Постанова

від 14.06.2012 по справі 2046/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2012 р. справа №2а- 2046/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., при секретарі судового засідання Звягіні Я.І.,

за участі сторін:

представника позивача - не прибув,

представника відповідача - Буряківського О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Строймонтажсервіс-3" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Строймонтажсервіс-3", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової інспекції, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення за №0000631800 від 13.12.2011 року. Посилаючись на факти викладені у позовній заяві, позивач просив позов задовольнити.

Через канцелярію Харківського окружного адміністративного суду представник позивача надав клопотання про перенесення судового розгляду на іншу дату, у зв'язку з зайнятістю у іншому судовому засіданні, однак доказів поважності перенесення судового розгляду суду не відомі. З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що позивач свідомо затягує судових процес і перешкоджає розгляду справи по суті. Таким чином, у задоволенні клопотання представника позивача про перенесення судового розгляду, було відмовлено ухвалою без видалення до нарадчої кімнати від 14.06.2012 року під час судового засідання.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, з підстав викладених в письмових запереченнях, які приєднані до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Строймонтажсервіс-3" (код ЄДРПОУ 33410112) (далі ТОВ "Строймонтажсервіс-3"), зареєстровано Виконавчим Комітетом Харківської міської Ради народних депутатів 05.02.2005 року, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 за № 495342, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 14801020000006452 та перебуває на податковому обліку в державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Харкова.

30.11.2011 року Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Харкова була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Строймонтажсервис-3" щодо правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "Тех -Агроремпоставка" (код ЄДРПОУ 37190793) за січень, лютий, квітень та серпень 2010 року, ТОВ "Техно -Асавир" (код ЄДРПОУ 36457640) за серпень 2010 року, ТОВ "Промбуд -Монтажінвест" (код ЄДРПОУ 36987611) за грудень 2010 року, лютий -липень та вересень 2011 року, ТОВ "Промспец консалтинг" (код ЄДРПОУ 37091549) за січень та квітень 2011 року, ТОВ "Промтехноопт" (код ЄДРПОУ 37092055) за червень -вересень 2011року.

За наслідками перевірки було складено акт перевірки №2290/18-015/23913269 від 01.12.2011 року, згідно висновків якого було встановлено з боку позивача наступні порушення:

- п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.198.3, п. 198.6. ст.198 Податкового кодексу України, в результаті завищено податковий кредит на загальну суму 485207,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Харкова було винесене податкове повідомлення - рішення №0000631800 від 13.12.2011 року, яким ТОВ " Строймонтажсервис-3" визначено податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі 690084,50 грн. в тому числі за основним платежем 485207,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 204877,50 грн.

Перевіривши оскаржуване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступне.

Як вбачається з акту перевірки №2290/18-015/23913269 від 01.12.2011 року, та підтверджується матеріалами справи, ТОВ "Строймонтажсервіс-3" мав взаємовідносини з ТОВ "Тех.Агроремпоставка", ТОВ "Техно-Асавір", ТОВ "Промбуд-Монтажінвест", ТОВ "Промспецконсалтінг", ТОВ "Промтехноопт". За результатами перевірок вказаних підприємств було встановлено неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України, вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків з постачальниками та покупцями. Вказані підприємства не є виробниками товарно-матеріальних цінностей, які ніби продавали позивачу, по ланцюгу постачання цих товаро-матеріальних цінностей неможливо встановити їх виробника. Також встановлено, що у штаті вказаних підприємств працює незначна кількість робітників з огляду на великий обсяг здійснених операцій.

Крім того, відсутні витрати на оренду та придбання основних фондів, не підтверджено де та яким чином зберігається вказана продукція.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, в ході проведення перевірок ТОВ "Тех.-Агроремпоставка", ТОВ "Техно-Асавір", ТОВ "Промбуд-Монтажінвест", ТОВ "Промспецконсалтінг", ТОВ "Промтехноопт" встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди покупцям, по ланцюгу постачання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, з використанням контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту і не мають реального товарного характеру .

