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про скасування податкового повідомлення-рішення -задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м.Сумах №0000192250/0/14948 від 18.05.2012 р.

Стягнути з Державного бюджету України (шляхом списання із рахунку Державної податкової інспекції у м. Сумах (м. Суми, Покровська площа,2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Газтеплосервіс" (м. Суми, вул. Кузнечна, 8, код 31930288) суму судового збору в розмірі 32 грн. 82 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) О.А. Прилипчук

З оригіналом згідно

Суддя О.А. Прилипчук

Повний текст постанови складено 25.06.2012 року.

СудСумський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення20.06.2012
Оприлюднено05.07.2012
Номер документу24952551
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —2а-1870/4547/12

Постанова від 20.06.2012

Адміністративне

Сумський окружний адміністративний суд

О.А. Прилипчук

Ухвала від 07.06.2012

Адміністративне

Сумський окружний адміністративний суд

О.А. Прилипчук

Ухвала від 03.08.2012

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Калитка О. М.

Ухвала від 29.08.2012

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Калитка О. М.

Постанова від 20.06.2012

Адміністративне

Сумський окружний адміністративний суд

О.А. Прилипчук

Ухвала від 29.05.2012

Адміністративне

Сумський окружний адміністративний суд

О.А. Прилипчук

Ухвала від 29.05.2012

Адміністративне

Сумський окружний адміністративний суд

О.А. Прилипчук

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні