Постанова

від 27.06.2012 по справі 2а/0470/5091/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2012 р. Справа № 2а/0470/5091/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіІльков В.В. при секретаріМофі І.В., за участю: представників позивача представника відповідача 1) - Копійко А.А., Шуліги В.А., Ткаченко Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_6 до 1) Криворізького відділення Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби; 2) Управління державної казначейської служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області про визнання нечинним рішення від 22.02.2012р. за №1853/10/190 та стягнення помилково сплачених грошових коштів у сумі 40691,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_6 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідачів: 1) Криворізького відділення Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби; 2) Управління державної казначейської служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області, в якому просить:

- визнати нечинним рішення Криворізької міжрайонної державної податкової інспекцій Дніпропетровської області (на даний час має назву «Криворізьке відділення Криворізької міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби України») від 22 лютого 2012 року за № 1853/10/190 про відмову в поверненні суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_6 помилково сплачених грошових коштів у рахунок податку з власників транспортних засобів за 2010 рік у розмірі 40 691, 00 грн.;

- стягнути з відповідного місцевого бюджету (р\р №33219807700101 в УДК в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 24232353, МФО 852010, код доходу 12020100) через Управління державної казначейської служби України в Криворізькому районі Дніпропетровської області на користь суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_6 (п/р № НОМЕР_2 в ПАТ «БМ Банк» м. Київ, МФО 380913, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) помилково сплачені грошові кошти у рахунок податку з власників транспортних засобів за 2010 рік у розмірі 40 691,00 гривень.

В обґрунтуванні позовних вимог зазначено, що у зведеному виконавчому провадження відносно боржника - товариства з обмеженою відповідальністю «Транспорт», яке перебуває на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області було прийнято рішення щодо передачі нереалізованого майна суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_6, а саме: 8 транспортних засобів, про що був складений Акт про передачу майна в рахунок погашення боргу від 24 жовтня 2011 року. 03 листопада 2011 року позивач подав необхідні документи до Криворізького ВРЕР УДАІ МВС України в Дніпропетровській області для реєстрації автомобілів переданих у його власність за вищезазначеним Актом, але ДАІ відмовило позивачу в реєстрації автомобілів та не прийняло документи, подані для реєстрації автомобілів, в зв'язку з тим, що у позивача були відсутні документи (квитанції або платіжні доручення), що підтверджують сплату за 2010 рік податку з власників транспортних засобів. Позивачем помилково були сплачені грошові кошти у рахунок податку з власників транспортних засобів за 2010 рік за товариство з обмеженою відповідальністю «Транспорт» у розмірі 40 691, 00 гривень. Позивачем була подана до Криворізької міжрайонної державної податкової інспекцій Дніпропетровської області відповідна заява про повернення грошових коштів у сумі 40 691, 00 грн. помилково сплачених 03 листопада 2011 року на погашення грошового зобов'язання (податку з власників транспортного засобу згідно розрахунку за 2010 рік за ТОВ «Транспорт»). Позивач отримав на подану ним заяву про повернення помилково сплачених грошових зобов'язань відповідь від Відповідача 1), якою було відмовлено в поверненні помилково сплачених коштів на погашення грошового зобов'язання з підстав, того, що у квитанції вірно вказані всі реквізити ТОВ «Транспорт» (назва, код підприємства) та того, що кошти не підлягають поверненню при наявності у платника податкового боргу. Позивач не є платником і не може бути платником грошових зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю «Транспорт» з податку з власників транспортних засобів за 2010 рік згідно розрахунку останнього. Посилання відповідача 1) у своєї відповіді на заяву позивача про повернення помилково сплачених грошових зобов'язань на п. 4.3.1 ст. 43 ПК України, як на підставу неможливості повернення коштів є необґрунтованим та безпідставним, так як у позивача не може бути у наявності податкового боргу, який виник у іншого платника податку, а саме у товариства з обмеженою відповідальністю «Транспорт».

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили позов задовольнити.