Крім того, до перевірки не надано жодних первинних документів, що підтверджують правомірність віднесення сум до податкового кредиту.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.2 ст. 198 датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: 1) дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; 2) дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Разом з тим, досліджуючи питання руху активів у спірних правовідносинах, суд виходить з того, що за змістом норм Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Закону України "Про податок на додану вартість", Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Податкового кодексу України наявність первинних документів є обов'язковою, але не достатньою умовою для збільшення платником валових витрат і податкового кредиту, так як факт виконання зобов'язання за правочином зумовлює складання й інших документів, а відтак, фізичне створення особою лише первинного документа не є беззаперечним доказом реальності конкретної господарської операції.

Суд вважає, що згідно з Законом України "Про податок на додану вартість" валові витрати і податковий кредит з податку на додану вартість можуть бути сформовані платником податків лише за реально проведеною господарською операцією, тобто за господарською операцією, котра спричинила зміни у структурі та стані активів і зобов'язань суб'єкта господарювання, за умови, що проведення господарської операції підтверджується також і іншими документами, складання яких передбачено законодавством та є загальноприйнятим за звичаями ділового обороту.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що реальність господарської операції з придбання товарів має підтверджуватись також документами про фізичне переміщення придбаних товарів у просторі та документами про зберігання придбаних товарів.

З цього приводу суд зазначає, відповідно до норм ч.2 ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" та норм Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні (затверджено постановою КМУ від 25.02.2009 року №207), документами на перевезення вантажів автомобільним транспортом є дорожній лист або товарно-транспортна накладна.

В силу абз.27 п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (затверджено наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за №128/2568; далі за текстом -Правила №363) товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Підпунктом 11.1 п.11 Правил №363 визначено, що товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів.

Згідно з п.п. 11.5, 11.7 п.11 Правил №363 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом); перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.

Таким чином, у позивача, як отримувача товарів, обов'язково має залишатись один примірник товарно-транспортної накладної.

Оприбуткування товарів без наявності товарно-транспортної накладної, в разі фізичного переміщення товарів в просторі за допомогою автомобільного транспорту, нормами чинного законодавства не передбачено, що повністю кореспондується зі змістом п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Крім того, відповідно до п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абз.2 п.44.7 ст.44 платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважаються, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складання такої звітності.

Відповідно до п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року (надалі - Податковий кодекс) для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Згідно вимог п. 73.3, ст. 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Відповідно п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Отже, ДПІ у Ленінському районі м. Харкова наділена повноваженнями щодо отримання від платників податків документів щодо фінансово-господарської діяльності, а ТОВ "Строймонтажсервіс-3", як платник податків зобов'язаний надавати копії витребуваних документів щодо фінансово-господарської діяльності.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень перевіряється на їх відповідність ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України на час їх прийняття (винесення) або вчинення.

ДПІ у Ленінському районі міста Харкова приймаючи оскаржуване податкове повідомлення - рішення мала інформацію щодо порушення контрагентами позивача, чинного законодавства та не мала документальних підтверджень взаємовідносин позивача з його контрагентами, через не виконання позивачем без поважних причин свого обов'язку щодо надання контролюючому органу таких підтверджень.

Враховуючи не надання позивачем під час перевірки та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення документального підтвердження реального характеру взаємовідносин з ТОВ "Тех.-Агроремпоставка", ТОВ "Техно-Асавір", ТОВ "Промбуд-Монтажінвест", ТОВ "Промспецконсалтінг", ТОВ "Промтехноопт", ДПІ у Ленінському районі м. Харкова дійшла висновку щодо порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, оскільки відсутність первинних документів виключила можливість податковому органу підтвердити правомірність цих взаємовідносин.

Також, суд зазначає, що посилання позивача на порушення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова порядку проведення перевірки не спростовують встановлені перевіркою порушення ТОВ "Строймонтажсервіс-3" вимог чинного законодавства України.

Враховуючи вище зазначене суд вважає, що відповідач під час винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення діяв, на підставі у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 9, 71, 94, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Строймонтажсервіс-3" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова в повному обсязі виготовлена 21 червня 2012 року.

Суддя Котеньов О.Г.