Постанова

від 21.06.2012 по справі 2763/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 червня 2012 р. № 2-а- 2763/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Панова М.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Каряки С.Г.,

позивача - ОСОБА_1,

представників сторін:

позивача - ОСОБА_2,

відповідача - Лисенка М. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення ,

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_1, з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова, в якому після уточнення позовних вимог просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова № 0001621720 від 28.11.2011 року про визначення податкового зобов"язання зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 40063,75 грн.з яких за основним платежем - 32051 грн. у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -8012,75 грн.

29.03.2012 року ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було замінено відповідача в порядку правонаступництва з Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова на Західну міжрайонну державну податкову інспекцію м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Позивач та представник Позивача в судовому засіданні повністю підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник Відповідача проти позову заперечував, вважає його безпідставним та просить суд відмовити у задоволені позовних вимог.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечення проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

ФОП ОСОБА_1 зареєстровано як фізичну особу - підприємця виконавчим комітетом Харківської міської ради 29.08.1997 року за № 24800170000011346. Державна реєстрація ФОП ОСОБА_1 проведена за адресою: 61098, АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця.

Судом встановлено, що на підставі ч.1 п.1 ст.11, ч.1 ст.11 Закону України від 04.12.1990 № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», пп..20.1.4 п.20.1 ст.20, ст..75 та ст..77 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-ІV, відповідно до направлення від 17.10.2011 р, № 838 фахівцями ДПІ була проведена виїзна планова перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 р. по 31.12.2010р.

За результатами перевірки складено акт від 14.11.2011 р. № 2166/17-221/2118571871 про результати планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи підприємця ОСОБА_1, за період з 01.07.2009р. по 31.12.2010 р. в якому зафіксовані встановлені відповідачем порушення п.3.1. ст. 3, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7, п.9.6 ст.9 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями (що діяв до 01.01.2011 р.) внаслідок чого донараховано ПДВ у сумі 32051,0 грн., у т.ч. : за 4 кв. 2008р.-513,0 грн.;- за 1 кв. 2009р. - 4836,0 грн.;за 2 кв. 2009р. - 6560,0 грн., за З кв.2009р. - 844,0 грн.,за 2кв. 2010р.-4514,грн.., за 3 кв. 2010р.-5348,0 грн., за 4 кв. 2010р. - 9436,0 грн.

На підставі висновків акту від 14.11.2011 р. № 2166/17-221/2118571871 за встановлене порушення ДПІ у Ленінському районі м.Харкова було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001621720/0 від 28.11.2011 року про визначення податкового зобов"язання зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 40063,75 грн. з яких за основним платежем - 32051 грн. у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -8012,75 грн.

В акті перевірки відповідачем зазначено, що «враховуючі дані відображені у звітах платника єдиного податку (обсяг виручки) та податкові зобов'язання з ПДВ відображені у податковій декларації з ПДВ ФО-П ОСОБА_1 не включив до складу податкових зобов'язань з ПДВ суму податкових зобов'язань з ПДВ за продані товари (роботи, послуги) на суму 138 960 грн., ПДВ становить 27 792 грн., чим порушено вимоги п.3.1. ст. 3, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97 - ВР «Про податок на додану вартість», що діяв до 01.01.2011р.

Свідоцтво платника ПДВ від 23.02.2009р. НОМЕР_1 видане ДПІ у Ленінському районі м.Харкова анульоване 31.12.2010р.

В акті перевірки зазначено, що ФО-П ОСОБА_1 не здійснивши умовний продаж залишків товару при ануляції свідоцтва платника ПДВ порушив вимоги п.9.6 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» на суму ПДВ 4257,50 грн.

Судом встановлено, що з 10.12.2007р. по теперішній час ФО-П ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування зі сплатою єдиного податку (Свідоцтво про сплату єдиного податку від 10.12.2007р., серія Д № 338849). З 01.07.2008р. по теперішній час ФО-П ОСОБА_1 здійснює роздрібну торгівлю на території ТЦ «Барабашово», про що свідчать договор № 38125/р-07 від 4.05.2007р. між АО "Концерн АВЕК і Ко" та позивачем про здійснення торгівельної діяльності на території торгівельного центру та квітанції про сплату позивачем ринкового сбору.

Платником ПДВ позивач був зареєстрований з 15.06.1998 р до 31.12.2010р.

Відповідно до листа ДПА України від 18.02.2008р. №3103/7/17-0417 вказано, що суб'єкти малого підприємництва можуть застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, яка регулюється положеннями Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998р. №727/98 із змінами та доповненнями. Суб'єктам малого підприємництва - фізичним особам надано право вибору щодо реєстрації їх як платників податку на додану вартість (пункт 4 Постанови КМУ від 16.03.2000р. №507 «Про роз'яснення Указу Президента України №727/98» ). На суб'єктів малого підприємництва, як юридичних, так і фізичних осіб, зареєстрованих платниками ПДВ поширюються усі норми Закону України від 03.04.97р. №168/97 ВР «Про податок на додану вартість». Таким чином, з 15.06.1998 р. позивач набув усі права та обов'язки платника ПДВ.