Представник відповідача 1) в судовому засіданні заперечив проти позову, просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, в обґрунтування своєї позиції зазначив, що платником податку з власників наземних транспортних засобів є ТОВ «Транспорт», яке обліковувалось у Криворізької МДПІ Дніпропетровської області, а не позивач. Отже, у Криворізького відділення Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби відсутні правові підстави щодо повернення сплачених коштів. Крім того, взагалі відсутня процедура повернення коштів (податкових зобов'язань) іншому платнику. Сплачений податок у сумі 40691,00 грн. позивач називає помилково сплаченими коштами, в той час як сам доводить той факт, що кошти були сплачені ним свідомо. Крім того, повернення податку з власників наземних транспортних засобів у сумі 40691,00 грн. приведе до незаконної реєстрації працівниками ДАІ транспортного засобу. Повернення грошових коштів в даному випадку це господарські відносини між суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_6 та ТОВ «Транспорт». Так, як ТОВ «Транспорт» знаходиться у процедурі банкрутства, позивачеві слід діяти на підставі Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992р. за №2343-ХІІ.

Представник відповідача 2), належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибув, надав до суду 14.06.2012р. клопотання про розгляд справи без його участі.

За таких обставин, на підставі положень ст. 128 КАС України суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності відповідача 2).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.

Пунктом 1.1 ст.1 ПК України визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п. 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 ПК України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно із п. 43.3 ст. 43 ПК України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Підпунктом 43.4 ст. 43 ПК України платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Відповідно до п. 7.1 наказу ДПА України «Про затвердження Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України» від 18.07.2005р. за № 276 (далі - Порядок № 276), заяви на повернення сум помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) у випадках, передбачених податковими законами можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати (за винятком повернення зайво утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, у тому числі у зв'язку з нарахуванням податкового кредиту, на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік).

10.02.2012р. суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_6 звернувся до Криворізької МДПІ Дніпропетровської області з листом щодо повернення помилково перерахованих коштів від 03.11.2011р. у сумі 40691,00 грн. по податку з власників наземних транспортних засобів, в рахунок погашення податкового боргу ТОВ «Транспорт» (код ЄДРПОУ 23368487). До заяви було долучено копію квитанції від 03.11.2011р. за №22470184.

Відповідно до п. 43.5 ст. 43 ПК України контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові Державного казначейства України. На підставі отриманого висновку орган Державного казначейства України протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому Державним казначейством України. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі Державному казначейству України для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Пунктом 43.1 ст. 43 ПК України встановлено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Згідно з п. 43.2 ст. 43 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Згідно із п.7.2 Порядку № 276 у разі, якщо за даними обліку податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів, що ведеться в органах державної податкової служби, сума помилково та/або надміру сплаченого податку, збору (обов'язкового платежу) відсутня або менша за суму, заявлену платником до повернення, відповідний структурний підрозділ органу державної податкової служби у встановлений термін письмово, з викладенням причин, повідомляє платника податку про необхідність проведення звірки у зв'язку з неможливістю повернення коштів або часткового повернення заявленої суми.

Листом від 22.02.2012р. за №1853/10/190 Криворізька МДПІ Дніпропетровської області повідомила, що відсутні правові підстави для повернення податку з власників наземних транспортних засобів у сумі 40691,00 грн. позивачу. В обґрунтування відмови зазначено, що 04.11.2011 року згідно платіжного документа № 4683 в автоматичному режимі відбулося зарахування коштів у сумі 40691,00 грн. на ТОВ «Транспорт» (код 23368487). Оскільки платник-суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_6 вказав зміст платежу: «*;НОМЕР_3; податок з власників ТЗ згідно розрахунку за 2010р. за ТОВ «Транспорт» плат. ОСОБА_6», тому повернути кошти згідно заяви неможливо, оскільки вірно вказані всі реквізити ТОВ (Транспорт» (назва, код підприємства), а також згідно п. 43.1 ст. 43 ПК України кошти не підлягають поверненню при наявності у платника податкового боргу.

Судом було досліджено у судовому засіданні копію квитанції від 03.11.2011р. за №22470184, відповідно до якої позивачем було здійснено платіж у сумі 40691,00 гривень. При цьому у графі призначення платежу квитанції зазначено: «*;НОМЕР_5;податок з власників ТЗ зг. розрахунку за 2010р. за ТОВ «Транспорт» через ОСОБА_6. Тел.НОМЕР_4».

