Постанова

від 15.05.2012 по справі 0870/256/12

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2012 року 16:45 Справа № 0870/256/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Артоуз О.О.

при секретарі судового засідання Сподіновій А.М.

за участю представників:

позивача: Самар Т.Г.

відповідача: Благодіра Р.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "БСК"

до: Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі

м. Запоріжжя

про: визнання протиправними та скасування

податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

12 січня 2012 року до Запорізького окружного адміністративного суду звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю "БСК" з позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Відповідно до позовної заяви, за результатами перевірки відповідачем встановлене порушення п.5.1 та п.п.5.2.1 п.5.2, абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у вигляді неправомірного віднесення до складу валових витрат, витрати на придбання товару (коврового покриття індивідуального замовлення) у перевіряємому періоді згідно нікчемного правочину з ПП «ІНТЕРМАСТЕР» на загальну суму 42582,24 грн.

Заниження суми податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 7097,0 грн., на думку податкової служби, складається з порушень пп.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Порушення вищезазначених норм обґрунтовується постановою Оболонського районного суду м. Києва від 06.10.2009 по справі №1-731/2009.

Враховуючи, що постанова постановою Оболонського районного суду м. Києва від 06.10.2009 не с обвинувальним вироком, то відповідач повинен довести належними та допустимими доказами, що реальною метою правочинів, укладених між ТОВ «БСК» та ПП «ІНТЕРМАСТЕР», було надання фінансових послуг, а не придбання товарів для їх використання в господарській діяльності.

ТОВ «БСК» стверджує, що господарсько-правові відносини, які виникли з ПП «ІНТЕРМАСТЕР»», мали на меті саме придбання матеріалів, необхідних для виконання підрядних робіт. ТОВ «БСК» не знало та не мало можливості знати, що ПП «ІНТЕРМАСТЕР» зареєстроване на ОСОБА_3, який знаходячись в м. Києві біля станції метро «Оболонь», погодився зареєструвати на свої документи підприємство.

Не було предметом дослідження у кримінальній справі №1-731/2009 наявність протиправного умислу посадових осіб товариства при укладенні ними угод, що мали місце під час підприємницької діяльності ПП «ІНТЕРМАСТЕР» саме з ТОВ «БСК»; не були встановлені факти, що угода між ТОВ «БСК» та ПП «ІНТЕРМАСТЕР» була направлена на здійснення фіктивної діяльності.

Позивач з зазначеними порушеннями не згодний та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в свої запереченнях зазначив, що перевіркою встановлено порушення позивачем п.5.1 та п.п.5.2.1 п.5.2, абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94р. № 334/94-ВР, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на суму 8871 грн. та п.п.7.4.1 та п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», в результаті якого встановлено заниження податку на додану вартість на суму 7097 грн.

Відповідно до наданих до перевірки первинних документів за період з 01.08.2008 по 11.12.2008, підприємству ТОВ «БСК» поставлено килимове покриття індивідуального замовлення ПП «Інтермастер» на загальну суму 35485,00 грн., що підтверджено наданою до перевірки видатковою та податковими накладними. Видаткова накладна №05/09 від 05.09.2008 підписані директором ПП «Інтермастер» ОСОБА_3, податкові накладні підписані невстановленою особою, оскільки взагалі не містять реквізити особи, яка підписала ці накладні.

Відповідно до пояснень, наданих під час розгляду кримінальної справи №1-731/2009 по обвинуваченню у здійсненні фіктивного підприємництва ОСОБА_3 - директора ПП «Інтермастер», ОСОБА_3 до фінансово - господарської діяльності ПП «Інтермастер» не мав ніякого відношення, ніяких документів, в т.ч накладних не підписував. Щодо обставин, за якіх ОСОБА_3 був внесений до статутних документів ПП «Інтермастер» як директор встановлено наступне: в жовтні 2006 року, в першій половині доби ОСОБА_3 знаходячись в м. Києві, біля станції метро «Оболонь», зустрівся з невстановленою слідством особою на ім'я «ОСОБА_5», ході розмови невстановлена слідством особа запропонувала ОСОБА_3 перереєструвати і своє ім'я в органах державної влади за грошову винагороду, суб'єкт підприємницької діяльності - юридичну особу, повідомивши при цьому, що ОСОБА_3 до фінансово-господарської діяльності цього підприємства не буде мати відношення. ОСОБА_3 погодився на таку пропозицію, в цей же день на прохання невстановленої досудовим слідством особи і ім'я «ОСОБА_5», передав останньому свій паспорт громадянина України та довідку про присвоєння йому ідентифікаційного номеру.

З використанням паспортних даних ОСОБА_3 та довідки про присвоєння йому ідентифікаційного номеру невстановленою особою було підготовлено статут «Інтермастер».

31.10.2006 ОСОБА_3 разом із невстановленою досудовим слідством особою і ім'я «ОСОБА_5» знаходячись в приміщенні офісу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, засвідчив своїм підписом статут ПП «Інтермастер» (ЄДРПОУ 34044700).

