Постанова

від 25.06.2012 по справі 2а/1570/10949/2011

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/1570/10949/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2012 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Соколенко О.М.

при секретарі Кулішенко Є.С.

за участю: представника позивача -ОСОБА_1 (за довіреністю);

відповідач - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби до приватного підприємства «Спецтехно»про стягнення заборгованості у розмірі 255765 грн. 05 коп.,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси до приватного підприємства «Спецтехно»про стягнення заборгованості по податку на додану вартість у розмірі 255765 грн. 05 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач має податкову заборгованість з податку на додану вартість, яка частково утворилась в результаті самостійно визначеної суми податкового зобов'язання згідно податкових декларацій: від 18.02.2010 року № 27658 у розмірі 105 грн., від 21.06.2010 року № 232273 у розмірі 54480 грн. та частково на підставі податкового повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 02.02.2010 року № 0000061506/0 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 201189 грн. Враховуючи, що у відповідача рахувалась переплата у розмірі 8,95 грн., заборгованість ПП «Спецтехно»з податку на додану вартість складає 255765 грн. 05 коп. Таким чином, оскільки станом на момент звернення до суду, відповідачем погашення податкового боргу не здійснено, вказані обставини зумовили звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми податкової заборгованості у розмірі 255765 грн. 05 коп.

У судовому засіданні 19.04.2012 року судом здійснено заміну позивача - державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси на його правонаступника - державну податкову інспекцію у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, разом з цим надав до суду уточнення щодо реквізитів для стягнення заборгованості з відповідача.

Відповідач до судового засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, але, судова повістка повернута до суду, з поштовою відміткою «за даною адресою не зареєстровано». Згідно ч. 4 ст. 33 КАС України, судова кореспонденція надсилається юридичним особам -за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. Згідно ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин, вважається, що воно вручене належним чином. Відповідно до ч.1 ст. 40 КАС України, особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою. Отже, як вбачається з викладеного відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Отже, враховуючи те, що відповідач був належним чином сповіщений про час і місце розгляду судової справи, суд відповідно до положень ст. 128 КАС України, розглядав справу без участі відповідача.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що приватне підприємство «Спецтехно»зареєстроване Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 17.01.2008 року за № 10701020000031568, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Також, як вбачається з вказаної довідки, державним реєстратором Печерської районної у місті Києві державної адміністрації 08.07.2010 року до ЄДР внесено запис № 4 «зняття з обліку»та 27.07.2010 року державним реєстратором виконавчого комітету Одеської міської ради до ЄДР внесено запис № 5 «взяття на облік»(а.с.6-7). Згідно довідки ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 05.04.2011 року за № 1111 відповідача узято на облік в органах державної податкової служби 22.01.2008 року за № 47697 та на дату видачі цієї довідки відповідач перебуває на обліку в ДПІ у Приморському районі м. Одеси (а.с. 8).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платниками податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" № 2181-Ш від 21.12.2000 року (який діяв на момент виникнення заборгованості) відповідач є платником податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України „Про систему оподаткування" (який діяв на момент виникнення заборгованості) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані, зокрема, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

У відповідності до ст. 14 Закону України „Про систему оподаткування" (який діяв на момент виникнення заборгованості) податок на додану вартість є загальнодержавним податком.

Згідно зп. 1.6 ст. 1 Закон України „Про податок на додану вартість" (який діяв на момент виникнення заборгованості) податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно пункту 2.1. ст. 2 Закону України "Про податок на додану вартість" (який діяв на момент виникнення заборгованості) платником податку є: будь-яка особа, яка: а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку; б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку; в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.

Статтею 10 Закону України "Про податок на додану вартість" (який діяв на момент виникнення заборгованості) встановлено, що особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платники податку, визначені у статті 2 цього Закону. Платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону. Контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом, а при імпорті товарів із сплатою податку при його митному оформленні - відповідним митним органом за правилами, встановленими спільним рішенням центральних податкового та митного органів. Форми декларації та податкових розрахунків з цього податку встановлюються відповідно до закону.

Відповідно з п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (який діяв на момент виникнення заборгованості) платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Судом встановлено, що 18.02.2010 року ПП «Спецтехно»надало до ДПІ у Печерському районі м. Києва податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2010 року № 27658, згідно якої відповідач самостійно визначив суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду у розмірі 105 грн. (а.с.21-24) та 21.06.2010 року надав податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року № 232273, згідно якої самостійно визначив суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду у розмірі 54480 грн. (а.с.17-20).

Пункт 5.1 ст.5 Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(який діяв на момент виникнення заборгованості) визначає, що податкове зобов'язання самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Крім того, підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 того ж Закону встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Як встановлено судом, відповідач не сплатив самостійно визначену суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 54480 грн. та у розмірі 105 грн.