Відповідно до копії акту про передачу майна у рахунок погашення податкового боргу від 24.10.2011р. ТОВ «Транспорт» зареєстроване за кодом 23368487.

У процесі судового розгляду справи сторони підтвердили, що реквізити, що містяться у квитанції і на підставі, яких були зараховані кошти (код платника та одержувача, розрахункові рахунки, тощо) є правильними. Представник позивача зазначив, що не згоден з тим, що сплатив податок з власників транспортних засобів за 2011 рік за ТОВ «Транспорт».

Таким чином, здійснюючи платіж у сумі 40691,00 грн. позивач розумів, що це за платіж, суму платежу, тощо та свідомо сплачував ці кошти, вказавши себе у якості платника та зазначивши номер мобільного телефону.

Відповідно до п.п. 14.1.182 п. 14.1 ст. 14 ПК України помилково сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету від юридичних осіб (їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи) або фізичних осіб (які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності або не мають такого статусу), що не є платниками таких грошових зобов'язань.

Однак, у цьому випадку платником податку з власників наземних транспортних засобів є ТОВ «Транспорт», яке обліковувалось у Криворізькій МДПІ Дніпропетровської області, а не позивач - з призначення платежу вбачається, що позивач сплатив податок з власників наземних транспортних засобів не за себе, як за суб'єкта підприємницької діяльності та платника податків, а за ТОВ «Транспорт».

Вимоги п.п. 14.1.182 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачають, що ознакою здійснення помилкової сплати грошових зобов'язань є сплата грошового зобов'язання особою, яка не є платником цього податку у рахунок погашення власного податкового зобов'язання.

У цьому випадку позивач погашав не власне податкове зобов'язання, а податкове зобов'язання ТОВ «Транспорт» свідомо, тому не має правових підстав класифікувати цей платіж як помилковий.

Щодо стягнення з відповідного місцевого бюджету (р\р №33219807700101 в УДК в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 24232353, МФО 852010, код доходу 12020100) через Управління державної казначейської служби України в Криворізькому районі Дніпропетровської області на користь суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_6 помилково сплачені грошові кошти у рахунок податку з власників транспортних засобів за 2010 рік у розмірі 40 691,00 гривень, суд зазначає про таке.

Відповідно до повноважень органів Державного казначейства України, визначених ст.43 Бюджетного кодексу України казначейське обслуговування бюджетних коштів передбачає: 1) розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства; 2) контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень бюджету, взятті бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів та здійсненні платежів за цими зобов'язаннями; 3) ведення бухгалтерського обліку і складання звітності про виконання бюджетів з дотриманням національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку; 4) здійснення інших операцій з бюджетними коштами.

Згідно ст.45 Бюджетного кодексу України Державна казначейська служба України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

З огляду на правомірність відмови податкового органу у поверненні суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_6 помилково сплачених грошових коштів у рахунок податку з власників транспортних засобів за 2010 рік у розмірі 40691,00 грн., у суду відсутні підстави зобов'язувати відповідача 2) здійснити таке відшкодування.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Розглядаючи спір по суті, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення Криворізької міжрайонної державної податкової інспекцій Дніпропетровської області від 22 лютого 2012 року за № 1853/10/190, яким позивачу відмовлено у відшкодуванні коштів, прийняте обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, пропорційно, зокрема, з дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, а тому не підлягає визнанню нечинним. А з огляду на це, відсутні і правові підстави для зобов'язання відповідача 2) вчиняти дії щодо відшкодування коштів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 94 КАС України, за цих обставин не підлягають відшкодуванню і судові витрати позивача.

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_6 до відповідачів: 1) Криворізького відділення Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби; 2) Управління державної казначейської служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області про визнання нечинним рішення від 22.02.2012р. за №1853/10/190 та стягнення помилково сплачених грошових коштів у сумі 40691,00 грн. - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складено 25 червня 2012 року

Суддя В.В Ільков