Постанова

від 25.06.2012 по справі 2а/2570/1775/2012

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/2570/1775/2012

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2012 р. м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Заяць О.В.,

при секретарі Грузновій О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Сільськогосподарського кооперативу "Бірківський" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В:

29.05.2012 року Чернігівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з адміністративним позовом до Сільськогосподарського кооперативу "Бірківський" (надалі - СК "Бірківський"), в якому просить суд стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції в розмірі 7949,02 грн. та пеню в розмірі 66,78 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач в порушення вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" своєчасно не сплатив адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2011 році.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що СК "Бірківський" починаючи з 01.07.2011 року подавалися звіти до Менського районного центру зайнятості. На території села відсутні інваліди. Крім того, СК "Бірківський" знаходиться в скрутному фінансовому становищі, а тому в задоволенні позову просив суд відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи документи, судом встановлено наступне.

СК "Бірківський" подано звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік (а. с. 4) до Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів за формою №10-ПІ, згідно якого середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу - 51 особа, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"- 2 особи.

Відповідно до списку працюючих інвалідів - штатних працівників, які були зайняті на підприємстві у 2011 році (а. с. 5) інвалідом ІІ групи ОСОБА_1 відпрацьовано 12 місяців, що відповідає середньообліковій кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 1 особа.

Відповідно до статті 17 Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда.

Стаття 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"встановлює, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

У межах зазначених нормативів здійснюється також працевлаштування інвалідів унаслідок психічного розладу відповідно до Закону України "Про психіатричну допомогу".

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Частиною четвертою статті 20 Закону України "Про зайнятість населення" визначено, що підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Згідно листа Менського районного центру зайнятості від 06.03.2012 року № 04/488 у період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року СК "Бірківський" подав вакансію для працевлаштування осіб з обмеженими фізичними можливостями за формою 3-ПН лише 08.07.2011 року.

Тобто, відповідачем не виконаний покладений на нього чинним законодавством обов'язок по інформуванню відповідних органів, які займаються працевлаштуванням інвалідів, про створення такого робочого місця, що позбавило відповідні органи прийняти міри по працевлаштуванню інваліда у відповідача протягом 2011 року.

Отже, враховуючи вищевикладене, невиконання СК "Бірківський" нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2011 році становить 1 робоче місце.

З копії звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2011 рік вбачається, що сума коштів адміністративно-господарських санкцій за нестворені робочі місця для інвалідів складає 7949,02 грн.

Відповідно до частини другої статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Розмір пені обчислюється, виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

В зв'язку з не сплатою відповідачем адміністративно-господарських санкцій в розмірі 7949,02 грн. позивачем нарахована пеня в розмірі 66,78 грн.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на регулярне подання ним звітів до Менського районного центру зайнятості починаючи з 01.07.2011 року, оскільки даний факт не підтверджено належними доказами та спростовується матеріалами справи, а саме копією листа Менського районного центру зайнятості від 06.03.2012 року № 04/488.

Таким чином, загальна сума заборгованості по адміністративно-господарських санкціях та пені, що підлягає стягненню з СК "Бірківський" в дохід Державного бюджету, становить 8015,80 грн.

За наведених обставин, позовні вимоги Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Сільськогосподарського кооперативу "Бірківський" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені необхідно задовольнити.

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Сільськогосподарського кооперативу "Бірківський" - задовольнити повністю.

Стягнути з Сільськогосподарського кооперативу "Бірківський" (р/р 26003377706001, ЧУ Приватбанк, МФО 353586, код ЄДРПОУ 03797306) в дохід Державного бюджету України (Отримувач: Державний бюджет Менського району, банк отримувача: ГУДКСУ у Чернігівській області, рахунок: 31218230700276, МФО 853592, код ЄДРПОУ 38030136) 7949 (сім тисяч дев'ятсот сорок дев'ять) грн. 02 коп. адміністративно-господарських санкцій та 66 (шістдесят шість) грн. 78 коп. пені .

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Заяць