Також, судом встановлено, що 02.02.2010 року, за результатами документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 року ПП «Спецтехно», заступником начальника управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Печерському районі м. Києва Безверхим О.І. складено акт № 0006/15-06, яким на підставі п.п. 7.2.4 п.7.2 ст. 7, п.п. 7.4.5 п. 7.4. ст.7, п.п. 7.7.1 п.п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено факт заниження відповідачем податкового зобов'язання за грудень 2009 року на загальну суму 191609 грн. (а.с.14-15).

Відповідно до п.п. 7.2.4. п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(який діяв на момент виникнення заборгованості)право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Суб'єкти підприємницької діяльності, що перейшли на спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплати податку або передбачає його нарахування за ставками, іншими, ніж визначені пунктом 6.1 статті 6 цього Закону, втрачають право на нарахування податку, податковий кредит та складання податкової накладної, а також на отримання відшкодування за податковий період, в якому відбувся такий перехід. Це правило поширюється також на підприємства, звільнені від сплати податку до бюджету за рішенням суду.

Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(який діяв на момент виникнення заборгованості) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Як вбачається з п.п. 7.7.1 п.п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(який діяв на момент виникнення заборгованості)сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 4.2.2. п.4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року №2181-III (який діяв на момент виникнення заборгованості) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Відповідно до п. п. 17.1.4. п. 17. 1 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(який діяв на момент виникнення заборгованості) у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, визначеними у підпункті "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.02.2010 року № 0000061506/0, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 191609 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 9580 грн. (а.с. 13). У зв'язку з тим, що поштове відділення повернуло неотримане відповідачем рекомендоване відправлення з повідомленням про вручення поштового відправлення, вищевказане податкове повідомлення-рішення було розміщено на дошці оголошень, що підтверджується актом ДПІ у Печерському районі м. Києва від 08 лютого 2010 року № 7/1506 (а.с.16).

Разом з цим суд зазначає, що на запити суду від ДПІ у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби надійшли: відповідь №4121/9 від 24.05.2012 року, в якій повідомляється про те, що в ДПІ у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби відсутня інформація щодо оскарження податкового повідомлення-рішення від 02.02.2010 року № 0000061506/0, а також відповідь від 21.06.2012 року № 3600/9/10-209 про те, що ДПІ у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби не проводило заходів щодо стягнення з ПП «Спецтехно»суми нарахованої заборгованості з податку на додану вартість, згідно податкового повідомлення-рішення від 02.02.2010 року № 0000061506/0.

Згідно із п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону (який діяв на момент виникнення заборгованості) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Судом встановлено, що 05.02.2010 року за № 1/1242 ДПІ у Печерському районі м. Києва відповідачу була направлена перша податкова вимога форми «Ю1»на загальну суму податкового боргу у розмірі 510 грн. (а.с.25), яка не була вручена підприємству у зв'язку з незнаходженням підприємства за адресою, про що складено акт № 77/1 від 29.04.2010 року та, як вбачається з вказаного акту дана вимога була розміщена на дошці податкових оголошень (а.с. 26), та 04.06.2010 року ДПІ у Печерському районі м. Києва відповідачу була направлена друга податкова вимога форми «Ю2»на загальну суму податкового боргу у розмірі 202256 грн. 05 коп. (а.с.28), яка була отримана відповідачем 17.06.2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.29).

Як вбачається з зворотного боку облікових карток платника податків станом на 31.12.2010 року та 05.11.2011 року у відповідача рахувалась переплата у розмірі 8 грн. 95 коп., а тому сума заборгованості відповідача по податку на додану вартість підприємства складає 255765 грн. 05 коп. (а.с. 10-12). Разом з цим, як зазначив представник позивачу у судовому засіданні, на час розгляду справи відповідач існуючу заборгованість у сумі 255765 грн. 05 коп. в добровільному порядку не оплатив, що підтверджується відомостями ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС станом на 20.06.2012 року.

Відповідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"(який діяв на момент виникнення заборгованості), активи платників податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, оскільки відповідач не сплатив суми податкового боргу, податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 02.02.2010 року № 0000061506/0 у судовому порядку не оскаржив,суд вважає, що позов державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Державної податкової служби до приватного підприємства «Спецтехно»про стягнення заборгованості у розмірі 255765 грн. 05 коп., підлягає задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутністю витрат позивача -суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 14, 70, 71, 72, 79, 86, 94, 158 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби до приватного підприємства «Спецтехно» про стягнення заборгованості у розмірі 255765 грн. 05 коп. - задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «Спецтехно»(ідентифікаційний код 35690324) суму заборгованості по податку на додану вартість у розмірі 255765 грн. 05 коп. (двісті п'ятдесят п'ять тисяч сімсот шістдесят п'ять гривень 05 копійок), яку перерахувати на р/р 31113029700008, код платежу 14010100, одержувач: ГУДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк одержувача: ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано суддею 25 червня 2012 року.

Суддя О.М. Соколенко

.