Того ж дня біля офісного приміщення приватного нотаріуса ОСОБА_3 підписав рішення №2 власника ПП «Інтермастер» (ЄДРПОУ 34044700).

Після підписання ОСОБА_3 статуту ПП «Інтермастер» (ЄДРПОУ 34044700), рішення №2 власника ПП «Інтермастер» (ЄДРПОУ 34044700) від 27.10.2006, ці документи, а також нотаріально посвідчені фотокопії, біля приміщення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, були передані невстановленій досудовим слідством особи на ім'я «ОСОБА_5», який в свою чергу передав ОСОБА_3 за вказані дії грошову винагороду в розмірі 500 доларів США.

02.11.2006 в Оболонській районній Державній адміністрації у м. Києві ПП «ІНТЕРМАСТЕР» (ЄДРПОУ 34044700) було перереєстровано, після чого здійснено перереєстрацію ПП «Інтермастер» (ЄДРПОУ 34044700) як платника податків в Державній податковій інспекції у Оболонському районі м. Києва, отримано довідку про взяття на облік платника податків ПП «Інтермастер» (ЄДРПОУ 34044700).

Враховуючи вищевикладене, видаткова накладна №05/09 від 05.09.2008 підписана директором ПП «Інтермастер» ОСОБА_3 та податкові накладні, підписані невстановленою особою, не мають ніякої юридичної сили та не є первинним документами фінансово - господарської діяльності, оскільки складені не у відповідності до законодавства. За таких обставин, у відповідача є підстави стверджувати про відсутність правових підстав на включення до складу валових витрат сум грошових коштів на придбання коврового покриття та виключає право позивача на формування податкового кредиту за наслідками відображеної операції.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, з підстав зазначених в позовній заяві.

Відповідач у судовому засіданні заперечив проти позовних вимог, з підстав зазначених в запереченнях, просив відмовити в задоволенні адміністративному позові в повному об'ємі.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.

Надаючи правову оцінку рішенням відповідача суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «БСК», з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства під час здійснення господарських операцій з ПП «Інтермастер» за період з 01.09.2008 по 31.12.2008, за результатами якої складено акт № 249/23-509/32518400 від 26.07.2011.

Податковим повідомленням-рішенням № 0001712305/11755 від 11.08.2011 позивачу було визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 11088,75 грн. (у т.ч. основний платіж - 8871,00 грн., штрафні санкції - 2217,75 грн.)

Податковим повідомленням-рішенням № 0001722305/11756 від 11.08.2011 позивачу було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 8871,25 грн. (у т.ч. основний платіж - 7097,00 грн., штрафні санкції - 1774,25 грн.)

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.5.1 та п.п.5.2.1 п.5.2, абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94р. № 334/94-ВР, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на суму 8871 грн. та п.п.7.4.1 та п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», в результаті якого встановлено заниження податку на додану вартість на суму 7097 грн.

Відповідно до наданих до перевірки первинних документів за період з 01.08.2008 по 11.12.2008, підприємству ТОВ «БСК» поставлено килимове покриття індивідуального замовлення ПП «Інтермастер» на загальну суму 35485,00 грн., що підтверджено наданою до перевірки видатковою та податковими накладними. Видаткова накладна №05/09 від 05.09.2008 підписані директором ПП «Інтермастер» ОСОБА_3, податкові накладні підписані невстановленою особою, оскільки взагалі не містять реквізити особи, яка підписала ці накладні.

Відповідно до пояснень, наданих під час розгляду кримінальної справи №1-731/2009 по обвинуваченню у здійсненні фіктивного підприємництва ОСОБА_3 - директора ПП «Інтермастер», ОСОБА_3 до фінансово - господарської діяльності ПП «Інтермастер» не мав ніякого відношення, ніяких документів, в т.ч накладних не підписував. Щодо обставин, за якіх ОСОБА_3 був внесений до статутних документів ПП «Інтермастер» як директор встановлено наступне: в жовтні 2006 року, в першій половині доби ОСОБА_3 знаходячись в м. Києві, біля станції метро «Оболонь», зустрівся з невстановленою слідством особою на ім'я «ОСОБА_5», ході розмови невстановлена слідством особа запропонувала ОСОБА_3 перереєструвати і своє ім'я в органах державної влади за грошову винагороду, суб'єкт підприємницької діяльності - юридичну особу, повідомивши при цьому, що ОСОБА_3 до фінансово-господарської діяльності цього підприємства не буде мати відношення. ОСОБА_3 погодився на таку пропозицію, в цей же день на прохання невстановленої досудовим слідством особи і ім'я «ОСОБА_5», передав останньому свій паспорт громадянина України та довідку про присвоєння йому ідентифікаційного номеру.

З використанням паспортних даних ОСОБА_3 та довідки про присвоєння йому ідентифікаційного номеру невстановленою особою було підготовлено статут «Інтермастер».

31.10.2006 ОСОБА_3 разом із невстановленою досудовим слідством особою і ім'я «ОСОБА_5» знаходячись в приміщенні офісу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, засвідчив своїм підписом статут ПП «Інтермастер» (ЄДРПОУ 34044700).