Під час розгляду справи судом встановлено, що між ФО-П ОСОБА_1 та ТОВ «Ладога плюс», ТОВ «ТД Тана», ППКФ «Поліграф сервіс», ЗАТ «ММЗ» були укладені договори купівлі продажу поліетилена та поліпропилена. Отримані товари позивач реалізовував підприємствам України, грошові кошти від продажу отримував у безготівковій формі. Суми що підлягали оподаткуванню ПДВ декларував у податковій звітності з відповідного податку.

Також, як зазначено позивачем та представником позивача в судовому засіданні протягом перевіряємого періоду позивач придбавав у Дніпропетровського навчально-виробничого об'єднання «Луч» УТОС за готівку товари народного споживання: лейкі садові, брандспойти, оприскувачі, насоси, крани та інше. Відповідно до пп.6.2.8. п. 6.2 ст. 6 Закону України від 03.04.97р. №168/97 ВР «Про податок на додану вартість» продукція даного підприємства оподатковується за ставкою податку - 0%.

Крім того, позивачем в судовому засіданні було зазначено, що при оподаткуванні податком на додану вартість господарчих товарів, що були продані ФО-П ОСОБА_1 на території ТЦ «Барабашова», позивач керувався Листом ДПА України №11563/7/16-1117 від 27.08.2001 «Методичні рекомендації до застосування нормативно-правових актів щодо справляння ПДВ з операцій, що здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності, які перейшли на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності», відповідно до якого платники ринкового збору звільнені від оподаткування ПДВ товарів, що продані на ринку.

Крім того, відповідачем не враховано тієї обставини, що купівля частини товарів, за якими був нарахований ПДВ здійснювалася за ставкою податку - 0%.

Між позивачем та Дніпропетровським навчально-виробничім об"єднанням "Луч" Української спілки сліпих (дозвіли № 43, 86 на право користування пільгами з оподаткування) було укладено договір комісії № 11 від 11.01.2008р. де позивач є комісіонером.

Відповідно до п.п.6.2.8 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.97р. зі змінами та доповненнями, що діяв до 01.01.2011р., за нульовою ставкою оподатковуються операції з поставки товарів ( крім підакцизних товарів) та послуг (крім грального та лотерейного бізнесу та послуг з поставки підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно - правових договорів, що уповноважують такого платника податку здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням іншої особи без передавання права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх власністю.

З наданих позивачем накладних та декларацій з ПДВ вбачається, що позивач не декларував податковий кредит при придбанні товарів що в подальшому були продані на ринку. Тобто, об"єктом нарахування позивачу в акті перевірки та прийнятому на його підставі податковому повідомленні-рішенні грошового зобов"язання з ПДВ були суми, вказані позивачем у звітах суб"єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку за спірний період. Оскільки суми задекларовані позивачем в даних звітах підлягали оподаткуванню єдиним податком, відповідач не мав права нараховувати на ці ж самі суми ПДВ.

У зв'язку з чим відповідачем неправомірно було донараховано ПДВ на суми продажу товарів, що були продані на ринку, а саме: - за 4 кв. 2008р.-513,0 грн.;- за 1 кв. 2009р.- 4836,0 грн.; - за 2 кв. 2009р.- 6560,0 грн. ; за 3 кв. 2009р.- 844,0 грн.; за 2 кв. 2010р.-4514,0 грн. ;за 3 кв. 2010р.-5348,0 грн.; -за 4кв. 2010р.-5178,0грн.

Щодо висновку відповідача у акті перевірки та в зазначенні в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні про порушення позивачем п. 9.6. ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.97р., суд зазначає, що ця норма регулює лише строки подання та форму заяви про реєстрацію платника ПДВ. Дана норма не встановлює обов"язку умовного продажу товару при анулюванні реєстрації платника ПДВ.

Отже, фактів порушення позивачем п. 9.6 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.97р. в акті перевірки не зазначено, з чого суд робить висновок про протиправність зазначення в податковому повідомленні-рішенні Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова № 0001621720 від 28.11.2011 року про порушення позивачем вказаної норми права.

Приписами ст. 19 Конституції України встановлено, що відповідач - суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАСУ у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь - якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіркою виконання цих вимог норми процесуального закону з боку відповідача, дотримання вимог щодо обґрунтованості висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу оскаржуваного рішення встановлено не виконання відповідачем п.п. 1, 3-6, 9 зазначеної норми.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду справи, то поданий ФОП ОСОБА_1 позов належить задовольнити,а податкове повідомлення рішення ДПІ у Ленінському районі міста Харкова № 0001621720 від 28.11.2011 року підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94,159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова № 0001621720 від 28.11.2011 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАСУ, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження .

У повному обсязі постанова виготовлена 26 червня 2012 року.

Суддя Панов М.М.