Того ж дня біля офісного приміщення приватного нотаріуса ОСОБА_3 підписав рішення №2 власника ПП «Інтермастер» (ЄДРПОУ 34044700).

Після підписання ОСОБА_3 статуту ПП «Інтермастер» (ЄДРПОУ 34044700), рішення №2 власника ПП «Інтермастер» (ЄДРПОУ 34044700) від 27.10.2006, ці документи, а також нотаріально посвідчені фотокопії, біля приміщення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, були передані невстановленій досудовим слідством особи на ім'я «ОСОБА_5», який в свою чергу передав ОСОБА_3 за вказані дії грошову винагороду в розмірі 500 доларів США.

02.11.2006 в Оболонській районній Державній адміністрації у м. Києві ПП «ІНТЕРМАСТЕР» (ЄДРПОУ 34044700) було перереєстровано, після чого здійснено перереєстрацію ПП «Інтермастер» (ЄДРПОУ 34044700) як платника податків в Державній податковій інспекції у Оболонському районі м. Києва, отримано довідку про взяття на облік платника податків ПП «Інтермастер» (ЄДРПОУ 34044700).

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

В мотивувальній частині постанови Оболонського районного суду м. Києва від 06.10.2009 по справі №1-731/2009 не досліджено правових відносин між ТОВ «БСК» та ПП «Інтермастер», а тому про вказана постанова не носить характер преюдиції по даній справі.

Відповідно до частини другої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Це означає, що правочин є нікчемним, якщо це прямо обумовлено в Законі.

Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України загальною підставою недійсності правочину є недотримання в момент укладення правочину вимог частин 1-3, 5 і 6 ст.203 ЦК України (яка встановлює умови дійсності правочинів).

Спеціальні підстави (статті 218-235 ЦК України) конкретизують застосування загальних умов, встановлюючи особливості порядку визнання правочину недійсним.

В п.18 постанови № 9 від 06.11.2009 Пленум Верховного Суду України зазначив: перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Окрім цього Пленум зазначив також, що при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

В разі, якщо контрагент підприємства порушив законодавство при нарахуванні та сплаті своїх податкових зобов'язань, відповідальність за це несе виключно він, можливості покладення відповідальності на інших осіб законодавством України не тільки не передбачено, але прямо заборонено.

Таким чином, несплата податків однією із сторін правочину чи шляхом їх приховування не є підставою для висновку про нікчемність правочину.

Згідно ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку і податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

В ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і які повинні мати обов'язкові реквізити.

Відповідно п.1.32 ст.1 Закону України від 28.12.94р. № 334 «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною і суттєвою.

Як вбачається з акту перевірки відповідачем не перевірялось фактичне виконання робіт, передбачених договором, що призвело до припущень з боку відповідача щодо невиконання цього договору.

Згідно з положеннями п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовими витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Пунктом 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Таким чином, вірність та обґрунтованість формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання товару з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. Податковою не доведено, що придбання послуг та товарів не пов'язано з господарською діяльністю позивача.

За приписами пп. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на внесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу), виникає за правилом першої події: або фактична сплата коштів продавцю в оплату придбаних товарів (робіт, послуг), або отримання податкової накладної, в якій зазначені суми податку на додану вартість, що засвідчує факти придбання платником податків товару (робіт, послуг).

Згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Таким чином, лише відсутність податкової накладної позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

В ході проведення перевірки ТОВ «БСК» було надані всі податкові накладні щодо придбання у ПП «ІНТЕРМАСТЕР» товарів будівельного призначення, які оформлені відповідно до вимог чинного законодавства.

Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить в залежність отримання права на формування податкового кредиту платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету або укладав якісь інші недійсні угоди, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи та цих недійсних угод, проте не свідчить про нікчемність усіх укладених ним правочинів.

Отже, зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит у разі, якщо він виконав усі передбачені Законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Пред'явлені до перевірки та надані у судовому засіданні документи є первинними документами у розумінні ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та повністю підтверджують факт здійснення операції і, відповідно, право позивача на включення до податкового кредиту та до складу своїх валових витрат вартості придбаних товарів, що у подальшому були використані при здійсненні господарської діяльності.

Як було встановлено, на момент вчинення зазначених вище правочинів ПП «Інтермастер» було зареєстровано в установленому Законом порядку в якості платника ПДВ з присвоєним податковим органом індивідуальним податковим номером, який використовується для справляння цього податку.

Жодних доказів того, що угоди, укладені з ПП «Інтермастер», не були направлені на реальне настання передбачених ними наслідків, в акті перевірки не наведено.

Крім того до суду надавалися всі необхідні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів від зазначених постачальників, що спростовує висновок про безтоварність операцій. Також позивачем було надано докази подальшого використання килимового покриття.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання не чинним рішення чи окремих його положень.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БСК" до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та від 11.08.2011 № 0001722305/11755/10/23-506 задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 11.08.2011 № 0001712305/11755/10/23-506.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 11.08.2011 № 0001722305/11755/10/23-506.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БСК" (ідентифікаційний номер - 32518400) 200 грн. 02 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя /підпис/ О.О. Артоуз